Справа № 909/1066/13

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2019 р. Справа №909/1066/13 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого - судді Желік М.Б. суддів Галушко Н.А. Орищин Г.В. за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 б/н від 08.02.2019 (вх. ЗАГС №01-05/745/19 від 25.02.2019) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2018 (у складі головуючого - судді Ткаченко І.В., суддів: Михайлишина В.В., Шкіндера П.А.) у справі №909/1066/13 про банкрутство Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко-правничий університет" за участі представників сторін: в режимі відеоконференції з Господарським судом Івано-Франківської обл.: від ДПІ у м. Івано-Франківську, представник Воришко М.В. від ОСОБА_1 , адвокат Хоптій М.В., Боднарчук - Грита Г. В . представник банкрута - адвокат Ловас В.О., Учасникам процесу роз`яснено їх права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами. У судовому засіданні 20.05.2019 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/1066/13 скарги від 04 жовтня, 21 та 26 листопада 2018 кредитора ОСОБА_1 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора Ловаса В.О.- залишено без задоволення; заяву кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та моральної шкоди з ліквідатора та кредиторів - залишено без задоволення. Не погоджуючись із ухвалою господарського суду скаржники звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2018, що винесена в межах справи про банкрутство № 909/1066/13 та ухвалити нове рішення, яким скарги від 04.10.2018, 21 та 26.11.2018 кредитора ОСОБА_1 на дії та бездіяльність арбітражного керуючого ліквідатора Ловаса В. О. задоволити в повному обсязі та задоволити заяву кредиторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення інфляційних збитків та моральної шкоди з ліквідатора та кредиторів в повному обсязі. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 справу № 909/1066/13 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням апелянтам строку для усунення допущених недоліків, зокрема: докази сплати судового збору у сумі 1921,00 грн. та доказів зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету. 22.03.2019 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_2 про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги на 15 днів. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 заяву ОСОБА_2 . про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги задоволено частково. Продовжено ОСОБА_2 процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.03.2019 - до 10.04.2019. 10.04.2019 року на адресу Західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання б/н від 08.04.2019 (вх. ЗАГС №01-04/2405/19 від 10.04.2019) про усунення недоліків апеляційної скарги з додатками, а саме: квитанція про сплату судового збору на суму 1921,00 грн. та клопотання про проведення судового розгляду в режимі відео конференції з визначенням суду, відповідального за проведення відеоконференції - Господарський суд Івано-Франківської області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16 ). 12.04.2019 ухвалою Західного апеляційного господарського суду скаржникам поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження; учасникам справи надано строк на подання суду обґрунтованого відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд справи на 20.05.2019 о 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції задоволивши клопотання скаржника. Арбітражним керуючим Ловасом В.О. 10.05.2019 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. При цьому зазначає, що саме діями представника скаржника справу про банкрутство необґрунтовано затягнуто на два роки, в т.ч. засідання комітету були зірваними з його ініціативи, на інші він не з`явився, підписаний іншими кредиторами протокол засідання від 27.06.2018, який надано на підпис ОСОБА_1 так і не повернуто ним ліквідатору, заява про ініціювання засідання комітету кредиторів скаржником направлена на адресу ліквідатора за два дні до запропонованої дати його проведення, що не надало час на організацію засідання; кошти на оплату судового збору за подання позовів про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, які укладені на підставі аукціонів, результати яких визнано недійсними у боржника відсутні; комітетом кредиторів не підтримано пропозиції щодо створення фонду на оплату судового збору та не запропоновано іншого порядку його сплати; ліквідатором подано заяву про повернення безпідставно набутих коштів Івано-Франківською товарною біржею в сумі 25 330,26 грн., що задоволено судом. Однак у добровільному порядку рішення суду не виконано, а кошти для авансового внеску з метою відкриття виконавчого провадження у боржника відсутні; з ініціативи самого скаржника прийнято рішення про відкладення розгляду питання про сплату до моменту вирішення судом апеляційної інстанції справи № 909/1066/16; численними перевірками арбітражного керуючого ініційованими скаржником, що проведені ГТУ юстиції в Івано-Франківській, Вінницькій та Чернігівській областях не виявлено в його діях порушень вимог закону. Щодо стягнення інфляційних збитків та моральної шкоди зазначає, що такі є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. 13.05.2019 представником ДПІ в Івано-Франківській області подано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку, що за результатами розгляду задоволено колегією суддів ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 20.06.2018 скаржник, арбітражний керуючий та ДПІ у м.Івано-Франківську участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів із врахуванням того, що участь сторін у судовому засіданні не визнавалася обов`язковою, така участь є правом, а не обов`язком сторони, достатність доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участі присутніх представників. Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню у зв`язку з наступним. 02.10.2013 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області порушено провадження у справі про банкрутство ПВНЗ "Західноукраїнський економіко-правничий університет". Постановою господарського суду Івано-Франківської області 16.01.2014 ПВНЗ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ловаса В. О. Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що положення цього закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Враховуючи зазначене, при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013. Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2018 на адресу господарського суду Івано-Франківської області від ОСОБА_1 надійшла скарга на дії та бездіяльність арбітражного керуючого Ловаса В.О., в якій заявник просить суд визнати дії ліквідатора Приватного вищого навчального закладу "Західноукраїнський економіко-правничий університет" Ловаса В.О. пов`язані з перешкоджанням здійснення ліквідаційної процедури, умисним невиконанням рішень судів, умисним не скликанням та зриванням засідань комітетів кредиторів, умисним неподанням належних та обґрунтованих позовів та заяв до Івано-Франківської аграрної товарної біржі та дії, пов`язані з умисним нарощенням боргів, пов`язаних з нарахуванням заробітної плати при повній бездіяльності - неправомірними; припинити повноваження ліквідатора та призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Подана заява обґрунтована тим, що арбітражний керуючий не вчиняє дій спрямованих на реальне виконання рішень суддів щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, а саме застосування наслідків недійсності правочинів: витребування майна з чужого незаконного володіння, оскарження договорів укладених на підставі цих аукціонів. Натомість дії кредиторів щодо самостійного звернення до суду з такими заявами не дали результату, оскільки судами визнавалися неналежними позивачами. Окрім того, ліквідатором ігноруються клопотання про проведення засідання комітету кредиторів; на засіданні комітету кредиторів 27.06.2018 поставлено інші питання, ані ж ті, що пропонувалися кредитором. 03.09.2018 засідання відбулося без відома кредитора, що ініціював питання. Повідомлення про проведення засідання комітету кредиторів не направлялися скаржникам. Скарги аналогічного змісту подані до суду 21.11.2018 та 26.11.2018. Колегія суддів розглянувши подані скарги зазначає наступне. Частинами 3, 5 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено , що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора за його заявою. Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Судом встановлено, що 08.09.2015 відбулося засідання комітету кредиторів боржника на якому більшістю голосів прийнято рішення у зв`язку з відсутністю коштів у банкрута для сплати судового збору та неповернення сплачених покупцями, заяви про оскарження договорів та витребування майна не подавати. На вказаному засіданні присутнім був представник скаржника, про що свідчить його підпис на протоколі. Однак, 19.08.2016 ліквідатор звертався до Господарського суду Івано-Франківської області із заявами про визнання недійсними довідки-рахунку серії ВІА № 826356 від 18.10.2014 та договору купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 29.08.2014 та витребування майна банкрута з чужого володіння та з урахуванням відсутності достатніх коштів на рахунках боржника просив суд відстрочити сплату судового збору. Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 25.08.2016 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору ліквідатору відмовлено, а самі заяви судом повернуто без розгляду. 03.09.2018 на засіданні комітету кредиторів, що оформлені протоколом № 14 прийнято рішення про зобов`язання ліквідатора подати позовні заяви щодо визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна боржника, визнання недійсними рішень міської ради, а також звернення до Держархбудконтролю Чернівецької області із заявою про скасування дозвільних документів на земельні ділянки належні боржнику та з заявою про покладення субсидіарної відповідальності на керівника банкрута за зобов`язаннями банкрута у зв`язку з доведенням до банкрутства. Про проведення зборів кредиторів усі кредитори повідомленні листом від 16.08.2018 за № 1-34/1066/13 (том 21, а.с. 166, 167), що надісланий кредиторам рекомендованим повідомленням. На виконання рішення комітету кредиторів арбітражний керуючий звернувся до комітету кредиторів з метою формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого з метою внесення частки кожного із них з метою сплати судового збору по усіх підготовлених позовних заявах. Матеріали справи містять докази ознайомлення із вказаним листом кредиторів особисто під розпис і його направлення та отримання скаржником ОСОБА_1 (том 20 а.с. 175-177). З огляду на те, що формування фонду оплати не здійснено кредиторами 05.11.2018 ініційовано та проведено збори кредиторів на яких прийнято рішення про відкладення визначення порядку авансування сплати судового збору по заявах, які вирішено подати згідно рішення від 03.09.2018 до моменту прийняття рішення про стягнення безпідставно отриманих коштів Івано-Франківською товарною біржею. За прийняте рішення голосували усі кредитори, в тому числі і представник скаржника (том 20 а.с. 183-187). Колегія суддів звертає увагу й на те, що за результатами позапланових перевірок діяльності арбітражного керуючого Ловаса В.О. проведеними ГУЮ в Івано-Франківській, Вінницькій, Чернігівській областях, що оформлені відповідними довідками (том 20 а.с. 189-201, та а.с. 224-225) у діяльності арбітражного керуючого Ловаса В.О. при виконанні повноважень ліквідатора боржника порушень Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства не виявлено. Враховуючи вищезазначене, арбітражний керуючий Ловас В.О. при здійсненні своїх повноважень ліквідатора боржника діяв в межах та у спосіб, що визначений законом, що є підставою для відмови у поданих скаргах. 17.10.2018 кредитори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали через канцелярію суду заяву про стягнення інфляційних збитків в якій просили стягнути солідарно з арбітражного керуючого Ловаса В . О., ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківської аграрної товарної біржі на користь на користь ОСОБА_1 - 397 127 грн. 88 коп. інфляційних збитків та 117 000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 -70 670 грн. 20 коп. інфляційних збитків та 117 000 грн. моральної шкоди. Інфляційні збитки заявники нараховують на суму визнаних судом грошових вимог до боржника ПВНЗ "Західноукраїнський економіко-правничий університет" за періоди з вересня 2014 по серпень 2018. Водночас, розрахунку моральної шкоди кредитори у своїй заяві не наводять. Подана заява обґрунтована тим, що спільні умисні дії арбітражного керуючого, Івано-Франківської аграрної товарної біржі ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради позбавляють кредиторів права на виплату кредиторської заборгованості, що завдає збитків у особливо великому розмірі. Колегія суддів розглянувши подану заяву зазначає наступне. За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. За змістом ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За змістом частин 1, 2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Згідно з ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). При цьому, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є збитками в розумінні ч. 2 статті 22 ЦК України, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Натомість, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Як вірно встановлено господарським судом невиконані грошові зобов`язання перед заявниками існують у боржника ПВНЗ "Західноукраїнський економіко-правничий університет", відтак, й інфляційних втрат заявники зазнають внаслідок невиконання саме боржником грошових зобов`язань, а не внаслідок дій інших осіб. Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди колегія суддів зазначає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Саме на заявників покладається обов`язок довести наявність моральної шкоди, протиправність поведінки заподіювача такої шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною моральною шкодою. Однак, заявниками належними та допустимими доказами не доведено ні протиправності дій/бездіяльності ліквідатора чи інших кредиторів, які входять до складу комітету кредиторів, ні причинового зв`язку між їхніми діями/бездіяльністю і заподіяними на твердженнями заявників сильними душевними хвилюваннями, втраті нормального сну та виникнення ряду серйозних захворювань. Заявниками також не обґрунтовано заявленого до стягнення розміру такої моральної шкоди, що в сукупності є підставою для відмови у поданій заяві. Згідно положень частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення зазначеним вимогам відповідає. Сплачений скаржниками за подання апеляційної скарги судовий залишається за ними. Керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ: 1. В задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 б/н від 08.02.2019 (вх. ЗАГС №01-05/745/19 від 25.02.2019) - відмовити. 2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2018 у справі №909/1066/13 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд. Повний текст постанови складено та підписано 24.05.2019. Головуючий суддя Желік М.Б. суддя Галушко Н.А. суддя Орищин Г.В.