Справа № 911/333/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" червня 2019 р. Справа№ 911/333/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сотнікова С.В. суддів: Отрюха Б.В. Остапенка О.М. за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І., представника заявника - Бєлячкової О.В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудгруп" на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2019 (повна ухвала підписана 15.03.2019, суддя Лутак Т.В.) у справі №911/333/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудгруп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Імпульс" (код 34306194) про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Імпульс". Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ініціюючий кредитор звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №911/333/19; розгляд справи призначено на 21.05.2019. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 розгляд справи було відкладено на 11.06.2019. Боржник не скористався наданим процесуальним законом правом на участь у судовому засіданні свого представника під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників боржника. Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України. Згідно ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. З наявних у справі матеріалів вбачається, що заявник звернувся до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у зв`язку з тим, що останній має безспірну заборгованість в сумі 1260000,00 грн, що підтверджена рішенням третейського суду, ухвалою Київського апеляційного господарського суду про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, наказу про примусове виконання рішення третейського суду, та яка не сплачена протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку. Відмовляючи в порушенні справи про банкрутство боржника, суд першої інстанції послався на відсутність однієї із складових безспірності вимог ініціюючого кредитора - судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення боргу. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на тому, що рішення третейського суду у справі про стягнення боргу між кредитором та боржником, незалежно від видачі на його примусове виконання виконавчого документа, не має преюдиційної сили при здійсненні провадження у справі про банкрутство, не може обґрунтовувати обставини наявності безспірної заборгованості боржника перед кредитором, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України такі обставини підлягають обов`язковому доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом, а при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд не вправі вирішувати спір по суті. Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Тобто, безспірними є ті вимоги, що підтверджені судовим рішенням, та яке не виконане боржником при його примусовому виконанні. У заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор зазначив, що безспірність його вимог підтверджена рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "Атторней" від 12.02.2018 у справі № Т-03/18, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 973/23/18, наказами Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі № 973/23/18 та постановами про відкриття виконавчих проваджень № 56428338, № 56428818 від 15.05.2018. Колегія суддів зазначає, що у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України і пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ. При цьому, частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 232 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 356 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу про видачу наказу або про відмову у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для ухвалення рішення. На переконання колегії суддів, визначення про безспірність вимог кредитора, яке наведене у ст. 10 Закону про банкрутство, містить загальне поняття "судове рішення" і має охоплювати всі процесуальні документи, якими оформлюються акти волевиявлення суду, в тому числі, але не виключно, ухвала, рішення, постанова, судовий наказ, ухвала про видачу наказу про примусове виконання рішення третейського суду тощо. А відтак, помилковим є посилання суду першої інстанції про те, що рішення третейського суду незалежно від факту видачі на його примусове виконання виконавчого документа не може підтверджувати обставини наявності безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника, оскільки ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону про банкрутство, якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження. Колегія суддів вважає, що заявником виконано вимоги Закону про банкрутство при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в частині подання доказів на підтвердження безспірності своїх вимог до боржника судовим рішенням. Таким чином, суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі про банкрутство помилково застосував ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство, оскільки безспірність вимог ініціюючого кредитора підтверджена належними та беззаперечними доказами у їх сукупності, а саме: рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Захист корпоративних прав "Атторней" від 12.02.2018 у справі № Т-03/18, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 у справі № 973/23/18, наказами Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 у справі № 973/23/18 та постановами про відкриття виконавчих проваджень № 56428338, № 56428818 від 15.05.2018. Враховуючи вищевикладене, апеляційна колегія вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано ч. 3 ст. 10 та допущено порушення норми ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення боржника або визнання його банкрутом", що визнається підставами для задоволення апеляційної скарги і скасування оскарженої ухвали від 11.03.2019 з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для розгляду на стадію підготовчого засідання. Керуючись ст. 269, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрбудгруп" задовольнити. 2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.03.2019 у справі № 911/333/19 скасувати. 3. Справу № 911/333/19 направити на розгляд до Господарського суду Київської області на стадію підготовчого засідання. 4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена та підписана 02.07.2019. Головуючий суддя С.В. Сотніков Судді Б.В. Отрюх О.М. Остапенко