Справа № 922/3473/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" грудня 2019 р. Справа № 922/3473/17 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В. за участі секретаря судового засідання Крупи О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№3414 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Міньковським С.В., ухвалу підписано 21.10.2019) за заявою Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс", м.Харків, про банкрутство, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 провадження у справі про банкрутство Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" - закрито. Скасовано мораторій, що був введений ухвалою господарського суду від 23.10.2017. ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, вирішити питання розподілу судових витрат. Скарга обґрунтована тим, що враховуючи те, що не всі обставини було вирішено, зокрема, тривав розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2019, результати розгляду якої впливають на грошові вимоги колишнього розпорядника майна до боржника, які включаються до вимог, що задовольняються у першу чергу, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права не дочекавшись вирішення даного питання, тим самим обмеживши право на судовий захист та справедливий суд. Затверджені судом грошові вимоги колишнього розпорядника майна ОСОБА_1 у розмірі 51888,06 грн включаються до кредиторських вимог боржника та підлягають задоволенню у першу чергу. Як зазначає скаржник, у першу чергу мали би бути задоволені вимоги арбітражного керуючого у розмірі 51888,06 грн та ОСОБА_2 у розмірі 3200,00 грн, у четверту чергу - кредиторські вимоги ОСОБА_2 у розмірі 2808684,93 грн, у шосту чергу - кредиторські вимоги ГУ Державної казначейської служби України у м.Києві в сумі 264000,00 грн. Погашення вимог забезпеченого кредитора ОСОБА_2 здійснюються за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. Однак, як зазначає апелянт, судом при погашенні кредиторських вимог було порушено визначений Законом порядок такого погашення, що впливає на права та інтереси інших учасників у даній справі. 08.11.2019 до суду від апелянта надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (вх.№10575), в якому скаржник зазначив, що загальна попередня (орієнтовна) сума судових витрат становить понад 50000,00 грн, докази понесених апелянтом судових витрат будуть подані в порядку та строки, передбачені ст.129 ГПК України. 11.11.2019 до суду від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10627), в якому боржник просив відмовити у відкритті апеляційного провадження. 12.12.2019 до суду від боржника надійшло клопотання (вх.№11726), в якому боржник просив розгляд справи відкласти у зв`язку з хворобою його адвоката. ОСОБА_1 у судовому засіданні проти відкладення розгляду справи заперечував. Також повідомив суд про те, що не отримував відзив боржника. Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Враховуючи те, що до клопотання не надано доказів на підтвердження наведених у клопотанні причин неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні, явка учасників справи не визнавалась судом обов`язковою, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити. Щодо відзиву боржника на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1, 4 ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17. Призначено справу № 922/3473/18 до розгляду на "12" грудня 2019 р. Встановлено учасникам справи строк до 25.11.2019 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання всім учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 27.11.2019 для подання заяв, клопотань, тощо. Як вбачається з матеріалів справи, відзив на апеляційну скаргу подано боржником 11.11.2019 без доказів направлення іншим учасникам справи. Враховуючи те, що до відзиву на апеляційну скаргу не надано доказів його направлення іншим учасникам справи, апелянт наголошує на тому, що відзив не отримував, колегія суддів не розглядає відзив на апеляційну скаргу боржника. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 11.11.2019. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила. Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, в попередньому судовому засіданні 13.03.2018 судом затверджено реєстр вимог кредиторів в кількості одного кредитора на загальну суму 4 669 184,93 грн, з якої: конкурсні вимоги - основний борг: гр. ОСОБА_2 - 2 808 684,93 грн (четверта черга) та 3200,00 грн (перша черга). Окремо внесено вимоги, як такі, що забезпечені заставою (іпотекою) майна перед ОСОБА_2 на суму 1 353 300,00 грн. Цією ж ухвалою суд визнав вимоги кредиторів, що не були заявлені у місячний строк з моменту публікації оголошення, які рахуються за даними бухгалтерського обліку боржника такими, що не є конкурсними. Визначено не конкурсні вимоги: ГУ Державної казначейської служби України у м. Києві в сумі 240 000,00 грн (шоста черга); УДКСУ у Дзержинському р-ні м. Харкова в сумі 264 000,00 грн (шоста черга). Ухвалою суду від 30.07.2019 затверджено звіт розпорядника майна ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди у справі №922/3473/17 в загальній сумі 51888,06 грн, яка підлягає оплаті за рахунок боржника ІП "Омбілік Інвестментс". В решті вимог відмовлено. У задоволенні звіту арбітражного керуючого ОСОБА_1 про виплату та стягнення витрат на суму 23525,85 грн та видачу судового наказу - відмовлено. 17.10.2019 до суду від боржника надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому боржник просив закрити провадження у справі, посилаючись на те, що 06.08.2018 на виконання домовленостей між ІП "Омбілік Інвестментс" та кредитором ОСОБА_2 , директор засновника боржника Wesselads Invest LTD ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 811 884,93 грн на погашення заборгованості ІП "Омбілік Інвестментс", об`єм та розмір якої визначено як конкурсні вимоги у реєстрі вимог кредиторів у справі №922/3473/17, на підтвердження чого надано акт приймання-передачі грошових коштів від 06.08.2018. Відповідно до п. 1 акту приймання-передачі грошових коштів від 06.08.2018 в момент підписання даного акту на погашення заборгованості боржника перед кредитором існувала така заборгованість: за договором позики від 10.08.2016 - в сумі 2 500 000,00 грн основної суми заборгованості; 300 684,93 грн - суми процентів; 3200,00 грн - сума судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі №922/3473/17; 8000,00 грн - сума судового збору за рішенням суду у справі №640/3072/17. Засновник боржника передав, а кредитор отримав грошові кошти в сумі 2 811 884,93 грн. Згідно з п.2 наведеного акту після підписання цього акту сторонами, конкурсні вимоги кредитора у реєстрі грошових вимог кредиторів у справі №922/3473/17 вважаються погашеними у повному обсязі. Також 17.10.2019 до суду від кредитора ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якому кредитор просив провадження у справі закрити у зв`язку з погашенням боржником у повному обсязі його вимог. 17.10.2019 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу. Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Відповідно до ст.9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до ч.9 ст. 23 Закону про банкрутство у процедурі розпорядження майном боржник має право на підставі ухвали господарського суду задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів за умови їх задоволення одночасно та в повному обсязі відповідно до реєстру вимог кредиторів. Згідно з п.1 ч.1 ст.45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема: витрати на оплату судового збору; вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому; вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута. Пунктом 7 ч.1 ст.83 Закону про банкрутство передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов`язання перед кредиторами. Відповідно до п.17 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 17.10. Перехідних положень ГПК України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-8, 10, 12-14, 17-21, 31-33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали. Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2019 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 (вх.№2623 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 у справі № 922/3473/17. Місцевим господарським судом було направлено 5 томів справи: 1-й, 2-й, 4-й, 5-й, 7-й. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.07.2019 у справі № 922/3473/17. 17.10.2019 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу. Колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом в порушення п.17.10 Перехідних положень ГПК України було направлено до суду апеляційної інстанції не всі матеріали справи та закрито провадження у справі про банкрутство за наявності непереглянутої в апеляційному порядку ухвали про затвердження звіту розпорядника майна ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди у справі №922/3473/17, що безпосередньо стосується провадження у справі про банкрутство. Причому, відмовивши арбітражному керуючому у видачі наказу на виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 30.07.2019, якою частково було задоволено клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди у справі №922/3473/17 в загальній сумі 51888,06 грн, яка підлягає оплаті за рахунок боржника ІП "Омбілік Інвестментс", місцевий господарський суд, закривши провадження у справі про банкрутство за наявності невідшкодованих сум основної винагороди арбітражному керуючому, взагалі позбавив останнього можливості отримати оплату за виконання повноважень розпорядника майна в межах даної справи. Тоді як відповідно до норм Закону про банкрутство та Податкового кодексу України надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17 підлягає скасуванню, як така, що прийнята судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права. Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17 слід скасувати, а справу №922/3473/17 передати на розгляд Господарського суду Харківської області. Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2019 у справі № 922/3473/17 скасувати. Справу №922/3473/17 передати на розгляд Господарського суду Харківської області. Стягнути з Іноземного підприємства "Омбілік Інвестментс" (61002, Харківська область, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.65, оф.4, код ЄДРПОУ 34015968) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження офісу: 01033 , м.Київ, вул.Шота Руставелі, 27, оф.17 ) 1921,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 23.12.2019. Головуючий суддя Я.О. Білоусова Суддя О.О. Крестьянінов Суддя О.В. Шевель