Справа № 917/1759/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" вересня 2020 р. Справа № 917/1759/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В., за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М., представників учасників провадження у справі про банкрутство: апелянта - Сластьон С.В. на підставі довіреності від 21.07.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2270 від 24.07.2018, розпорядника майна - Бєлова О.А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1045632 від 22.07.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7155/10 від 07.12.2018, ініціюючого кредитора - Корнієнко В.П. на підставі довіреності від 10.07.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7205/10 від 07.12.2018, АТ "Альфа-Банк" - Дем`янець Я.В. на підставі ордеру серії ЧК №110407 від 10.07.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001010 від 16.10.2018, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" (вх.№1550П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020, постановлену у приміщенні Господарського суду Полтавської області колегією суддів у складі: головуючий суддя Паламарчук В.В., суддя Ціленко В.А., суддя Ореховська О.О., час проголошення ухвали - 14:00год., дата складання повного тексту ухвали - 09.06.2020, у справі №917/1759/19 за заявою Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей", м. Київ, в особі філії "Менський сир", м. Мена, Чернігівська обл., до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" про визнання банкрутом ВСТАНОВИЛА: 07.10.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир". Заява обґрунтована тим, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №917/737/17 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" на користь Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" 4 368 207, 33грн основного боргу, 462 207, 54грн пені, 737 472, 18грн інфляційних, 154 465, 04грн 3% річних та 85 835, 28грн витрат по сплаті судового збору. На примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду Господарським судом Полтавської області було видано наказ від 25.02.2019 у справі №917/737/17. Як вказує заявник, з моменту відкриття виконавчого провадження і до моменту звернення до суду вимоги кредитора погашені не були, що свідчить про неплатоспроможність боржника та є підставою для порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир". Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.10.2019, зокрема прийнято заяву Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" до розгляду; справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні. Автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича (свідоцтво №120 від 04.02.2013р., 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, 3 поверх). Як вбачається із матеріалів справи, розгляд заяви неодноразово відкладався, у тому числі, за заявами боржника, в яких останній посилався на те, що у справі №917/737/17, в якій було стягнуто заборгованість на користь Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир", боржником було подано заяву про відстрочення виконання рішення суду, у подальшому боржник посилався на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про відмову у відстроченні виконання рішення суду. Також боржником було заявлено відвід судді з тієї підстави, що у задоволенні чергового клопотання про відкладення розгляду справи судом було відмовлено. Крім того, боржником подавались клопотання про зупинення розгляду справи про банкрутство до ухвалення Східним апеляційним господарським судом рішення про відстрочення виконання рішення суду, клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство; у задоволенні цих клопотань судом було відмовлено. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"; визнано кредиторські вимоги Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" у розмірі 4 368 207, 33грн основного боргу; 737 472, 18грн інфляційних, 154 465, 04грн 3% річних, 85 835, 28грн відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир"; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" призначено арбітражного керуючого Боярчукова С.Г.; встановлено грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Гадячсир в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень; постановлено розпоряднику майна за п`ять днів до закінчення процедури розпорядження майном боржника подати суду звіт про нарахування та виплату грошової винагороди; постановлено з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації ТОВ "Гадячсир", на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення); зобов`язано розпорядника майна Боярчукова С.Г. повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника та знаходженням його майна про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; постановлено розпоряднику майна Боярчукову С.Г. повідомити суд про результати розгляду вимог кредиторів у строк, який не повинен перевищувати одного місяця та двадцяти днів після проведення підготовчого засідання, а саме до 22.07.2020; призначено попереднє засідання суду; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; постановлено розпоряднику майна провести інвентаризацію майна боржника в строк до 02.08.2020; залишено без розгляду заяви арбітражного керуючого Бурлакова В.В. та арбітражного керуючого Мудрика І.В. на участь у справі. Як зазначено в ухвалі місцевого господарського суду, у підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", перелічених у частині 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", суд дійшов висновку її задовольнити. Суд також зазначив про необхідність призначення розпорядником майна у справі арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. відповідно до вимог статті 114 Закону про банкрутство (яка була чинною на момент прийняття судом заяв від арбітражних керуючих на участь у справі та їх призначення для розгляду), оскільки судом було вчинено запит до автоматизованої системи щодо визначення кандидатури арбітражного керуючого з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, і від арбітражного керуючого надійшла заява на участь у справі. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 02.06.2020, засновник боржника - ТОВ "Альміра" звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 скасувати і закрити провадження у справі №917/1759/19. 03.07.2020 від апелянта надійшла заява про зміну апеляційної скарги (вх.№6338), до якої додана змінена апеляційна скарга з доказами її надсилання учасникам справи про банкрутство. В обґрунтування строку подання зміненої апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до частини 1 статті 266 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. Частиною 1 статті 256 цього Кодексу визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно матеріалів справи, повний текст ухвали складено 19.06.2020, тобто, за загальним правилом, строк подання апеляційної скарги на ухвалу суду і, відповідно, зміненої апеляційної скарги сплив би 30.06.2020 (з урахування вихідних та святкового днів). Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України з 12.03.2020 введено карантин. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, а саме, розділ Х "Прикінцеві положення" (у редакції, що діяла на момент звернення зі зміненою апеляційною скаргою) доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційного скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину". На засіданні 17.06.2020 Кабінет Міністрів України постановою №500 ухвалив рішення подовжити дію карантинних обмежень до 31.07.2020 шляхом внесення змін в низку актів Уряду, якими встановлені карантинні обмеження. Відтак, строк апеляційного оскарження станом на дату звернення апелянтом зі зміненою апеляційною скаргою (01.07.2020 згідно з відміткою підприємства поштового зв`язку на поштовому конверті) був продовжений в силу закону. З огляду на те, що змінена апеляційна скарга була подана апелянтом протягом строку дії карантину, коли була чинна зазначена вище редакція пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що змінена апеляційна скарга подана апелянтом з дотриманням строку її подання, і розгляд скарги здійснюється судом апеляційної інстанції з урахування поданих змін. Так, як зазначає апелянт, ухвалою місцевого господарського суду від 15.10.2019 було прийнято заяву ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир", підготовче засідання у справі відбулось 02.06.2020. Однак, у проміжок часу між 15.10.2019 і 02.06.2020, а саме 25.05.2020, було змінено місцезнаходження ТОВ "Гадячсир" з 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47, на 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Гвардійська, буд. 45А, про що до апеляційної скарги додані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Апелянт вважає, що відповідно до положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд Полтавської області в підготовчому засіданні 02.06.2020 повинен був встановити нове місцезнаходження боржника та передати заяву ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" до господарського суду за місцезнаходженням боржника, тобто, до Господарського суду Харківської області, чого судом здійснено не було. В обґрунтування права на апеляційне оскарження ТОВ "Альміра" зазначає, що є єдиним учасником (засновником) боржника та одноособово володіє часткою у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Гадячсир", про що до зміненої апеляційної скарги додані витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, вказує, що оскаржувана ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" є судовим рішенням, яка вирішує питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Альміра", а тому має право на апеляційне оскарження цієї ухвали. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19; встановлено учасникам справи строк до 22.07.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк до 22.07.2020 для подання до суду заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 23.07.2020 о 10:45год. 20.07.2020 від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6806), зазначає, що боржник погоджується з доводами апелянта, і вважає, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Також просить розгляд апеляційної скарги провести без участі ТОВ "Гадячсир". 21.07.2020 від АТ "Альфа-Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6854), зазначає, що є іпотекодержателем та заставодержателем майна боржника, на яке звернуто стягнення судовими рішення, які вже набрали і ще не набрали законної сили, копії яких наявні у матеріалах справи. З посиланням на практику Верховного Суду АТ "Альфа-Банк" зазначає, що забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження, і скориставшись як учасник справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу вважає, що на час постановлення у Господарського суду Полтавської області не було обов`язку та підстав ані перевіряти місцезнаходження боржника, ані передавати справу на розгляд до будь-якого іншого суду. Також заставний кредитор зазначає, що апелянтом не обґрунтовано наявності підстав для закриття провадження у справі про банкрутство. З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" - без змін. 22.07.2020 від розпорядника майна - арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6869), зазначає, що зміна місцезнаходження боржника відбулась вже у процесі її розгляду Господарським судом Полтавської області, після прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. А тому в силу приписів частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України місцевим господарським судом постановлено ухвалу від 02.06.2020 з додержанням норм процесуального права, оскільки відсутні правові підстави для передачі даної справи на розгляд іншому суду. Також просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" - без змін. 22.07.2020 від ініціюючого кредитора - ПП "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" надійшло клопотання про продовження процесуального строку та відкладення судового засідання (вх.№6891), зазначає, що станом на 20.07.2020 він не отримав апеляційної скарги ТОВ "Альміра"; поряд із цим, на усій території України введено карантин, дія якого продовжена до 31.07.2020. 23.07.2020 від апелянта надійшли пояснення (вх.№6902), зазначає, що він не оскаржує суму кредиторських вимог ініціюючого кредитора - ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" та не спростовує безспірність його вимог, а спираючись на норми Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України наголошує на порушенні судом правил територіальної підсудності розгляду справи про банкрутство. Як вказує апелянт, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) та Кодекс України з процедур банкрутства по різному регулюють питання, коли господарський суд має перевіряти підсудність справи про банкрутство. На думку апелянта, згідно з Законом про банкрутство, суд мав перевіряти підсудність справи на стадії прийняття заяви, а відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, суд у підготовчому засіданні мав перевірити, якому господарському суду підсудна справа. Апелянт зазначає, що оскільки на момент постановлення оскаржуваної ухвали діяв вже Кодекс України з процедур банкрутства, суд мав повторно перевірити питання підсудності справи саме під час підготовчого засідання 02.06.2020, чого судом здійснено не було. На думку апелянта, у спірних правовідносинах не підлягає врахуванню правова позиція, викладена Верховним Судом у справі №910/7819/18 (на яку сам апелянт посилається в апеляційній скарзі), оскільки при прийнятті постанов від 21.05.2019 і від 25.02.2020 у справі №910/7819/18 Верховний Суд висловив суперечливі судження щодо правових наслідків зміни боржником місцезнаходження після відкриття провадження у справі про банкрутство, а також Верховний Суд при прийнятті цих постанов керувався положеннями Закону про банкрутство, у той час, як у даному випадку на час постановлення оскаржуваної ухвали вже діяли норми Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до статті 39 якого, як вважає апелянт, суд мав встановити місцезнаходження боржника у підготовчому засіданні 02.06.2020. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 відкладено розгляд справи на 03.09.2020 о 10:00год. У зв`язку із необхідністю вирішити питання щодо апеляційної скарги ТОВ "Гадячсир" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020, яка також перебувала у провадженні Східного апеляційного господарського суду і була залишена судом без руху, спливу строку на усунення недоліків апеляційної скарги ТОВ "Гадячсир", а також відпусткою по 02.09.2020 судді Бородіної Л.І., яка входила до складу колегії суддів, було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, і згідно з витягом з протоколу від 13.08.2020 для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2020 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Гадячсир" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020, оскільки апелянтом не усунуто недоліків апеляційної скарги; а розгляд скарги ТОВ "Альміра" на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 розпочато спочатку у зазначеному складі колегії суддів. 20.08.2020 від ТОВ "Альміра" надійшли пояснення (вх.№7793), апелянт вважає, що частину 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України слід читати через призму положень Кодексу України з процедур банкрутства таким чином, що справа про банкрутство, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли справа відноситься до виключної підсудності іншого суду, а справи про банкрутство, як вказує апелянт, є справами виключної підсудності та підлягають розгляду виключно за місцезнаходження боржника. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.09.2020 представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, пояснень, просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник арбітражного керуючого проти доводів апеляційної скарги заперечує, зазначає, що законодавство про банкрутство виокремлює дві окремі стадії: вирішення питання щодо прийняття заяви про відкриття справи про банкрутство, коли судом вирішуються процесуальні питання щодо наявності/відсутності підстав для її прийняття, і підготовче засідання, коли судом встановлюється наявність правових підстав для відкриття чи відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. І недоречним, на думку представника арбітражного керуючого, є повторне встановлення обставин місцезнаходження боржника на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство, коли такі дії вже були вчинені на етапі, коли суд прийняв заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Представник арбітражного керуючого також зазначає, що боржник перереєстрував своє місцезнаходження зі спливом 8 місяців після прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і за тиждень до проведення судом підготовчого засідання. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 02.06.2020 залишити без змін. Представник ініціюючого кредитора підтримав позицію представника арбітражного керуючого і додатково зазначив, що відповідно до положень частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і тому випадку, коли в процесі розгляду вона стала підсудна іншому суду. Також представник ініціюючого кредитора наголосив, що боржник не повідомив суду першої інстанції про зміну місцезнаходження. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу місцевого господарського суду від 02.06.2020 залишити без змін. Представник АТ "Альфа-Банк" також проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що зміна місцезнаходження боржника є штучною підставою для затягування розгляду справи; також вказує, що апелянтом не доведено порушення його прав та інтересів оскаржуваною ухвалою, а також як засновником боржника не вжито заходів для відновлення його платоспроможності. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників провадження у справі про банкрутство, враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники судового процесу висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а інші учасники справи про банкрутство належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, і неявка їх представників не перешкоджає розгляду скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні. Вирішуючи питання права єдиного учасника (засновника) боржника - ТОВ "Альміра" на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир", колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. А відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Так, частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Тобто, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або вирішено про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах. Частиною 5 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається законодавством про банкрутство. Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Альміра" є єдиним засновником боржника. Статтями 97, 98 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Поряд з цим, за змістом частин 8 та 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство і відповідно, введення процедури розпорядження майном боржника, корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом. Частинами 5, 7 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу нерухомого майна в оренду; одержання позик (кредитів). Оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 02.06.2020 вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство учасник боржника обмежується в можливості реалізації своїх прав, і ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство є судовим рішенням, яке вирішує питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, отже, засновник боржника - ТОВ "Альміра" має право на оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19. Крім того, судова колегія вирішуючи питання прийняття відзиву АТ "Альфа-Банк" на апеляційну скаргу, зазначає таке. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпеченими кредиторами є кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника. Як вбачається із матеріалів справи і не заперечується учасниками справи про банкрутство, рядом судових рішень, копії яких містяться у матеріалах справи, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" перед Акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (правонаступником якого згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є АТ "Альфа-Банк") за кредитним договором №06.1-20/124 від 02.04.2013 звернуто стягнення на нерухоме майно за іпотечним договором №2 від 12.04.2013, за іпотечним договором №4 від 16.04.2013, іпотечним договором №5 від 17.04.2013, іпотечним договором №3 від 15.04.13, іпотечним договором №1 від 11.04.2013. Сукупний аналіз положень законодавства про банкрутство, а також положень частини другої статті 33 Закону України "Про іпотеку" дають підстави вважати, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство права забезпеченого кредитора можуть вважатися порушеними, оскільки після порушення провадження у справі про банкрутство пред`явлення забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому законодавством про банкрутство та в межах провадження у справі про банкрутство, тому забезпечені кредитори набувають статусу учасника провадження у справі про банкрутство з моменту порушення такого провадження. Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №904/6950/17, від 27.09.2018 у справі №906/1157/17, від 22.10.2019 у справі №910/11946/18. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що АТ "Альфа-Банк" є учасником провадження у справі про банкрутство і здійснює розгляд скарги з урахуванням доводів, викладених заставним кредитором. Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі, письмових поясненнях та представником апелянта у судових засідання неодноразово зазначалось, що апелянт не оскаржує суму кредиторських вимог ініціюючого кредитора - ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" та не спростовує безспірність його вимог, а спираючись на норми Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України апелянт наголошує на порушенні судом норм процесуального права, а саме, правил територіальної підсудності розгляду справи про банкрутство під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Тобто, апелянт зазначає виключно про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо невстановлення місцевим господарським судом у підготовчому засіданні відповідно до положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства обставин зміни місцезнаходження боржника після прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, і, відповідно, не вчинення судом дій з передачі справи за встановленою підсудністю згідно з вимогами частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, положення якої слід читати скрізь призму положень Кодексу України з процедур банкрутства. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.10.2017 у справі №917/737/17 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" стягнуто на користь Приватного підприємства "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" 4 368 207, 33грн основного боргу, 476 416, 89грн пені, 702 177, 11грн інфляційних, 154 345, 13грн 3% річних, 85 517, 20грн витрат з оплати судового збору. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 рішення Господарського суду Полтавської області від 03.10.2017 змінено; позовні вимоги ПП "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Гадячсир" 4 368 207, 33грн основного боргу, 462 207, 54грн пені, 737 472, 18грн інфляційних, 154 465, 04грн 3% річних, 85 835, 28грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. 25.02.2019 Господарським судом Полтавської області видано наказ про примусове виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №917/737/17. 07.05.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Пецяк Л.В. винесена постанова про прийняття виконавчого провадження №58902160 з примусового виконання наказу №917/737/17 від 25.02.2019. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" звернулося до Господарського суду Полтавської області з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 03.10.2017 у справі №917/737/17 на дванадцять місяців. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 у задоволенні заяви ТОВ "Гадячсир" про відстрочку виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 03.10.2017 у справі №917/737/17 відмовлено. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Гадячсир" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.11.2019 у справі №917/737/17 - без змін. За таких підстав, місцевим господарським судом встановлено, що безспірні вимоги кредитора до боржника складають: 4 368 207, 33грн основної заборгованості; 737 472, 18грн інфляційних; 154 465, 04грн 3% річних; 85 835, 28грн відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором; 462 207, 54грн пені. Докази надання боржнику відстрочки або розстрочки виконання рішення у справі №917/737/17 відсутні; заборгованість, яка стягнута згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №917/737/17 боржником не погашалась. Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, у підготовчому засіданні колегією суддів не було встановлено перелічених у частині 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир". Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, визначено арбітражного керуючого Боярчукова Сергія Григоровича (свідоцтво №120 від 04.02.2013р., 01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, 3 поверх), заява про участь у справі якого знаходиться в матеріалах справи. Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на дату звернення Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" боржник був зареєстрований за адресою: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47. Приймаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, Господарським суд Полтавської області в ухвалі від 15.10.2019 встановлено, що подані матеріали є достатніми для прийняття заяви до розгляду. З різних підстав, у тому числі, і за численними заявами боржника розгляд заяви неодноразово відкладався; з моменту прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і до постановлення судом оскаржуваної ухвали сплило майже 8 місяців. Однак, 22.05.2020 боржником було внесено зміни щодо його місцезнаходження: місцезнаходженням ТОВ "Гадячсир" зареєстровано: 64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Гвардійська, буд. 45 А. Згідно матеріалів справи, боржник до підготовчого засідання не повідомив суду відомості щодо зміни свого місцезнаходження, хоча ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.05.2020 про відкладення розгляду справи на 02.06.2020, боржник отримав 19.05.2020 (т.2 а.с.136) і представник боржника був присутній в судовому засіданні 02.06.2020. Про такі відомості боржник не повідомив і суд апеляційної інстанції, звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020, яка у подальшому була повернута судом з підстав неусунення апелянтом недоліків апеляційної скарги. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.09.2020 на запитання суду, які обставини стали підставою для перереєстрації боржником свого місцезнаходження вже під час розгляду судом заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство, представник апелянта зазначила, що їй не відомі такі обставини. Представник апелянта на запитання суду також підтвердила, що боржник є промисловим підприємством, виробничі потужності якого і зараз знаходяться за колишнім місцезнаходженням боржника: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47. Представник АТ "Альфа-Банк" також надала пояснення, що майже усе заставне нерухоме майно боржника знаходиться у Полтавській області за колишньою адресою; лише незначна частина майна перебуває у Черкаській області, що також вбачається із наявних у матеріалах справи копій судових рішень. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Відповідно до частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом про банкрутство. А частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство. А частиною 9 статті 30 цього Кодексу визначено, що справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника. Станом на дату звернення Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" місцезнаходження боржника було: 37300, Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Будька, 47. Приймаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, Господарським суд Полтавської області в ухвалі від 15.10.2019 встановлено, що подані матеріали є достатніми для прийняття заяви до розгляду. Тобто, Господарський суд Полтавської області прийняв до свого розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" з додержанням правил територіальної підсудності. Учасники провадження у справі про банкрутство, у тому числі і апелянт, зазначеного не спростовують. Однак, як зазначено вище, за декілька днів до підготовчого засідання боржник перереєстрував своє місцезнаходження в іншу область - Харківську, що, на думку апелянта, було для Господарського суду Полтавської області підставою для передачі справи за встановленою підсудністю у підготовчому засіданні. Суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на дату звернення Приватним підприємством "Консалтингова фірма "Прометей" в особі філії "Менський сир" до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" був чинний Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Пунктом 4 Перехідних та Прикінцевих положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Зі змісту даної норми випливає, що з 21.10.2019 подальший розгляд справи про банкрутство здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Як слушно зазначено представником розпорядника майна у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.09.2020, провадження у справі про банкрутство виокремлює, зокрема такі стадії: вирішення питання щодо прийняття судом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якій суд встановлює наявність/відсутність процесуальних підстав для прийняття заяви, і підготовче засідання, в якому суд встановлює обставини щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття провадження у справі. Колегія суддів, при цьому, звертає увагу, що такі дві окремі стадії справи про банкрутство мали місце як відповідно до положень Закону про банкрутство, так і Кодексу України з процедур банкрутства. Нормами Закону про банкрутство, а саме, статтями 12, 14, 15 Закону про банкрутство врегульовано правові підстави для прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, її повернення та відмови у прийнятті. Зокрема, статтею 14 Закону про банкрутство було передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо справа не підсудна даному господарському суду. Нормами Кодексу України з процедур банкрутства, а саме статтями 37-38, дійсно не передбачено, які дії має вчинити суд, якщо заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана із порушенням правил територіальної підсудності. Однак, як зазначає сам апелянт, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. За положеннями пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Отже, у разі надходження до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) суд керується вимогами пункту 1 частини 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, помилковими є припущення апелянта, що питання дотримання правил територіальної підсудності відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства має вирішуватись судом саме у підготовчому засіданні. Так, відповідно до статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Однак, нормами статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлено обов`язку суду повторно перевіряти місцезнаходження боржника після того, як такі дії вже були вчинені судом на стадії прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Поряд з цим, саме боржник мав надати суду відомості щодо перереєстрації свого місцезнаходження. Як зазначено вище, Господарський суд Полтавської області прийняв до свого розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Гадячсир" з додержанням правил територіальної підсудності і правомірно відповідно до положень статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні встановлював обставини обґрунтованості вимог заявника, наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Частиною 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначені підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. А саме, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду. Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що зміна місцезнаходження боржника вже після прийняття судом з дотриманням правил територіальної підсудності заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, оскільки відповідно до частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності. В силу положень статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо процесуальні питання не врегульовані цим Кодексом, підлягають застосуванню положення Господарського процесуального кодексу України; відтак, прийнята судом заява про відкриття провадження у справі про банкрутство з додержанням правил підсудності, повинна бути розглянута судом і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду. Судова колегія зазначає, що висновки апелянта щодо власного розуміння частини 2 статті 31 ГПК України через призму особливостей врегулювання справ про банкрутство розцінюються судом апеляційної інстанції виключно як довільне трактування норм чинного законодавства на свою користь, оскільки жодною нормою закону не встановлено, що у справах про банкрутство положення чинного господарського процесуального кодексу мають трактуватись якимось іншим чином, і Кодекс України з процедур банкрутства таких положень не містить. У спірних правовідносинах суд прийняв до свого розгляду заяву з додержанням правил територіальної підсудності і відповідно до положень частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України заява має бути ним розглянута навіть у разі перереєстрації боржником свого місцезнаходження. Окрім зазначеного, поза увагою суду апеляційної інстанції не можуть залишитись такі обставини, як: - боржник, отримавши 19.05.2020 ухвалу суду про відкладення підготовчого засідання на 02.06.2020, 22.05.2020 перереєстрував своє місцезнаходження до іншої області, хоча нерухоме майно (завод) боржника, потужності продовжують залишатись за попередньою адресою; - така перереєстрація була здійснена боржником зі спливом майже 8 місяців після прийняття Господарським судом Полтавської області заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство і за тиждень до проведення судом підготовчого засідання; - боржник не виконав вимоги частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження під час розгляду справи, і не повідомив суд про перереєстрацію місцезнаходження ані письмово, ані представник в судовому засіданні 02.06.2020. Судова колегія розцінює такі дії боржника як недобросовісну поведінку і погоджується з доводами АТ "Альфа-Банк", що сама по собі перереєстрація зміни місцезнаходження боржника без видимої на те причини, залишивши, при цьому, за попереднім місцезнаходженням всі потужності, нерухоме майно, спрямована на затягування розгляду справи і ухилення від виконання грошових зобов`язань перед кредиторами. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 23.07.2020 представник розпорядника майна надала пояснення, що до розпорядника майна вже звернулись численні кредитори із вимогами до боржника, розмір заборгованості боржника перед кредиторами є значний. Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що по суті вільне трактування апелянтом зазначених вище норм законодавства щодо необхідності передачі справи судом за підсудністю у разі зміни місцезнаходження боржника після прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство надають боржнику можливість неодноразово здійснювати перереєстрацію свого місцезнаходження, що буде мати наслідком передачі справи з одного суду до іншого, що, безумовно, не лише затягує процедуру банкрутства, а і порушує права кредиторів. Господарським судом Полтавської області відповідно до вимог законодавства прийнято до свого розгляду заяву ПП "КФ"Прометей" про відкриття провадження у справі про банкрутство із дотриманням правил територіальної підсудності, здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, і за наявності в Полтавській області нерухомого і рухомого майна боржника, потужностей виробництва немає ніякої логіки і правового підґрунтя в передачі справи до іншого суду за наявності лише обставини подальшої перереєстрації місцезнаходження боржника. Апеляційним господарським судом також не встановлено, яким чином оскаржувана ухвала порушує права та інтереси апелянта як засновника боржника, тим паче, що засновник боржника наголошує, що він не оспорює розміру і безспірності кредиторських вимог ініціюючого кредитора, а лише вважає, що суд першої інстанції мав передати справу за підсудністю до іншого суду. Щодо застосування у спірних правовідносинах правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі №910/7819/19 від 25.02.2020, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі №910/7819/18 після перегляду справи судами першої та апеляційної інстанції, за результатами розгляду якої було відкрито провадження у справі про банкрутство, залишивши судові рішення попередніх інстанції в силі, зазначив, що зі змісту Закону про банкрутство вбачається, що перевірка судом дотримання вимог щодо підсудності справи про банкрутство здійснюється виключно на стадії прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, чого не передбачено на стадії підготовчого засідання; винятковий випадок, передбачений частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України не має місце. Отже, і Верховним Судом при розгляді схожих правовідносин застосовано положення частини 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку судом першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права як при прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і при постановленні оскаржуваної ухвали: суд з дотримання правил територіальної підсудності прийняв заяву до розгляду, розглянув її і у підготовчому засіданні дослідив справу на предмет її відповідності вимогам статті 39 Кодексу України з процедури, встановивши, що підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", перелічені у частині 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відсутні. А усім доводам апелянта щодо його власного трактування норм законодавства, зокрема, статей 20, 30, 31 ГПК України, статей 2, 37-39 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 14 Закону про банкрутство судом апеляційної інстанції надана відповідна оцінка, доводи апелянта визнані судом необґрунтованими і такими, що не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Крім того, апелянт по тексту апеляційної скарги посилається на те, що Господарський суд Полтавської області мав, встановивши зміну місцезнаходження боржника, передати заяву ПП "КФ "Прометей" в особі філії "Менський сир" про відкриття провадження у справі про банкрутство до господарського суду за місцезнаходженням боржника, однак, в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить суд апеляційної інстанції закрити провадження у справі. Судова колегія зазначає, що статтею 90 Кодексу України з процедур банкрутства передбачені правові підстави для закриття провадження у справі про банкрутство. А саме, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо: боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника; відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; справа не підлягає розгляду в господарських судах України; господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; в інших випадках, передбачених законом. Однак, апелянт не наводить суду іншого такого випадку, передбаченого законом, що є підставою для закриття провадження у даній справі. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наведені апелянтом суду апеляційної інстанції доводи не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і закриття провадження у справі, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 слід залишити без змін. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 254-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альміра" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.06.2020 у справі №917/1759/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 04.09.2020. Головуючий суддя Л.М. Здоровко Суддя В.В. Лакіза Суддя О.В. Плахов