Текст рішення
Єдиний унікальний номер справи 369/1937/20
Провадження №22-ц/824/623/2022
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2022 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа державний нотаріус Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області Білинець Ольга Павлівна, приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Федоренко Олена Ігорівна про визнання права власності та за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Федоренко Олена Ігорівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності.
Свої вимоги мотивував тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме житловий будинок по АДРЕСА_1 . За життя останній склав заповіт, яким все своє майно заповідав йому. Він у встановленому порядку звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Вказав, що даний житловий будинок належав бабі померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка все своє майно заповідала онуку - ОСОБА_5 та дітям - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Останні відмовились від своєї частки на користь ОСОБА_5 . Тобто спадкодавець ОСОБА_5 спадщину прийняв, але не встиг оформити своїх прав. Дана обставина унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину в нотаріальній конторі, чим порушуються його права.
07 жовтня 2019 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності (з урахуванням зміненого суб`єктного складу).
У лютому 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Свої вимоги вона мотивувала тим, що після смерті її рідного брата ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належний йому житловий будинок в м. Вишневе. Оскільки спадкоємців першої черги немає у померлого, тому вона та ОСОБА_3 , як спадкоємці другої черги (рідні сестри), у встановлений строк звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Там їй було повідомлено, що 03 червня 2017 року її брат ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно заповідав ОСОБА_1 . Даний заповіт не відповідає волі померлого, а тому має бути визнаний недійсним в судовому порядку.
Вказала, що підпис в оспорюваному заповіті значно відрізняється від підпису ОСОБА_5 , його прізвище неправильно вказано, а саме як « ОСОБА_9 ». Також у заповіті вказано, що брат позбавив спадщини своїх дітей, але в нього ніколи не було дітей. За життя брат нічого не повідомляв про намір посвідчити заповіт. За її зверненням розпочате досудове розслідування по кримінальному провадженню, в рамках якого проведено експертизу. У висновку експерт вказав, що підпис у заповіти виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.
У зв`язку з вищевикладеним просила суд визнати недійсним заповіт, складений 03 червня 2017 року від імені ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Федоренко Оленою Ігорівною.
16 березня 2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог. Відповідно до якої він просив суд:
- визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 111,3 кв.м, житловою 56,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на господарські будівлі та споруди: сарай площею 24,2 кв.м, вбиральня 1,4 кв.м, гараж площею 19,9 кв.м, гараж площею 26,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності та відмовлено у задоволенні позову про визнання заповіту недійсним.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким оскаржуване рішення в частині підстав (мотивів) відмови у зустрічному позові ОСОБА_10 змінити з урахуванням підстав викладених в апеляційній скарзі, позовні вимоги за первісним позовом задовольнити.
28.10.2021 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів.
05.11.2021 року ОСОБА_2 направила відзив на апеляційну скаргу вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду - законним і обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
12.11.2021 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від державного нотаріуса Білінець О.П. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
16.12.2021 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи та витребування доказів.
17.12.2021 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від державного нотаріуса Білінець О.П. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
07.02.2022 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло заперечення на відзив.
11.02.2022 року на електронну адресу Київського апеляційного суду від державного нотаріуса Білінець О.П. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 28 вересня 1964 року ОСОБА_6 отримала свідоцтво про право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області №2055 від 29 вересня 2017 року та будинкової книги, вулиця Радянська була перейменована на вулицю Чорновола, нумерація змінена з 22 на 30.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області).
За життя померла ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений 23 вересня 1998 року державним нотаріусом Вишневої державної нотаріальної контори Київської області, яким все своє майно заповідала: дітям - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та онуку - ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області.
За життя ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 03 червня 2017 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Федоренко О. І., та яким він все своє майно заповідав ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_5 до Вишневої міської державної нотаріальної контори Київської області із заявами про прийняття спадщини за законом звернулись: 23 лютого 2018 року - ОСОБА_4 (як особа, яка проживала по АДРЕСА_1 ), 09 лютого 2018 року - рідна сестра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - рідна сестра ОСОБА_3 ; із заявою про прийняття спадщини за заповітом - 22 листопада 2017 року - ОСОБА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2018 року (справа 369/4046/18) було призначено судово-почеркознавчу експертизу, за результатами якої було складено висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №8-4/1162 від 03 липня 2018 року, відповідно до якого вирішити питання про те ким саме, ОСОБА_5 чи іншою особою, виконано підпис в заповіті, зареєстрованому у реєстрі за № 688, який посвідчено 03.06.2017 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, не виявилось можливим у зв`язку з простотою досліджуваних підписів та відсутністю в розпорядженні експерта достатньої кількості та якості порівняльного матеріалу.
Згодом в рамках даного кримінального провадження ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2018 року (справа 369/4046/18) було призначено судово-почеркознавчу експертизу. На виконання ухвали суду, було складено висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18225/18226/18-32/16601/19-32 від 10 червня 2019 року, згідно якого підпис від імені ОСОБА_5 у графі «ПІДПИС» у заповіті, зареєстрованому у реєстрі № 688, який посвідчений 03.06.2017 р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округа Київської області Федоренко О.І., виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
В якості доказу до суду було надано два експертних дослідження, які були проведені в рамках кримінального розслідування. При цьому жодних належних підстав для неврахування судом при вирішенні даної справи зазначених висновків експертів сторонами представлено не було.
Не вбачає при цьому суд й обґрунтованості позиції апелянта щодо того, що один висновок суперечить та спростовує інший.
У висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №8-4/1162 від 03 липня 2018 року зазначено про неможливість надання точної відповіді на деякі поставлені питання насамперед через недостатність представленого експерту для дослідження матеріалу.
Після здобуття додаткових матеріалів другий висновок експерта № 18225/18226/18-32/16601/19-32 від 10 червня 2019 року чітко і безапеляційно встановив, що спірний заповіт було підписано не тією особою, від імені якого його було вчинено і яка в ньому зазначена. Копія вказаного висновку була долучена до матеріалів справи, є складовою частиною справи, була досліджена судом першої інстанції і врахована при вирішенні спору.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із позицією апелянта щодо обмеження судом першої інстанції його в можливості доведення своєї позиції.
З однієї сторони, оскільки позивач не є учасником того кримінального провадження, в рамках якого було проведено вищевказані експертизи, судом цілком обґрунтовано було відмовлено стороні позивача в ознайомленні в рамках цивільної справи з такими матеріалами кримінального провадження.
З іншої сторони, висновок експертизи було долучено до матеріалів справи, з ним було ознайомлено всіх учасників процесу, відтак у сторони позивача не було об`єктивних перешкод в можливості як в його оспоренні, так і в наданні власних доказів, в тому числі і шляхом призначення за встановленою процесуальним законом відповідної експертизи. Більш того, стороною позивача було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, однак під час розгляду такого клопотання в судовому засіданні представники позивача відмовилися від нього і заявили про відсутність бажання призначати та проводити експертизу.
За таких умов, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що права позивача в цій частині порушені не були.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу подав лише ОСОБА_1 , ОСОБА_2 апеляційну скаргу не подавала, а тому рішення суду першої інстанції в частині вирішення їїпозовних вимог не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Доведений в ході розгляду справи факт непідписання ОСОБА_5 заповіту, на факті існування якого і ґрунтуються всі позовні вимог позивача, обумовлює відсутність підстав для задоволення первісного позову, що й було констатовано судом першої інстанції. З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції в оскаржуваній частині при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько