Справа № 706/556/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2022 року м. Черкаси Справа № 706/556/22 Провадження № 22-ц/821/1275/22 категорія: на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г. суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В. секретаря: Винник І.М. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» представник позивача: адвокат Чернілевський Віталій Григорович відповідачі: Головне управління Дергеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 представник відповідача ОСОБА_1 : адвокат Барська Тетяна Миколаївна розглянув у спрощеному позовному провадженні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» - адвоката Чернілевського Віталія Григоровича на ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 27 липня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним свідоцтва про право власності,- в с т а н о в и в : Позивач ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» через свого представника адвоката ЧернілевськогоВ.Г. звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним свідоцтва про право власності в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.02.2014 року № ЧП/7124655300:02:003/00001994 про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 2,000 га (кадастровий номер 71246553300:02:003:0187) у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ- секція А, підрозділ 01.03) в адмінмежах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 19.02.2014, видавник: Реєстраційна служба Христинівського районного управління юстиції Черкаської області, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 71246553300:02:003:0187. 26.07.2022 представник позивача адвокат ЧернілевськийВ.Г. подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 2,000 га з кадастровим номером 7124655300:02:003:0187 для ведення особистого селянського господарства, що перебуває у власності ОСОБА_1 , з забороною вчинення будь-яких дій з розпорядження шляхом відчуження земельної ділянки на користь третіх осіб шляхом, зокрема, але не виключно, укладення договору купівлі-продажу, дарування, ренти, міни, довічного утримання, спадкового договору, користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису тощо), застави до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі. В обґрунтування заяви заявник вказує, що підставами позовних вимог є порушення порядку відведення у приватну власність земельної ділянки, передбаченого ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, а саме: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області своїм наказом передало відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7124655300:02:003:0187 площею 2 га, сформованої за рахунок земельної ділянки площею 17,7105 га, яка перебуває в оренді ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» на підставі договору оренди від 22.02.2008 року (в редакції від 05.11.2011 року), без припинення оренди та без погодження на таке відведення ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» як землекористувача земельною ділянкою. Відповідач має можливість розпорядитися спірною земельною ділянкою, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі. Позивач має обґрунтовані підстави вважати, що протягом часу, за який буде розглядатися дана справа, відповідач буде вчиняти дії, спрямовані на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 7124655300:02:003:0187, передачу її користування третім особам або користування такою земельною ділянкою. У випадку відчуження відповідачем земельної ділянки та при наступному задоволенню позовних вимог, позивач буде знову змушений звертатися до суду за захистом своїх прав з подальшим скасуванням права власності/право користування земельною ділянкою, витребування її на свою користь. Такі дії будуть очевидно незаконними, протиправними, та направленими на порушення прав та інтересів позивача як чинного землекористувача земельної ділянки. Задля унеможливлення зловживань з боку відповідача, враховуючи воєнний стан, складну, нестабільну ситуацію в Україні, вважає необхідним забезпечити позов. Заходи які просить вжити шляхом забезпечення позову вважає обґрунтованими, доцільними та відповідними закону. Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 27 липня 2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» інтереси якого представляє адвокат Чернілевський Віталій Григорович про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним свідоцтва про право власності - відмовлено. Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, представник представника ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» - адвокат Чернілевський Віталій Григорович звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, прийнятого з порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду 1 інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити та вжити заходів забезпечення позову. Стверджує, що в заяві про забезпечення позову було наведено детальне обґрунтування , яким чином невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та унеможливить ефективний захист порушених прав позивача, як того вимагає закон. Суд 1 інстанції вказані обґрунтування необхідності забезпечення дослідив, проте висновки з установлених обставин зробив неправильні. Вказує, щодо не співмірності арешту на земельну ділянку із заявленими вимогами також не відповідають обставинам справи, так як вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною розпорядження земельною ділянкою не завдасть шкоди відповаідачу2, він не буде позбавлений права користуватися такою земельною ділянкою чи здійснювати господарську діяльність. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції відповідає. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Отже, арешт може бути накладено лише на майно, яке належить на праві власності відповідачу. Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд 1 інстанції виходив з того, що заява про вжиття заходів забезпечення позову ґрунтується на припущеннях заявника і при цьому ним не надано суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст.76-78ЦПКУкраїни в підтвердження фактів імовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення суду в майбутньому вразі невжиття таких заходів, не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження земельної ділянки площею 2,000 га (кадастровий номер 71246553300:02:003:0187) цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, не зазначено ціни позову щодо визначення співмірності заходу забезпечення позову, тому суд приходить до висновку про відхилення заяви про забезпечення позову. При цьому, при вирішенні заяви про забезпечення позову суд й інстанції звернув увагу на те, що позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру і у випадку задоволення позову, таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки не матиме зобов`язального характеру, а тому запропонований позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_1 є неспівмірним із заявленими вимогами та неналежним засобом задля усунення ризику невиконання рішення суду в цій справі. Такі висновки суду 1 інстанції ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону. Так, відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Згідно з роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, п. 1-4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз`яснення, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, доведеності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду чи утруднення ефективного захисту прав позивача в разі невжиття таких заходів. Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору (позову, що забезпечується) є визнання незаконним та скасування наказу про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним свідоцтва про право власності в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 05.02.2014 року № ЧП/7124655300:02:003/00001994 про затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 2,000 га (кадастровий номер 71246553300:02:003:0187) у приватну власність для ведення особистого селянського господарства (код КВ ЦПЗ- секція А, підрозділ 01.03) в адмінмежах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області за межами населеного пункту; визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданий 19.02.2014, видавник: Реєстраційна служба Христинівського районного управління юстиції Черкаської області, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 71246553300:02:003:0187. У зв`язку з цим, ТОВ «Агропромислова Компанія «Еліт Продукт» звертаючись з відповідною заявою, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне відповідачу на праві приватної власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 71246553300:02:003:0187, яка знаходиться в адмінмежах Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області за межами населеного пункту. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Задоволення вимоги заяви про накладення арешту на земельну ділянку до вирішення справи по суті не спрямовані на ефективний захист або поновлення порушених прав заявника. Отже, заявником не доведений зв`язок між неприйняттям заходів забезпечення позову і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення в майбутньому. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом 1 інстанції норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). З урахуванням викладеного, ухвала Христинівського районного суду Черкаської області від 27 липня 2022 року є законною, підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ТОВ «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» - адвоката Чернілевського Віталія Григоровича, залишити без задоволення. Ухвалу Христинівського районного суду Черкаської області від 27 липня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Еліт Продукт» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про передачу земельної ділянки у власність, визнання недійсним свідоцтва про право власності, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду. Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2022 року. Головуючий: В.Г. Бородійчук Судді: Л.І. Василенко О.В. Карпенко