Справа № 910/9450/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected] УХВАЛА 07.11.2022 Справа № 910/9450/22 За заявами Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." (03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 40-А; ідентифікаційний номер 38049262) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Еліт Компані" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 37, оф. 510; ідентифікаційний код 42746155) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 42255930) про відкриття провадження у справі про банкрутство Суддя Чеберяк П.П. Представники сторін: від заявника 1 Литвиненко С.С. - представник від заявника 2 не з`явилися від боржника Джаловян І.А. - представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." звернулося до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація", у зв`язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 2 004 477,43 грн. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2022 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 10.10.2022. 07.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Судове засідання 10.10.2022 не відбулось. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2022 розгляд справи призначено на 19.10.2022. 19.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь заявника на відзив боржника. 19.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича про згоду на участь у справі. Судове засідання 19.10.2022 не відбулось. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2022 розгляд справи призначено на 31.10.2022. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.10.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Еліт Компані" № 910/11473/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" прийнято до розгляду та приєднано її для одночасного розгляду із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." № 910/9450/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація". У судовому засіданні 31.10.2022 оголошено перерву до 07.11.2022. 07.11.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Еліт Компані" про відкриття провадження у справі про банкрутство. У судовому засіданні 07.11.2022 представник заявника 1 надав пояснення по суті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство. Представник боржника щодо задоволення поданої заяви заперечив. Згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." вказало про наявність у боржника непогашеної заборгованості в розмірі 2 004 477,43 грн., яка ґрунтується на договорі про абонентське юридичне обслуговування № 22/01-21 від 22.01.2021. Як вбачається з матеріалів справи, 22 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" (Замовник) було укладено договір № 22/01-21 про абонентське юридичне обслуговування, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надавати юридичні послуги починаючи з 01 лютого 2021 року з будь-яких питань, що виникають у Замовника у сфері права та здійснювати правовий супровід господарської діяльності Замовника, а Замовник зобов`язується прийняті надані послуги та оплатити їх. Відповідно до п. 3.1. - 3.3. договору, вартість послуг по даному договору складає 100 000,00 (сто тисяч) гривень 00 копійок (без ПДВ) за один календарний місяць та включає 25 (двадцять п`ять) годин протягом яких можуть надаватися послуги (гарантований обсяг). Надання протягом місяця послуг в меншому гарантованого обсягу не звільняє Замовника від обов`язку оплати суми Винагороди визначеної у п. 3.1. даного Договору. Вартість послуг наданих в більшій кількості годин гарантованого обсягу визначеному у п. 3.1. Договору становить 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок (без ПДВ) за годину часу витраченого для надання Послуг. Згідно з п. 3.4. договору винагорода передбачена п. 3.1.-3.3. договору оплачується замовником протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання акту приймання-передачі наданих послуг. Акт приймання-передачі обов`язково повинен містити наступні відомості: кількості годин надання послуг в межах гарантованого обсягу; кількість годин надання послуг після перевищення гарантованого обсягу; суму коштів винагороди Виконавця, які підлягають оплаті з перевищення гарантованого обсягу. Заявник вказує, що за період дії даного договору Виконавець надав, а Замовник прийняв надані юридичні послуги на загальну суму 675 000,00 грн., що підтверджується наступними актами приймання-передачі наданих послуг: - акт приймання передачі наданих послуг № 1 від 01.03.2021 на суму 100 000, 00 грн.; - акт приймання передачі наданих послуг № 2 від 01.04.2021 на суму 100 000, 00 грн.; - акт приймання передачі наданих послуг № 3 від 03.05.2021 на суму 125 000, 00 грн.; - акт приймання передачі наданих послуг № 4 від 01.06.2021 на суму 150 000, 00 грн.; - акт приймання передачі наданих послуг № 5 від 30.07.2021 на суму 100 000, 00 грн.; - акт приймання передачі наданих послуг № 6 від 31.08.2021 на суму 100 000, 00 грн. З метою оплати вказаних послуг, Виконавцем виписано наступні рахунки-фактури: № 01/03-21 від 01 березня 2021 року на суму 100 000, 00 грн., № 01/04-21 від 01 квітня 2021 року на суму 100 000, 00 грн., № 03/05-21 від 03 травня 2021 року на суму 125 000, 00 грн., № 01/06-21 від 01 червня 2021 року на суму 150 000, 00 грн., № 30/07-21 від 30 липня 2021 року на суму 100 000, 00 грн., № 31/08-21 від 31 серпня 2021 року на суму 100 000, 00 грн. У зв`язку з невиконанням боржником взятих на себе зобов`язань за договором, а саме в частині оплати заборгованості в розмірі 675 000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." направило на адресу боржника вимогу № 06/09-21 від 06.09.2021 про погашення вказаної заборгованості. У відповідь на дану вимогу листом від 10.09.2021 за вих. б/н Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" повідомило про неможливість погашення заборгованості у зв`язку з скрутним фінансовим становищем та просило відстрочити та надати додатковий час на погашення існуючої заборгованості. З метою перевірки стану розрахунків, сторонами проведено звірку взаєморозрахунків за договором про абонентське юридичне обслуговування № 22/01-21 від 22.01.2021, у зв`язку з чим складено Акт звірки взаєморозрахунків від 06.09.2021 згідно якого, станом на вказану дату, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." складає 675 000, 00 грн. Оскільки боржник не виконував свої зобов`язання за договором, заявник 20.09.2021 повторно звернувся з вимогою № 20/09-21 про сплату заборгованості та повідомив, що згідно п. 3.5. договору про абонентське юридичне обслуговування призупиняє надання юридичних послуг до повного погашення заборгованості боржником. Окрім того, як вказує заявник, 20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" було укладено додаткову угоду №1, яка є невід`ємною частиною договору № 22/01-21 про абонентське юридичне обслуговування від 22.01.2021. За умовами додаткової угоди № 1 від 20.05.2021 до договору № 22/01-21 про абонентське юридичне обслуговування від 22.01.2021 виконавець зобов`язаний надати замовнику окрему послугу, а саме провести навчання шляхом організації семінарів, тренінгів, онлайн зустрічей на тему: «Інвестиції від стратегічних інвесторів. Делегування функцій «Замовника будівництва» з висвітленням наступних питань: - огляд актуальних механізмів структурування відносин із стратегічним інвестором; - комплексна забудова; - оптимальні договірні конструкції для врегулювання відносин замовника будівництва та стратегічного інвестора; - методи захисту інтересів замовника будівництва. Моделювання ситуацій; - методи захисту інвестицій стратегічних інвесторів. Моделювання ситуацій; - ризикові ситуації: способи врегулювання їх залежно від статусу сторони. Відповідно п.5 додаткової угоди, замовник зобов`язаний сплатити кошти у розмірі 1 500 000,00 грн. у строк до 04.10.2021 за умови підписання акту приймання-передачі послуги. До заяви також додано копії додаткової угоди № 1 від 20.05.2021 до договору № 22/01-21 про абонентське юридичне обслуговування від 22.01.2021, акту приймання-передачі наданих послуг № 7 від 31.08.2021, рахунку-фактури № 31/08-21/1 від 31.08.2021, вимоги про сплату заборгованості № 11/11-21 від 11.11.2021, відповіді на вимогу за вих. б/н від 22.11.2021, а також акту звірки взаєморозрахунків від 11.11.2021. Оскільки боржник не виконував взяті на себе зобов`язання, заявник направив на його адресу вимогу № 11/11-21 від 11.11.2021 про сплату заборгованості. У відповідь, листом від 22.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" повідомило, що перебуває у скрутному фінансовому становищі та просило відстрочити сплату відповідних зобов`язань. В подальшому, 19.10.2022 боржником було частково погашено заборгованість перед ініціюючим кредитором в розмірі 650 000,00 грн. шляхом переведення коштів на депозит нотаріуса. Таким чином, з огляду на те, що боржником не в повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання за договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." звернулось до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в якій просило суд визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" в розмірі 2 004 477,43 грн., з яких: 1 500 000,00 грн. - основний борг, 504 477,43 грн. - інфляційні нарахування. Згідно зі статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства. За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів. Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження. Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Частинами першою, другою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань. Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів. За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20). Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі. Верховний Суд у постанові від 16.06.2022 у справі № 910/13242/21 вказав, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20). Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство). Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20). Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду. При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження. У відзиві на заяву боржник заперечив щодо відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав того, що безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора не підтверджена жодним судовим рішенням, а також те, що між сторонами існує спір про право щодо наявності заборгованості за договором. При цьому, боржник вказав, що про існування зобов`язань між сторонами, що виникли на підставі договору про абонентське юридичне обслуговування № 22/01-21 від 22.01.2021 він дізнався після першого звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки будь-які господарські операції між заявником та боржником не здійснювались та у бухгалтерському та податковому обліку не відображались. Вказане підтверджується довідкою № 6-2022 від 23.09.2022, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «Європейська аудиторська група», яким, на підставі договору на бухгалтерське обслуговування № 168 від 02.07.2018, надавались боржнику бухгалтерські послуги. З метою захисту своїх прав та майнових інтересів боржник звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним договору про абонентське юридичне обслуговування № 22/01-21 від 22.01.2021, який ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2022 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8566/22. Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20). Верховний Суд у постанові від 28.07.2022 у справі № 902/560/20 вказав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Отже, під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Верховний Суд зауважив, що поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право. Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство. У постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19 Верховний Суд дійшов такого висновку: "у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження." У постанові від 23.06.2020 у справі № 910/1067/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Неврахування судами факту існування двох спорів про право, є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства. Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20). Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Встановлення судом обставин заперечення боржника чи іншої особи щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21. Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи наявність заперечень боржника щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С.", а також встановлення обставин перебування на розгляді суду спору між цими ж сторонами предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, а саме спору про визнання недійсним договору про абонентське юридичне обслуговування № 22/01-21 від 22.01.2021, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, суд дійшов висновку щодо наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. З огляду на викладені вище обставини та наведені норми, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація". Керуючись ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва У Х В А Л И В: 1. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична консалтингова група М.К.С." у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Реновація" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26; ідентифікаційний код 42255930). 2. Копію ухвали направити заявникам, боржнику, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Суддя П.П. Чеберяк