Текст рішення
~~~~
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]
УХВАЛА
"21" березня 2023 р.~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~м. Київ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~Справа № 911/2247/21 ~
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінспот» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 172, поверх 19; код ЄДРПОУ 42267176)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14; код ЄДРПОУ 41917504)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Суддя ~~~Наріжний С.Ю.
За участю секретаря ~~~Ворка Л.О.
За участю представників учасників у справі:
від ТОВ «Фінспот»: адвокат Лойфер А.О.;
від ОСОБА_1 : адвокат Пінчук Ю.А.;
від ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)»: адвокат Осадча Н.О., адвокат Чекалов А.В.
ВСТАНОВИВ:
до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ «Фінспот» із заявою від 26.07.2021 б/№ (вх. № 2264/22) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» у зв`язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 31194131,08 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2021 (суддя Янюк О.С.) відмовлено у відкритті провадження у справі № 911/2247/21 про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 25.10.2021 у справі № 911/2247/21; справу № 911/2247/21 направлено до Господарського суду Київської області для вчинення дій, передбачених статтею 39 КУзПБ.
За наслідками автоматизованого розподілу справу № 911/2247/21 передано для розгляду судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2022 справу № 911/2247/21 прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю.; підготовче засідання призначено на 05.07.2022.
В судовому засіданні 05.07.2022 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про відкладення підготовчого засідання на 26.07.2022.
У зв`язку з касаційним оскарженням Боржником постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 матеріали справи № 911/2247/21 на виконання ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2022 були скеровані до суду касаційної інстанції згідно супровідного листа від 15.07.2022. Таким чином підготовче судове засідання 26.07.2022 не відбулось.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 залишено без змін постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 911/2247/21.
29.09.2022 матеріали справи № 911/2247/21 повернуто до місцевого господарського суду та передано судді Наріжному С.Ю. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 проведення підготовчого засідання призначено на 18.10.2022. В подальшому підготовче засідання неодноразово відкладалось судом з об`єктивних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що протягом розгляду даної справи місцевим господарським судом у складі судді Янюк О.С., сторони у справі скористались правом подачі відзиву на заяву, відповідні на відзив та низки додаткових письмових пояснень.
На стадії апеляційного провадження сторонами також надавались відповідні письмові пояснення, ініціюючим кредитором ТОВ «Фінспот» до письмових пояснень від 16.02.2022 № 16/02 додано низку письмових доказів, у т.ч. копію претензії від 12.08.2020 б/№ з доказами направлення Боржнику, копії позовної заяви та відзиву ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» в інших справах.
25.10.2022 до суду надійшло клопотання представника ТОВ «Фінспот» від 24.10.2022 б/№ (вх. № 14973/22) про врахування судом обставин зміни найменування Боржника ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» на ТОВ «Футарт» (код ЄДРПОУ 41917504) та зміни адреси місцезнаходження Боржника на нову адресу: м. Полтава, вул. Соборності, 54.
08.11.2022 до суду надійшло клопотання представника Боржника від 08.11.2022 б/№ (вх. № 15843/22) про залучення доказів до справи.
22.11.2022 до суду надійшло клопотання представника Боржника від 21.11.2022 б/№ (вх. № 16764/22) про залучення доказів до справи.
16.12.2022 матеріали справи № 917/1134/22 надійшли до Господарського суду Київської області та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду передані судді Наріжному С.Ю. до спільного розгляду у справі № 911/2247/21; присвоєно єдиний унікальний номер справи № 911/2247/21 (917/1134/22).
20.12.2022 підготовче судове засідання не відбулось з підстав часткової відсутності електропостачання в приміщенні Господарського суду Київської області, у зв`язку з чим ухвалою суду від 21.12.2022 учасників у справі повідомлено про призначення підготовчого засідання у справі № 911/2247/21 на 31.01.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2022 прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю. матеріали справи № 917/1134/22 за заявою ОСОБА_1 від 16.09.2022 б/№ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Футарт»; матеріали справи № 917/1134/22 приєднано для спільного розгляду із заявою ТОВ «Фінспот» від 26.07.2021 б/№ (вх. № 2264/22) про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (код ЄДРПОУ 41917504) у справі № 911/2247/21.
27.01.2023 до суду надійшло клопотання представника ТОВ «Фінспот» від 27.01.2023 б/№ (вх. № 1609/23) про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.09.2022 б/№ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Футарт».
31.01.2023 на електронну пошту суду та 02.02.2023 засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання представника Боржника від 30.01.2023 б/№ (вх. № 1864/23) про залучення доказів до справи.
14.02.2023 до суду надійшли письмові заперечення представника Боржника від 13.02.2023 б/№ (вх. № 2912/23) проти клопотання ТОВ «Фінспот» про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду.
14.02.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника Боржника від 13.02.2023 б/№ (вх. № 2914/23) по суті справи.
21.02.2023 на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення представника Боржника від 20.02.2023 б/№ (вх. № 3324/23) по суті справи.
24.02.2023 до суду надійшло клопотання представника ТОВ «Фінспот» б/№, б/дати (вх. № 3592/23) про залучення доказів до справи.
09.03.2023 до суду надійшло клопотання представника ТОВ «Фінспот» від 09.03.2023 б/№ (вх. № 4569/23) про залучення доказів до справи.
13.03.2023 до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника Боржника від 13.03.2023 б/№ (вх. № 4859/23) по суті справи. У т.ч. повідомлено суд про зміну найменування Боржника з ТОВ «Футарт» на ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)»; зміну адреси місцезнаходження Боржника з «м. Полтава, вул. Соборності, 54» на «Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14».
17.03.2023 до суду надійшли письмові пояснення представника ТОВ «Фінспот» від 17.03.2023 б/№ (вх. № 5235/23) по суті справи.
21.03.2023 в судове засідання з`явились представники заявників ТОВ «Фінспот» і Кіргана К.В., а також представники Боржника.
В судовому засіданні розглядається заява ТОВ «Фінспот» про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».
Представник Заявника підтримала подану ТОВ «Фінспот» заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав, викладених в ній, з урахуванням письмових пояснень і доказів, поданих в ході підготовчого засідання.
В заяві від 26.07.2021 б/№ ТОВ «Фінспот» просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)»; розпорядником майна Боржника призначити арбітражного керуючого Рабана М.Т.
Узагальнені доводи ТОВ «Фінспот» є наступними.
15.08.2019 між ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (Позичальник / Боржник) та ПАТ «Банк Восток» (Банк) укладено Кредитний договір № КК2019-0140 з відповідними додатковими угодами № 1 від 13.09.2019, № 2 від 12.11.2019, № 3 від 10.12.2019, з кінцевим терміном повернення кредиту 28.01.2020.
Банком було виконано зобов`язання за Кредитним договором та перераховано Боржнику суму кредиту в розмірі 30300000,00 грн.
В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед Банком, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (Банк) та ТОВ «Фінспот» (надавач покриття) підписано Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, відповідно до умов якого ТОВ «Фінспот» несе солідарний обов`язок виконання зобов`язань за Кредитним договором в межах суми грошового покриття, наданої на підставі Договору грошового покриття.
Крім того, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (заставодержатель) та ТОВ «Фінспот» (заставодавець) як майновий поручитель за ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (позичальник) укладено Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2, відповідно до умов якого, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю майнові права, вказані у п. 1.2 цього Договору, для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору.
Обтяження майнових прав за Договором грошового покриття було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 16.12.2019.
Крім того, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (новий кредитор) підписано з ТОВ «Фінспот» (первісний кредитор) Договір про відступлення права вимоги до Договору застави, відповідно до умов якого Первісний кредитор безумовно та в повному обсязі уступає Новому кредитору право вимоги грошових коштів від ПАТ «Банк Восток» за Договором про розміщення грошового покриття, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, які можуть бути укладені до Договору про розміщення грошового покриття. У зобов`язанні, право вимоги за яким відступається згідного цього Договору, Первісний кредитор є кредитором, а боржником є Новий кредитор.
Даний договір укладено під відкладальною обставиною - право вимоги, яка уступається згідно цього договору, переходить до нового кредитора в день ініціювання новим кредитором звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави. За згодою сторін, ініціювання звернення стягнення на предмет застави є реєстрація звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
ТОВ «Фінспот» стверджує, що зазначені договори у своїй сукупності (Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договір про відступлення права вимоги до Договору застави) врегульовують процедуру звернення стягнення на предмет застави у договірному порядку.
У зв`язку з тим, що ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» станом на 28.01.2020 не було виконано зобов`язання за Кредитним договором, 29.01.2020 (1 день прострочення виконання зобов`язань), Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення в ДРОРМ, у зв`язку з чим Договір про відступлення права вимоги набув чинності.
Грошові кошти у сумі 30760000,00 грн (сума грошового покриття) були списані Банком в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором (згідно Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020) та були направлені на погашення заборгованості у наступних сумах: 893850,00 грн - заборгованість за відсотками; 29866150,00 грн - заборгованість за кредитом.
Відтак ТОВ «Фінспот» стверджує, що внаслідок виконання ТОВ «Фінспот», як майновим поручителем замість ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)», зобов`язання за Кредитним договором перед ПАТ «Банк Восток», до ТОВ «Фінспот» перейшло право вимоги за Кредитним договором у розмірі стягнутого заставного майна (в сумі 30760000,00 грн) відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України.
ТОВ «Фінспот» зверталось до Боржника з Претензією від 12.08.2020 б/№ про погашення заборгованості у сумі 30760000,00 грн, проте вказана претензія залишена Боржником без реагування.
Відтак ТОВ «Фінспот» вважає наявними підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» у зв`язку з неспроможністю сплатити заборгованість на суму 30760000,00 грн.
Крім того, 02.03.2020 між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Фінспот» укладено Договір про відступлення права вимоги за Кредитним договором від 15.08.2019 № КК2019-0140, відповідно до умов якого ПАТ «Банк Восток» відступило на користь ТОВ «Фінспот» право вимоги до ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» в сумі 441008,54 грн.
Дана заборгованість підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2020 у справі № 911/311/20, відповідно до якого вирішено стягнути з Боржника на користь ТОВ «Фінспот» 433850,00 грн заборгованості за простроченим кредитом та 650,78 грн простроченої заборгованості за процентами.
В ході підготовчого провадження Боржником було погашено вказану заборгованість на виконання рішення суду від 06.10.2020 у справі № 911/311/20, про що Боржником залучено до справи копії квитанції № N0JVH5728M від 30.01.2023 на суму 32690,00 грн та платіжних інструкцій № 150198730 від 27.01.2023 на суму 244141,08 грн і № N1M4993M від 30.01.2023 на суму 157300,00 грн.
У зв`язку з цим в підготовчому засіданні представник ТОВ «Фінспот» не підтримує первісно заявлені вимоги у даній частині на суму 433850,00 грн з підстав їх фактичного погашення та просить визнати грошові вимоги до Боржника в межах суми 30760000,00 грн, які перейшли до ТОВ «Фінспот» за результатом виконання відповідного зобов`язання за Кредитним договором замість Боржника, про що наведено вище.
Представники Боржника в судовому засіданні заперечили проти заяви ТОВ «Фінспот» про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника і просили суд відмовити у задоволенні заяви.
Узагальнені доводи Боржника є наступними.
Заперечення Боржника проти заявлених ТОВ «Фінспот» вимог ґрунтуються на двох основних аспектах: невизнання боргу саме перед ТОВ «Фінспот» та твердження про наявність спору про право.
За умовами Кредитного договору, укладеного Боржником з ПАТ «Банк Восток», термін повернення кредиту встановлений не пізніше 28.01.2020; вказаний термін може змінюватись згідно умов договору.
Боржник зауважує, що одночасно з підписанням Кредитного договору жодних договорів забезпечення не укладалось.
Натомість між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Фінспот» 10.12.2019 було укладено низку правочинів, а саме: Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договір про відступлення права вимоги до Договору застави.
При цьому, положення п. 8.5. Договору застави передбачають, що відступлення прав за цим договором може здійснюватись заставодержателем без отримання попередньої згоди на це заставодавця. Відомості про відступлення права вимоги за цим договором підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Водночас матеріали справи не містять доказів виконання п. 8.5. Договору застави щодо внесення відомостей про відступлення права вимоги за цим Договором до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Боржник наголошує, що Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2 та Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, не містять положень стосовно повідомлення, надання згоди, не заперечення позичальника ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» щодо укладення цих договорів з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором.
Боржник стверджує, що за весь строк дії Кредитного договору ПАТ «Банк Восток» жодного разу не зверталося до Боржника у встановленому порядку щодо: порушення умов Кредитного договору (як то наявність простроченої заборгованості за Кредитним договором, простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом; вимога про надання нерухомого майна в іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором), або з будь-яких інших питань. Боржник не отримував ані від ПАТ «Банк Восток», ані від ТОВ «Фінспот» жодних вимог та/чи повідомлень про повернення грошових коштів, про початок процедури звернення стягнення на заставне майно, повідомлення про заміну кредитора.
Відтак, з позиції Боржника, у ТОВ «Фінспот» відсутня будь-яка майнова вимога до ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)», а відтак відсутнє і порушене право, яке потребує захисту.
Крім того Боржник зазначає, що за результатом аналізу доданих ТОВ «Фінспот» до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство доказів, Боржником було виявлено порушення процедури звернення стягнення на заставне майно.
Зокрема, ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не було стороною правочинів, на підставі яких відбулось звернення стягнення та перехід до майнового поручителя прав вимоги за Кредитним договором (Договору застави № КК2019-0140/З.М.П.2 та Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2). Будь-які повідомлення щодо укладення таких правочинів на адресу Боржника не надходили.
Кінцевим строком повернення кредитних коштів (Додаткова угода № 3 до Кредитного договору) було 28.01.2020. Звернення стягнення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано 29.01.2020. Повідомлень щодо добровільного виконання боргу ПАТ «Банк Восток» на адресу ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не надсилало.
Боржник посилається на відповідні положення ст. 19, 20 Закону України «Про заставу» та ст. 22, 24, 26-28, 32, 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження і зазначає, що в даному випадку Банк мав би право звернути стягнення на заставне майно - грошове покриття ТОВ «Фінспот» шляхом реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення на предмет застави та направлення Боржнику письмового повідомлення про порушення зобов`язання, забезпеченого договором застави, з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором та нарахованих штрафних санкцій, повідомлення про прийняте Банком рішення про звернення стягнення на предмет застави в позасудовому порядку.
Лише після спливу 30 днів (як це передбачено ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень») з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та за умови несплати визначеної у повідомленні суми боргу, у Банку виникає право на завершення процедури - звернення стягнення.
Проте, 29.01.2020 Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. 29.01.2020 згідно відомостей заяви про відкриття провадження у даній справі про банкрутство, грошові кошти у сумі 30760000,00 грн (сума грошового покриття) були списані Банком в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором на підставі Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020.
Боржник стверджує про порушення права Позичальника на добровільне виконання боргу та створення умов для його невиконання з метою якнайшвидшого списання коштів грошового покриття.
Відтак, з позиції Боржника, процедуру звернення стягнення на заставне майно було проведено з грубим порушенням Закону України «Про заставу» та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», зокрема списання суми боргу у вигляді грошового покриття відбулось одразу в той самий день, коли було зареєстровано звернення стягнення на предмет застави у ДРОРМ: 29.01.2020, без направлення вимоги про добровільне виконання боргу.
Враховуючи зазначене вище, у зв`язку з недотриманням процедури звернення стягнення на заставне майно та неправомірне списання коштів грошового покриття Боржник вважає, що ТОВ «Фінспот» не виконало зобов`язання ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед ПАТ «Банк Восток», отже право вимоги не перейшло до ТОВ «Фінспот».
Вказані обставини, на думку Боржника, свідчать про наявність у даній справі спору про право між ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» та ТОВ «Фінспот» за Кредитним договором, який полягає у наступному: 1) матеріали справи не містять доказів наявності боргу у ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед ТОВ «Фінспот» за Кредитним договором; 2) не встановлено дотримання процедури звернення стягнення ПАТ «Банк Восток» на заставне майно; 3) не встановлено дійсний розмір боргу; 4) не встановлено особу кредитора та боржника. Вирішення даних питань є прерогативою суду при розгляді відповідного спору у межах загального позовного провадження.
Боржник звертався до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Фінспот» про визнання протиправними дій ПАТ «Банк Восток» по зверненню стягнення за Договором застави № КК2019-0140/З.М.П.2 від 10.12.2019; визнання відсутнім у ТОВ «Фінспот» права вимоги за Кредитним договором № КК2019-0140 від 15.08.2019 в частині стягнення з ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» 30760000,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2022 у справі № 910/19613/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, відмовлено у задоволенні вказаного позову, зокрема у зв`язку з обранням неналежного способу захисту та вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка перебуває поза межами компетенції господарського суду. При цьому зазначено, що встановлення судом відповідного факту може мати місце лише при розгляді іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватись дані обставини. На даний час вказані рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду перебувають на касаційному оскарженні у Верховному Суді.
Вказані вище обставини в їх сукупності, на думку Боржника, свідчать про обґрунтовану наявність у спірних правовідносинах спору про право, що відповідно до ст. 39 КУзПБ є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за такою заявою.
Аргументи Заявника ТОВ «Фінспот» щодо вказаних доводів Боржника, є наступними.
Укладені між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «Фінспот» договори від 10.12.2019 (Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договір про відступлення права вимоги до Договору застави) врегульовують процедуру звернення стягнення на предмет застави у договірному порядку.
В силу норм ЦК України та Закону України «Про заставу» не передбачено отримання згоди позичальника за кредитними правовідносинами на укладення договору забезпечення виконання зобов`язань такого позичальника третьою особою (майновим поручителем).
Заявник стверджує, що за результатом виконання ТОВ «Фінспот» зобов`язання ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед ПАТ «Банк Восток» за Кредитним договором шляхом списання Банком суми грошового покриття, до ТОВ «Фінспот» в силу п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги виконання вказаного зобов`язання в розмірі 30760000,00 грн.
Щодо обставин наявності/відсутності спору про право у зв`язку з поданням Боржником позову у справі № 910/19613/21, ТОВ «Фінспот» звертається до судової практики Верховного Суду у справах № 922/2503/20 (постанова від 02.02.2021) та № 911/3185/20 (постанова від 20.12.2021) і зазначає, що відповідне звернення боржника з позовом щодо оспорювання вимог кредитора має бути здійснене до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Проте, з позовом у справі № 910/19613/21 ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» звернулось до Господарського суду м. Києва 19.10.2021, тобто після спливу більш ніж 2 місяців з дати звернення ТОВ «Фінспот» до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у даній справі про банкрутство Боржника (дата заяви 26.07.2021; дата направлення засобами поштового зв`язку 30.07.2021; дата реєстрації судом 02.08.2021).
ТОВ «Фінспот» зауважує на тому, що ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» було обізнане про укладення Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договору застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договору про відступлення права вимоги до Договору застави, зокрема у зв`язку з: 1) направленням ПАТ «Банк Восток» повідомлення № 04/1111 від 29.01.2020 про розпочату процедуру звернення стягнення на предмет застави та настання відкладальною обставини за Договором відступлення прав, а також перехід права вимоги за Договором грошового покриття; 2) рішенням Господарського суду Київської області від 06.10.2020 у справі № 911/311/20; 3) претензією ТОВ «Фінспот» від 12.08.2020 б/н на суму 30760000,00 грн, яка отримана Боржником 14.08.2020; 4) відзивом ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» від 17.11.2020 на позовну заяву ТОВ «Фінспот» у справі № 359/2960/20.
Отже, з позиції ТОВ «Фінспот», Боржник, як відповідач у справі № 911/311/20 та у справі № 359/2960/20 мав доступ до всіх документів, які обґрунтовують перехід права вимоги від ПАТ «Банк Восток» до ТОВ «Фінспот», а відтак мав можливість підготувати відповідний позов щодо оспорювання вимог кредитора.
Щодо доводів Боржника про порушення процедури звернення стягнення на предмет забезпечення ТОВ «Фінспот» зазначає про вибіркове цитування Боржником норм Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Зокрема, предметом забезпечувального обтяження у спірних правовідносинах є саме гроші та майнові права на гроші, які розміщені на внутрішньобанківському рахунку грошового покриття, у зв`язку з чим порядок реалізації позасудового звернення стягнення на предмет забезпечення визначений спеціальною нормою ст. 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», отже у даному випадку не підлягають застосуванню норми ст. 27, 28 цього Закону (щодо обов`язку надсилати письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та щодо обов`язку боржника негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача).
ТОВ «Фінспот» зазначило, що Боржник жодним чином не обґрунтував, якого протиправного впливу зазнали його суб`єктивні права внаслідок вчинення ПАТ «Банк Восток» дій по зверненню стягнення на предмет забезпечення.
Таким чином ТОВ «Фінспот» стверджує, що необізнаність позичальника про намір укладення Договору про відступлення права вимоги або ненадання ним згоди на укладення такого договору, не має жодного правового значення та не впливає на чинність такого договору.
Враховуючи все викладене вище ТОВ «Фінспот» вважає наявними підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».
Фактичні обставини справи, встановлені Господарським судом Київської області.
15.08.2019 між ПАТ «Банк Восток» (Банк) та ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (Позичальник) укладено Кредитний договір № КК2019-0140 із відповідними додатковими угодами (Договорами про внесення змін) № 1 від 13.09.2019, № 2 від 12.11.2019, № 3 від 10.12.2019 (надалі також: «Кредитний договір»).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк відповідно до умов цього Договору зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти (Кредит) шляхом відкриття відкличної відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом 30300000,00 грн, а Позичальник зобов`язується сплатити за користування Кредитом проценти та повернути Кредит у порядку і в строки, визначені цим Договором.
Згідно п. 1.4. Кредитного договору (в ред. Договору про внесення змін до Кредитного договору № 3 від 10.12.2019), Кредит має бути повернутий Позичальником, зокрема, не пізніше 28.01.2020, проте термін повернення Кредиту може змінюватися згідно умов цього Договору.
В якості забезпечення виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, неустойки, а також витрат, пов`язаних зі здійсненням стягнення з Позичальника заборгованості за цим Договором укладається договір застави майнових прав за договором банківського строкового вкладу. Договір застави має бути складений не пізніше 15.08.2019 (пп. 3.1.1. п. 3.1. Кредитного договору).
Пунктами 8.2., 8.3. Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язується: повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених розділом 1 та розділом 4 цього Договору; сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених розділом 1 та розділом 5 цього Договору.
Відповідно до п. 9.11. Кредитного договору, Банк має право розкривати інформацію про Позичальника та його кредитну історію в межах дозволу, наданого Позичальником у розділі 12 цього Договору.
Розділом 12 Кредитного договору встановлено, що Банк зобов`язаний забезпечити збереження інформації щодо діяльності та фінансового стану Позичальника, яка стала відомою Банку у процесі обслуговування Позичальника та взаємовідносин з ним чи третім особам при виконанні цього Договору (банківська таємниця).
Банківська таємниця розкривається Банком виключно у випадках, зазначених у ст. 61, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку, в разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов`язань за цим Договором, а також у випадках, коли Позичальник перебуває в процедурі фінансової реструктуризації, використовувати на власний розсуд Банку, в тому числі розкривати третім особам (зокрема, але не виключно: правоохоронним органам, суду, нотаріусу, державній виконавчій службі, приватним виконавцям, експертам, кредиторам, інвесторам, спостережній раді, секретаріату та арбітражному комітету, утворених у процедурі фінансової реструктуризації, тощо) інформацію про Позичальника, яка є банківською таємницею.
Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку, незалежно від стану виконання зобов`язань за цим Договором, розкривати інформацію, що становить банківську таємницю у порядку та в обсязі, який необхідний для виконання Банком вимог законодавства України, зокрема, нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо розкриття емітентом особливої інформації.
Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку збирати, зберігати, використовувати інформацію про Позичальника, яка є необхідною для визначення платоспроможності останнього, дозвіл на доступ до його кредитної історії, а також дозвіл на передачу та поширення через Бюро кредитних історій інформації про кредитну історію Позичальника.
Даним Договором Позичальник надає дозвіл Банку передавати інформацію, що становить банківську таємницю, про нього, а також про пов`язаних з ним осіб до Кредитного реєстру Національного банку України в порядку та обсязі, який необхідний для виконання Банком вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Пунктами 13.1., 13.2. Кредитного договору сторонами узгоджено, що Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків Позичальника, відкритих у ПАТ «Банк Восток», для погашення заборгованості по сплаті процентів, комісій, неустойки та по поверненню Кредиту згідно цього Договору.
Договірне списання грошових коштів, передбачене п. 13.1. цього Договору здійснюється Банком при настанні термінів/строків (при цьому якщо цей Договір встановлює строки платежу у кілька днів, то право договірного списання може бути використане Банком уже в перший день строку) виконання Позичальником зобов`язань (тобто при виникненні обов`язку Позичальника здійснити платіж) по сплаті процентів/комісій/неустойки чи поверненню Кредиту і в розмірах, визначених відповідно до умов цього Договору.
За змістом п. 15.2. Кредитного договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.
Пунктом 15.6. Кредитного договору визначено, що права Банку за цим Договором можуть бути відступлені третій особі згідно чинного законодавства України без згоди Позичальника. Зобов`язання Позичальника по поверненню заборгованості за цим Договором можуть бути виконані третьою особою, без отримання будь-яких окремих погоджень чи підтверджень від Позичальника (тобто, при виконанні обов`язків Позичальника третьою особою Банк презюмує, що виконання обов`язку покладено Позичальником на таку особу).
Згідно п. 15.7. Кредитного договору, всі повідомлення та вимоги сторін, які направляються згідно умов цього Договору, вважаються зробленими належним чином, якщо вони вручені під підпис представникові сторони або направлені телеграмою, або реєстрованим поштовим відправленням, або кур`єром. Якщо повідомлення та вимоги згідно умов цього Договору направляються через операторів зв`язку, то вони надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Матеріали справи не містять доказів укладення між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» будь-яких договорів забезпечення, у т.ч. на виконання п. 3.1. Кредитного договору.
В той же час, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (Банк) та ТОВ «Фінспот» (надавач покриття) укладено Договір про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2 (надалі також: «Договір про розміщення грошового покриття»), відповідно до п. 1.1. якого, Надавач покриття передає Банку грошове покриття, зазначене у п. 2.1 цього Договору для забезпечення вимог Банку, що випливають з Кредитного договору № КК2019-0140 від 15.08.2019, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору.
Згідно п. 1.2. Договору про розміщення грошового покриття, Надавач покриття підтверджує, що до укладення цього Договору, він ознайомився з умовами Кредитного договору, які йому відомі та повністю йому зрозумілі.
В день підписання цього договору, в якості забезпечення виконання Позичальником його зобов`язань за Кредитним договором, Банк відкриває внутрішньобанківський рахунок грошового покриття № 2602.3.01.0682975, а Надавач покриття перераховує на такий рахунок кошти у сумі 30760000,00 грн з призначенням платежу «розміщення грошового покриття за Договором про розміщення грошового покриття» на строк по 28.01.2020 (п. 2.1. Договору про розміщення грошового покриття).
Відповідно до п. 1.3. Договору про розміщення грошового покриття, сторони домовились, що відповідно до положень ст. 541 ЦК України, Надавач покриття несе з Позичальником солідарний обов`язок виконання зобов`язань за Кредитним договором в межах суми грошового покриття, наданого на умовах цього Договору.
В силу п. 1.5. Договору про розміщення грошового покриття, Банк має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок грошового покриття за цим Договором у порядку, встановленому цим Договором.
Згідно п. 2.4. Договору про розміщення грошового покриття, Надавач покриття втрачає право розпорядження грошовими коштами, на час їх перебування на рахунку грошового покриття та не має право розпоряджатися самим рахунком грошового покриття. Рахунком грошового покриття розпоряджається виключно Банк.
Пунктом 3.1. Договору про розміщення грошового покриття визначено, що Надавач покриття цим безумовно та безвідклично дає розпорядження і вповноважує Банк реалізувати будь-які права за цим Договором забезпечення, вживати будь-яких заходів та/або виконувати будь-які дії, за власним розсудом Банку, які є необхідними або які мають бути виконані на користь Банку у зв`язку з цим Договором.
У розділі 3 Договору про розміщення грошового покриття зазначено, що Надавач покриття надає Банку розпорядження реалізувати в тому числі наступні права Банку - отримати на власний розсуд частково/у повному обсязі задоволення своїх вимог за Кредитним договором за рахунок грошового покриття на користь Банку (на відповідний рахунок), коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно Кредитного договору настав, проте зобов`язання залишаються невиконаними.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до повного виконання усіх зобов`язань за Кредитним договором (з врахуванням всіх додаткових угод до нього), а також виконання усіх зобов`язань Надавача покриття за цим Договором та всіма додатковими угодами до нього (п. 6 Договору про розміщення грошового покриття).
Крім того, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (заставодержатель) та ТОВ «Фінспот» (заставодавець) укладено Договір застави № КК2019-0140/З.М.П.2 (надалі також: «Договір застави»), відповідно до п. 1.1. якого, Заставодавець передає в заставу Заставодержателю майнові права, вказані у п. 1.2. цього Договору, для забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору.
У відповідності до даного Договору Заставодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за основним договором та/або Заставодавцем за цим договором отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави за цим Договором переважно перед іншими кредиторами Заставодавця, у порядку, встановленому цим Договором.
Згідно п. 1.2. Договору застави, предметом застави за цим Договором є належні Заставодавцю на момент укладення цього Договору, а також ті, що можуть виникнути в майбутньому, майнові права за Договором про розміщення грошового покриття укладеним між Заставодавцем та Заставодержателем, з врахуванням змін, внесених додатковими угодами до Договору забезпечення, в тому числі тими, які можуть бути укладені в подальшому.
Майнові права, які передаються в заставу згідно цього Договору, полягають у праві Заставодавця вимагати у Заставодержателя повернення суми грошового покриття за Договором забезпечення у сумі 30760000,00 грн. Заставодержатель є боржником по відношенню до Заставодавця за договором забезпечення.
Відповідно до п. 1.9. Договору застави, обтяження предмету застави заставою на підставі цього Договору підлягає реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що обтяження майнових прав за Договором про розміщення грошового покриття було внесено до ДРОРМ 16.12.2019.
Згідно п. 3.1.1. Договору застави, Заставодержатель має переважне право на задоволення забезпечених заставою вимог за рахунок предмету застави.
В силу п. 3.1.8.1. Договору застави, Банк має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, коли термін виконання зобов`язань по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за кредитом та/або комісії та/або неустойки згідно Кредитного договору настав, проте зобов`язання залишається не виконаним.
Відповідно до п. п. 5.2., 5.3. Договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється шляхом відступлення Банку прав кредитора у зобов`язанні, яке виникло з Договору про розміщення грошового покриття. Одночасно з укладенням цього Договору сторони укладають Договір про відступлення права вимоги з Договором забезпечення з відкладальною обставиною (далі - Договір відступлення права вимоги). За згодою сторін, Договір відступлення права вимоги набуває чинності в день ініціювання Заставодержателем звернення стягнення на предмет застави. Датою ініціювання звернення стягнення на предмет застави, за згодою сторін, є дата реєстрації Заставодержателем звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання усіх зобов`язань за Основним договором (з урахуванням всіх додаткових угод до нього), а також виконання усіх зобов`язань Заставодавця за цим Договором та всіма додатковими угодами до нього (п. 6.1. Договору застави).
Пунктом 8.5. Договору застави передбачено, що відступлення прав за цим Договором може здійснюватися Заставодержателем без отримання попередньої згоди на це Заставодавця. Відомості про відступлення права вимоги за цим Договором підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Разом із цим, 10.12.2019 між ПАТ «Банк Восток» (новий кредитор) укладено з ТОВ «Фінспот» (первісний кредитор) Договір про відступлення права вимоги до Договору застави (далі - Договір про відступлення права вимоги), відповідно до п. 1 якого Первісний кредитор безумовно та в повному обсязі уступає Новому кредитору право вимоги грошових коштів від ПАТ «Банк Восток» за Договором про розміщення грошового покриття, з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, які можуть бути укладені до Договору про розміщення грошового покриття. У зобов`язанні, право вимоги за яким відступається згідно цього Договору, Первісний кредитор є кредитором, а боржником є Новий кредитор.
Відповідно до п. 2 Договору про відступлення права вимоги, Первісний кредитор уступає Новому кредитору право вимоги, вказане в п. 1 даного договору, в рахунок виконання зобов`язань ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» (позичальник) перед Новим кредитором за Кредитним договором, з урахуванням змін, внесених Договором про внесення змін № 1 від 13.09.2019, Договором про внесення змін № 2 від 12.11.2019, Договором про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені протягом строку дії Кредитного договору (основний договір), включаючи повернення заборгованості за кредитом, сплату процентів за користування кредитом, комісій, неустойки, відшкодування збитків, а також в рахунок виконання зобов`язань Первісного кредитора перед Новим кредитором згідно Договору застави.
У п. 3 Договору про відступлення права вимоги зазначено, що оскільки право вимоги, яке уступається згідно даного Договору, заставлене Новому кредитору і відступається в рахунок погашення боргу Позичальника за Основним договором, то оплата вартості відступленого згідно цього Договору права вимоги Новим кредитором Первісному кредитору не здійснюється.
Договір укладено під відкладальною обставиною - право вимоги, яка уступається згідно цього Договору, переходить до Нового кредитора в день ініціювання Новим кредитором звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави. За згодою сторін, ініціювання звернення стягнення на предмет застави є реєстрація звернення стягнення на предмет застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (п. 7 Договору про відступлення права вимоги).
Згідно п. 9 Договору про відступлення права вимоги, даний Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за ним.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Банком свої зобов`язання за Кредитним договором було виконано та перераховано всю суму кредиту у розмірі 30300000,00 грн на поточний рахунок Позичальника - ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».
Оскільки станом на 28.01.2020 (строк повернення Кредиту відповідно до Договору про внесення змін № 3 від 10.12.2019 до Кредитного договору) Боржником не було виконано взятих на себе зобов`язань перед Банком за Кредитним договором, 29.01.2020 року (один день прострочення виконання зобов`язань) Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (копія витягу від 29.01.2020 міститься в матеріалах справи).
Із змісту наявного у матеріалах справи Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020 вбачається, що ТОВ «Фінспот» перерахував ПАТ «Банк Восток» грошові кошти у розмірі 30760000,00 грн із призначенням платежу «перерахування коштів зг.договору про відступлення права вимоги до Дог.застави № КК2019-0140/З.М.П.2 для погашення простроченої заборг. за кред.договором № КК2019-0140 від 15.08.2019 ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ), зг. Розпорядження від 29.01.2020».
Згідно Повідомлення ПАТ «Банк Восток» від 29.01.2020 № 04/1111, адресованого ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» та ТОВ «Фінспот», Банк повідомив, що у зв`язку з невиконанням ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» умов Кредитного договору щодо погашення заборгованості не пізніше 28.01.2020, Банком 29.01.2020 було розпочато процедуру звернення стягнення на предмет застави за Договором застави, укладеним між Банком та ТОВ «Фінспот», а також зареєстровано звернення стягнення на предмет застави за Договором застави в ДРОРМ. У зв`язку з тим, що реєстрація звернення стягнення в ДРОРМ є відкладальною обставиною, яка призводить до набуття чинності Договором про відступлення права вимоги від 10.12.2019 до Договору застави, повідомлено про перехід права вимоги до Заставодержателя (Банку) на підставі Договору про відступлення права вимоги та повне припинення зобов`язань Заставодержателя за Договором про розміщення грошового покриття в наслідок поєднання боржника та кредитора в одній особі. Крім того повідомлено про те, що датою відступлення права вимоги (переходу до Заставодержателя) права вимоги є 29.01.2020. Сума відступленого права вимоги - 30760000,00 грн. За рахунок відступленого права вимоги в сумі 30760000,00 грн погашено заборгованість за Кредитним договором в сумі 30760000,00 грн, з яких: 893850,00 грн заборгованості за відсотками та 29866150,00 грн заборгованості за кредитом.
Норми права, які підлягають застосуванню судом.
Кодекс України з процедур банкрутства.
Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор (ч. 2 ст. 8).
Стаття 39. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Таким чином, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов`язання» боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Аналогічний висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у пункті 68 постанови від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, пункті 48 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19.
В пункті 84 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 передбачено, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Тобто спір про право не завжди свідчить про наявність позову, так як його вирішення може бути досягнуто сторонами самостійно.
У вказаній постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20 також наведено правові висновки, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права, який суттю суперечності, конфлікту, протиборства сторін. Суд зауважує, що поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право.
Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.
Отже, на дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника. У такому разі безспірність не слід обов`язково пов`язувати (ототожнювати), ставити в залежність, з наявністю судового рішення.
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у пункті 71 постанови від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, пункті 51 постанови від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20).
Враховуючи відсутність визначення законодавством вичерпного переліку критеріїв виходячи з яких можна дійти висновку про існування спору про право, при з`ясуванні відповідного питання в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин необхідно оцінювати форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору з урахуванням усієї сукупності доказів та аргументів наведених в обґрунтування відповідних доводів цими учасниками.
Крім того, в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 917/1268/21 сформовано наступні висновки:
« 62. Саме активна позиція боржника, яка полягає у запереченнях щодо грошових вимог кредитора, які не були предметом позовного провадження, свідчить про наявність спору про право.
65. Верховний Суд зауважує, що правова категорія «спору про право» яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство може бути виражена, як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а отже відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника.
72. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ свідчать заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом розгляду якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, та який подано боржником до подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21), оскільки про такі обставини може свідчити як наявність поданого позову до відкриття провадження у справі про банкрутство так і інші юридичні факти, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, про наявність спору про право між ініціюючим кредитором і боржником».
Зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.
Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
Цивільний кодекс України.
Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509).
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (у тому числі договори та інші правочини). Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 2, 3 ст. 509).
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та умов цього Кодексу (ст. 525, 526).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611).
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою (ч. 1 ст. 512).
Закон України «Про заставу».
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (ч. 2 ст. 1).
Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель) (ч. 2 ст. 11).
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20).
Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (в ред. станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна (ст. 1).
Звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження; майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, - право клієнта (володільця рахунка) надавати розпорядження про перерахування і видачу сум з банківського рахунка, що випливає з договору банківського рахунка (ст. 2).
Правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, укладається незалежно від наявності у боржника грошових коштів на відповідному банківському рахунку. Якщо інше не передбачено правочином, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, предметом такого обтяження є всі права щодо всіх грошових коштів, що знаходяться на рахунку (поточному, вкладному (депозитному), кореспондентському, рахунку умовного зберігання (ескроу) або іншому), в будь-який час протягом чинності такого правочину. Правочин, на підставі якого виникає обтяження майнових прав на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, може передбачати, що предметом такого обтяження є майнові права боржника на грошові кошти в розмірі, зазначеному в такому правочині. У такому разі розмір грошових коштів на відповідному рахунку в будь-який час протягом чинності такого правочину не може бути меншим за розмір, зазначений у такому правочині, якщо інше не передбачено таким правочином (ч. 1-3 ст. 19-1).
Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом (ч. 1 ст. 23).
Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери (п. 4 ч. 1 ст. 26).
Якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (ст. 27).
Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення. Таке виконання може бути здійсненим у будь-який час до моменту продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження або до переходу права власності на нього до обтяжувача. У цьому разі обтяжувач не вправі вимагати від боржника або іншої особи, яка виконала зобов`язання, сплати інших сум. Якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов`язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду (ст. 28).
При зверненні стягнення відповідно до цієї статті на предмет забезпечувального обтяження, яким є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, боргові цінні папери, строк платежу за якими настав або які підлягають сплаті на вимогу, норми статті 27 цього Закону, а також статті 28 цього Закону щодо обов`язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються, крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї статті. Обтяжувач, який звертає стягнення на такий предмет обтяження, зобов`язаний надіслати повідомлення про це боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження відповідного рухомого майна. У разі якщо предметом забезпечувального обтяження є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на поточному або кореспондентському банківському рахунку, задоволення забезпеченої обтяженням вимоги обтяжувача може здійснюватися шляхом договірного списання грошової суми, достатньої для повного задоволення такої вимоги, з відповідного рахунка боржника за платіжною вимогою обтяжувача (ч. 1, 2 ст. 33).
Позиція Господарського суду Київської області за результатом аналізу встановлених судом фактичних обставин справи та норм законодавства, які підлягають застосуванню.
Матеріали справи № 911/2247/21 не містять доказів укладення будь-яких договорів між ТОВ «Фінспот» та ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».
Щодо обставин укладення між ПАТ «Банк Восток» і ТОВ «Фінспот» низки правочинів від 10.12.2019, а саме: Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2, Договору застави № КК2019-0140/З.М.П.2, Договору про відступлення права вимоги до Договору застави, суд зазначає наступне.
ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не було стороною вказаних правочинів, на підставі яких відбулось звернення стягнення на предмет забезпечення в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.
Матеріали справи не містять доказів направлення Боржнику будь-яких повідомлень про укладення зазначених правочинів до 29.01.2020, коли відбулось фактичне звернення стягнення на предмет забезпечення та Банком скеровано Позичальнику повідомлення № 04/1111 від 29.01.2020.
Враховуючи, що кінцевим строком повернення кредитних коштів (Додаткова угода № 3 до Кредитного договору) було 28.01.2020, а початок процедури звернення стягнення в ДРОРМ зареєстровано Банком 29.01.2020, відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Банк був зобов`язаний одночасно з реєстрацією в ДРОРМ направити Боржнику письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та надати 30-денний строк для виконання зобов`язання Боржника за Кредитним договором, виконання якого забезпечене обтяженням.
Лише після спливу 30 днів (як це передбачено ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень») з моменту реєстрації в ДРОРМ відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та за умови несплати визначеної у повідомленні суми боргу, у Банку виникає право на завершення процедури - звернення стягнення.
Суд відхиляє як необґрунтовані доводи ТОВ «Фінспот» про застосування до спірних правовідносин положень ст. 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», з наступних підстав.
Системний аналіз наведених вище положень ст. 2, 19-1, 23, 26, 27, 28 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в їх сукупності (зокрема враховуючи буквальний зміст норми ч. 2 ст. 33 «… шляхом договірного списання грошової суми, достатньої для повного задоволення такої вимоги, з відповідного рахунка боржника за платіжною вимогою обтяжувача.») свідчить про те, що право договірного списання грошових коштів з банківського рахунку в рахунок забезпечення виконання грошового зобов`язання за кредитними правовідносинами, без дотримання обов`язку, передбаченого ст. 27 Закону, щодо надсилання повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та надання 30-денного строку для виконання зобов`язання, стосується договірного списання грошових коштів саме з рахунку боржника (у даному випадку ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)»), а не майнового поручителя.
Право ПАТ «Банк Восток» здійснювати договірне списання грошових коштів з усіх рахунків Позичальника, відкритих у ПАТ «Банк Восток», для погашення заборгованості по сплаті процентів, комісій, неустойки та по поверненню Кредиту згідно цього Договору, узгоджене пунктами 13.1., 13.2. Кредитного договору.
Водночас вказане право стосується договірного списання коштів, розміщених на рахунку саме Позичальника - ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)».
При цьому, як встановлено судом, між ПАТ «Банк Восток» та ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» не було укладено будь-яких договорів забезпечення, у т.ч. на виконання п. 3.1. Кредитного договору.
Проте, як встановлено судом, 29.01.2020 Банк звернув стягнення за Договором застави шляхом реєстрації звернення стягнення у ДРОРМ. В той же день, 29.01.2020 грошові кошти у сумі 30760000,00 грн (сума грошового покриття, розміщеного ТОВ «Фінспот») були списані Банком в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором на підставі Меморіального ордеру № 248483 від 29.01.2020.
Відтак суд вбачає обґрунтованими доводи Боржника про порушення права Позичальника, регламентованого ст. 27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на добровільне виконання боргу у 30-денний строк, враховуючи застосування Банком вказаного механізму звернення стягнення на предмет забезпечення.
Крім того суд враховує, що в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2022 у даній справі № 911/2247/21 Верховний Суд погодився з доводами Боржника про те, що Боржник дійсно не був стороною правочинів, на підставі яких відбулось звернення стягнення та перехід до майнового поручителя прав вимоги за кредитним договором, що в аспекті обізнаності могло вплинути на можливість та дату оскарження таких правочинів у судовому порядку.
В контексті наведеного висновку Верховного Суду, а також враховуючи положення п. 9.11., розділу 12 Кредитного договору № КК2019-0140 від 15.08.2019 щодо забезпечення банківської таємниці та умов отримання дозволу Позичальника на її розкриття, в сукупності з положенням п. 1.2. Договору про забезпечення виконання зобов`язань шляхом розміщення грошового покриття № КК2019-0140/Г.П.2 від 10.12.2019 щодо обізнаності ТОВ «Фінспот» з умовами Кредитного договору, при вирішенні спору щодо правомірності звернення Банком стягнення на предмет забезпечення, суд вважає необхідним з`ясування обставин розкриття банківської таємниці за Кредитним договором.
Вказані вище обставини свідчать про наявність неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження.
При цьому суд відхиляє як необґрунтовані доводи ТОВ «Фінспот» про відсутність спору про право у зв`язку з відмовою у задоволенні позову ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» у справі № 910/19613/21, оскільки відмова у задоволенні вказаного позову (рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2022) пов`язана тим, що позовна вимога ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» про визнання відсутнім у ТОВ «Фінспот» права вимоги за Кредитним договором є вимогою про встановлення юридичних фактів, яка не може бути самостійним предметом розгляду в суді, враховуючи повноваження господарського суду. Водночас зазначено, що встановлення судом відповідного факту може мати місце лише при розгляді іншого господарського спору, в якому будуть встановлюватись дані обставини.
Крім цього суд відхиляє доводи ТОВ «Фінспот» про преюдиційність для даної справи висновків Господарського суду Київської області, викладених в рішенні від 06.10.2020 у справі № 911/311/20, щодо спірних правовідносин, оскільки предметом спору у вказаній справі була заборгованість ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед ПАТ «Банк Восток» за Кредитним договором у сумі 789837,48 грн та перед ТОВ «Фінспот» відповідно до Договору про відступлення права вимоги від 02.03.2020 за Кредитним договором. Зазначені зобов`язання наразі не є предметом розгляду у даному провадженні у зв`язку з виконанням ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» рішення суду від 06.10.2020 у справі № 911/311/20. Спір щодо грошового зобов`язання ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)» перед ПАТ «Банк Восток» за Кредитним договором на суму 30760000,00 грн не був предметом розгляду у справі № 911/311/20.
Враховуючи все викладене вище, суд відхиляє доводи ТОВ «Фінспот» про те, що про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ свідчать заперечення Боржника щодо вимог Заявника у вигляді позову, предметом розгляду якого є оспорення Боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, та який подано Боржником до подання ініціюючим кредитором заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки про такі обставини може свідчити як наявність поданого позову до відкриття провадження у справі про банкрутство так і інші юридичні факти, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, про наявність спору про право між ініціюючим кредитором і боржником.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 917/1268/21, про що детально наведено вище.
Крім того, суд, оцінивши доводи всіх учасників у справі в їх сукупності та дослідивши наявні в справі докази, враховує, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні (від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України») зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Відтак, враховуючи вказані вище обставини про наявність неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання (правомірності переходу права вимоги від ПАТ «Банк Восток» до ТОВ «Фінспот»), суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання (згідно ст. 1054 ЦК України перед ПАТ «Банк Восток» або згідно ст. 512 ЦК України перед ТОВ «Фінспот»), суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання, їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження.
Таким чином суд дійшов висновку про наявність спору про право у розумінні положень ч. 6 ст. 39 КУзПБ щодо заявлених вимог ТОВ «Фінспот» до ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)», що є підставою для відмови у відкритті провадження за заявою ТОВ «Фінспот» від 26.07.2021 б/№ про банкрутство ТОВ «ФК «Арсенал» (Київ)», отже вказана заява залишається судом без задоволення.
Керуючись статтями 34, 39, Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235, 255 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1.~~~~~~~~~~Заяву ТОВ «Фінспот» від 26.07.2021 б/№ залишити без задоволення та відмовити у відкритті провадження за заявою ТОВ «Фінспот» від 26.07.2021 б/№ про банкрутство ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)» (08325, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, вул. Лесі Українки, буд. 14; код ЄДРПОУ 41917504).
2.~~~~~~~~~~Копію ухвали надіслати: ТОВ «Футбольний клуб «Арсенал» (Київ)», ТОВ «Фінспот».
~~~~~~~~~~Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
~~~~~~~~~~Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 28.03.2023.
Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~С.Ю. Наріжний