Текст рішення
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Справа № 344/14158/20
Провадження № 1-кп/344/238/23
У Х В А Л А
05 травня 2023 року~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_1 ,
секретаря с/з~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_3 ,
обвинувачених~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.3 ст. 307 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшло клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на думку прокурора, не виконують покладені на них обов`язки передбачені ч.5 ст. 194 КПК України та перешкоджають розгляду даного кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник заперечили щодо клопотання прокурора, просили відмовити у задоволенні, оскільки вважають його безпідставним та недоведеним.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили щодо зміни запобіжного заходу, просили залишити раніше обраний, а саме домашній арешт.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд виходить з наступного.
Обвинуваченому ОСОБА_10 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.12.2020 року обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Обвинуваченому ОСОБА_5 ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.12.2020 року обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту.
У подальшому ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 року строк дії покладених на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України продовжено на час судового розгляду.
Частина перша статті 183 КПК України визначає тримання під вартою як винятковий запобіжний захід, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Частинами першою-другою статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.~ Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обгрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Маккей проти Сполученого королівства» та «Плесо проти Угорщини», вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні «Джессіус проти Литви», особа може бути позбавлена волі лише в рамках кримінального провадження, з тим, щоб вона постала перед компетентним судовим органом за обгрунтованою підозрою у вчиненні злочину.
Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, які можуть вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язки з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно чинення злочинів.
Так судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, злочинної діяльності не припинив, оскільки знову обвинувачується у вчиненні аналогічного кримінального правопорушення, зокрема, з метою наживи у липні 2022 року створив іншу організовану групу, з якою до січня 2023 року вчиняв злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. 26 січня 2023 року у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, та цього ж дня слідчим суддею Івано-Франківського міського суду йому обрано запобіжний захід - тримання під вартою.
ОСОБА_4 неодноразово не з`являвся до суду без поважних причин і таким чином перешкоджав кримінальному провадженню, здійсненню його судового розгляду у «розумні строки» та прийняттю кінцевого судового рішення.
Крім того, ОСОБА_4 не працює, постійного джерела доходу не має, може переховуватися від суду, оскільки заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, порушив покладені на нього судом обов`язки, може здійснювати вплив на свідків, експертів та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. (ч.4 ст.183 КПК України).
Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , то суд зазначає що прокурором не наведено у своєму клопотанні достатніх обґрунтованих ризиків, які б вказували на необхідність зміни запобіжного заходу обвинуваченому на найбільш суворий, у виді тримання під вартою. Обвинувачений ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України покладені на нього судом, виконує у повній мірі, у судові засіданні не з`являвся з поважних причин, про що подав підтверджуючі документи, які долучено до матеріалів справи, нових кримінальних правопорушень не вчиняв.
За таких обставин суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слід відмовити. Клопотання прокурора щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 184, 331, 369-372 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 03.07.2023 року.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
В задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, з підстав наведених у мотивувальній частині ухвали.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ОСОБА_11