Справа № 910/2217/23

ОКРЕМА ДУМКА у справі №910/2217/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСАТОП ЕЛІТ" (далі - кредитор) звернулося до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП БІЛДІНГ ТРЕЙД" (далі - боржник), оскільки останній не спроможний виконати грошове зобов`язання в сумі 1 570 698, 59 грн. В обгрунтування своїх вимог кредитор посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 24.10.2022 у справі №910/5921/22 відповідно до якого позовні вимоги ТОВ "АКСАТОП ЕЛІТ" до ТОВ "ВІП БІЛДІНГ ТРЕЙД" про стягнення 1 819 224, 77 грн задоволено частково; стягнуто з ТОВ "ВІП БІЛДІНГ ТРЕЙД" на користь ТОВ "АКСАТОП ЕЛІТ" 1 500 000 грн забезпечувального платежу, 46 500 грн втрат від інфляції, 986, 30 грн річних (3%), 23 312, 29 грн судового збору. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2023 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду; підготовче засідання суду призначено на 10.04.23; зобов`язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.04.2023 відкрито провадження у справі №910/2217/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд"; визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп Еліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Білдінг Трейд" у розмірі 1 674 138,59 грн; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Комлика Іллю Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 130 від 04.02.2013); заборонено боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 у справі №910/2217/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" задовольнити; ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у справі № 910/2217/23 скасувати; прийняти нове рішення; відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксатоп еліт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп білдінг трейд" (код 41694281) про банкрутство. Висловлюю окрему думку відповідно до частини третьої статті 34 ГПК України. Відкриваючи провадження у справі про банкрутство господарський суд керувався, зокрема, правовими висновками Верховного Суду щодо необхідності встановлення обставин відсутності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства) (висновки наведено у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, постанові Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №910/4658/20, постанові від 16.09.2020 у справі № 911/593/20). При цьому, варто зазначити, що при наявності заперечень боржника щодо кредиторських вимог ініціюючого кредитора, безспірність яких не підтверджується судовим рішенням, є свідченням наявності спору про право щодо таких вимог ініціюючого кредитора. Законодавство не містить переліку критеріїв для висновку про існування спору про право, який може бути виражений як в процесуальній формі - підтверджуватися судовими актами, так і матеріально-правовій формі - підтверджуватися юридичними фактами. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/1922/20, від 24.11.2021 у справі №902/560/20, від 20.07.2022 у справі № 904/6023/21. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду справ за участю боржника та кредитора з питань, що зазначені вище. У постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено правову позицію про те, що заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема. у постановах від 02.02.2022 у справі №910/4918/21, від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21. У справі, що переглядається господарським судом першої інстанції встановлено відсутність існування будь-якого спору, зокрема, поданного до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство позову, предметом якого є оспорення боржником обстаивн, на яких грунтуються вимоги кредитора. Крім того, господарським судом встановлено, що у відзиві боржник визнав існуючу заборгованість (а.с. 144, т.1). На час звернення заявника до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржник обставин наявності невиконаного грошового зобов`язання та невиконання судового рішення господарського суду м. Києва від 24.10.2022 у справі №910/5921/22, яке він вважає у відзиві таким, що набрало законної сили, не заперечує (а.с. 143, т.1). Суд апеляційної інстанції мав врахувати, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі №910/5921/22. Слід звернути увагу, що в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання. Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент, зокрема, вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі №910/10741/21. Відтак, апеляційна інстанція мала підстави для висновку, що станом на момент вирішення господарським судом першої інстанції питання про відкриття провадження у справі про банкрутство рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі №910/5921/22 набрало законної сили, а, тому, наявність остаточного рішення суду у справі №910/5921/22, доданого ініціюючим кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство як доказ безспірності грошових вимог кредитора (заявника) до боржника, яким встановлено обставини щодо суб`єктів спірного правовідношення (ініціюючого кредитора та боржника), факт порушення боржником суб`єктивного права заявника, за відсутності доказів його виконання боржником, спростовує обставини наявності спору про право у розумінні положень частини 6 статті 39 КУзПБ. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.04.2023, якою відкрито провадження у справі про банкрутство, мотивуючи підстави для скасування такої ухвали тими обставинами, що є власником нерухомого майна - цілісного майнового комплексу за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123, на яке поширюється заборона господарського суду щодо відчуження основних засобів боржника (п.8 резолютивної частини оскаржуваної ухвали). Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2217/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТК Каштан» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В. Отже, у данному апеляційному провадженні першочерговим підлягало вирішенню питання щодо статусу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" та, відповідно, можливості оскарження ним ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитори (в розумінні абзацу 10 ч. 1 ст. 1 КУзПБ, окрім тих хто ініціював провадження у справі про банкрутство) з моменту подання заяви, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 45 КУзПБ, можуть скористатися правами, передбаченими абзацом першим частини шостої названої статті, та правом оскарження судових рішень у справі про банкрутство як особи, які не брали участі у справі (ч. 1 ст. 254 ГПК України), якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (п. 56.20 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19). Верховний Суд зауважує на тому, що наведені правові позиції стосуються перш за все конкурсних, поточних та забезпечених кредиторів, порядку набуття цими кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство та права оскарження судових рішень у справі про банкрутство як осіб, які не брали участі у справі. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007). Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ. За приписами частини першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. За КУзПБ (стаття 1) учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). У справі про банкрутство учасники поділяються на дві групи: визначені учасниками за законом (абзац двадцять третій статті 1 КУзПБ) та особи, які стали учасниками справи в процесі провадження; інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір (стаття 1 КУзПБ). У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства. Перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство Відповідна правова позиція є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14. Верховним Судом у постанові від 17.12.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494) наведено правову позицію, яка полягає у такому: «Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство». Отже, лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 ГПК України). Отже, у випадку подання ТОВ "ВТК Каштан" заяви з грошовими вимогами до боржника, воно могло набути статусу учасника справи - конкурсного кредитора з моменту визнання їх грошових вимог у судовому порядку, що формалізується відповідним судовим рішенням господарського суду (ухвалою). Відповідної заяви ТОВ "ВТК Каштан" не подавало, тобто "кредитором" боржника себе не вважає. Таким чином, ТОВ "ВТК Каштан" не набувало статусу кредитора боржника у справі про банкрутство, не може вважатися учасником справи про банкрутство та не має процесуальної дієздатності, визначеної законодавством про банкрутство, щодо оскарження ухвали місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство та наступних судових рішень у справі про банкрутство, за винятком залучення такої особи у справу про банкрутство у випадку розгляду майнових та інших спорів щодо боржника, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства. Відтак, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство не є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси ТОВ "ВТК Каштан", і останнє не має права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, так як не буде наділятися процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно, і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини першої статті 254 ГПК України. Питання права власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123, не входить у предмет доказування у даному провадженні. Ураховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції не мав брати до уваги аргументи щодо порушення права власності на нерухоме майно та вплив дії ухвали з відкриття провадження у справі про банкрутство на стверджуваний статус ТОВ "ВТК Каштан", яке вважає себе власником відповідного нерухомого майна. Таким чином, враховуючи наведене, апеляційний господарський суд мав ухвалити судове рішення у вигляді ухвали про закриття апеляційного провадження в порядку статті 264 ГПК України. Суддя Північного апеляційного господарського суду Б.М. Грек "23" червня 2023 р.