Текст рішення
Справа №760/13256/22
1-кс/760/6718/23
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2023 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , -
В С Т А Н О В И В:
У провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 надійшли матеріали кримінального провадження № 42020101090000078 від 29.07.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України (справа № 760/13256/22, провадження № 1-кп/760/365/23).
Суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 заявила самовідвід у цій справі з підстав, передбачених ч. 1 ст. 76 КПК України, оскільки у неї, як слідчого судді, на розгляді перебували матеріали клопотання органу досудового розслідування про надання дозволу на проведення огляду в рамках кримінального провадження № 42020101090000078 від 29.07.2020 за наслідком розгляду якого судом було постановлено ухвалу від 04.11.2020.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, яка заявила самовідвід, у судове засідання не з`явились.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, суддя приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах "Piersac vs Belgium, Grieves vs UK"). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі "Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium", суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo. Spain"), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.
Встановлено, що у провадженні судді ОСОБА_3 перебуває на розгляді кримінальне провадження № 42020101090000078 від 29.07.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України (справа № 760/13256/22, провадження № 1-кп/760/365/23), в рамках якого суддя ОСОБА_3 брала участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та, як слідчий суддя, вирішувала питання про надання дозволу на проведення огляду в рамках кримінального провадження № 42020101090000078 від 29.07.2020 за наслідком розгляду якого судом було постановлено ухвалу від 04.11.2020.
За таких обставин, з метою недопустимості повторної участі судді ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82 КПК України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Заяву про самовідвід судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести суддю Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від розгляду матеріалів кримінального провадження № 42020101090000078 від 29.07.2020 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України (справа № 760/13256/22, провадження № 1-кп/760/365/23).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1