Текст рішення
УХВАЛА
25 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21840/14
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 (колегія суддів у складі: Полякова Б.М., Остапенка О.М., Отрюха Б.В.)
у справі № 910/21840/14
за заявою Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "СЕНІКО".
Постановою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника Гусара І.О.
Від Національного банку України надійшла скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/21840/14 відмовлено Національному Банку України в задоволенні скарги на дії ліквідатора боржника; зобов`язано ліквідатора боржника надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/21840/14 скасовано та ухвалено нове рішення, яким скаргу Національного банку України на дії голови ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича задоволено; Визнано протиправними дії голови ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича щодо розподілу отриманих грошових коштів від реалізації майна ПрАТ "СЕНІКО" у розмірі 2 705 612,80 грн, що перебувало в заставі Національного банку України; Визнано протиправними дії голови ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича щодо неперерахування отриманих грошових коштів від реалізації майна ПрАТ"СЕНІКО" у розмірі 2 705 612,80 грн., що перебувало в заставі Національного банку України на рахунок Національного банку України; Зобов`язано голову ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича перерахувати Національному банку України кошти у розмірі 2 705 612, 80 грн з реалізації заставного майна ПрАТ "СЕНІКО", що перебувало в заставі Національного банку України; Стягнуто з голови ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича на користь Національного банку України 3% річних за період з 06.03.2020 по 06.03.2023 у розмірі 243 505,00 грн.; Стягнуто з голови ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича на користь Національного банку України інфляційні витрати за період з 06.03.2020 по 06.03.2023 у розмірі 1 165 044,11 грн.; Витрати за проведення судової експертизи у розмірі 61 161,48 грн. покладено та стягнуто з голови ліквідаційної комісії ПрАТ "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича на користь Національного банку України; Видачу наказів на виконання постанови доручено Господарському суду міста Києва.
Ліквідатор Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусар Іван Олексійович 12.10.2023 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/21840/14 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу ссудової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 12.10.2023.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що касаційна скарга хоча і містить посилання на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, проте не містить належного обґрунтування цієї підстави, оскільки скаржник не зазначає сам висновок, який, на його думку, не був врахований судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, та норму права (пункт, частину, статтю), яку, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні без врахування висновку щодо застосування саме цієї норми права (частини статті), та чи подібні ці правовідносини.
З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали. При цьому слід враховувати, що такі пояснення касатора за змістом мають лише конкретизувати підстави касаційного оскарження в межах раніше наведених доводів касаційної скарги, позаяк доповнення або зміна касаційної скарги згідно з приписами частини першої статті 298 ГПК України допускаються виключно протягом строку на касаційне оскарження. Копії цих пояснень належить надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому для надіслання копій касаційної скарги.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № 910/21840/14 судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291 ГПК України, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "СЕНІКО" Гусара Івана Олексійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі № 910/21840/14 залишити без руху.
2. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме - виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання письмових пояснень в яких зазначити підстави підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав), належним чином обґрунтувати наявність цієї підстави (цих підстав) із урахуванням змісту цієї ухвали.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський