Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 904/794/14

Суд
Центральний апеляційний господарський суд
Дата
08.12.2023
Суддя
Дармін Михайло Олександрович
Категорія
банкрутство юридичної особи

Текст рішення

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 08.12.2023 м.Дніпро Справа № 904/794/14 Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), розглянувши заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про відвід суддів Паруснікова Ю.Б. і Верхогляд Т.А. у справі № 904/794/14 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 (суддя Владимиренко І.В.; повне судове рішення складено 15.05.2023) у справі № 904/794/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста», м. Дніпро про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста індастріал», м. Київ про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 у справі № 904/794/14. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2023 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.12.2023. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" 27.11.2023 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з заявою про відвід суддів Паруснікова Ю.Б. і Верхогляд Т.А. від розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 у справі № 904/794/14. Заявник вважає, що відкладення розгляду апеляційної скарги у даній справі з метою витребування у місцевого господарського суду матеріалів справи про банкрутство, через наявність у апеляційного господарського суду лише матеріалів оскарження ухвали, є безпідставним, оскільки, як зазначає, заявник, в матеріали оскарження містять всі необхідні копії документів для розгляду апеляційної скарги. Заявник зазначає, що відкладення суддями Парусніковим Ю.Б. та Верхогляд Т.А. апеляційної скарги, свідчить про їх упереджене ставлення до скаржника у даній справі, оскільки сприяють необґрунтованому затягуванню розгляду апеляційної скарги. На думку заявника, судді Парусніков Ю.Б. та Верхогляд Т.А. мають упереджене ставлення до скаржника та вже сформували свою позицію щодо доводів апеляційної скарги, оскільки 29.03.2023 даними суддями прийнята постанова за результатами перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2023 стосовно продовження строків санації у справі № 904/794/14, яка скасована постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.08.2023. Заявник звертає увагу, що залишаючи в силі ухвалу місцевого господарського суду від 26.10.2023, якою продовжено строки процедури санації у справі № 904/794/14, судді Парусніков Ю.Б. та Верохгляд Т.А. залишили поза увагою тривалість провадження справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста індастріал" та не знайшли порушень у діях керуючого санацією Ольшанської О.С., яка тривалий час не виконує вимоги ухвали суду першої інстанції щодо продажу заставного майна, виділеного зі складу майна боржника. Зазначені обставини викликають у представника скаржника сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів Паруснікова Ю.Б. і Верхогляд Т.А. Згідно з приписами частини другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Парусніков Ю.Б., суддів Верхогляд Т.А., Іванов О.Г. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою від 30.11.2023 передала справу №904/794/14 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 для вирішення питання про відвід зазначених суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2023 вирішення питання про відвід суддів Паруснікова Ю.Б. та Верхогляд Т.А. у справі №904/794/14 передано на розгляд судді Дарміну М.О. Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що: - відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі; - відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38); - стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010). Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України). Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме: 1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. 2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. 3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. 4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. 5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. 6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Слід наголосили, що при перевірці поданої заяви про відвід судом встановлено, що підстави для відводу суддів, передбачені норами пунктів 1-4 ч.1 ст.35, ст. 36 ГПК України в даному випадку відсутні. Апеляційний господарський суд зазначає, що заява про відвід фактично обґрунтована незгодою заявника з процесуальними рішеннями суддів, водночас заява не містить належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеними суддями саме необ`єктивності чи упередженості при розгляді апеляційної скарги у даній справі, що виключає підстави для її задоволення. Суд приймає до уваги, що у світлі положень ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. З наведених в заяві про відвід суддів Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А. від розгляду даної справи обставин, що стосуються незгоди з процесуальними рішеннями суддів, які викликають у заявника сумнів у неупередженості або об`єктивності вказаних суддів, вбачається, що вони мають характер припущень, а тому не підтверджують упередженість та необ`єктивність вказаних суддів у розгляді даної справи та за наведеними вище приписами ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу. Інших підстав чи доказів наявності обставин, які викликають сумнів в упередженості або необ`єктивності зазначених суддів заявник не наводить. Таким чином, з аналізу доводів заявника та норм чинного Господарського процесуального кодексу України, що регулюють вказані питання, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви слід відмовити. Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд - УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про відвід суддів Паруснікова Ю.Б. і Верхогляд Т.А. від розгляду справи №904/794/14 - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя М.О. Дармін

Інші документи цієї справи50

Справа № 904/794/14 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 904/794/14 — Ухвала — Кишеня