Текст рішення
Справа № 463/10050/23
Провадження № 2/463/458/24
У Х В А Л А
судового засідання
26 березня 2024 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді - Грицка Р.Р.,
з участю секретаря судового засідання - Романської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання необґрунтованим нарахування плати за послуги та зобов`язання до вчинення дій,
в с т а н о в и в :
в провадженні судді Личаківського районного суду м.Львова Грицка Р.Р. перебуває цивільна справа за позовом ЛКП «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Господар» про визнання необґрунтованим нарахування плати за послуги та зобов`язання до вчинення дій.
25 березня 2024 року відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Грицка Р.Р. від розгляду вказаної справи, який мотивований тим, що суддя Грицко Р.Р. повторно обмежив її у правах та не забезпечив змагальності сторін, закривши підготовче провадження у справі, чим обмежив її у поданні доказів. Крім того, суддя Грицко Р.Р. проводить судові засідання без представника ЛКП «Господар», на її неодноразові заперечення проти цього не реагував. Заявник вважає, що такі дії головуючого судді викликають сумніви в його неупередженості та об`єктивності. У зв`язку з наведеним, просить заяву про відвід судді задовольнити.
Вивчивши матеріали справи в їх сукупності та вирішуючи заяву про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.
У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Виходячи з положень частини другої ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
За приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
У справі «П`єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об`єктивному розгляді справи.
При цьому, вивчивши підстави для відводу головуючого судді, заявлені ОСОБА_1 , суд вбачає, що останні не знайшли свого належного підтвердження. Наведені мотиви відводу жодним чином не свідчать про упередженість чи необ`єктивність судді при розгляді даної справи. Незгода учасника справи з процесуальними діями суду не є обставиною для відводу судді. Процесуальні дії судді, суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому заяву про відвід судді Грицка Р.Р. слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
визнати заявлений відвід судді Грицку Роману Романовичу - необґрунтованим.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Грицка Романа Романовича від розгляду цивільної справи за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Господар» про визнання необґрунтованим нарахування плати за послуги та зобов`язання до вчинення дій - для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді Грицка Р.Р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Грицко Р.Р.