Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаЦивільне судочинство

Справа № 461/7355/23

Суд
Львівський апеляційний суд
Дата
08.04.2024
Суддя
Ванівський О. М.
Категорія
Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Текст рішення

Справа № 461/7355/23 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І. І. Провадження № 22-ц/811/3764/23 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого:~ Ванівського О.М., суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові в залі суду цивільну справу~за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ~на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської~області від~22~листопада 2023~року у справі за~позовом ОСОБА_1 ~до Львівської~міської ради,~за участю третіх осіб, які не~заявляють самостійних~вимог на~предмет спору~Приватна агрофірма~«Нива, ОСОБА_2 ,~ ОСОБА_3 ,~Львівське ОКП~«БТІ та ЕО» про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Лисиничівської~сільської ради~№ 115~від 26.12.2002~року,- в с т а н о в и в: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом~до Львівської~міської ради,~за участю третіх осіб, які не~заявляють самостійних~вимог на~предмет спору~Приватна агрофірма~«Нива, ОСОБА_2 ,~ ОСОБА_3 ,~Львівське ОКП~«БТІ та ЕО» про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Лисиничівської~сільської ради~№ 115~від 26.12.2002~року. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської~області від~22~листопада 2023~року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватна агрофірма «Нива, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівське ОКП «БТІ та ЕО» про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради № 115 від 26.12.2002 року визнано неподаною і повернуто позивачу. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувану ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, такою що підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права. Покликається на те, що ним в межах вказаного строку направлено суду заяву про усунення недоліків. Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.2 ст. 369 ЦПК України~апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу,~розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Справа, відповідно до вимог ст. ст. 274, 368, 369 ЦПК України розглядається без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України~у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до частин 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно~з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції з посиланням на норми~статей 175, 177 ЦПК України виходив з того, що недоліки, зазначені в ухвалі від 30.10.2023 року позивачем не усунуті в частині:~зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) щодо відповідача та третіх осіб; надання суду належним чином засвідчених копій документів; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Так, за положеннями ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частина 2 ст. 185 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як передбачено~ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином, в розумінні Європейського суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу до правосуддя, яке полягає в тому, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Реалізація основоположного принципу здійснення правосуддя як верховенства права безпосередньо залежить від права на доступ до суду, яке має застосовуватися на практиці та бути ефективним. Для того, щоб право на доступ було ефективним, повинна бути реальна можливість оскаржити дію, що порушує право. Матеріалами справи та судом встановлено, що у вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом~до Львівської~міської ради,~за участю третіх осіб, які не~заявляють самостійних~вимог на~предмет спору~Приватна агрофірма~«Нива, ОСОБА_2 ,~ ОСОБА_3 ,~Львівське ОКП~«БТІ та ЕО» про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Лисиничівської~сільської ради~№ 115~від 26.12.2002~року. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської~області від~30 жовтня 2023~року позовну заяву~ ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з тим, що у позовній заяві відсутні зазначення ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) щодо відповідача та третіх осіб (п. 2); відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору (п. 6); відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7); не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п. 8); відсутній попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9); відсутнє підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 10). 22 листопада 2023 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви. а саме: 1) зазначив, що заходів досудового врегулювання спору не здійснювалось; 2) іншого позову~до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав~не подано; 3) зазначив, що йому невідомі інші, крім тих, що вказані в позові, відомості про сторони; 4) вказав, що засвідчує~у встановленому чинним законодавством копії в суді; 5) йому відоме роз`яснення ВСУ про те, що підставою для залишення позову без руху може бути не сплата судового збору. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської~області від~22~листопада 2023~року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватна агрофірма «Нива, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Львівське ОКП «БТІ та ЕО» про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Лисиничівської сільської ради № 115 від 26.12.2002 року визнано неподаною і повернуто позивачу. На думку колегії суддів, вимоги ухвали судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 жовтня 2022 року про залишення заяви без руху залишились невиконаними з об`єктивних, незалежних від позивача причин, і це не перешкоджає вирішенню суддею питання про відкриття провадження у справі, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, можуть бути усунуті під час розгляду справи по суті. Отже, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки такий висновок не відповідає інтересам позивача щодо можливості звернення до суду з метою реалізації права такої особи на справедливий розгляд справи, яке гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950). Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст.376, 379, 381- 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 ~ задовольнити. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської~області від~22~листопада 2023~року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду із стадії відкриття провадження у справі. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання її повного тексту у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 08.04.2024 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді: Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.

Інші документи цієї справи16

Справа № 461/7355/23 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 461/7355/23 — Постанова — Кишеня