Справа № 904/5725/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2024 року м. Київ Cправа № 904/5725/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М. за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., учасники справи: представники Міністерства економіки України - Івашковський Д. В., Колода Є. Г., арбітражний керуючий Вербицький О. В. - в судовому засіданні особисто, представник ТОВ "Терра-Інкогніто" - Борис С. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економіки України (вх. № 2741/2024) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 у складі колегії суддів: Коваль Л. А. (головуючий), Мороза В. Ф., Чередка А. Є. та на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у складі судді Мартинюка С. В. у справі № 904/5725/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий альянс" до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" про визнання банкрутом, - На розгляд суду постало питання щодо визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури. ВСТАНОВИВ Обставини справи 1. 29.06.2021 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі №904/5725/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий альянс" (далі - ТОВ "Промисловий альянс") про визнання банкрутом Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (далі - АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", скорочене найменування АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ"); розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича. 2. 29.06.2021 на офіційному сайті Вищого господарського суду опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" №66722. 3. 06.10.2021 за результатами попереднього засідання було винесено ухвалу відповідно до якої визнано наступних кредиторів боржника: - ТОВ "Терра-Інкогніто" на суму 4 540 грн (витрати по сплаті судового збору) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 17 758 822,99 грн (основна заборгованість, 3% річних, інфляційні) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 149 948 грн (штраф, пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; - Комунальне підприємство теплових вимереж "Криворіжтепломережа" на суму 4 540 грн (витрати по сплаті судового збору) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 044 532,96 грн. (заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, 46 324,90грн. (штраф, пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на суму 4 540 грн - 1 черга - (витрати по сплаті судового збору); 3 459 742,62 грн - 3 черга (зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); - Акціонерне товариство "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 4 540 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 2 531 980, 39 грн (штраф) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; - Акціонерне товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 4 540 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 089 728,64 грн (штрафні санкції) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; - Акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 4 540 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 7 288 016,59 грн (штрафні санкції) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; - Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" на суму 4 540 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 901 962,60 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 21 486,02грн. (пеня) - 6 черга задоволення вимог кредиторів; - Фізичну особу-підприємця Філоненко Юрія Станіславовича на суму 4 540 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 653 737,20 грн (основна заборгованість) - 4 черга задоволення вимог кредиторів; - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області - 1 черга - 4 540 грн (витрати по сплаті судового збору); 2 черга - 1 832 315,41 грн (зобов`язання із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування); 3 черга - 8 093 784,79 грн (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); - ТОВ "Промисловий альянс" в розмірі 76 700 грн витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - (1 черга), 664 224,89 грн заборгованості витрат по сплаті судового збору по справі №6/274-08, №904/962/19 (4 черга); 4. Вказаною ухвалою також зобов`язано розпорядника майна арбітражного керуючого Лукашука В. В. у 10-ти денний строк після проведення попереднього засідання відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Рішення зборів кредиторів подати до суду протягом п`яти днів після його проведення. 5. 08.11.2021 ухвалою господарського суду першої інстанції відсторонено арбітражного керуючого Лукашука В. В. від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі №904/5725/21 та призначено розпорядником майна у справі №904/5725/21 арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича. 6. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в матеріалах справи містяться Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 13.08.2021 (т. 2, а.с. 168-245) та звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника станом на 30.08.2021 (т. 2, а.с. 246-250, т. 3, а.с. 1-26). 7. Судами також встановлено, що з метою виявлення та збереження майна боржника розпорядником майна направлені запити до реєстраційних органів та отримано відповіді на них. 8. В ході проведеної розпорядником майна інвентаризації активів боржника з`ясовано, що за боржником обліковуються основні засоби, залишкова вартість яких складає 1 818 тис. грн, транспортні засоби, також на обліку підприємства знаходяться два сховища та три земельні ділянки, інших належних боржнику активів не виявлено. За результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності встановлено показники ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства. Фінансовий стан боржника характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності. 9. Також за результатами вищевказаного аналізу, розпорядник майна Лукашук В. В. прийшов до висновків, що АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" є фінансово залежним, неліквідним, неприбутковим та нерентабельним. Досліджуючи поточну платоспроможність боржника, розпорядник майна дійшов до висновку, що станом на початок ІІІ кварталу 2021 року вона становить - 66 490 тис. грн. Від`ємне значення показника свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства. 10. Коефіцієнт забезпечення власними засобами складає -3,3 відн. од. При цьому граничне значення показника складає 0,1. Зменшення показника не дозволяє забезпечити неплатоспроможному підприємству можливість використання позасудових заходів відновлення платоспроможності. Попри такі показники, розпорядник майна вбачав можливість переорієнтації підприємства на інші ринки, а також зазначав про зростаючу тенденцію розміру активів. 11. Суд апеляційної інстанції також встановив, що розпорядник майна звертався до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із запитом про надання інформації про вжиття Кабінетом міністрів України заходів для запобігання банкрутства АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ"; щодо доцільності надання державної підтримки АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ"; щодо розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ"; щодо проведення аналізу фінансового стану АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ". 12. Міністерство економіки України листом № 2812-11/8334 від 21.02.2022 повідомлено про те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" Міністерству не передбачені бюджетні асигнування на надання фінансової підтримки АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" та вирішення питання щодо його заборгованості; АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" відповідає за своїми зобов`язаннями в межах належному йому майна (пункт 4.9. розділу 4 Статуту АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ", затвердженого наказом Мінекономіки від 11.10.2019 № 205); інформація щодо вжиття заходів Кабінетом Міністрів України стосовно запобігання банкрутства АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" та застосування Урядом поруки до боржника відповідно до частини п`ятої статті 96 Кодексу у Мінекономіки відсутня. 13. Судами встановлено, що процедура розпорядження майном АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" триває понад 170 днів. На дату винесення судом оскаржуваного судового рішення, зборами комітету кредиторів рішення щодо схвалення плану санації та переходу до відповідної процедури прийнято не було. 14. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи містять інформацію щодо збільшення розміру заборгованості із заробітної плати, яка з 01.01.2019 виросла з 1 295 012,56 грн до 7 350 213,60 грн станом на 01.07.2023. 15. 15.06.2023 проведено засідання зборів кредиторів АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" та відповідно до протоколу судами встановлено, що останніми прийнято рішення про визнання АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича. 16. 16.06.2023 до суду від ТОВ "Терра-Інкогніто" надійшло клопотання про перехід до процедури ліквідації. 17. Міністерство економіки України заперечувало проти вказаного клопотання, вважаючи передчасним перехід до ліквідаційної процедури у справі та вказувало про необхідність проведення інвентаризації майна боржника та здійснення аналізу його фінансово-господарського стану. Короткий зміст постанови суду першої інстанції 18. 21.08.2023 постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5725/21 припинено процедуру розпорядження майном АТ "Науково-дослідний та проектор-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом"; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича; визнано АТ "Науково-дослідний та проектор-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 21.08.2024; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вербицького О. В. 19. Суд першої інстанції виходив з того, що учасниками справи не надано доказів покращення фінансового стану підприємства станом на серпень 2023 року. Суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність боржника і наявність підстав для визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 20. 07.03.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду від (повний текст постанови складено 25.03.2024) постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/5725/21- залишено без змін. 21. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду. При цьому, апеляційний господарський суд відхилив доводи Міністерства економіки України стосовно того, що розпорядником майна Лінкевичем О. М. не було проведено нової інвентаризації та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та вказав, що матеріали справи містять матеріали проведення інвентаризації майна боржника та звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника станом на 30.08.2021. 22. Також судом апеляційної інстанції відхилено доводи Міністерства щодо неоновлення розпорядником майна даних реєстру вимог кредиторів в частині розміру заборгованості із заробітної плати, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, вести реєстр вимог кредиторів, проте КУзПБ не передбачає оновлення даних реєстру вимог кредиторів в судовому порядку. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 23. 12.04.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Міністерством економіки України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/5725/21; справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду на стадію розпорядження майном. 24. Підставами касаційного оскарження судових рішень у справі № 904/5725/21 скаржник вказує пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України. 25. За доводом скаржника, суд апеляційної інстанції надав помилкову та хибну оцінку законності та обґрунтованості рішенню суду першої інстанції, водночас проігнорувавши та не надавши висновків та правової оцінки доводам та аргументам Мінекономіки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався при ухваленні оскаржуваної постанови, як того вимагають приписи статті 282 ГПК України. 26. Мінекономіки вважає, що мотив суду апеляційної інстанції про те, що Аналіз фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства здійснюється за період 3 (три) роки до порушення справи про банкрутство боржника не стосується предмету оскарження і не регулює спірні правовідносини. 27. Мінекономіки вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду викладені у постановах від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16, від 02.11.2022 у справі № 904/5749/19. 28. Також Мінекономіки доводить, що станом на сьогодні, відсутній висновок Верховного Суду щодо врегулювання питання стосовно необхідності проведення розпорядником майна повторного або додаткового, тобто актуального станом на дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, аналізу фінансово - господарської діяльності та інвентаризації майна підприємства, що перебуває у процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном, який був призначений у зв`язку зі відстороненням попереднього арбітражного керуючого, за умови що такий аналіз та інвентаризація (або інформація що міститься в них) є застарілими, такими що не охоплюють останні роки (у даному випадку 3 роки) діяльності боржника та такими, що не відповідають реальному фінансово-майновому стану боржника станом на день ухвалення постанови про перехід до ліквідаційної процедури. 29. Скаржник стверджує, що аналіз фінансово-господарської діяльності та інвентаризація проведена арбітражним керуючим Лінкевичем О. М. є поверхневими та такими, що спростовуються інвентаризацією майна боржника, що була здійснена ліквідатором Вербицьким В. О. в ході ліквідаційної процедури, оскільки останнім було виявлено майно, яке розпорядником майна Лінкевичем О. М. взагалі не відображено в аналізі та інвентаризації, наприклад - Турбаза "Нептун". За результатами проведення ліквідатором Вербицьким В. О. інвентаризації майна банкрута було виявлено майно боржника, попередня оцінка якого складає 194 772 613,01 грн. (без врахування ПДВ), в той час, коли загальна кредиторська заборгованість АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" станом на 01.03.2024 складає 70 267 783,34 грн. 30. За доводом скаржника, висновки судів попередніх інстанцій не відповідають реальним фінансовому та майновому стану боржника, а також обставинам справи, оскільки проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника станом на 30.08.2021 було проведено попереднім арбітражним керуючим Лукашуком В. В., водночас арбітражним керуючим Лінкевичем О. М. з моменту винесення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2021 не здійснено жодних дій, встановлених приписами статті 44 Кодексу, а саме: здійснення аналізу фінансово - господарського стану підприємства та інвентаризацію його майна. 31. Скаржник вважає, що судами при прийнятті рішення не враховано всіх доказів наявних в матеріалах справи та наголошує, що експертний висновок охоплює лише період з по 2020 роки. Міністерство вказує, що ухвалою суду від 18.07.2022 у справі № 904/5725/21 клопотання арбітражного керуючого Лінкевича Олега Миколайовича про призначення інвентаризації майна боржника було задоволено, однак матеріали справи не містять докази проведення інвентаризації майна, а оскаржувані судові рішення прийняті на підставі Актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 22.02.2022. 32. Скаржник звертає увагу, що наразі об`єкти нерухомості боржника використовуються для забезпечення функціонування Збройних Сил України та підтримки обороноздатності України, натомість визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури призведе до розірвання договорів про надання у безоплатне тимчасове користування територіальній обороні м. Кривий Ріг, наслідком чого стане послаблення функціонування Збройних Сил України та підтримки обороноздатності в цілому. 33. Скаржник також доводить порушення судами ст. 7, 11, 42 ГПК України та вказує, що на момент винесення постанови суду від 21.08.2023 у справі № 904/5725/21 клопотання Мінекономіки від 03.07.2023 щодо зобов`язання розпорядника майна актуалізувати реєстр вимог кредиторів, шляхом включення вимог щодо заборгованості заробітної плати, яка виникла до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство не було розглянуто судом та не прийнято жодного судового рішення стосовно нього. 34. На переконання Мінекономіки, ухвалення судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є помилковим, враховуючи те, що у реєстрі вимог кредиторів не було відображено реальну заборгованість підприємства станом на момент прийняття відповідного рішення. Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу 35. 03.06.2024 від ТОВ "Терра-Інкогніто" (кредитор) та від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Вербицького О. В. надійшли аналогічні за змістом відзиви на касаційну скаргу, в яких наведено прохання залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 36. При цьому, вказується, що касаційна скарга Міністерства економіки України підписана представником з перевищенням повноважень. 37. На думку кредитора та ліквідатора, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги спростовуються встановленими обставинами справи. 38. Кредитор та ліквідатор також вказують, що скаржник попри статус органу управління боржником не наводить конкретних механізмів та інструментів для задоволення вимог кредиторів поза процедурою банкрутства. Водночас вказують, що боржник знаходиться понад 15 років в стані банкрутства та посилаються на судові справи № Б15/35-09, № 904/5628/19, № 904/5725/21. 39. 10.06.2024 від ТОВ Промисловий Альянс" також надійшов відзив на касаційну скаргу аналогічного змісту з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. 40. 27.06.2024 від ОСОБА_1 (кредитор) надійшов відзив на касаційну скаргу. 41. 19.06.2024 та 10.07.2024 Міністерством економіки України подано додаткові пояснення у справі. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій 42. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 43. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури. 44. Оцінивши доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне. 45. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута. 46. За частиною першою статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. 47. Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання. 48. Відповідно до частин першої, другої статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом. 49. Частиною третьою вказаної статті КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. 50. Законодавець не пов`язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з наявністю рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. 51. Так, у разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ). 52. Отже, частиною четвертою статті 49 КУзПБ суду надано право навіть за відсутності рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності визначених КУзПБ обставин (закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, наявність ознак банкрутства та за відсутністю пропозицій щодо санації боржника) прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16). 53. Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, в залежності від обставин справи, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19). 54. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу 55. Отже, у разі чи наявності, чи відсутності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, за результатами підсумкового засідання господарський суд, з застосуванням судового розсуду, приймає одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ (аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у cправі № 924/1277/20). 56. Відповідно до ст. 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. 57. Відповідно до частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. 58. Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. 59. Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна. 60. Відповідно до частини першої статті 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. 61. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі. 62. Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 ГК України, відповідно до положень частини четвертої якої суб`єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів. 63. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 26.10.2022 у справі № 922/3529/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20 ). 64. Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16). 65. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство. 66. Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника. 67. Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 908/2755/19, від 23.12.2023 у справі № 924/1155/18). 68. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить норми КУзПБ. Аналогічні висновки наведені також в постанові Верховного Суду від 25.03.2023 у справі № 902/207/22. 69. У цій справі суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, у підсумковому засіданні дійшов висновку про перехід до наступної судової процедури (ліквідаційної), при цьому встановивши, що розпорядником майна було проведено інвентаризацію активів боржника та аналіз фінансово-господарської діяльності та з`ясовано, що за боржником обліковуються основні засоби, залишкова вартість яких складає 1818 тис. грн, транспортні засоби, також на обліку підприємства знаходяться два сховища та три земельні ділянки, інших належних боржнику активів не виявлено. Фінансовий стан боржника характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності. Підприємство є фінансово залежним, неліквідним, неприбутковим та нерентабельним. Досліджуючи поточну платоспроможність боржника, розпорядник майна дійшов висновку, що станом на початок ІІІ кварталу 2021 року вона становить - 66 490, 00 тис. грн. Від`ємне значення показника свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства. Коефіцієнт забезпечення власними засобами складає -3,3 відн. од. При цьому граничне значення показника складає 0,1. 70. Судами попередніх інстанцій також встановлено збільшення розміру заборгованості боржника із заробітної плати, яка з 01.01.2019 виросла з 1 295 012, 56 грн до 7 350 213, 60 грн станом на 01.07.2023. 71. Поряд з цим, судами попередніх інстанцій встановлено, що на запит розпорядника майна боржника, Міністерство економіки України листом від 21.02.2022 повідомило про те, що Законом України "Про державний бюджет України на 2022 рік" Міністерству не передбачені бюджетні асигнування на надання фінансової підтримки АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" та вирішення питання щодо його заборгованості; АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" відповідає за своїми зобов`язаннями в межах належному йому майна (пункт 4.9. розділу 4 Статуту АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ", затвердженого наказом Мінекономіки від 11.10.2019 № 205); інформація щодо вжиття заходів Кабінетом Міністрів України стосовно запобігання банкрутства АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" та застосування Урядом поруки до боржника відповідно до частини п`ятої статті 96 Кодексу у Мінекономіки відсутня. 72. Водночас, як встановлено судами, процедура розпорядження майном боржника триває понад 170 днів, рішення щодо схвалення плану санації та переходу до відповідної процедури зборами комітету кредиторів прийнято не було. Натомість зборами кредиторів АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" прийнято рішення від 15.06.2023 про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Вербицького О. В. 73. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій у цій справі, на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови учасниками справи не надано доказів покращення фінансового стану підприємства боржника, навпаки матеріалами справи підтверджується його погіршення. 74. Отже, дослідивши фінансово-господарський стан боржника та встановивши неплатоспроможність боржника, ураховуючи встановлені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про наявність підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у цій справі. 75. Посилання в касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду, як обґрунтування касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів відхиляє оскільки такі не спростовують підстав для визнання банкрутом АТ "КРИВОРІЖНДПІРУДМАШ" за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, а висновки судів у оскаржуваних судових рішеннях відповідають зазначеним правовим позиціям Верховного Суду тією мірою, якою ці позиції застосовні за фактичних обставин і особливостей цієї справи. 76. Аргументи скаржника про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо врегулювання питання стосовно необхідності проведення розпорядником майна повторного або додаткового, тобто актуального станом на дату прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, аналізу фінансово - господарської діяльності та інвентаризації майна підприємства, Верховний Суд відхиляє, оскільки, як вже зазначалося вище, дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, а остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду. 77. Колегія суддів також звертає увагу, що правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц). 78. Відносно тверджень скаржника, що за результатами проведення ліквідатором Вербицьким В. О. інвентаризації майна банкрута було виявлено майно боржника, попередня оцінка якого перевищує кредиторську заборгованість, Верховний Суд відзначає, що за положеннями ст. 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, зокрема, передбачених пунктами 5, 12 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), а саме - у випадку відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (п. 5); прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (п. 12). 79. Разом з тим, доводи скаржника щодо здійсненого судами попередніх інстанцій дослідження фінансово-господарського стану підприємства боржника фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу ч. 2 ст. 300 ГПК України, відповідно до якої суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 80. Верховний Суд також звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19). 81. Стосовно доводів скаржника про зобов`язання розпорядника майна актуалізувати реєстр вимог кредиторів, Суд відзначає, що розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги (ч. 2 ст. 47 КУзПБ). Відповідно до ч. 3 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна зобов`язаний, зокрема, вести реєстр вимог кредиторів. 82. Водночас, учасник справи про банкрутство не позбавлений права звернутися до господарського суду зі скаргою на дії арбітражного керуючого, не погоджуючись з його діями/бездіяльністю. 83. Поряд з цим, скаржником не обґрунтовано яким чином не розгляд судом першої інстанції на дату підсумкового засідання клопотання Міністерства економіки України про зобов`язання розпорядника майна актуалізувати дані реєстру вимог кредиторів вплинуло на прийняте по суті рішення про перехід до процедури ліквідації у цій справі, позаяк як актив, так і пасив боржника є предметом дослідження суду у підсумковому засіданні. 84. Твердження скаржника, що визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури призведе до розірвання договорів про надання у безоплатне тимчасове користування нерухомості, належної боржнику, територіальній обороні Верховний Суд не може взяти до уваги, оскільки такі підстави не визначені чинним законодавством як підстави для незастосування до боржника ліквідаційної процедури. 85. Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних постанови суду першої та апеляційної інстанцій не знайшли свого підтвердження, натомість зводяться до незгоди скаржника із прийнятими судовими рішеннями. 86. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій. Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 87. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржувані судові рішення у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права. 88. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Міністерства економіки України підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 - залишенню без змін. В. Розподіл судових витрат 89. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, ПОСТАНОВИВ : 1. Касаційну скаргу Міністерства економіки України залишити без задоволення. 2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2024 та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 у справі № 904/5725/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді С. Жуков К. Огороднік