Справа № 855/3/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 855/3/24 УХВАЛА 31 липня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Кузьмишиної О.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Політичної партії «Голос» про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за адміністративним позовом Політичної партії «Голос» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИЛА: Політична партія «Голос» (далі - ПП «Голос») звернулась до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить вжити заходи забезпечення позову Політичної партії «Голос» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу від 25.06.2024 року № 167/24 шляхом зупинення дії наказу Національного агентства з питань запобігання корупції «Про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії «ГОЛОС»» від 25.06.2024 року № 167/24. В обґрунтування поданої заяви Політична партія «Голос» зазначає, що Національне агентство з питань запобігання корупції прийняло наказ від 25 червня 2024 року №167/24, яким вирішено припинити державне фінансування статутної діяльності політичної партії «Голос». При цьому, на переконання заявника, поновлення порушених прав ПП «Голос» неможливе без негайного вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи спрямованість даного наказу. Заявник, посилаючись на положення ст. 17-5 Закону України «Про політичні партії України», вважає, що внаслідок припинення оскаржуваним рішенням фінансування ПП «Голос», в разі прийняття в майбутньому судового рішення на користь ПП «Голос», відшкодування або повернення політичній партії недоотриманих коштів буде неможливим, що водночас зробить неможливим повне відновлення порушених прав заявника. Також, заявник вказує, що ПП «Голос» значною мірою фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, а відтак, дія оскаржуваного наказу на момент розгляду адміністративної справи за позовом ПП «Голос» може значно вплинути на діяльність партії та створити невідворотні наслідки, які торкнуться функціонування партії в цілому. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Політичної партії «Голос» про забезпечення позову до подання позовної заяви, з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення сторін. Згідно частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. За приписами ч.ч. 1-2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Таким чином, у випадку, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Аналогічна правова позиція міститься, у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі №640/35568/21. Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 28 лютого 2024 року у справі № 380/14241/23, від 01 червня 2022 року у справі №580/5656/21. Враховуючи викладене, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Як було вищезазначено, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, заявник, посилаючись на положення ст. 17-5 Закону України «Про політичні партії України», вказав, що внаслідок припинення оскаржуваним рішенням фінансування ПП «Голос», в разі прийняття в майбутньому судового рішення на користь ПП «Голос», відшкодування або повернення політичній партії недоотриманих коштів буде неможливим, що водночас зробить неможливим повне відновлення порушених прав заявника. Крім того, заявник зазначив, що ПП «Голос» значною мірою фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, а відтак, дія оскаржуваного наказу на момент розгляду адміністративної справи за позовом ПП «Голос» може значно вплинути на діяльність Партії та створити невідворотні наслідки, які торкнуться функціонування партії в цілому. Відповідно до частини 1 статті 17-1 Закону України «Про політичні партії в Україні», за рахунок коштів державного бюджету: 1) фінансується статутна діяльність політичних партій, не пов`язана з їхньою участю у виборах народних депутатів України, виборах Президента України і місцевих виборах, у тому числі оплата праці працівників статутних органів політичної партії, її місцевих організацій в порядку, передбаченому законодавством; 2) відшкодовуються витрати політичних партій, пов`язані з фінансуванням їхньої передвиборної агітації під час чергових та позачергових виборів народних депутатів України. Згідно ч. 1 ст. 17-3 Закону України «Про політичні партії в Україні», політична партія має право на отримання державного фінансування її статутної діяльності, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 5 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Частиною 6 статті 17-5 Закону України «Про політичні партії в Україні» закріплено, що Кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичних партій, перераховуються на зазначені рахунки політичних партій у розмірі 25 відсотків загального розміру щорічного державного фінансування для кожної політичної партії не пізніше 10 календарних днів з початку кожного кварталу. Колегія суддів, враховуючи положення Закону України «Про політичні партії в Україні», надаючи оцінку доводам заявника, дійшла висновку, що ПП «Голос» жодним чином не обґрунтовано, а також, не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів заявника. Навпаки, в контексті наведеного, судова колегія звертає увагу на правовий статус бюджетних коштів. Адже, при вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Національного агентства з питань запобігання корупції від 25.06.2024 № 167/24, буде відновлено державне фінансування статутної діяльності ПП «Голос» та, у випадку витрати партією бюджетних коштів, за умови визнання в судовому порядку правомірності оскаржуваного наказу, повернення до державного бюджету таких коштів буде неможливим. Крім того, слід зазначити, що питання правомірності наказу Національного агентства з питань запобігання корупції «Про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії «ГОЛОС»» від 25.06.2024 року № 167/24 буде предметом розгляду після звернення Політичної партії «Голос» до суду з позовною заявою, а тому, задоволення заяви про забезпечення позову фактично буде розглядом позовних вимог по суті, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову. З приводу інших доводів заявника, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Враховуючи вищезазначене, оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, колегія суддів вважає, що відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви Політичної партії «Голос» про забезпечення позову до подання позовної заяви. Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248 КАС України, колегія суддів - УХВАЛИЛА: У задоволенні заяви Політичної партії «Голос» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити. Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Кузьмишина О.М.