Справа № 855/3/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 855/3/24 УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Безименної Н.В. За участю секретаря Керімова К.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Політичної партії «Голос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Політичної партії «Голос» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу, - ВСТАНОВИЛА: Політична партія «Голос» (далі - позивач, ПП «Голос», Політична партія, Партія) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК, Національне агентство), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства з питань запобігання корупції № 167/24 від 25.06.2024 «Про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії «Голос». Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову Політичної партії «Голос» до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Політичної партії «Голос» залишено без задоволення. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 залишено без змін. Політична партія «Голос» звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року, в якій просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 року у справі № 855/3/24 та ухвалити нове рішення, яким: - задовольнити заяву про перегляд рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 року за нововиявленими обставинами у справі № 855/3/24; - скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 року у справі № 855/3/24; - визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства з питань запобігання корупції № 167/24 від 25.06.2024 «Про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії «Голос» у справі № 855/3/24. В обґрунтування поданої заяви Політична партія «Голос» зазначила, що НАЗК під час аналізу звітів Політичної партії отримало від Державного бюро розслідувань матеріали кримінального провадження № 62021000000000979 від 20.11.2021 року за фактами можливих протиправних дій службових осіб Політичної партії «Голос», серед яких протоколи допитів свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 62021000000000979 від 20.11.2021 року. Отримана інформація від ДБР також знайшла своє відображення у Висновках НАЗК про результати аналізу Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру від 18.06.2024 № 831 та від 20.06.2024 № 834. Водночас, заявник вказує, що 20.02.2026 Політичною партією «Голос» було отримано відповідь Державного бюро розслідувань № 27-дз/26/10-2-05-01-2280/26 від 16.02.2026 року на депутатське звернення від 05.02.2026 № 223д9/15-2026/25085. У своїй відповіді ДБР повідомило, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000979 від 20.11.2021 року прийнято постанову про його закриття. До відповіді було додано постанову від 20.01.2026 року про закриття кримінального провадження. Політична партія «Голос» зазначає, що в постанові від 20.01.2026 року про закриття кримінального провадження вказано, що слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000979 від 20.11.2021, за фактом подання Політичною партією «Голос» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39651598) завідомо недостовірних відомостей у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а також за фактом розтрати грошових коштів Політичної партії «Голос», які були ввірені службовим особам партії, в особливо великих розмірах, а саме за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 159-1 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Заявник посилається на те, що проведеним досудовим розслідуванням не встановлено доказів, які б, поза розумним сумнівом, доводили наявність у діях службових осіб ПП «Голос» ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 159-1 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме, наявність в їх діях ознак подання завідомо неправдивих відомостей у звітах або включення до них необґрунтованих даних, а також ознак розтрати майна. Постановою від 20.01.2026 року про закриття кримінального провадження постановлено кримінальне провадження № 62021000000000979, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 159-1 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, закрити, у зв`язку з відсутністю в діях службових осіб ПП «Голос» складу цих кримінальних правопорушень. На переконання ПП «Голос», отримання кінцевого рішення щодо кримінального провадження № 62021000000000979 від 20.11.2021 року - постанови від 20.01.2026 року про закриття кримінального провадження, яка набрала законної сили, а також підтвердження цією постановою відсутності в діях службових осіб ПП «Голос» складу кримінальних правопорушень, а саме, відсутності ознак подання завідомо неправдивих відомостей у звітах або включення до них необґрунтованих даних, а також ознак розтрати майна, є істотними для справи обставинами. При цьому, ПП «Голос» вказує, що такі істотні обставини не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, оскільки, під час розгляду адміністративного позову Політичної партії «Голос» до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо визнання протиправним та скасування наказу НАЗК № 167/24 від 25.06.2024 «Про припинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії «Голос» досудове розслідування в межах кримінального провадження № 62021000000000979 від 20.11.2021 року ще не було завершено та були відсутні будь-які висновки за його результатами. 12 травня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли заперечення проти заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить відмовити у задоволенні заяви Політичної партії «Голос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №855/3/24. 26 травня 2026 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано клопотання Політичної партії «Голос» про долучення доказів. 09 червня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від керівника Політичної партії «Голос» - Рудик Кіри Олександрівни надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи на іншу дату, в якій посилається на хворобу адвоката Денисенка Олександра Михайловича, що здійснював представництво в суді інтересів позивача у даній справі та стверджує про неможливість невідкладно залучити до представництва ПП «Голос» нового представника. Колегією суддів у задоволенні вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено, оскільки, до суду не надано доказів на підтвердження обставин перебування представника позивача - адвоката Денисенка О.М. на лікарняному. Крім того, сторони вже надали пояснення по справі, розгляд справи вже двічі відкладався, в тому числі, за клопотанням представника позивача, при цьому, явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року слід відмовити, виходячи із наступного. Згідно ч. 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Пунктом 1 частини 2 статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Частиною 1 ст. 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин. В силу п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами зазначаються: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин. Зі змісту пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України вбачається, що нововиявленими необхідно вважати обставини, які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, однак не були і не могли бути відомі заявнику на час її розгляду. Тобто, йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові. Це мають бути обставини, а не докази. Такі обставини повинні бути нововиявленими, а не новими та не такими, що змінилися, а також повинні були існувати на час вирішення справи. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які були несвоєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Істотність обставини означає те, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового акта відсутня. Таким чином, істотні для справи обставини - це ті, що становлять сутність справи та мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили, існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду. Водночас, колегія суддів акцентує увагу на тому, що нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 14 грудня 2022 року у справі №620/5244/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 39н-15/804/9405/14, від 09 серпня 2022 року у справі № 904/4262/17. Як було вищезазначено, ПП «Голос» у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року, як на нововиявлену обставину посилається на постанову Державного бюро розслідувань від 20 січня 2026 року про закриття кримінального провадження № 62021000000000979, внесеного до внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.11.2021. При цьому, заявник посилається на те, що постановою Державного бюро розслідувань від 20 січня 2026 року про закриття кримінального провадження № 62021000000000979 встановлено відсутність у діях службових осіб ПП «Голос» ознак подання завідомо неправдивих відомостей у звітах політичної партії, що, на думку заявника, спростовує висновки НАЗК та суду, покладені в основу рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року. В першу чергу, слід зазначити, що Державне бюро розслідувань листом від 11 травня 2026 року №11116-26/10-2-05-01-7332/26 повідомило Національне агентство з питань запобігання корупції про те, що процесуальним керівником у кримінальному провадженні № № 62021000000000979 - прокурором Офісу Генерального прокурора, 25.02.2026 винесено постанову про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження. Таким чином, постанова слідчого Державного бюро розслідувань від 20.01.2026 про закриття кримінального провадження, на яку ПП «Голос» посилається в заяві, як на нововиявлену обставину, була скасована процесуальним керівником, а тому, втратила юридичну силу та не може вважатися нововиявленою обставиною, у розумінні статті 361 КАС України. Також, колегія суддів не може погодитися з доводами заявника щодо наявності нововиявлених обставин, оскільки, постанова слідчого Державного бюро розслідувань від 20 січня 2026 року про закриття кримінального провадження № 62021000000000979 не є нововиявленою обставиною, у розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, а є новим доказом та новою процесуальною обставиною, яка виникла вже після ухвалення рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року та постанови Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року. Колегія суддів зазначає, що нововиявленими можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно існували на момент розгляду справи та ухвалення судового рішення, однак не були і не могли бути відомі суду та особам, які беруть участь у справі. Натомість, постанова про закриття кримінального провадження прийнята 20 січня 2026 року, тобто після завершення розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, а відтак, за своєю правовою природою не може вважатися обставиною, яка існувала на момент ухвалення судового рішення. Крім того, сама по собі постанова слідчого про закриття кримінального провадження не спростовує встановлених судом обставин щодо подання ПП «Голос» недостовірних відомостей у звітах за III та IV квартали 2020 року та не свідчить про незаконність наказу НАЗК №167/24 від 25.06.2024. Так, як вбачається зі змісту постанови Державного бюро розслідувань від 20 січня 2026 року, предметом досудового розслідування були обставини, пов`язані з поданням ПП «Голос» звітності за II квартал 2020 року (з 01.04.2020 по 30.06.2020) та взаємовідносинами з іншими контрагентами, зокрема ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_13 . Водночас, предметом спору у даній справі були висновки НАЗК щодо включення ПП «Голос» недостовірних відомостей до звітів за III квартал 2020 року (період з 01.07.2020 по 30.09.2020) та за IV квартал 2020 року (період з 01.10.2020 по 31.12.2020), зокрема щодо господарських операцій з ТОВ «Мейнтіс», ФОП ОСОБА_14 та ФОП ОСОБА_15 , що було встановлено висновками НАЗК №831 від 18.06.2024 та №834 від 20.06.2024, а також підтверджено рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року та постановою Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів наголошує, що постанова слідчого Державного бюро розслідувань від 20 січня 2026 року фактично стосується іншого звітного періоду, інших господарських операцій та іншого кола контрагентів, а відтак, не спростовує обставин, покладених судом в основу рішення у справі №855/3/24, та не має істотного значення для правильного вирішення даного спору. Також, колегія суддів звертає увагу, що рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року ґрунтувалося не виключно на матеріалах кримінального провадження № 62021000000000979, а на сукупності належних та допустимих доказів, зокрема, первинних бухгалтерських документів, інформації ДПС України, даних ІС «Податковий блок», відомостей з ЄДРСР, аналізі змісту господарських операцій, фактичної можливості їх виконання та інших доказів, досліджених судом під час розгляду справи. Зокрема, судом було досліджено первинні бухгалтерські документи, надані ПП «Голос» на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Мейнтіс», а саме, Договори про надання послуг від 07.08.2020 та від 01.10.2020, акти приймання-передачі наданих послуг, банківські виписки та інші документи фінансової звітності. При цьому, судом встановлено, що подані первинні документи не містили достатньої конкретизації змісту наданих послуг, не відображали фактичного обсягу виконаних робіт, не містили інформації щодо порядку формування вартості послуг, переліку осіб, які безпосередньо надавали юридичні послуги, а також не підтверджували фактичного результату виконання відповідних договорів. Шостий апеляційний адміністративний суд окремо звернув увагу на те, що договори між ПП «Голос» та ТОВ «Мейнтіс» передбачали надання значного обсягу юридичних послуг у межах виборчого процесу 2020 року, зокрема, щодо перевірки великої кількості документів, консультування кандидатів та членів дільничних виборчих комісій, підготовки подань та супроводу виборчого процесу в різних регіонах України. Водночас, матеріали справи не містили жодних документів, які б підтверджували фактичне виконання таких послуг, зокрема, письмових консультацій, висновків, меморандумів, юридичних роз`яснень, звітів про виконану роботу або інших результатів надання юридичних послуг. Також, судом було досліджено інформацію Державної податкової служби України та дані інформаційних систем ДПС, зокрема ІС «Податковий блок», з яких убачалося, що ТОВ «Мейнтіс» протягом тривалого часу фактично не здійснювало господарської діяльності, не подавало податкової звітності, не сплачувало податків та зборів, не декларувало доходів і витрат, а також, не подавало повідомлень про прийняття працівників на роботу. Крім того, судом встановлено, що у ТОВ «Мейнтіс» були відсутні працівники, які могли б фактично забезпечити виконання значного обсягу юридичних послуг, зазначених у договорах та актах виконаних робіт. При цьому, ПП «Голос» не надала жодних доказів залучення ТОВ «Мейнтіс» сторонніх спеціалістів чи осіб на підставі цивільно-правових договорів для виконання відповідних послуг. Шостий апеляційний адміністративний суд, також, врахував відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких, основним видом діяльності ТОВ «Мейнтіс» була оптова торгівля побутовими електротоварами та електронною апаратурою, а не надання юридичних послуг. У сукупності з відсутністю трудових ресурсів, матеріально-технічної бази та податкової звітності це, на переконання суду, свідчило про відсутність у контрагента об`єктивної можливості здійснювати задекларований обсяг юридичних послуг. Крім того, Шостим апеляційним адміністративним судом було досліджено матеріали кримінального провадження №62021000000000979, зокрема, протоколи допитів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які заперечували свою фактичну участь у діяльності ТОВ «Мейнтіс». Також, судом було враховано вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 12.04.2023 у справі №760/13019/22, яким встановлено обставини, пов`язані з фіктивністю перереєстрації ТОВ «Мейнтіс». Разом з тим, Шостий апеляційний адміністративний суд не надав цим доказам наперед установленої сили, а оцінював їх виключно у сукупності з іншими доказами у справі. Таким чином, висновок Шостого апеляційного адміністративного суду про подання ПП «Голос» недостовірних відомостей у звітах за III та IV квартали 2020 року ґрунтувався на комплексній оцінці всіх доказів у їх взаємозв`язку, а не виключно на матеріалах кримінального провадження чи окремих показаннях свідків. Аналогічних висновків щодо характеру спірних правовідносин, належності та допустимості доказів, а також підтвердження факту подання ПП «Голос» недостовірних відомостей у звітах за III та IV квартали 2020 року дійшов і Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2024 року у даній справі, якою рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року залишено без змін. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2024 року у даній справі, інформація, викладена у протоколах допиту свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , узгоджується із обставинами, установленими вироком Солом`янського районного суду міста Києва від 12.04.2023 у кримінальній справі № 760/13019/22 та корелюється із інформацією, що міститься про ТОВ «Мейнтіс» в інформаційних базах податкового органу, відповідно до яких з листопада 2018 року ТОВ «Мейнтіс» втратило статус платника ПДВ, не декларувало прибутків і витрат, пов`язаних із господарською діяльністю, не сплачувало податків та зборів, у тому числі, за наслідками фінансово-господарських операцій з позивачем. При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що вирок Солом`янського районного суду міста Києва від 12.04.2023 у кримінальній справі №760/13019/22, протоколи допитів свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і податкова інформація про ТОВ «Мейнтіс», оцінені разом з наданими первинними документами в розрізі змісту відповідних господарських операцій, договірних умов, фактичного порядку виконання послуг, підтверджують правильність висновків НАЗК та суду першої інстанції про те, що операції позивача з ТОВ «Мейнтіс» були нереальними. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова слідчого Державного бюро розслідувань від 20 січня 2026 року не є нововиявленою обставиною, у розумінні статті 361 КАС України, а є новою обставиною та новим доказом, оскільки була прийнята після ухвалення судових рішень у даній справі. При цьому, у зазначеній постанові слідчого ДБР аналізувалися інший звіт, інші звітні періоди, інші господарські операції та інше коло контрагентів, ніж ті, що були предметом дослідження у справі №855/3/24, тоді як висновки Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені у рішенні від 21.08.2024, ґрунтувалися на оцінці всієї сукупності доказів, а не виключно матеріалів кримінального провадження. Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що наведена Політичною партією «Голос» обставина не відповідає вищенаведеним ознакам та критеріям, а тому не є нововиявленою, у розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України, і не може бути підставою для перегляду судового рішення. Посилання ПП «Голос» на постанову Державного бюро розслідувань від 11 травня 2026 року про закриття кримінального провадження №62021000000000979 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, зазначена постанова не слугувала підставою для звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та не була покладена заявником в основу відповідної заяви. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року. Згідно частини 4 статті 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Політичної партії «Голос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року, оскільки, заявником не наведено правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Керуючись ст.ст. 242, 243, 248, 250, 256, 289-5, 295, 296, 297, 361, 368, 369 КАС України, колегія суддів,- У Х В А Л И Л А: У задоволенні заяви Політичної партії «Голос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №855/3/24 - відмовити. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржено до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст. 295 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Безименна Н.В.