Справа № 520/1756/19

Справа № 520/1756/19 Провадження № 2/496/568/24 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ повний текст 25 квітня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Буран В.М., за участю: секретаря судового засідання Бойчук Р.Д., представника відповідача Хєдайатулла адвоката Ткач О.С. в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Біляївка справу за позовом Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ОСОБА_1 , ПАТ «СК «Скайд» про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат,- В С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Теком» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Хєдайатулли про стягнення матеріальної шкоди. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.02.2019 року справу направлено за підсудністю до Біляївського районного суду Одеської області. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2019 року, справу передано на розгляд судді Буран В.М. Як вбачається з позовної заяви позивач просить стягнути з Хєдайатулли на користь ПрАТ СК «Теком» 57 935,05 грн. матеріальної шкоди, а також судові витрати у розмірі 1921,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.11.2016р. в м. Одеса відбулася дорожньо транспортна пригода за участю Хєдайатулли, який керуючи автомобілем BMW 328д/н НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Outlender, д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_3 , внаслідок чого автомобіль останнього одержав механічні пошкодження. 06.02.2017р. постановою Київського районного суду м. Одеса по факту даного ДТП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу на користь держави. Позивач стверджує, що на момент ДТП автомобіль Mitsubishi Outlender, д/н НОМЕР_2 , був застрахований у ПрАТ СК «Теком» згідно Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №280-15 Д/Т/АТ від 17.11.2015 р. Керуючись вказаним Договором страхування, відповідно до страхового акту №6457 від 01.12.2016 р., Висновку експерта №5805, складеного 26.11.2016 р., рахунку від 22.11.2016 р. ТОВ «АДІС Авто», ПрАТ СК «Теком» було сплачено за заявою Страхувальника на СТО сума страхового відшкодування у розмірі 57935,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням. У зв`язку з чим, ПрАТ СК «Теком» звернулося 27.02.2017 р. до відповідача з претензією №057/17 від 27.02.2017 р., яка отримана останнім 04.03.2017 р. по відшкодування фактичних витрат по Договору страхування у розмірі 57935,05 грн. Ухвалою суду від 22.04.2019 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд з викликом сторін. Ухвалою суду від 09.04.2021 року за клопотанням сторони відповідача було постановлено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою суду від 30.03.2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ПАТ «СК «Скайд». Ухвалою суду від 25.04.2024 року клопотання голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Теком» - Едуарда Стась у справі за позовом ПрАТ СК «Теком» до Хєдайатулла, Публічне акціонерне товариство «СК «Скайд» про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат про заміну позивача з ПраТ «Теком» на ТОВ «ЮК» Скайлекс» залишено без задоволення. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання сповіщений належним чином шляхом направлення судової повістки на електрону адресу позивача та його представника. В матеріалах справи наявні заперечення представника проти закриття провадження у справі, оскільки згідно висновків Верховного суду, вказаних у постанові від 21.02.2018 року по справі № 756/10859/15-ц, при визначенні судової юрисдикції суди повинні керуватися тим, що справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства в разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов`язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника та юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту. Неможливість окремого розгляду вимог може бути пов`язана, зокрема, з визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов`язання та іншими умовами договорів. Таким чином, з підстав того, що вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди по ДТП, вказаному у позовній заяві та стягнення з ПАТ «СК «Скайд» 35 787,97 грн. по тому ж ДТП є взаємопов`язаними між собою і окремий їх розгляд неможливий, і Хедайатулла являється фізичною особою (т. 2 а.с. 83-85) Представник відповідача в судовому засіданні підтримала свою заяву про закриття провадження у справі та письмові пояснення, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 10 лютого 2021 року відкрито провадження у справі № 910/17371/20 про банкрутство ПАТ «Страхова компанія «Скайд». Такий правий висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 75 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-4 та від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-6, де Велика Палата зазначила про пріоритет положень чинного Кодексу України з процедур банкрутства та необхідність розгляду всіх майнових спорів, стороною в яких с боржник у справі про банкрутство, виключно господарським судом, провадженні якого перебуває справа про банкрутство і в межах цієї справи. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів в одному господарському суду (т. а.с. 89-96, 154-156). Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Вивчивши матеріали справи, врахувавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного висновку. Як встановлено з матеріалів справ, ПрАТ СК «Теком» звернулося до суду з позовом до Хєдайатулли про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 57~935,05 грн. Згодом було уточнено позовні вимоги, та заявлено вимогу про стягнення з Хєдайатулли на користь ПАТ СК «Теком» 22147,08 грн., а з ПАТ СК «Скайд» позивач просить стягнути на свою користь 35~787,97 грн. (т. 2 а.с. 20-24) Ухвалою суду від 25.04.2024 року клопотання голови ліквідаційної комісії ПрАТ «Теком» - Едуарда Стась у справі за позовом ПрАТ СК «Теком» до Хєдайатулла, ПАТ «СК «Скайд» про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат про заміну позивача з ПраТ «Теком» на ТОВ «ЮК» Скайлекс» було залишено без задоволення. Підставою для заміни позивача, голова ліквідаційної комісії ПрАТ «Теком» - Едуард Стась зазначив, що оскільки 06.07.2023 року між ПрАТ СК «Теком» та ТОВ «Юридична компанія «Скайлекс», керуючись главою 47 ЦК України, укладено Договір про відступлення прав вимоги №101, відповідно до умов якого, ТОВ «ЮК «Скайлекс набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до Хєдайатулла про стягнення матеріальної шкоди. З виписки з ЄДРЮФО від 17.10.2023 р. вбачається, що ПрАТ «ТЕКОМ» припинено (а.с. 205 том. 2) Таким чином, позивач у справі є юридична особа яка припинена. Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. З аналізу пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть фізичної особи або припинення юридичної особи настала вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Статтею 91 ЦК України визначено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України 2004 року у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (аналогічна норма у частині першій статті 42 чинного ЦПК України). У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Частиною 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Системний аналіз вказаних норм права, а також положень статті 91 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду позивач у справі, яким є юридична особа, повинен мати цивільну правоздатність, а внесення запису до Єдиного реєстру юридичних осіб про припинення юридичної особи свідчить про відсутність цивільної правоздатності у такої юридичної особи. У такому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України). Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ). Таким чином позов ПрАТ «ТЕКОМ» до Хєдайатулла» підлягає закриттю у зв`язку з припиненням юридичної особи позивача. А позовні вимоги в частині вимог ПРАТ «ТЕКОМ» до ПАТ СК «СКАЙД» не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Керуючись~ст. 255, 258-260 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Провадження у справі в частині позову Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до Хєдайатулла про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат закрити у зв`язку з припиненням юридичної особи. Провадження у справі в частині позову Приватного акціонерного товариства страхова компанія «Теком» до ПАТ «СК «Скайд» про стягнення матеріальної шкоди та судових витрат закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Роз`яснити позивачу право на звернення з позовом до ПАТ «СК «Скайд» в порядку господарського судочинства. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали. Повний текст ухвали виготовлено 01 серпня 2024 року, та внесено в ЄДРСР 23.09.2024 року, з урахуванням навантаження складу суду та перебування судді у щорічній відпустці у вересні 2024 р.. Затримання строків складання повного тексту пов`язано з навантаженням на склад суду, враховуючи, що від штатної кількості 11 суддів, зараз здійснюють правосуддя тільки 7, веденням воєнного стану, недостатньою кількістю суддів, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, відсутності у складі суду секретаря судового засідання, показники навантаження перевищують нормативні у 5 разів, суд першої інстанції позбавлений можливості щодо дотримання строків, передбачених національним законодавством. ~~ Суддя: ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~В.М. Буран