Справа № 403/167/26

Справа №403/167/26 провадження № 2-з/403/5/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 березня 2026 року с-ще Устинівка Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., діючи від імені суду, розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Константінова Олексія Федоровича про забезпечення позову, подану до відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Абрамян Емми Вартанівни, Фермерського господарство «Агросервіс», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про припинення права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі на обєднані земельні ділянки, припинення права оренди земельних ділянок, визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельних ділянок та витребування із чужого незаконного володіння та користування земельних ділянок, В С Т А Н О В И В: Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Константінов О.Ф. звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та Фермерського господарства «Агросервіс» про: 1) припинення за ОСОБА_3 права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі на обєднану земельну ділянку площею 14,5127 га, кадастровий номер 3525855100:02:002:1030, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області; 2) припинення за ОСОБА_6 права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі на обєднану земельну ділянку площею 17,2786 га, кадастровий номер 3525855100:02:002:0420, що розташована на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області; 3) припинення за Фермерським господарством «Агросервіс» права оренди зазначених вище двох земельних ділянок; 4) визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,76 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ; 5) визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,77 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ; 6) визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,76 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ; 7) визнання права власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,77 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ; 8) витребування із чужого незаконного володіння та користування ОСОБА_3 та Фермерського господарства «Агросервіс» на користь позивачів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського товариства загальною площею 6,77 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 ; 9) витребування із чужого незаконного володіння та користування ОСОБА_6 та Фермерського господарства «Агросервіс» на користь позивачів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського товариства загальною площею 6,77 га, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .. Одночасно з предявленням позову до суду адвокатом Константіновим О.Ф. подано заяву про забезпечення позову, в якій він прохає суд забезпечити поданий ним позов шляхом: 1) заборони відчуження обєктів нерухомого майна, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 3525855100:02:002:0420 розміром 17,2786 га та земельної ділянки за кадастровим номером 3525855100:02:002:1030 розміром 14,5127 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, та 2) заборони державним кадастровим реєстраторам здійснювати дії, спрямовані на скасування (зміну) державної реєстрації зазначених земельних ділянок. На обгрунтування необхідності забезпечення позову адвокатом Константіновим О.Ф. зазначено про те, що у 2021 році власник двох земельних ділянок ОСОБА_7 , дізнавшись про вибуття з його власності двох земельних ділянок на підставі правочинів, які ним не підписувались, звернувся до суду за захистом своїх прав, однак до його смерті в 2023 році справа не була розглянута. За наявності цих правочинів (купівлі-продажу земельних ділянок) єдиний спадкоємець померлого - його дружина ОСОБА_1 не змогла оформити право власності у встановленому законом порядку. Крім того, зясовано, що відповідачами було здійснено обєднання земельних ділянок, які належали ОСОБА_7 , з іншими належними їм на праві власності земельними ділянками, внаслідок чого було утворено нові (обєднанні) земельні ділянки: за кадастровим номером 3525855100:02:002:0420 розміром 17,2786 га (земельна ділянка № НОМЕР_1 ) та за кадастровим номером 3525855100:02:002:1030 розміром 14,5127 га (земельна ділянка № НОМЕР_2 ). До початку розгляду справи в суді щодо повернення земельних ділянок відповідач ОСОБА_5 подарував земельну ділянку № НОМЕР_1 своїй дочці ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 20 вересня 2022 року, а відповідач ОСОБА_4 подарував земельну ділянку № НОМЕР_2 своїй дочці ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 16 вересня 2022 року, що на думку позивача свідчить про вчинення цих правочинів з метою унеможливлення виконання можливих рішень судів. Відповідачі можуть здійснити відчуження майна, що перебуває у їх власності на підставі правочинів, що є предметом позову в даній справі, тому позов має бути забезпечений шляхом заборони відчуження спірних земельних ділянок. Крім того, враховуючи, що земельні ділянки, що є предметом позову, раніше були обєднані, ефективним способом забезпечення позову є заборона державним реєстраторам здійснювати дії на скасування або зміну (поділ або обєднання) зазначених земельних ділянок. У випадку невжиття заходів забезпечення позову та за умови ухвалення в майбутньому судового рішення на користь заявника дане судове рішення буде неефективним засобом судового захисту порушеного права заявника і не призведе до відновлення порушеного права. До заяви про забезпечення позову доданий документ, що підтверджує сплату ОСОБА_1 судового збору у встановленому законом розмірі. Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у складі Обєднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №308/8567/20 від 14 червня 2021 року, у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обовязку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. З огляду на викладене, враховуючи принцип правової визначеності, на забезпечення якого спрямовані процесуальні норми, та зміст ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі - Постанови від 22 грудня 2006 року №9) заява адвоката Константінова О.Ф. про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи. При вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову суд приходить до наступного висновку. Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких, він звернувся до суду. Відповідно до п.п.2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18). Подібний за змістом висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №567/459/23, в якій заначено, що від заявника вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений ст.150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується застосування певного виду забезпечення позову. Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. У поданій до суду заяві про забезпечення позову представник ОСОБА_1 - адвокат Константінов О.Ф. зазначає про входження двох земельних ділянок, які за життя спадкодавця ОСОБА_7 незаконно вибули з його власності, до складу об`єднаних земельних ділянок за кадастровим номером 3525855100:02:002:0420 розміром 17,2786 га (земельна ділянка № НОМЕР_1 ) та за кадастровим номером 3525855100:02:002:1030 розміром 14,5127 га (земельна ділянка № НОМЕР_2 ), щодо яких він прохає суд вжити заходи забезпечення позову у виді заборони їх відчуження та вчинення державними реєстраторами дій, спрямованих на скасування (зміну) їх державної реєстрації. Разом з тим, суддею встановлено, що жодних письмових доказів на підтвердження зазначених обставин до заяви про забезпечення позову та до позовної заяви представником заявника додано не було. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Одним із елементів предмета доказування під час вирішення судом питання про вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчинення дій, спрямованих на відчуження земельних ділянок, за вказаних конкретних обставин цієї справи, є встановлення не лише факту наявності самих земельних ділянок як об`єктів нерухомого майна, але й факту входження до їх складу спірних земельних ділянок, які охоплюються майновим інтересом позивача по справі ОСОБА_1 , виходячи з предмета поданого нею позову (зокрема, визнання права власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частини кожної із двох земельних ділянок, які належали померлому ОСОБА_7 ) з дотриманням розумних строків актуальності наданої суду інформації на підтвердження існування цих обставин. За змістом ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України). В свою чергу інститут забезпечення позову в судовому процесі є складовою правового механізму реалізації права особи на судовий захист, гарантований кожному ст.ст.55, 124 Конституції України. В контексті зазначеного, метою забезпечення позову є захист матеріально-правових інтересів позивача, для здійснення якого суд має встановити звязок заявлених вимог із предметом спору та дотриматись балансу інтересів сторін. Суддею встановлено, що подана до суду заява про забезпечення позову не містить підтвердженого доказами обгрунтування належності земельних ділянок за №1 та №2 до обєктів, за рахунок яких судом у разі постановлення відповідного судового рішення можуть бути поновлені матеріально-правові інтереси позивача, як спадкоємця. Вказане свідчить про те, що представником заявника - адвокатом Константіновим О.Ф. не була підтверджена достатніми доказами наявність фактичних обставин, з якими повязується необхідність застосування судом зазначених в заяві заходів забезпечення позову, зокрема, обставини утворення земельних ділянок №1 та №2 за рахунок, крім інших, і двох земельних ділянок, право власності на 1/2 частини кожної з яких позивач ОСОБА_1 прохає суд визнати за нею у поданому до суду позові. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі №504/3408/22, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року по справі №914/1570/20 вказано, що «…важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами». Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України до загальних засад цивільного законодавства належить справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріали заяви не містять жодних доказів того, що відповідачами вживаються будь-які заходи щодо відчуження зазначених вище земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на наявність укладених у 2022 році договорів дарування цих земельних ділянок, внаслідок вчинення яких змінились їх власники, без зазначення відповідних обгрунтувань та долучення належних доказів на підтвердження взаємоповязаності земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 із двома земельними ділянками, які вибули із власності спадкодавця ОСОБА_7 на підставі правочинів, які ним не підписувались, не є достатньою підставою для заборони відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо належних відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_6 земельних ділянок та становитиме, на переконання суду, надмірне втручання у їх право власності, оскільки в результаті застосування зазначених заходів забезпечення позову власники земельних ділянок будуть позбавлені можливості розпоряджатись належним їм майном без відповідного правового обґрунтування. Отже, враховуючи, що під час вирішення питання про забезпечення позову судом не досліджується обгрунтованість самого позову і розгляд заяви про забезпечення позову не повинен порушувати принципи змагальності і рівності процесуальних прав учасників справи, суддя приходить до висновку про не підтвердження представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Константіновим О.Ф. достатніми доказами наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування таких видів забезпечення позову, як заборона вчинення певних дій (відчуження об`єктів нерухомого майна) та заборона вчинення іншими особами дії щодо предмета спору (заборона вчинення державними кадастровими реєстраторами дій, спрямованих на скасування (зміну) державної реєстрації земельних ділянок), що є підставою для відмови в задоволенні поданої ним заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Константінова Олексія Федоровича про забезпечення позову шляхом: 1) заборони відчуження обєктів нерухомого майна, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 3525855100:02:002:0420 розміром 17,2786 га та земельної ділянки за кадастровим номером 3525855100:02:002:1030 розміром 14,5127 га із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, та 2) заборони державним кадастровим реєстраторам здійснювати дії, спрямовані на скасування (зміну) державної реєстрації зазначених земельних ділянок, - відмовити повністю. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення) апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду. Суддя С.Ю.Атаманова