Текст рішення
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 червня 2026 року м. Одеса Справа № 916/2393/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства Лебідь
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 року, суддя в І інстанції Петренко Н.Д., повний текст якого складено 19.02.2026, в м. Одесі
у справі: №916/2393/25
за позовом: Фермерського господарства Лебідь
до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро
про стягнення 534 672,00 грн
та за зустрічним позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро
до відповідача: Фермерського господарства Лебідь
про стягнення у розмірі 609 878,10 грн
В С Т А Н О В И В:
Фермерське господарство Лебідь звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро з вимогами про стягнення заборгованості за поставлену сою у розмірі 534 672,00 грн, яка складається із заборгованості за поставку сої 15.09.2024 в сумі 66 918,00 грн та 19.09.2024 в сумі 467 754 грн з ПДВ.
Приватне сільськогосподарське підприємство Ексім-Агро звернулось до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення із Фермерського господарство Лебідь на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро 609 878,10 грн за договором поставки № DMV-SY1409-05 від 14.09.2024, а також судовий збір та витрати на правничу допомогу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 у задоволенні первісного та зустрічного позовів - відмовлено у повному обсязі.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фермерського господарства Лебідь, в якій скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Фермерського господарства Лебідь задовольнити повністю.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства Лебідь на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 - залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 4010,04 грн, а також належних доказів направлення апеляційної скарги до Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом надсилання до електронного кабінету учасника справи або листом з описом вкладення протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Вищенаведену ухвалу було доставлено до електронного кабінету скаржника у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 24.03.2026 об 11:54 год, згідно довідці Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2026, що відповідно до положень п. 5 ч.6 ст. 242 ГПК України свідчить про те, що останній вважається повідомленим саме 24.03.2026. Таким чином, десятиденний строк на усунення недоліків сплив 03.04.2026.
Оскільки станом на 04.05.2026, тобто протягом місяця, від скаржника будь-яких заяв чи клопотань про усунення недоліків, зазначених в ухвалі, не надходило, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Фермерського господарства Лебідь на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25.
11.05.2026 Фермерське господарство Лебідь вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 з аналогічними вимогами.
Від Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства Лебідь на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 - залишено без руху; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, а також надати належні докази надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками (опис вкладення поштового відправлення, касовий чек, розрахункова квитанція тощо) або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснено скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Залишаючи подану вдруге апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 є 11.03.2026. Рішення отримано скаржником 20.02.2026. Тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України є 12.03.2026. Отже, звертаючись з апеляційною скаргою вдруге 11.05.2026 скаржником пропущено строк на звернення з відповідною апеляційною скаргою.
Між тим питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення скаржник не порушує. Не містить такого клопотання і прохальна частина апеляційної скарги. Таким чином, відсутність клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення є підставою для залишення даної апеляційної скарги без руху в силу приписів частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому подаючи апеляційну скаргу вдруге, скаржник зазначає, що у зв`язку з мобілізаційними заходами щодо осіб, які мають доступ до електронного суду та переєстрації адреси господарства Фермерське господарство "ЛЕБІДЬ" не мало змоги вчасно усунути недоліки, зазначені в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026, якою залишену первісно подану апеляційну скаргу без руху, а тому, оскільки рішення було оскаржено вперше у строк, визначений законом, скаржник просить прийняти до розгляду подану вдруге апеляційну скаргу.
Судова колегія з даного приводу зауважила, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Разом з цим, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З огляду на вищевказане, повернення попередньої апеляційної скарги з підстав не усунення недоліків, які стали підставою для залишення її без руху, зумовлено суб`єктивною поведінкою учасника процесу, залежало виключно від його волевиявлення і не може визнаватись об`єктивною та непереборною обставиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Обставини, на які посилається скаржник не підтверджені жодними доказами. Разом з цим судова колегія наголошує, що процесуальний строк на усунення недоліків був пропущений позивачем виключно через ненадання належних доказів сплати судового збору, що в свою чергу, залежало не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.
Факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
03.06.2026 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в якій останній зазначає, що уповноважена особа, а саме юрист господарства Лебеденко Віта Леонідівна, яка безпосередньо контролює та має допуск до електронного кабінету господарства, на той час була відсутня в господарстві у зв`язку з мобілізаційними заходами, що підтверджується Наказом про відрядження, а тому керівництво господарства про наявність такої ухвали довідалось не вчасно. Але відразу як тільки керівництво господарства довідалось про таку ухвалу, ФГ Лебідь відразу виправило помилку, доплатило вказану в ухвалі суду суму коштів судового збору і з проханням прийняти апеляційну скаргу. Апеляційна скарга була помилково направлена без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Розглянувши вказане клопотання скаржника про усунення недоліків, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останнє постановлено 10.02.2026.
Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2026.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 є 11.03.2026.
Апеляційну скаргу подано 11.05.2026, тобто із значним пропуском встановленого процесуальним законом двадцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", оскаржуване рішення було надіслано одержувачу Фермерське господарство "ЛЕБІДЬ" в його електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету: 19.02.2026 о 18:20 год.
У пункті 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 242 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 отримано скаржником 20.02.2026.
Тому кінцевим строком на подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 2 ст. 256 ГПК України є 12.03.2026.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою вдруге 11.05.2026 скаржником пропущено строк на звернення з відповідною апеляційною скаргою більше ніж на два місяці.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту приписів ст. 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Разом з цим, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків (аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постанові від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, касаційне провадження №К/9901/35880/20).
У постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №189/1180/19 (2-а/189/150/19, в якій Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції у тому, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги.
Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З огляду на вищевказане, необхідно зазначити, що повернення попередньої апеляційної скарги з підстав не усунення недоліків, які стали підставою для залишення її без руху, зумовлено суб`єктивною поведінкою учасника процесу, залежало виключно від його волевиявлення і не може визнаватись об`єктивною та непереборною обставиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання скаржника на обставину перебування представника товариства у відрядженні, що підтверджується складеним одноособово наказом головою підприємства, як на підставу на поновлення строку - не ґрунтується на приписах процесуального законодавства, оскільки така обставина не змінює перебігу процесуальних строків на подання апеляційної скарги та не встановлює правових підстав для його поновлення, враховуючи, що правосуддя в умовах воєнного стану здійснюється безперервно.
Скаржником не надано жодних доказів неможливості своєчасного надання доказів доплати судового збору у розмірі 4010,04 грн, а також належних доказів направлення апеляційної скарги до Приватного сільськогосподарського підприємства Ексім-Агро. Скаржник не подавав клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Обставини, на які посилається представник скаржника, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі.
Юридична особа зобов`язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що організація роботи своїх працівників є повноваженням і, відповідно, відповідальністю саме апелянта, а неналежна організація роботи працівників не є непереборною обставиною, такою, що не залежала від волевиявлення апелянта та унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч.1 ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Нормами ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з п.6 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відтак, з урахуванням наведеним норм матеріального і процесуального права, юридична особа не обмежена у виборі представника.
При цьому, перебування представника, який вів справу у суді першої інстанції, у відрядженні, не зупиняє та не перериває процесуальних строків саме для учасника справи позивача, який є юридичною особою.
Апелянтом не спростовано обставин, що останній не мав можливості самостійно надати докази сплати судового збору та докази направлення апеляційної скарги іншій стороні по справі, подати скаргу у визначений законом строк або звернутись до іншого фахівця у галузі права в цей період.
Відтак, суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені обставини, зокрема, оскарження рішення суду після повернення представника з відрядження, носять суб`єктивний характер і не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин (об`єктивних), що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження рішення суду. (ухвала КГС ВС від 13.01.2025 у справі №908/211/22).
Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження рішення апелянтом не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Якщо скаржник на вимогу суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не подасть заяву про поновлення строку або вказані скаржником підстави (нові) для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Аналогічне правило встановлене пунктом 4 частини першої статті 260 ГПК України.
Близький за змістом правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.05.2021 у справі №909/912/20, у постанові 24.06.2021 у справі №910/1865/18, у постанові від 23.12.2022 у справі № 922/3502/21.
Таким чином, враховуючи, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 не є поважними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Лебідь.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Керуючись статтями 234, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання Фермерського господарства Лебідь про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25 відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства Лебідь на рішення Господарського суду Одеської області від 10.02.2026 у справі №916/2393/25.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286-289 ГПК України.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: Н.М. Принцевська
Я.Ф. Савицький