Справа № 331/4519/24

Дата документу 22.06.2026 Справа № 331/4519/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 331/4519/24 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/807/616/26 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2 Категорія ст. 183 КПК України УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі: головуючого ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 , за участі прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції), захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 , розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2026 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, одруженого, маючого трьох неповнолітніх дітей, маючого вищу освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 9 серпня 2026 року включно без визначення застави, - В С Т А Н О В И Л А: Старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України. 23 травня 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024080000000834 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України. 10 червня 2026 року о 12 год. 29 хв. ОСОБА_7 затримано у порядку ст. 208 КПК України. 10 червня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України. Задовольняючи клопотання, слідчий суддя зазначив про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування скарги вказує, що застосований до ОСОБА_7 запобіжний захід є занадто суворим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо обґрунтованості підозри. Зокрема, матеріали кримінального провадження не вказують на те, що ОСОБА_7 передавав дані, які йому інкримінують, оскільки в наданих стороною обвинувачення матеріалах, останній перебував на території Республіки Білорусь, де зі слів ОСОБА_7 в нього відібрали мобільний телефон. Звертає увагу на лист заступника начальника головного відділу - начальника 6 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Запорізькій області «Щодо виконання доручення слідчого у кримінальному провадженні №22024080000000834» від 21 квітня 2026, щодо передачі 31 грудня 2025 року даних ОСОБА_7 щодо керівного складу АТ «Мотор Січ», позицій СБС, ЗСУ, підрозділів РЕБ ЗСУ, тобто за місяць до дати, що зазначена у повідомленні про підозру від 10 квітня 2026 року. Крім того вважає, що міцні соціальні зв`язки та позитивні характеризуючи дані вказують на відсутність ризику переховування. ОСОБА_7 мешкає разом із дружиною, має трьох неповнолітніх дітей, за рішенням суду може здати закордонний паспорт. Також зазначає про відсутність ризиків, передбачених п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки мобільні телефони у ОСОБА_7 та його родини були вилучені працівниками СБУ, що унеможливлює знищення підозрюваним інформації з даних приладів. У судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що слідчий суддя під час розгляду клопотання звернув увагу лише на тяжкість злочину та запровадження на території України воєнного стану, проте, таких обставин недостатньо для ізоляції підозрюваного від суспільства, оскільки необхідно довести обґрунтованість пред`явленої підозри. Вважає, що ОСОБА_7 не міг передавати певну інформацію ворогу, його мобільний телефон перевірявся працівниками СБУ. Просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави. Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що вважає себе невинуватим, він працював на АТ «МОТОР СІЧ», його мобільний телефон неодноразово перевірявся працівниками СБУ. Крім того зазначив, що має трьох неповнолітніх дітей, не має наміру переховуватися та співпрацює зі слідством. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний ОСОБА_7 неодноразово виїжджав за межі території України. Крім того зазначив про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри. Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, захисника, прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа. З наданих суду матеріалів убачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України. Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки було дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування. Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Так, із доданих до клопотання доказів, встановлені підстави, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, оскільки аналіз вищевказаних доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином. Зокрема, на обґрунтування пред`явленої ОСОБА_7 підозри стороною обвинувачення були надані наступні матеріали: - лист про надання інформації з КП «ОБЛВОДОКАНАЛ» Запорізької обласної ради від 20 травня 2026 року №10/599; - відомості, викладені у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , який особисто використовується громадянином України ОСОБА_10 . Із викладених відомостей, убачаються наявні чати між « ОСОБА_11 » та користувачем під іменем « ОСОБА_12 ». Аналіз досліджених повідомлень між вказаними користувачами дає підстави обґрунтованого припускати, що підозрюваний ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється; - відомості, які містяться в протоколі обшуку від 10 червня 2026 року. На переконання колегії суддів, надані стороною обвинувачення докази у своїй сукупності пов`язують ОСОБА_7 із обставинами інкримінованих йому протиправних дій. Крім того, колегія суддів вважає, що на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих стороною обвинувачення доказів тих самих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду. Також слід зазначити, що відповідно до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявної чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішується судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів. Таким чином, наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях ОСОБА_7 вини у вчиненні злочину, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акту до суду. Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи слідчого в цій частині є обґрунтованими, з чим погоджується і колегія суддів виходячи з наступного. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами. Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, у зв`язку із чим, ураховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. На переконання апеляційного суду, врахування тяжкості має раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь небезпечності особи та дозволяє спрогнозувати з достатньою високим ступенем ймовірності її поведінку. Крім того, у даному випадку, тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про наявність ризику переховування, оскільки, як встановлено із матеріалів провадження ОСОБА_7 є батьком трьох неповнолітніх дітей (а.с. 55, 56, 58), неодноразово під час дії воєнного стану на території України виїжджав за її межі, останній раз - 19 січня 2026 року та повернувся 17 квітня 2026 року (а.с. 59). Наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про наявність ризику переховування, оскільки як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_7 має можливість в безперешкодно виїжджати за межі України навіть під час дії воєнного стану. На наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказують встановлені органом досудового розслідування обставини. Зокрема, із клопотання слідчого випливає, що ОСОБА_7 знищив сім-карту за номером телефону НОМЕР_2 , видалив обліковий запис « ОСОБА_13 », з якого здійснював листування у мобільному додатку - системах миттєвими обмінами повідомленнями «Telegram» з ОСОБОЮ №1 та представником іноземної держави - держави - агресора російської федерації на ім`я « ОСОБА_14 ». На переконання колегії суддів, зазначені обставини свідчать про дії, що можуть вказувати на ймовірне приховування підозрюваним ОСОБА_7 злочинної діяльності. Більш того, враховуючи особливості доступу до облікового запису/акаунту на електронних пристроях, перебуваючи на свободі, ОСОБА_7 , використовуючи інший будь-який електронний пристрой, може відновити свій обліковий запис для видалення інформації, яка ще не встановлена органом досудового розслідування. Крім того, колегія суддів вважає доведеним і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що ОСОБА_7 інкримінується кримінальне правопорушення, яке має триваючий та систематичний характер і маючи ймовірні зв`язки з представниками рф, підозрюваний може продовжити і надалі вчиняти дії, які направлені на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Відтак, на переконання апеляційного суду, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є обґрунтованими та підтвердженими. Доводи апеляційної скарги про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, позитивних характеристик, не можливо віднести до тих стримуючих чинників, які б могли у повному обсязі мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантували б запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Щодо апеляційних вимог про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, то слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Відтак, враховуючи доведеність на цій стадії провадження обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_7 та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є обґрунтованим та без альтернативним. Разом з цим, колегія суддів вважає, що слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 за межами строку, передбаченого ст. 197 КПК України. Так, згідно з вимогами ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання. З матеріалів провадження встановлено, що підозрюваного ОСОБА_7 затримано 10 червня 2026 року о 12 год. 29 хв. в порядку ст. 208 КПК України (а.с. 61-63). Виходячи з того, що підозрюваний ОСОБА_7 був затриманий 10 червня 2026 року, то строк тримання його під вартою спливає 8 серпня 2026 року, а отже встановлюючи до 9 серпня 2026 року строк дії ухвали, слідчий суддя вийшов за межі терміну, передбаченого ст. 197 КПК України. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді - зміні в частині строку, на який застосовано запобіжний захід. На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2026 року, якою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 9 серпня 2026 року включно, без визначення застави, змінити в частині строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу та вважати, що до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 8 серпня 2026 року включно. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін. Ухвала суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення. Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4