Справа № 908/583/26

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А про закриття апеляційного провадження 01.07.2026 м. Дніпро Справа № 908/583/26 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Фещенко Ю.В. (доповідач) суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В., за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д. та представників: від скаржника: Севастьянов Р.Ю. (в режимі відеоконференції); від боржника: Бистров Д.А. (в режимі відеоконференції); арбітражний керуючий: не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 (постановлену суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повна ухвала складена 27.03.2026) у справі № 908/583/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 (м. Запоріжжя) ВСТАНОВИВ: У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.03.2026, зокрема, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено 17.03.2026. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26, зокрема: - відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; - введено процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів; - постановлено оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; - призначено керуючою реструктуризацією арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну; - призначено попереднє судове засідання на 30.04.2026. Ухвала в оскаржуваній частині обґрунтована наступним: - відповідно до конкретизованого списку кредиторів і боржників, ОСОБА_1 має грошові зобов`язання перед: 1) ОСОБА_2 у розмірі 10 000 000 грн 00 коп. Позика бралась для здійснення капітального ремонту та реконструкції нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) ОСОБА_3 у розмірі 15 000 000 грн 00 коп. Позика бралась для здійснення капітального ремонту та реконструкції нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Ледокол" у розмірі 6 172 122 грн 15 коп. На ОСОБА_1 рішенням суду покладено субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у справі № 908/588/24; 4) Товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" у розмірі 288 881 грн 76 коп. Кредитором через підроблення документів, було стягнуто кошти за водопостачання; 5) Головне управління ДПС у Запорізькій області у розмірі 219 233 грн 88 коп. Борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваний фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості. Заявник не має змоги його сплатити, оскільки не має доходу на території України, а соціальна допомога, яку отримає заявник в Німеччині не дозволяє це зробити. - боржниця має у власності 9 об`єктів нерухомого майна, загальної вартістю 28 796 455 грн 00 коп.: 1) Котельня літ. Б, загальною площею 556,5 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул.Вороніна, буд. 1б, РНОНМ 1417672823101; 2) Адміністративна будівля літ. В, загальною площею 215,5 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1Б, РНОНМ 1417725423101; 3) Газорегуляторна літ. Г, загальною площею 21,7 кв.м., за адресою: м.Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1Б, РНОНМ 1417379423101; 4) Станція пожежогасіння літ. Д загальною площею 73,8 кв.м, недобудований гараж літ. М, за адресою: м. Запоріжжя, вул.Вороніна, буд. 1Б, РНОНМ 1417702823101; 5) Будівля напилення скла літ. Е загальною площею 290,7 кв.м., вбиральня літ. О, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1б, РНОНМ1417540823101; 6) Ділянка антикорозійного покриття літ. Ж, насосна станція госпфікальних стоків літ. З, насосна зворотного водозабезпечення літ. И-2, туалет літ.К, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1Б, РНОНМ 1417779823101; 7) Сторожка літ. Л, загальною площею 19,1 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, буд. 1Б, РНОНМ 1417420523101; 8) Насосна літ. Н, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 1417601623101; 9) Адміністративно-виробничий корпус літ.А-3, загальною площею 13м746,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 1417255223101. А також транспортний засіб BMW E60 5231, 2007 р.в., вартістю 350 000 грн 00 коп. Загальна вартість майна 29 146 455 грн 00 коп.; - в той же час, борг заявника перед кредиторами (31 680 237 грн 79 коп.) перевищує вартість майна заявника. Таким чином, поточний майновий стан боржника не дозволяють виконувати фінансові зобов`язання перед кредиторами, а накопичення боргів унеможливлює нормальне функціонування в суспільстві; - боржниця не має незнятої або непогашеної судимості та в розшуку не перебуває, що підтверджується Витягом Міністерства внутрішніх справ; не вчиняла протягом року, до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, правочини щодо нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; - на виконання вимог пункту 11 частини 3, часини 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви додано декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5; - боржником підготовлено проєкт Плану реструктуризації боргів, в якому, зокрема, зазначається сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану реструктуризації боргів боржника; - зважаючи на встановлені обставини, з урахуванням наведених правових приписів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та введення процедури реструктуризації боргів боржника; - до заяви боржниці долучено заяву про надання згоди на участь у цій справі арбітражної керуючої Сєдової Наталі Іванівни. Розглянувши кандидатуру арбітражної керуючої Сєдової Н.І., надану в заяві інформацію, додані до заяви копії документів, суд дійшов висновку, що ця кандидатура відповідає встановленим Кодексом України з процедур банкрутства вимогам. Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх № суду 50098 від 07.05.2026), в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області по справі №908/583/26 від 17.03.2026 скасувати повністю та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відмовити, провадження у справі № 908/583/26 закрити. Також у скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: - станом на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник не виконав вимоги суду, які викладені в ухвалі від 11.03.2026 в частині повідомлення про обставини, що стали підставою звернення до суду, обґрунтування природи і причин неплатоспроможності, надання інформації та доказів щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо. Крім того, боржником не була виконана зазначена ухвала в частині підтвердження розмірі кредиторських вимог по кожному кредитору. Так матеріали справи містять інформацію про начебто наявну заборгованість перед ОСОБА_2 в розмірі 10 000 000 гривень, при цьому договір позики ні до заяви про неплатоспроможність, ні додатково не подавався, боржник не надавав доказів отримання грошових коштів від вказаної особи та інформацію та докази щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами. За таких умов, суд безпідставно врахував вказані вимоги, отже, наявна сума заборгованості перед кредиторами станом на дату звернення до суду боржника складала на 10 000 000 гривень менше. Крім того, ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі 908/588/24 від 12.03.2026 заява ОСОБА_4 про перегляд судового рішення - ухвали Господарського суду Запорізької області по справі № 908/588/24 від 26.11.2024 за нововиявленими обставинами задоволена, відмовлено ліквідатору в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника. Таким чином, заборгованість перед ТОВ "КК «Ледокол" станом на 17.03.2026 у боржника була відсутня. Про вказане напевне знали і боржник і його представник, і суд, оскільки справа № 908/588/24 слухається в тому ж складі суду, що і дана справа. Разом з тим, вказаний факт був свідомо замовчаний боржником з метою відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і лише під час подання заяви ТОВ "КК "Ледокол" з грошовими вимогами до боржника і боржник і арбітражний керуючий пригадали цей факт і відмовилися визнавати зазначені грошові вимоги. За таких умов, до 10 000 000 гривень заборгованості перед ОСОБА_2 , судом безпідставно врахована заборгованість перед ТОВ "КК "Ледокол" в розмірі 6 172 122 грн 15 коп. Таким чином загальна заборгованість перед кредиторами станом на 17.03.2026 у боржника складала 31 680 237,71 10 000 000 6 172 122,15 = 15 508 115 грн 56 коп. При цьому заборгованість перед ОСОБА_3 боржником не підтверджена, докази реального отримання грошових коштів та їх використання боржником на надано. За таких умов заборгованість перед кредиторами може бути менше ще на 15 000 000 гривень. При цьому оціночна вартість активів, заявлених боржником, - 29 146 455 грн 00 коп., що навіть з урахуванням заборгованості перед ОСОБА_3 , вдвічі перевищує загальну суму кредиторської заборгованості. Крім того, в рамках виконавчого провадження боржник подавав 05.06.2025 на адресу приватного виконавця Шавлукової З.А. декларацію про доходи та майно боржника фізичної особи. В розділі 8 вказаної декларації (пункт 15) передбачено зазначення відомостей про майно та кошти належні боржнику від інших осіб. Подана декларація не містить посилань на наявність заборгованості ні перед ОСОБА_2 , ні перед ОСОБА_3 . Тобто боржник 05.06.2025 напевно ще не знав про отримані позики у 2020 та 2022 від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Боржником до суду так і не були додані інші документи, які виключали відкриття у справі про неплатоспроможність, передбачені статтею 116 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме: копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (інформаційна довідка з реєстру таким підтвердженням не являється), копії документів про вчинені правочини, довідки про частки боржника в інших суб`єктах господарювання; - судом було ухвалене безпідставне та необґрунтоване рішення щодо відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; використовуючи зацікавлених кредиторів, боржник намагається уникнути обов`язку сплати по власним боргам за рахунок наявного у нього майна, про що свідчить проєкт плану реструктуризації. Боржником до заяви про неплатоспроможність додана інформаційна довідки про речові права на нерухоме майно, відповідно до якої нерухоме майно, розташоване у АДРЕСА_1 використовується ТОВ "ВК "Гвідон Плюс" на праві довірчого управління (для боржника безоплатно). При цьому засновниками даного товариства є колишній чоловік боржниці - ОСОБА_4 (він же другий відповідач у справі № 908/588/24) та його батько - ОСОБА_5 . У межах розгляду справи № 908/588/24 боржник заявляв, що дохід від здачі майна в подальшу оренду складає близько 117 000 гривень (копія договору довірчого управління майном на довідки ТОВ "ВК Гвідон Плюс". При цьому в плані реструктуризації зазначає про можливість отримання доходу в розмірі 300 000 гривень щомісячно, нічого не говорячи про той факт, чому остання нічого не отримує від даного права власності, передавши всі можливості для отримання коштів на ТОВ "ВК "Гвідон Плюс"; чому з отриманих коштів ТОВ "КК "Гвідон Плюс" не закриваються кредиторські вимоги, зокрема, перед скаржником та ГУ ДПС України в Запорізькій області. Про факт не отримання доходу свідчить податкова декларація про майновий стан і доходи, подана боржником до приватного виконавця 04.06.2025. Отже, подаючи заяву, боржник діє по відношенню до кредиторів не сумлінно, не чесно, не добросовісно, що є самостійною підставою для відмови боржнику в задоволенні його заяви; - заявник ОСОБА_1 отримала статус боржника у справі № 908/583/26, не виконавши вимоги Кодексу України з процедур банкрутства щодо змісту заяви, не підтвердила наявність кредиторської заборгованості, а підтверджені кредиторські вимоги є набагато нижчими по відношенню до вартості майна, а отже провадження по справі №908/583/26 було відкрито судом помилково без дослідження фактичних обставин даної справи. Крім того, боржник систематично вчиняє дії щодо наявного нерухомого майна, завдяки яким кредитори не можуть отримати відшкодування заборгованості, - передає майно в безоплатне користування, грошові кошти отримує фірма колишнього чоловіка та його батька, при цьому боржник не отримує нічого і відповідно нічого не повертає кредиторами, зокрема і у справі № 908/588/24; - скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області по справі № 908/583/26 від 17.03.2026 та постановити нову ухвалу, якою в задоволення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відмовити, провадження у справі № 908/583/26 закрити. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В. Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 6644/26 від 21.05.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги, до якої, у тому числі, додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з додатковим обґрунтуванням поважності причин такого пропуску. Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.07.2026. Від боржника ОСОБА_1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 7519/26 від 08.06.2026), в якому боржник просить апеляційний господарський суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі №908/583/26. Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступними обставинами: - скаржником пропущений строк на подання апеляційної скарги, а зазначені підстави для поновлення строку не вказують на поважність причин пропуску строку. Боржник наголошує, що перенесення судового засідання з 30.04.2026 на 02.07.2026 та зміна позиції боржника не є поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 17.03.2026. 30.04.2026 є граничним днем на подання апеляційної скарги для ТОВ "КК "Сіп", не залежно від визнання / невизнання його кредитором у даній справи; апеляційна скарга подана 06.05.2026, тобто з пропуском строку. 30.04.2026 заява ТОВ "КК "Ледокол" судом не розглядалась, оскільки станом на 30.04.2026 заява навіть не була прийнята до розгляду, тобто, відсутня ухвала про визнання / відхилення грошових вимог ТОВ "КК Ледокол". Розгляд заяви ТОВ "КК "Сіп" було відкладено, оскільки Шевченківським районним судом м. Запоріжжя розглядається справа № 335/9448/25 про визнання недійним договору № 10594Ц/3 від 19.10.2020 про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Грошові вимоги заявлені до ОСОБА_1 , фактично, випливають саме із договору № 10594Ц/3 від 19.10.2020. Якщо суд і прийняв би рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог чи то ТОВ "КК "Сіп", чи то ТОВ "КК Ледокол", то це підстава для оскарження такої ухвали, а не ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Отже, наявні підстави для залишення без розгляду / повернення апеляційної скарги; - у скаржника відсутнє право на апеляційне оскарження. Так, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина 6 статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19). У даній справі ТОВ "КК "Сіп" не має статусу конкурсного кредитора або іншого учасника справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , тобто не є учасником цієї справи, а отже не наділений повною процесуальною дієздатністю у справі № 908/583/26. Другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. Відкриття провадження у справі № 908/583/26 про банкрутство жодним чином не порушує інтереси ТОВ "КК "Сіп". Фактично, як на порушення своїх прав, скаржник посилається на зупинення вчинення виконавчих дій в рамках ВП № 78211342 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 у справі № 336/3705/23, у зв`язку введенням мораторію. У даній справі ТОВ "КК "Сіп" у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку подало заяву з кредиторськими вимогами. Ухвалою суду від 20.04.2026 заяву ТОВ "КК "Сіп" з грошовими вимогами до боржника призначено до розгляду у попередньому засіданні. Таким чином, поданням заяви про грошові вимоги, ТОВ "КК "Сіп" реалізувало своє право на захист своїх прав як кредитора ОСОБА_1 на задоволення грошових вимог до боржника, в т.ч. і за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05.07.2024 у справі № 336/3705/23. Таким чином, скаржник також не довів порушення його прав, інтересів та (або) обов`язків на момент постановлення ухвали про відкриття справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; - відтак, із врахуванням обов`язкових вказівок, викладених у постанові Верховного Суду від 30.06.2022, наявні підстави для закриття апеляційного провадження з розгляду апеляційної скарги ТОВ "КК "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України. Від ОСОБА_3 за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 8967/26 від 01.07.2026), в якому він просить апеляційний господарський суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26, посилаючись на те, що скаржник не має статусу конкурсного кредитора, що обмежує його у праві на оскарження судових рішень у даній справі, а також оскаржуване рішення не стосується прав та обов`язків скаржника. У судове засідання 01.07.2026 з`явилися представники скаржника та боржника; арбітражний керуючий у зазначене судове засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив, будь-яких клопотань до апеляційного господарського суду від зазначеного учасника не надходило. При цьому судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а саме: шляхом направлення ухвали суду від 25.05.2026 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 25.05.2026 доставлена до Електронного кабінету скаржника, боржника та арбітражного керуючого - 26.05.2026 до 17:00 (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 26.05.2026). Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судом відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 25.05.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні. Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, всі учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у призначеному судовому засіданні. Представник скаржника у судовому засіданні 01.07.2026 просив апеляційний господарський суд ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 по справі № 908/583/26 скасувати повністю та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відмовити, провадження у справі № 908/583/26 закрити, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі. У судовому засіданні 01.07.2026 представник боржника просив апеляційний господарський суд закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. Суддею-доповідачем у судовому засіданні 01.07.2026 оголошено зміст відзиву на апеляційну скаргу, поданого ОСОБА_3 . Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження. Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи. У судовому засіданні 01.07.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Апеляційний господарський суд зауважує, що принцип правової визначеності є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Правова визначеність вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають. Принцип правової визначеності має широке застосування у практиці Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначено, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу "якості закону". У разі коли законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 24.04.2008 у справі "C. G. та інші проти Болгарії" (C. G. and Others v. Bulgaria)). Системний аналіз положень Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що нормами зазначених нормативно-правових актів прямо не визначено перелік осіб, які наділені правом оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відтак, визначення такого кола осіб вимагає додаткового аналізу норм та обставин справи з метою встановлення наявності чи відсутності у заявника права на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони (позивач і відповідач, частина 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України) та треті особи. Водночас згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20). В силу особливостей провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення (ухвали, постанови) у справі про банкрутство (неплатоспроможність), чинним законодавством звужено до учасників цієї справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, в хід процедури банкрутства (неплатоспроможності). Тобто, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства (частина 5 статті 41 Господарського процесуального кодексу України). За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, сторонами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу або у процедурі превентивної реструктуризації. Учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника. Разом з тим, встановлення права особи на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство слід здійснювати з урахуванням визначеного зазначеними нормами кола учасників справи про банкрутство. Право учасника справи на апеляційне оскарження - це диспозитивне право, яке реалізується таким суб`єктом на власний розсуд у встановлених процесуальним законом межах, які є процесуальними фільтрами і визначають, зокрема, ухвали, що підлягають апеляційному оскарженню, та строки подання апеляційних скарг. За змістом приписів статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України процесуальним законом виокремлено коло осіб, наділених правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: (1) учасники справи; (2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. Системний аналіз приписів статей 17, 42, 44, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України засвідчує те, що на відміну від осіб, які не брали участі у справі, учасники справи наділені правом оскаржувати судові рішення у такій справі в силу закону, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (за винятком встановлених законом обмежень), тому, при поданні апеляційної скарги, не мають доводити, що оскаржуване судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків, оскільки зазначене презюмується процесуальним законом з огляду на статус учасника справи у суб`єкта оскарження. Такий підхід є загальним та застосовується до справ, які розглядаються у позовному провадженні. Колегія суддів враховує, що після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 17.10.2019 у справі № 910/21156/16. Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1/10/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (1501-06) та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції (254к/96-ВР) і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Визначений положеннями Господарського процесуального кодексу України підхід щодо визначення кола осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), не може бути в повній мірі застосовним під час здійснення провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), оскільки з моменту відкриття такого провадження права і обов`язки його учасників, окрім норм Господарського процесуального кодексу України, визначаються також і нормами Кодексу України з процедур банкрутства. Колегія суддів звертає увагу, що в силу встановленого законом правового регулювання процедур банкрутства (неплатоспроможності), прийняття судом рішення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника може спричинити вплив на права та інтереси необмеженого кола осіб (наприклад, учасників/власника боржника, працівників боржника, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, банківських установ, контрагентів боржника у господарських/цивільних відносинах тощо). Разом з тим, настання таких наслідків прямо встановлене законом і не може тлумачитися судом як порушення прав та інтересів інших осіб (в процесуальному аспекті), а, відтак, як підстава для звернення до суду, у інший спосіб, ніж прямо передбачений Кодексом України з процедур банкрутства, з метою захисту порушених вимог та інтересів кожного, чиїх прав та інтересів відкриття провадження у справі про банкрутство може стосуватися. Тобто, наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) слід в першу чергу тлумачити не як порушення, а як встановлені законом обмеження прав та інтересів відповідних осіб. Водночас, набуття такими особами статусу учасника (сторони) провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) навпаки надає додаткові можливості (інструменти) з метою захисту порушених прав та інтересів. Також апеляційний господарський суд враховує, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства чи Господарського процесуального кодексу України не передбачено прямої заборони на оскарження ухвал, які були постановлені господарським судом до вступу певної особи у справу чи набуття нею процесуального статусу учасника справи про банкрутство. Разом з тим, з огляду на відсутність прямо визначеного законом кола осіб, які мають право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), виникає обґрунтоване питання чи мають право особи, які не набули статусу конкурсного кредитора в порядку, передбаченому статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, здійснити апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Відповідь на зазначене питання була надана в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23, в якій зазначено таке. Відповідно до частин 2, 3 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Водночас, під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, як правило, приймають участь три учасники - сторони (ініціюючий кредитор або декілька ініціюючих кредиторів, боржник) та арбітражний керуючий, про права, обов`язки та інтереси яких прямо зазначається як в мотивувальній частині ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, так і в резолютивній частині цього рішення. Отже, системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України та статей 1, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор та боржник, які наділені таким правом не лише на підставі закону, але і як безпосередні учасники підготовчого засідання. Також оскаржити ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство можуть інші безпосередні учасники підготовчого засідання, які не обов`язково можуть мати статус сторони у справі про банкрутство, однак можуть бути залучені судом (наприклад, уповноважена особа учасників/працівників боржника) або приймають участь у підготовчому засіданні як зацікавлені особи в межах наданих їм нормами Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України прав та повноважень (наприклад, інші ініціюючі кредитори, заяви яких надійшли пізніше, забезпечений кредитор, ініціюючі кредитори щодо боржника в інших справах тощо). Водночас наявність права оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство суд встановлює в кожному такому випадку окремо. Наприклад, така особа як забезпечений кредитор наділяється процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство у розумінні частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, та з огляду на положення статті 1, частини 14 статті 39, частин 2, 8 статті 45 Господарського процесуального кодексу України (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/11946/18). В подальшому особи можуть бути наділені правом оскаржувати ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство лише за умови набуття відповідного процесуального статусу учасника (сторони) справи про банкрутство. Так, конкурсні кредитори, які є стороною у справі про банкрутство в силу прямої вказівки частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства і які звертаються із вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, набувають правового статусу учасника у справі про банкрутство за сукупністю передбачених Кодексу України з процедур банкрутства дій: - пред`явлення грошових вимог; - доведення свого права вимоги перед судом; - розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; наявність цього права в межах позовної давності тощо) та визнання грошових вимог у відповідній ухвалі суду. Тому саме з моменту визнання судом вимог до боржника конкурсний кредитор наділяється всіма процесуальними правами учасника справи, зокрема оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство в апеляційному порядку. Тобто, після вступу особи у справу як конкурсного кредитора згідно зі статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, така особа набуває процесуальних прав і обов`язків учасника справи, передбачених у статті 42 Господарського процесуального кодексу України в повному обсязі, тому, серед іншого, не позбавлена права на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Так, в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 зроблено висновок, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18). За приписами частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як учасника провадження у справі про банкрутство. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування. Отже, лише після вчинення всіх передбачених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина 6 статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України). Ураховуючи наведене, лише за сукупністю встановлених Кодексом України з процедур банкрутства дій (пред`явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв`язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство (неплатоспроможність). У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.07.2023 у справі № 915/1097/20 суд виснував, системний аналіз приписів статей 42, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України та статей 1, 9, 45 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що конкурсні кредитори, після набуття ними процесуального статусу учасника справи про банкрутство, не позбавлені права на оскарження ухвали про відкриття провадження у цій справі протягом розумного строку з дня визнання їх грошових вимог до боржника за умови поновлення господарським судом строку на апеляційне оскарження. Колегією суддів також враховано, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 908/1083/19, від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13). Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України. Наведений висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №925/1600/16, постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 911/1769/24. З огляду на все вищевикладене, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що його права та/або інтереси порушені оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. За змістом частини 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №908/583/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , права скаржника оскаржуваною ухвалою не порушено, а рішення стосовно його прав та (або) обов`язків судом не приймалось, то, відповідно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" не наділене процесуальний правом на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26, відтак, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26 підлягає закриттю. Керуючись статтями 234, 255, 264, 281, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Центральний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "Сіп" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.03.2026 у справі № 908/583/26 - закрити. 2. Матеріали справи № 908/583/26 повернути до Господарського суду Запорізької області. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Повна ухвала складена та підписана 01.07.2026. Головуючий суддя Ю.В. Фещенко Суддя Я.С. Золотарьова Суддя С.В. Мартинюк