Справа № 908/583/26

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД У Х В А Л А 24.08.2026 м.Дніпро Справа № 908/583/26 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Іванова О.Г. (доповідач) судді: Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Ледокол" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.07.2026 (суддя Юлдашев О.О., повний текст якої підписаний 09.07.2026) у справі № 908/583/26 Кредитори: 1/ ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (ел. пошта [email protected], адреса Запорізька область, Запоріжжя ЄДРПОУ 44118663) 2/ ОСОБА_1 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) 3/ ОСОБА_2 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 4/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Ледокол" (ел. пошта [email protected], адреса 69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50 ЄДРПОУ 39108213); представник кредитора Ліквідатор Швець Дмитро Іванович (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) Боржник - ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Сєдова Наталя Іванівна про неплатоспроможність ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2026 у справі №908/583/26 Визнано грошові вимоги ОСОБА_2 у розмірі 10 000 000,00 грн основного боргу з другою чергою задоволення та судовий збір у розмірі 5 324,80 грн - враховуються позачергово. Попереднє засідання суду відкладено на 13.08.2026 о 10-30. Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Ледокол" в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Швеця Дмитра Івановича, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області по справі 908/583/26 від 02.07.2026 скасувати в частині визнання грошових вимог до боржника з боку кредитора - ОСОБА_2 та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про грошові вимоги ОСОБА_2 до боржника - ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі. Судовий збір стягнути з боржника. Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке мотивовано тим, що тільки 13.08.2026 ухвалою суду у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Ледокол" визнано кредитором ОСОБА_3 , відтак, саме з цієї дати апелянт набув процесуальної дієздатності, зокрема на оскарження процесуальних докунметів у справі про неплатоспроможність. Крім того, одразу після визнання вимог Товариства ліквідатором відразу ж була подана заява про ознайомлення з матеріалами справи, а 14.08.2026 ознайомлено з 1-3 томом справи та підготовлена дана апеляційна скарга на ухвалу суду про визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 . Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б. Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне повернути скаржнику апеляційну скаргу з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства. За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. У приписах Кодексу України з процедур банкрутства законодавець утвердив пріоритет норм цього спеціального закону та субсидіарне застосування у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) загальних норм Господарського процесуального кодексу України. Тому загальні норми Господарського процесуального кодексу України застосовуються при розгляді справ про банкрутство настільки, наскільки це узгоджується із логікою законодавчого регулювання відносин банкрутства (неплатоспроможності), зокрема ті норми Господарського процесуального кодексу України, що мають універсальний характер, тобто застосовні до вирішення однакових, переважно суто процедурних, питань руху справи у позовному провадженні, так само і у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) за умови, що інше не встановлено Кодексом України з процедур банкрутства. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За змістом пунктів 8, 9 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Зазначені конституційні приписи закріплені також у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та реалізуються в порядку, передбаченому відповідними процесуальними нормами, зокрема в провадженні у справі про банкрутство нормами Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною 2 ст.254 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. У статті 255 ГПК України наведено перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції. Пунктом 17 частини першої статті 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства. Водночас, Кодексом України з процедур банкрутства, на відміну від Господарського процесуального кодексу України, не визначено вичерпного переліку ухвал у справі про банкрутство, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, натомість установлено визначальні правила оскарження судових рішень у процедурі банкрутства у статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною другою статті 9 цього Кодексу, яка стосується саме апеляційного оскарження, визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом. Такими випадками (виключеннями) із загального правила апеляційного оскарження всіх ухвал є, зокрема, встановлені частиною другою статті 254, частиною першою статті 255 ГПК України обмеження щодо оскарження ухвал першої інстанції окремо від рішення суду, які поширюються на універсальні ухвали, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також окремі застереження за текстом КУзПБ, зокрема, про те, що ухвала про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації оскарженню не підлягає (частина шоста статті 5 КУзПБ), ухвала за результатами розгляду вимог кредитора не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац другий частини другої статті 47 КУзПБ). За загальним правилом, закріпленим у частині третій статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. З урахуванням наведеного судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 920/162/23 зауважила, що системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 КУзПБ засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені: а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 КУзПБ щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема частина шоста статті 5 КУзПБ, абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ); б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК України. Вирішуючи питання чи підлягає певна ухвала, постановлена у справі про банкрутство, апеляційному оскарженню суду належить почергово вирішити: 1) у якому провадженні постановлено оскаржувану ухвалу (у провадженні у справі про банкрутство чи позовному провадженні в межах справи про банкрутство); 2) чи оскаржувана ухвала вирішує питання, регламентовані ГПК України, або є спеціальною - постановленою відповідно до КУзПБ; 3) чи належить ухвала до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду за приписами статей 254, 255 ГПК України чи не передбачено нормами КУзПБ виключення із загального правила апеляційного оскарження за частиною другою статті 9 КУзПБ для цього виду ухвал. Установивши зазначене та перевіривши наявність/відсутність підстав для залишення без руху (стаття 260 ГПК України), повернення апеляційної скарги (частина п`ята статті 260 ГПК України) або відмови у відкритті апеляційного провадження (частини перша, друга статті 261 ГПК України), апеляційний суд вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження. Апеляційний господарський суд не приймає до розгляду і повертає апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України (скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду), якщо таку скаргу подано з порушенням відповідних приписів статей 254, 255 ГПК України, або без урахування окремих виключень за КУзПБ, зокрема щодо неможливості оскарження ухвали за результатами розгляду вимог кредитора окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання (абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ). Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16 серпня 2023 року у справі № 920/162/23. Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями". Отже, визначення законодавцем переліку судових актів, які підлягають оскарженню, має на меті забезпечити збалансованість процесуальних інтересів сторін у справі, можливість розгляду справи в розумні строки та з пропорційним врахуванням загального та приватного інтересу. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (частина 3 статті 47 КУзПБ). Системне тлумачення пункту 17 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 2, частини 2 статті 9, частини 2 і 3 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що ухвала суду, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора може бути оскаржена в апеляційному порядку лише разом із оскарженням ухвали суду, постановленої за результатами попереднього засідання, в частині конкретних вимог кредиторів. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26 лютого 2021 року у справі №29/5005/6381/2011 висловив позицію про те, що процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи. Навпаки, відповідне обмеження має на меті забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Відповідно до приписів статті 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається та повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Згідно змісту оскаржуваної ухвали від 02.07.2026, за результатами розгляду заяви конкурсного кредитора про грошові вимоги до боржника у справі про неплатоспроможність, ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі № 908/583/26 про неплатоспроможність ОСОБА_3 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 496 від 09.04.2013); призначено попереднє судове засідання на 30.04.2026. На офіційному веб-порталі судової влади України здійснено публікацію повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 26.03.2026. До суду надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника: - ОСОБА_1 на суму 15 000 000,00 грн; - Головного управління ДПС у Запорізькій області на суму 131 430, 25 грн (124 846.50 грн - основний платіж та 6 583,75 грн - пеня); - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтінгова компанія "СІП" на суму 1 521 872,36 грн; - ОСОБА_2 на суму 10 000 000,00 грн.; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Ледокол" на суму 6 172 122,15 грн. Суд розглянув заяву ОСОБА_2 та за наслідками розгляду вимог цього кредитора, визнав грошові вимоги ОСОБА_2 у розмірі 10 000 000,00 грн основного боргу з другою чергою задоволення та судовий збір у розмірі 5 324,80 грн - враховуються позачергово. Попереднє засідання суду відкладено на 13.08.2026 о 10-30. Розгляд заяв ТОВ "КОНСАЛТІНГОВА КОМПАНІЯ "СІП" та ТОВ "Керуюча Компанія "Ледокол" суд відклав в наступне засідання. У подальшому, ухвалою від 13.08.2026 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Ледокол» (апелянта) до ОСОБА_3 у розмірі 6 172 122,15 грн (шість мільйонів сто сімдесят дві тисячі сто двадцять дві гривні 15 копійок) основного боргу - друга черга задоволення вимог кредиторів; судовий збір у розмірі 5 324,80 грн - враховується позачергово. Зобов`язано керуючу реструктуризацією арбітражну керуючу Сєдову Наталю Іванівну внести визнані судом грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Ледокол» до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_3 відповідно до цієї ухвали. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова компанія «СІП» з грошовими вимогами до боржника відкладено на наступне судове засідання. Попереднє засідання суду відкладено на 08.09.2026 о 12 год. 15 хв. Таким чином, на даний час, згідно процесуальних документів у справі, попереднє судове засідання у справі про неплатоспроможність відкладено до 08.09.2026. Отже, остаточного процесуального документа, ухваленого за наслідками попереднього судового засідання, матеріали справи та Реєстр судових рішень не містить, як такий документ відсутній і у КП «Діловодство спеціалізованого суду». Беручи до уваги вказані обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки наразі в апеляційному порядку оскаржується виключно ухвала господарського суду, постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора, яка відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 КУзПБ не може оскаржуватися окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, яке у даному випадку ще триває і остаточно не оформлено кінцевим процесуальним документом. Висновок щодо правильності дій суду апеляційної інстанції стосовно повернення без розгляду апеляційної скарги, поданої тільки на ухвалу, якою визнані (відхилені) грошові вимоги окремого кредитора без одночасного оскарження ухвали, постановленої за результатами попереднього судового засідання (в частині вимог такого кредитора), наведені в ухвалі КГС ВС від 24.09.2024 у справі №917/1719/23. З урахуванням повернення скарги апелянта, клопотання заявника про поновлення строку на оскарження ухвали суду не розглядається. При цьому, з метою зазначення усіх недоліків скарги, при подальшому зверненні апелянта на обидві ухвали суду (індивідуальну щодо грошових вимог і за результатами попереднього судового засідання в частині вимог цього кредитора), суд апеляційної інстанції наголошує, що апелянт має сплатити судовий збір за оскарження грошових вимог в розмірі 7987,20 грн (150% від суми сплаченої за подачу заяви про визнання грошових вимог ОСОБА_2 - 6656,00 х 150% х 0,8 - п.п.6 п.2-1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), в той час як останнім сплачено 3993,60 грн. Керуючись статтями 234, 235, 254, 255, пунктом 4 частини 5 статті 260, ст.281 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча Компанія "Ледокол" (апеляційна скарга № б/н від 20.08.2026 з додатком на 21 аркушах - вх. суду №52177 від 20.08.2026) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.07.2026 у справі №908/583/26 повернути скаржнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів. Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.122 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі. Таким чином, оскільки апеляційну скаргу апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» зазначена скарга зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія має бути надіслана для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков