Справа № 627/810/20

Справа № 627/810/20 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31.07.2026 с-ще Краснокутськ Краснокутський районний суд Харківської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 , який присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції, обвинуваченого ОСОБА_5 , який присутній в судовому засіданні в режимі відеоконференції, захисників, які присутні в судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську кримінальне провадження №12018200060000659 від 13.10.2018 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полоєво, Чауського району, Могилевської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України ВСТАНОВИВ: У провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018200060000659 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. 13.07.2026 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурору. Клопотання обґрунтовано тим, що в даному судовому процесі державне обвинувачення підтримує прокурор Краснокутського відділення Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 . Так, в судовому засіданні від 23.03.2026 свідок ОСОБА_8 в ході допиту заявив, що в жодній слідчій дії участі не приймав, понятим про проведенні слідчого експерименту 01.11.2019 на автодорозі Харків Суми, в Краснокутському районі, не брав участі, зазначений процесуальний документ не підписував. Зазначенні покази свідка ОСОБА_8 вказують на факт фальсифікування письмових доказів в кримінальному провадженні № 12018200060000659 від 13.10.2018, що є складовою частиною кримінального правопорушення, вчиненого службовою особою. Однак, прокурор ОСОБА_3 , всупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, не внесла відомості в ЄРДР, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, і які безпосередньо їй стали відомі в судовому засіданні. Даний факт вказує на упереджене та не об`єктивне ставлення прокурора ОСОБА_3 до підзахисного ОСОБА_5 в судовому процесі. Крім того, 01.06.2026 в судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначила, що не знайома з протоколом проведення слідчого експерименту, але вважає, що немає перешкод для переходу в судові дебати. Тобто, не знаючи в достатній мірі доказів по справі, не провівши необхідну перевірку щодо фальсифікування матеріалів кримінального провадження, прокурор вважає, що може підтримувати обвинувачення відносно ОСОБА_5 і просити суд про призначення певного покарання. Зазначені факти вказують на упереджене, не об`єктивне ставлення до підзахисного ОСОБА_5 . Захисник вважає, що за таких обставин прокурор ОСОБА_3 не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу у зв`язку з обставинами, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості зі сторони обвинувачення. Захисник звертає увагу суду на те, що всупереч вимогам законодавства, прокурор ОСОБА_3 не бажає помічати процесуальних порушень, які тягнуть за собою недопустимість доказів, принципово не бажає помічати обставини, які виправдовують підзахисного ОСОБА_5 та демонструє виключно обвинувальний нахил в справі за обвинуваченням ОСОБА_5 . Таким чином, на думку сторони захисту, з боку прокурора ОСОБА_3 наявне порушення засад судочинства України, що полягає у відсутності безсторонності об`єктивності та надання переваги потерпілій стороні в даній справі, що унеможливлює подальшу участь прокурора ОСОБА_3 у розгляді кримінальної справи № 627/810/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 , відповідно ст. 77 КПК України. На підставі викладеного, захисник ОСОБА_7 просить суд розглянути та задовольнити заяву про відвід прокурора Краснокутського відділення Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 від участі у кримінальній справі № 627/810/20 на стадії судового провадження. Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисники - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_6 у відкритому судовому засіданні підтримали клопотання про відвід прокурору та прохали його задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував розглянути заву про відвід прокурора за відсутності захисника адвоката ОСОБА_9 . Захисник адвокат ОСОБА_10 у відкрите судове засідання не зівилася, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлялася, причини неявки суд не повідомила. Прокурор у відкритому судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання захисника адвоката ОСОБА_11 , посилаючись на ст. 77 КПК України, вважає, що відсутні будь-які підстави для її відводу та вважає, що дане клопотання є одним із способів вкотре затягнути строки розгляду справи. Представник потерпілої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_13 у відкритому судовому засіданні заперечував проти заявленого клопотання. Потерпіла у відкрите судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься її заява від 15.10.2020 року про проведення підготовчого засідання та подальших засідань без її участі. Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, доходить наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Окрім того, ч. 5 вказаної статті передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим. Статтею 77 КПК України визначений вичерпний перелік підстав для відводу прокурору. Зокрема прокурор, не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Статтею 3 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що неупередженість та об`єктивність є одними із засад діяльності прокуратури. Згідно з Керівними принципами ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куда, 27 серпня - 7 вересня 1990 року), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п. 12, п. 13). Таким чином, неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування та у судовому провадженні (ст. 36 КПК України), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України). Відповідно до положень ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Зокрема прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом. Водночас, норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставин, підтверджених відповідними доказами. Відповідно до положень ст. 22, ст. 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Надані в судовому засіданні 23.03.2026 покази свідка ОСОБА_8 , є джерелом доказів, які підлягають перевірці й оцінці судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення у сукупності з іншими дослідженими доказами, відповідно до вимог ст. 94 КПК України. Крім того, суд зауважує, що сторона захисту, як суб`єкт надання правової допомоги, не позбавлена процесуального права та можливості самостійно звернутися до уповноважених правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення службовими особами, якщо вважає, що в їхніх діях є ознаки складу злочину. Враховуючи викладене, суд вважає доводи захисника в частині невнесення прокуром ОСОБА_14 відомостей до ЄРДР та вимоги про вжиття судом заходів реагування такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного КПК України під час розгляду справи по суті, а тому у їх задоволенні слід відмовити. У даному випадку стороною захисту не наведено будь-яких посилань, які б могли реально свідчити про наявність сумнівів в неупередженості прокурора чи існування підстав для його відводу, що передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 77 КПК України. постановив: У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_14 - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення. Суддя ОСОБА_1