Справа № 904/1712/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.07.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1712/25 Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі) суддів Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В. за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д. представники: від скаржника: Колода Л.В. (уповноважена особа ТОВ «Брекстон»); від ТОВ «Рижівський гранітний кар`єр»: Єгоров С.А. (адвокат); розпорядник майна ТОВ «Рижівський гранітний кар`єр»: Олійник Є.О.; інші учасники явку повноважних представників не забезпечили, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги уповноваженої особи засновника (учасника) ТОВ "Брекстон" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 (повний текст ухвали складено 12.06.2026), суддя Камша Н.М. у справі №904/1712/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар`єр", м. Горішні Плавні, Полтавська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕКСТОН", 50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд.6/37, код ЄДРПОУ 38787997 про визнання банкрутом КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі №904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" (ідентифікаційний код 38787997, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Олійник Євгенію Олександрівну (свідоцтво №2008 від 02.11.2021). Вказаною вище ухвалою призначено попереднє засідання на 03.07.2025 на 10:00 год. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2026 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство ТОВ "Брекстон"; зобов`язано розпорядника майна ТОВ "Брекстон" внести до реєстру вимог кредиторів вимоги наступних кредиторів, визнаних Господарським судом Дніпропетровської області та, зокрема, призначено підсумкове судове засідання у справі. 12.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання розпорядника майна про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, в якому арбітражний керуючий просила затвердити звіт розпорядника майна ТОВ "Брекстон" про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого. 01.06.2026 до суду надійшов звіт розпорядника майна Олійник Є.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат у процедурі розпорядження майном ТОВ "Брекстон". 03.06.2026 до суду надійшло уточнене клопотання розпорядника майна Олійник Є.О. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого по справі №904/1712/25. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 клопотання розпорядника майна Олійник Є.О. про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого по справі №904/1712/25 (вх.№22959/26 від 12.05.2026) з урахуванням уточненого клопотання (вх.№27138/26 від 03.06.2026) задоволено. Затверджено звіт арбітражного керуючого Олійник Євгенії Олександрівни про нарахування 314 234, 58 грн та виплату 72 000, 00 грн основної грошової винагороди, здійснення 7 765, 30 грн та відшкодування 0,00 грн витрат за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Брекстон" у період з 13.05.2025 по 03.06.2026. Судове рішення мотивоване тим, що звіт арбітражного керуючого Олійник Є.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат у процедурі розпорядження майном ТОВ "Брекстон" складено з дотриманням приписів Кодексу України з процедур банкрутства. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд", уповноважа особа засновника (учасника) ТОВ "Брекстон" - ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 у справі № 904/1712/25 про затвердження звіту арбітражного керуючого щодо нарахування та виплати грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого; прийняти нове рішення, яким відмовити у затвердженні звіту арбітражного керуючого Олійник Є.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, а також про здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Скаржник вважає, що суд першої інстанції затвердив звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого, фактично, виключно з огляду на наявність рішення (схвалення) Комітетом кредиторів без реального дослідження та надання оцінки фактичним діям розпорядника майна Олійник Є.О. та формально послався на наявність звітів про виконану роботу в матеріалах справи, однак судом першої інстанції безпосередньо не досліджено та не надано оцінки реальним (фактичним) діям розпорядника майна Олійник Є.О. У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що арбітражним керуючим Олійник Є.О. не підтверджено реальний обсяг виконаної роботи, а судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку відповідним діям Розпорядника майна. Окремо Колода Л.В. зазначає, що розпорядник майна Олійник Є.О. вже двічі зверталася до суду з клопотанням про продовження строку процедури. Наразі, процедура розпорядження майном у справі №904/1712/25 ТОВ «БРЕКСТОН» триває вже понад рік, однак, Арбітражним керуючим не проведено такий обсяг робіт, який міг би реально тривати понад рік. Скаржник вважає, що розпорядник майна Олійник Є.О. не виконує належним чином інші обов`язки, покладені КУПБ, зокрема не встановлює реальну вартість майна Боржника. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У поданому 03.07.2026 відзиві на апеляційну скаргу розпорядник майна ТОВ «Рижівський гранітний кар`єр» Олійник Є.О. заперечує щодо задоволення апеляційної скарги. В обґрунтування заявленої позиції арбітражна керуюча вважає, що Скаржником не наведено обґрунтованих підстав і не надано жодного доказу стосовно того, яким чином ухвала суду, що є предметом оскарження впливає чи може у майбутньому вплинути на права та обов`язки уповноваженої особи засновника. ОСОБА_2 зазначає, що в апеляційній скарзі Апелянт посилається на постанову Верховного Суду по справі №927/149/22 від 21.01.2026 однак вважає, що зазначена постанова Верховного Суду не є релевантною до обставин даної справи з огляду на неподібність спірних правовідносин. Окремо розпорядник майна, посилаючись на норми КУзПБ, вважає, що вона не має обов`язку звітувати перед уповноваженою особою засновника, виходячи з чого уповноважена особа засновника не може робити висновки про якість та час виконання роботи розпорядником майна оскільки такою інформацію не володіє взагалі та не наділена такою компетенцією. ОСОБА_2 вважає, що Скаржником не доведено в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не доведено яким чином ухвала суду, що є предметом оскарження впливає на права та обов`язки уповноваженої особи засновника. Також не зазначено з яких підстав Апелянт невірно цитує практику та висновки Верховного Суду, на підставі яких норм права переймає на себе права кредиторів та суду щодо здійснення оцінки повноти вчинення дій розпорядником майна в процедурі розпорядження майном ТОВ "БРЕКСТОН". РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач), судді Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В. 29.06.2026 через систему "Електронний суд" від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи засновника (учасника) ТОВ "Брекстон" Колоди Ліни Валеріївни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 у справі №904/1712/25. Розгляд справи №904/1712/25 призначено в судовому засіданні на 22.07.2026. 03.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від розпорядника майна ТОВ «Рижівський гранітний кар`єр» Олійник Є.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Статтею 1 Кодексу визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;. Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства. Частиною 1 ст.30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку. У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018. При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України. Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно з ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97- ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю. Як вбачається із приписів ст.ст. 12, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно. Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа". Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі. Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура. В відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства). Колегія зауважує, саме по собі настання строку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов`язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов`язків арбітражним керуючим. Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов`язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами. Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов`язки. 09.06.2026 розпорядником майна скликано та проведено збори комітету кредиторів ТОВ "Брекстон", на яких були присутні кредитори з правом вирішального голосу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар`єр" (кількість голосів 713000) та Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (кількість голосів 577404). Всього 100% голосів; з правом дорадчого голосу у зборах комітету кредиторів взяли участь: розпорядник майна ТОВ "Брекстон" - арбітражний керуючий Олійник Євгенія Олександрівна та уповноважена особа засновника (учасника) ТОВ "Брекстон" - адвокат Колода Ліна Валеріївна, яка діє на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2026. На засіданні комітету кредиторів 09.06.2026 більшістю голосів були прийнято рішення схвалити звіт арбітражного керуючого Олійник Євгенії Олександрівни про нарахування 314 234,58грн. та виплату 72 000,00грн. основної грошової винагороди, здійснення 7 765,30грн. та відшкодування 0,00 грн. авансованих витрат за період виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Брекстон" за період з 13.05.2025 по 03.06.2026. Щодо повноти здійснених розпорядником майна дій, колегія суддів зазначає, що Олійник Є.О. було надано до матеріалів справи, зокрема фінансові звітності підприємства Боржника, акти проведення інвентаризацій. Також з матеріалів справи вбачається, що з метою здійснення аналізу господарської діяльності боржника 25.06.2025 р. розпорядник майна ТОВ "БРЕКСТОН" звернулась до банківських установ з запитом про надання інформації щодо наявності відкритих рахунків, номерів рахунків, що належить ТОВ «БРЕКСТОН» код ЄДРПОУ 38787997, та інформації про залишки коштів на них станом на день отримання запиту та надання виписки по рахункам ТОВ «БРЕКСТОН» код ЄДРПОУ 38787997 за період з 01.05.2022 року по дату отримання запиту Однак аналіз отриманих виписок підтвердив відсутність фактів відчуженням майна боржником за останні три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство. Окремо розпорядник майна у поданих заявах до суду першої інстанції зазначала, що 19.05.2025 р., 17.06.2025 р., 22.07.2025 р., 11.11.2025 р. були направлені вимоги на адресу керівника підприємства щодо поданих документів боржника. В свою чергу, бухгалтер підприємства, на адресу розпорядника майна направляла частково документи, які стосуються господарської діяльності боржника. 06.02.2026 розпорядником майна ТОВ «БРЕКСТОН» були складені Інвентаризаційний опис № 2 запасів (ТМЦ відсутні), акт № 5 інвентаризації наявності грошових документів, бланків документів суворої звітності (активи відсутні), акт № 7 інвентаризації наявності фінансових інвестицій (активи відсутні). Після відсторонення керівника боржника від виконання обов`язків розпорядник майна, на підставі отриманих документів здійснила заходи щодо завершення інвентаризації майна боржника, за результатами чого склала відповідні: інвентаризаційний опис №1 необоротних активів від 01.05.2026 р., інвентаризаційний опис № 3 матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, акт №6 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами. Під час здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Брекстон" арбітражною керуючою Олійник О.Є. проаналізовано дебіторську та кредиторську заборгованості. Також розпорядник майна направляла на адресу дебіторів листи з вимогами надати документи на підтвердження наявності заборгованості, однак листи повернулися у поштове відділення у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Матеріали справи не містять судових рішень про визнання дій чи бездіяльності розпорядника майна Олійник О.Є. незаконною, так само відсутні підстави вважати, що розпорядник майна вчинила такі незаконні дії чи бездіяльність, або що на вчинення дій у процедурі розпорядження майном треба було витратити значно менше часу, ніж період часу, включений до звіту про нарахування винагороди. З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи Скаржника та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звіт арбітражного керуючого Олійник Є.О. про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат у процедурі розпорядження майном ТОВ "Брекстон" складено з дотриманням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, а саме до матеріалів справи долучено щомісячні звіти про виконану роботу, звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат був предметом розгляду на засіданні зборів кредиторів ТОВ "Брекстон", розрахунок основної грошової винагороди арбітражного керуючого проведено відповідно до приписів абз.1 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, докази понесених витрат містяться в матеріалах справи. Підсумовуючи викладе, апеляційний суд виснує про те, що звертаючись з апеляційною скаргою, Скаржник не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін. СУДОВІ ВИТРАТИ У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу уповноваженої особи засновника (учасника) ТОВ "Брекстон" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 у справі №904/1712/25 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 03.08.2026. Головуючий суддя С.В. Мартинюк Суддя Я.С. Золотарьова Суддя Ю.В. Фещенко