Справа № 908/3250/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.07.2026 року м. Дніпро Справа № 908/3250/23 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М. секретар судового засідання Солодова І.М. представники сторін не з`явилися; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 (повне рішення складено 24.06.2024, суддя Азізбекян Т.А.) у справі № 908/3250/23 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Техноторг, м. Миколаїв до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа, м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення суми, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. 23 жовтня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа про стягнення суми основного боргу 2 767 600,00 грн., інфляційні витрати 346 076,52 грн., 3% річних 90 822,76 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ТОВ Техноторг і ТОВ МЗ КБ Альфа укладений договір постачання № 4Д від 10.01.2022 року, за умовами якого постачальник зобов`язався передавати покупцю техніку сільськогосподарського призначення. На виконання договору здійснені такі оплати за товар: - 81 600,00 грн. платіжним дорученням № 8103 від 26.01.2022 року; - 2 499 000,00 грн. платіжним дорученням № 33738 від 31.01.2022 року; - 187000,00 грн. платіжним дорученням № 8204 від 09.02.2022 року. За поясненнями позивача поставка товару у встановлені строки не проведена. Просить позовні вимоги задовольнити. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024, у даній справі, позовні вимоги залишено без задоволення. Рішення місцевого господарського суду мотивовано відсутністю правових підстав для застосування статті 693 Цивільного кодексу України для стягнення з відповідача суми передоплати у розмірі 2 767 600,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, через систему Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю Техноторг звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 у справі №908/3250/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання цієї апеляційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. ТОВ «Техноторг» не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом при вирішенні цієї справи було неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, зроблено висновки, що є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи, не з`ясовано та не надано належної оцінки обставинам, що мають значення для справи. Зі змісту ч.2 ст.693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Таким чином, виключно Позивач має право обирати, яким шляхом він може пред`являти вимогу постачальнику щодо повернення суми попередньої оплати. Попереднє пред`явлення претензії до Відповідача є правом, а не обов`язком Позивача. Таким чином, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норму матеріального права, а саме ч. 2 ст. 693 ЦК України. На підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України Позивачем за період з 01.03.2022 по 14.08.2023 було нараховано Відповідачу 346 076,52 грн. інфляційних втрат та 90 822,76 грн. 3% річних. Умовами п.3.3 укладеного сторонами спору договору Відповідач зобов`язаний був письмово повідомити Позивача про дату готовності товару до відвантаження мінімум за 2 робочих дні до дат поставки, передбачених специфікаціями. Проте, Відповідач не повідомляв Позивача про таку готовність. В оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції зазначив, що «Відповідач надав до заперечень на позовну заяву повідомлення, що товар згідно специфікації № 2 від 25.01.2022, № 3 від 28.01.2022, № 4 від 08.02.2022 готовий до відвантаження з 02.03.2022, постачальник звернувся з проханням провести повний розрахунок та повідомити дані про транспорт і терміни його постановки під завантаження. Крім того, відповідачем надані докази відправлення повідомлення про готовність на електронну адресу покупця.» Проте, таке «повідомлення» було направлено Відповідачем Позивачу лише 22.01.2024 після озвучення його відсутності під час судового засідання у справі, що відбулось 22.02.2024. Згідно з файлом валідації електронного підпису, накладеного на повідомлення Відповідача, дата та час підписання документу: 16:42:17 22.01.2024. Інше «повідомлення» було направлене Відповідачем навіть у більш пізній строк 02.05.2024. Жодного належного доказу щодо направлення Відповідачем зазначених ним повідомлень у встановлений договором строк Відповідач до матеріалів справи не надав, всі електронні повідомлення датовані 2024 роком. Договір постачання №4Д від 10.01.2022 був укладений сторонами спору 10 січня 2022 року. Надані Відповідачем гарантійні талони щодо техніки містять дату виготовлення переважно у грудні 2021, тобто, до моменту укладання сторонами договору. Якщо б зазначена Відповідачем техніка була предметом укладеного сторонами договору і призначалась саме Позивачу, сторони не погодили б у специфікаціях до договору строки відвантаження товару аж липень 2022. З наведеного можна зробити висновок, що зазначені гарантійні талони жодним чином не стосуються договору постачання №4Д від 10.01.2022, отже, не стосуються предмету спору, оскільки, на їх підставі не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідач не направляв Позивачу вказані письмові повідомлення у строки, зазначені в договорі, отже, не підтвердив готовність товару до відвантаження, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором. Отже, твердження Відповідача, з яким погодився суд першої інстанції, щодо виконання ним своїх зобов`язань по поставці товару не відповідають дійсності та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Таким чином, оскільки, Відповідач не направляв Позивачеві жодного письмового повідомлення про готовність товару до відвантаження у встановлені договором та специфікаціями строки, Позивач не міг виконати свого зобов`язання по оплаті залишку вартості такого товару. Окрім того, варто зазначити, що судом першої інстанції було повністю проігноровано доводи Позивача про неможливість здійснення оплати на користь Відповідача та взагалі про неможливість провадження господарської діяльності з Відповідачем, які полягають у наступному. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Згідно з даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Позивача є Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Будівельна, буд. 4 В. Ці дані підтверджує і Відповідач. Отже, Позивач, дотримуючись норм чинного законодавства не має права, починаючи з 24.02.2022 проваджувати із Відповідачем будь-яку господарську діяльність, зокрема, сплачувати на його користь грошові кошти, навіть, якщо б Відповідач і не порушив свого зобов`язання щодо повідомлення Позивача про готовність товару до постачання. На думку скаржника, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, а саме ст. 613 ЦК України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що призвело до винесення необґрунтованого та незаконного рішення. Позивач зазначає, що всі документи, що були подані Відповідачем із порушенням приписів ст. 80 ГПК України не мали прийматись судом до розгляду. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи. Товариство з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції згідно з ч. 3 ст. 263 ГПК України. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 у справі № 908/3250/23. У судовому засіданні 04.12.2024 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила по справі перерву до 30.04.2025 о 12:00 год. 11.04.2025 від ТОВ Техноторг до ЦАГС надійшла заява, якою просить: зупинити провадження у справі №908/3250/23 за позовом ТОВ Техноторг до ТОВ Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа про стягнення заборгованості до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом справи №908/1162/23. У судовому засіданні 30.04.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, якою клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг про зупинення провадження у справі №908/3250/23 задоволено. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 у справі № 908/3250/23 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №908/1162/23. Зобов`язано учасників справи повідомити Центральний апеляційний господарський суд про результати розгляду Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду справи №908/1162/23. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2026 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 у справі № 908/3250/23; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 10.06.2026 о 10:00 год. У судовому засіданні 10.06.2026 представники сторін надали пояснення, виступили у судових дебатах. Колегія суддів оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення, яке буде проголошено в судовому засіданні 15.07.2026 о 12:10 год. 02.07.2026 від представника позивача до ЦАГС надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача. У зв`язку з тим, що представник Позивача братиме участь у судовому засіданні у справі № 915/70/26, призначеному на 15.07.26 о 12:00, керуючись ст. 42 ГПК України, просить суд провести судове засідання у справі № 908/3250/23, призначене на 15.07.2026 о 12:10, за відсутності представника Позивача; позиція ТОВ «Техноторг», викладена зокрема у заявах по суті справи, залишається незмінною, у зв`язку з чим, Позивач просить суд задовільнити апеляційну скаргу ТОВ «Техноторг» у повному обсязі. У судове засідання 15.07.2026 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. У судовому засіданні 15.07.2026 колегією суддів було підписано скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі. Встановлені судом обставини справи. 10 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техноторг (покупець) укладений договір постачання № 4Д, відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується поставити техніку сільськогосподарського призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах дійсного договору, специфікацій та додаткових угод до нього, які є невід`ємними його частинами. Пунктом 1.3 договору визначено що асортимент, кількість та ціна товару, терміни та умови поставки і оплати, а також інші умови визначаються узгодженими специфікаціями та додатковими угодами, що є невід`ємною частиною договору. Специфікації конкретизують умови постачання окремих партій товару на умовах цього договору. Сторони за договором домовились, що при трактуванні умов постачання, вказаних у договорі, мають силу міжнародні правила трактування торгівельних термінів INCOTERMS -2010 (п. 1.4). У розділі 3 договору зафіксовано, що товар поставляється в частково розібраному вигляді узгодженими партіями, зазначеними в узгоджених специфікаціях до цього договору. Постачальник письмово повідомляє покупця про дату готовності товару до відвантаження мінімум за 2 робочих дні (п. 3.3). Пунктом 3.6 договору закріплено, що покупець письмово повідомляє дані про транспорт і терміни його постановки під навантаження. Сторонами за договором погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2022 року включно, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків. Із змісту договору постачання слідує, що документ підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств. З матеріалів позовної заяви слідує, що покупець перерахував на користь постачальника грошові кошти: - 2 499 000,00 грн. платіжним дорученням № 33738 від 31 січня 2022 року; - 187 000,00 грн. платіжним дорученням № 8204 від 09.02.2022 року; - 81 600,00 грн. - платіжним дорученням № 8103 від 26 січня 2022 року. Загальна сума передоплати - 2 767 600,00 грн. Позивачем до матеріалів позовної заяви надані специфікації наступного змісту: - специфікація № 2 від 25 січня 2022 року про постачання товару - навантажувач НТШ- 1600 PRO вартістю - 127 500,00 грн., ківш НТШ -01 (1.5) 22 100,00 грн., - гак для мішків НТШ -03-01 13 600,00 грн., а всього 163 200 грн. Ціна одиниці товару вказана на умовах поставки FCA, місто Бердянськ, Україна згідно INCOTERMS -2010, розрахунки за товар: - платіж у розмірі 50% в термін до 27.01.2022 року, залишок оплати в розмірі 50% за два робочих дні до відвантаження, відвантаження відбувається в автотранспортний засіб покупця, поставка товару здійснюється в термін до 28.02.2022 року; - специфікація № 3 від 28 січня 2022 року про постачання товару жниварка ЖСМ -9,2 PRO вартістю - 2 652 000,00 грн., - жниварка ЖСМ 7,7 PRO вартістю 2 346 000,00 грн., а всього 4 998 000,00 грн. Ціна одиниці товару вказана на умовах поставки FCA, місто Бердянськ, Україна згідно INCOTERMS -2010, розрахунки за товар : - платіж у розмірі 50% в термін до 31.01.2022 року, залишок оплати в розмірі 50% за два робочих дні до відвантаження, відвантаження відбувається в автотранспортний засіб покупця, поставка товару здійснюється в термін до 15.07.2022 року; - специфікація № 4 від 08 лютого 2022 року про постачання товару жниварка ЖСМ 6,2 PRO вартістю 374 000,00 грн. Ціна одиниці товару вказана на умовах поставки FCA, місто Бердянськ, Україна згідно INCOTERMS -2010, розрахунки за товар: - платіж у розмірі 50% в термін до 10.02.2022 року, залишок оплати в розмірі 50% за два робочих дні до відвантаження, відвантаження відбувається в автотранспортний засіб покупця, поставка товару здійснюється в термін до 25.07.2022 року. За інформацією з Єдиного державного реєстру станом на 17.10.2023 ТОВ МЗ КБ Альфа зареєстрований за адресою: Україна, 71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Будівельна , будинок 4 в. Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати за товар, інфляційних втрат, 3% річних, посилається на пункт 3.3 договору, вказуючи на обов`язок постачальника письмово повідомити покупця про дату готовності товару до відвантаження мінімум за 2 робочі дні, а також на ч. 2 ст. 693, ч. 2 ст. 625 ЦК України. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким позов про стягнення сум попередньої оплати за товар, інфляційних втрат, 3% річних залишено без задоволення. Як було встановлено вище, спірні правовідносини виникли між сторонами спору на підставі Договору постачання №4Д від 10.01.2022, предметом якого є поставка техніки сільськогосподарського призначення. Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга цієї статті) Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частини першої статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17. Апеляційний господарський суд, ураховуючи, що умовою для застосування ч. 2 ст. 693 ЦК України є порушення строку передачі товару зі сторони постачальника, зазначає про наступне. Так, відповідно до п. 1.3 Договору асортимент, кількість та ціна товару, терміни та умови поставки і оплати, а також інші умови визначаються узгодженими Специфікаціями та додатковими угодами, що є невід`ємною частиною договору. Специфікації конкретизують умови постачання окремих партій Товару на умовах цього Договору. Згідно з умовами специфікації №2 від 25.01.2022 поставка товару здійснюється в термін до 28.02.2022; згідно з умовами специфікації №3 від 28.01.2022 до 15.07.2022; згідно з умовами специфікації №4 від 08.02.2022 до 25.07.2022. Постачальник письмово повідомляє Покупця про дату готовності Товару до відвантаження мінімум за 2 робочих дні (п. 3.3. Договору). Колегія суддів, дослідивши наявний в матеріалах справи лист відповідача до позивача, у якому зазначається: «повідомляємо, що товар, згідно Специфікацій №2 від 25.01.2022, №3 від 28.01.2022, №4 від 08.02.2022 до Договору постачання №4Д від 10.01.2022, готовий до відвантаження з 02.03.2022», оцінюється критично. Адже, сам по собі лист відповідача за підписом генерального директора О.В. Пасічник не містить дати його складення. Зі змісту протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 107, т. 1) вбачається в графі дата підпису 22.01.2024. Таким чином, належних та допустимих доказів того, що відповідач письмово повідомляв позивача про дату готовності Товару до відвантаження у строки, визначені п. 3.3. Договору (відповідно до умов специфікацій: за два робочі дні до 28.02.2022, до 15.07.2022, до 25.07.2022), матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, апеляційний суд констатує, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо передачі товару позивачу у строки, визначені специфікаціями, відтак, ТОВ «Техноторг» правомірно скористалося своїм правом на пред`явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 767 600 грн. попередньої оплати за спірним договором підлягають задоволенню. У свою чергу, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.03.2022 по 14.08.2023 колегією суддів визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням дії договору (припиненням зобов`язань), виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (авансу), є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватись інфляційні втрати та 3 % річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Таким чином, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 22.09.2020 у справі №918/631/19 зобов`язання відповідача по поверненню попередньої оплати є грошовим зобов`язанням, на яке можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Колегія суддів зауважує, що серед двох можливих способів судового захисту, передбачених частиною 2 статті 693 ЦК України, ТОВ «Техноторг» обрало такий спосіб судового захисту як повернення суми попередньої оплати, подавши 23.10.2023, з використанням системи «Електронний суд», позов у цій справі №908/3250/23. Таким чином, виникнення грошового зобов`язання у відповідача пов`язане саме з моментом пред`явлення вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати у визначеній законом процесуальній формі формі позову, що відбулося 23.10.2023. Відтак, оскільки позовні вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем за період з 01.03.2022 по 14.08.2023, у якому у відповідача ще не існувало грошового зобов`язання перед позивачем по поверненню суми попередньої оплати, тобто прострочення відповідача ще не настало, у задоволенні зазначених вимог слід відмовити. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З мотивів, викладених вище, колегія суддів висновує, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного перегляду, відтак, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового про часткове задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума попередньої оплати, у той час як у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити. Судові витрати. Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 у справі № 908/3250/23 задовольнити частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.05.2024 у справі № 908/3250/23 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг 2 767 600 грн. заборгованості, 33 211 грн. 20 коп. судового збору, про що видати наказ. У задоволенні позову в іншій частині відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Машинобудівний завод Конструкторське бюро Альфа на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 49 816 грн. 80 коп., про що видати наказ. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова підписана суддями Чус О.В., Дармін М.О. 10.08.2026, суддею Кощеєв І.М., у зв`язку з перебуванням у відпустці, _______________ Головуючий суддя О.В. Чус Суддя І.М. Кощеєв Суддя М.О. Дармін