Справа № 907/674/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Львів Справа № 907/674/24 Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді МАТУЩАКА О.І. суддів ПРЯДКО О.В. СКРИПЧУК О.С. За участю секретаря судового засідання Телинько Я.П. За участю представників від: скаржника - Буря О.О. (в порядку самопредставництва); ТОВ «Бейс Інвест» - Горінецький О.Й. (адвокат); Закарпатська товарна біржа «Ініціаліс» - Сочка В.І. (адвокат); арбітражний керуючий - Ракущинець А.А. розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області (вх. ЗАГС №01- 05/1528/26 від 18.05.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 (суддя Ремецькі О.Ф) за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород, Закарпатська область про призначення ліквідатора у справі №907/674/24 за заявою ініціюючого кредитора Головного управління ДПС у Закарпатській області, м. Ужгород, Закарпатська область до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса", м. Ужгород, Закарпатська область про визнання банкрутом В С Т А Н О В И В: Ухвалою суду від 24.09.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса"; визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у розмірі 11 314 135, 37 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чорнія Мар`яна Володимировича. Офіційно оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса». Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2025 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника: - Головне управління ДПС у Закарпатській області на загальну суму 13 344 273,63 грн, з яких: 101 068,80 грн судові витрати - 1 черга задоволення; 394 172,25 грн - 1 черга задоволення; 9 596 256,09 грн - 3 черга задоволення, 3 252 776,49 грн - 6 черга задоволення; - ОСОБА_1 на загальну суму 450 000,00 грн - 2 черга задоволення; - Головне управління ПФУ у Закарпатській області на загальну суму 1 257 903,97 грн, з яких: 1 251 847,97 грн - (відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій) - 4 черга задоволення; 6 056,00 грн сплаченого судового збору - 1 черга; - КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на загальну суму 135 258,38 грн, з яких: 129 202,38 грн - 4 черга, 6 056,00 грн судового збору - 1 черга; - АТ «Комінвестбанк» на загальну суму 8 155 471,07 грн, з яких: 8 149 415,07 грн - 4 черга, 6 056,00 грн. - 1 черга. Постановою суду від 03.06.2025 припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса»; припинено повноваження розпорядника майна боржника) арбітражного керуючого Чорній М.В.; визнано ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чорній М.В. Ухвалою суду від 26.11.2025 призначено ліквідатором ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» арбітражного керуючого Ракущинця А.А. 12.12.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» ініціюючим кредитором - ГУ ДПС у Закарпатській області, як головою комітет кредиторів, подано клопотання про призначення ліквідатора, у якому просило суд припинити повноваження ліквідатора Ракущинця А.А. та призначити ліквідатора у справі із застосуванням системи автоматизованого відбору арбітражних керуючих на підставі рішення зборів кредиторів, оформлених протоколом №01 від 11.12.2025. Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 08.05.2026 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Закарпатській області про припинення повноважень арбітражного керуючого Ракущинця А.А. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута відмовив. Суд першої інстанції вказав, що хоча відповідно до ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) комітет кредиторів має право у будь-який час звернутися з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого незалежно від наявності визначених законом підстав, задоволення такого клопотання не є безумовним обов`язком суду. Під час його розгляду суд має перевірити мотиви прийнятого кредиторами рішення, дотримання порядку його прийняття, належність виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків, а також забезпечити дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого та недопущення зловживання процесуальними правами. Водночас ГУ ДПС у поданому клопотанні не навело жодних конкретних підстав для відсторонення ліквідатора, а судом встановлено, що арбітражний керуючий Ракущинець А.А. у межах ліквідаційної процедури вчиняє передбачені КУзПБ заходи. Доказів невиконання чи неналежного виконання ним обов`язків, зловживання правами або інших обставин, які б об`єктивно перешкоджали здійсненню ним повноважень ліквідатора, заявником не доведено. З огляду на відсутність передбачених ч. 4 ст. 28 КУзПБ підстав для відсторонення арбітражного керуючого Ракущинця А.А. від виконання повноважень ліквідатора, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Закарпатській області. ГУ ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 та прийняти нове рішення, яким задоволити клопотання про призначення нового ліквідатора у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статей 28 та 48 КУзПБ, відмовивши у припиненні повноважень ліквідатора Ракущинця А.А. Скаржник зазначає, що 11.12.2025 зборами кредиторів більшістю голосів прийнято рішення про його відсторонення та призначення нового ліквідатора шляхом автоматизованого відбору, а зауважень щодо порядку прийняття такого рішення матеріали справи не містять. ГУ ДПС у Закарпатській області вказує, що відповідно до ст. 48 КУзПБ саме комітет кредиторів уповноважений вирішувати питання щодо припинення повноважень арбітражного керуючого та призначення іншого, а ч. 4 ст. 28 КУзПБ надає комітету кредиторів право у будь-який час звернутися до суду з відповідним клопотанням незалежно від наявності інших підстав для відсторонення. Крім того, скаржник посилається на те, що кандидатура Ракущинця А.А. раніше не пропонувалася комітетом кредиторів, а тому його призначення судом відбулося з порушенням вимог КУзПБ. У поданому відзиві арбітражний керуючий Ракущинець А.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Зазначає, що клопотання ГУ ДПС у Закарпатській області від 12.12.2025 не містило жодних конкретних підстав для відсторонення його від виконання повноважень ліквідатора, а саме по собі рішення комітету кредиторів не є безумовною підставою для такого відсторонення, оскільки суд повинен перевірити його мотиви з урахуванням принципу незалежності арбітражного керуючого та недопущення зловживання процесуальними правами. Звертає увагу, що рішення про відсторонення було прийняте лише через 14 днів після його призначення ліквідатором, що свідчить про суб`єктивну незгоду ГУ ДПС з його намірами щодо відновлення платоспроможності боржника та максимального погашення вимог кредиторів. Також зазначає, що доводи апелянта про незаконність його призначення ліквідатором уже були предметом апеляційного перегляду, за результатами якого постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 ухвалу суду першої інстанції від 26.11.2025 у відповідній частині залишено без змін. Крім того, передбачений апелянтом спосіб призначення нового ліквідатора шляхом автоматизованого відбору не відповідає положенням ст. 28 КУзПБ, оскільки ліквідатор у разі відсторонення призначається судом за клопотанням комітету кредиторів. Інших клопотань чи заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасники справи не подавали. 25.06.2026 в судовому засіданні взяли участь представники апелянта, кредиторів: ТОВ "Бейс Інвест" та Закарпатська товарна біржа "Ініціаліс", а також арбітражний керуючий, які навели доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Зазначене підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронних кабінетів учасників справи. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Беручи до уваги зазначене, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників учасників справи, які не з`явилися. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КузПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Частини 1, 2 ст. 10 КУзПБ визначають, що арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Вимоги до арбітражного керуючого, права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень визначені у ст. 12 Кодексу. Зокрема, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду та суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених цим Кодексом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами; 5) запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою; 6) отримувати інформацію з державних реєстрів; 7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Водночас арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці вебсайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 8) надавати державному реєстратору в електронній формі через вебпортал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством. Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 Кодексу). Частиною 1 ст. 61 КУзПБ передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; ті інші повноваження. Частина 4 ст. 61 КУзПБ передбачає, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (ч. 3 ст. 12 КУзПБ). Статтею 28 Кодексу визначено порядок та підстави для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. Так, за приписами ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів (абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ). Згідно з абз. 11 ч. 4 ст. 28 КУзПБ комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень незалежно від наявності таких підстав. Матеріалами справи підтверджується, що 11.12.2025 відбулось засідання зборів кредиторів ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» на якому було прийнято рішення про припинення повноважень арбітражного керуючого Ракущинець А.А. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України за принципом випадкового вибору. Вказане рішення оформлене протоколом засідання зборів кредиторів ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» № 01 від 11.12.2025. Відповідно до абз. 13 ч. 4 ст. 28 КУзПБ за наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19, зазначено, що законодавцем визначено три випадки (і відповідні їм підстави) відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень: - за заявою самого арбітражного керуючого абз. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ; - за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою господарського суду за наявністю підстав, визначених у самому Кодексі - абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ; - за клопотанням комітету кредиторів незалежно від наявності підстав абз. 3 ч. 4 ст. 28 КУзПБ. Верховний Суд також зауважив, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/18129/17). Відповідно до ч. 3 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно, розумно, у межах повноважень та з урахуванням інтересів усіх учасників провадження у справі про неплатоспроможність. Арбітражний керуючий, в силу норм КУзПБ, має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб`єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого. Через арбітражного керуючого здійснюються правовідносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа. Положеннями п. 4 ч. 8 ст. 48 КУзПБ передбачено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого. Згідно із абз. 9 ч. 8, ч. 9 ст. 48 КУзПБ арбітражний керуючий має право брати участь у роботі комітету кредиторів з правом дорадчого голосу. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів. Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства. Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами. Статтею 43 ГПК України визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Отже, суд має забезпечити баланс інтересів усіх учасників справи про банкрутство, перевірити дотримання їх прав та законних інтересів, зокрема перевірити, чи не допускають учасники справи зловживання своїми процесуальними правами з метою протиправного втручання у здійснення арбітражним керуючим своїх обов`язків або з метою впливу на нього для прийняття арбітражним керуючим рішень, що не відповідають інтересам усіх кредиторів та інтересам правосуддя, або навпаки, чи не призводять дії/бездіяльність арбітражного керуючого до негативних наслідків для інших учасників справи. Нормами чинного законодавства визначено, що у разі надходження клопотання від комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого, господарський суд зобов`язаний щонайменше перевірити дотримання порядку скликання та проведення загальних зборів та/або комітету кредиторів, законність обрання/формування загальними зборами кредиторів комітету кредиторів, прийняте зборами кредиторів чи комітетом кредиторів рішення та реалізацію цього рішення через відповідне клопотання до господарського суду в порядку ч. 4 ст. 28 Кодексу. Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що хоча абз. 3 ч. 4 ст. 28 КУзПБ комітету кредиторів і надано право у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень не залежно від наявності підстав, комітет кредиторів не позбавлений можливості навести у відповідному клопотанні підстави прийнятого рішення, не охоплені пунктами 1) - 6) абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ. Такими підставами можуть бути зокрема, загальна тривалість процедур банкрутства, недосягнення позитивних фінансових результатів у процедурі санації тощо, не пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків або існуванням обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень. У разі подачі комітетом кредиторів клопотання про відсторонення арбітражного керуючого, задоволення такого клопотання є правом, а не обов`язком суду, таке прохання не може бути безумовною підставою для відсторонення арбітражного керуючого. Суд повинен з`ясувати мотиви цього клопотання через призму принципу незалежності арбітражного керуючого. Тобто, з огляду на положення статей 74, 76-77 ГПК України, клопотання про відсторонення арбітражного керуючого має бути обґрунтованим і вмотивованим. У ньому, зокрема, може даватися оцінка професійним якостям арбітражного керуючого, його компетентності, доброчесності при виконанні повноважень тощо. При цьому, господарський суд у разі надходження клопотання комітету кредиторів про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень без зазначення підстав такого, поряд із встановленням вказаних вище обставин, повинен вжити заходи з метою запобігання зловживанню процесуальними правами, а також недопущення порушення ч. 1 ст. 13 КУзПБ, за змістом якої під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. Отже, місцевий господарський суд, розглядаючи клопотання зборів кредиторів боржника про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень та реалізуючи принцип судового нагляду, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має здійснити перевірку доводів заявника, з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим покладених на нього обов`язків, достеменно встановити факти невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов`язків, визначених Кодексом, та/або встановити інші обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, в залежності від чого ухвалити мотивоване і обґрунтоване рішення. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі №922/3369/19. Як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, заявником, як головою комітету кредиторів, у поданому суду клопотанні не наведено жодних підстав для відсторонення ліквідатора боржника. При цьому, судами при розгляді зазначеного клопотання встановлено, що ліквідатором у межах ліквідаційної процедури вчиняються всі відповідні заходи, визначені КУзПБ. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що прийняття зборами кредиторів рішення про припинення повноважень арбітражного керуючого та звернення до суду з відповідним клопотанням саме по собі зумовлює обов`язок господарського суду відсторонити такого арбітражного керуючого. Так, ч. 4 ст. 28 КУзПБ передбачає право комітету кредиторів у будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого незалежно від наявності визначених цією нормою підстав. Водночас Верховний Суд у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 наголосив, що процедура відсторонення арбітражного керуючого в кінцевому підсумку належить до компетенції суду, а рішення комітету кредиторів не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили та підлягає оцінці відповідно до ст. 86 ГПК України. Отже, посилання апелянта на те, що рішення зборів кредиторів від 11.12.2025 прийняте більшістю голосів та зауваження щодо процедури його прийняття відсутні, підтверджує дотримання порядку формування волевиявлення кредиторів, однак не свідчить про безумовність його реалізації судом. Дотримання процедури скликання та проведення зборів кредиторів є лише однією з обставин, які підлягають перевірці господарським судом у межах судового нагляду у справі про банкрутство. При цьому, колегія суддів враховує, що відсутність у клопотанні конкретних підстав, передбачених п.п. 1 - 6 ч. 4 ст. 28 КУзПБ, сама по собі не позбавляє комітет кредиторів права на звернення з таким клопотанням. Разом з тим, це не усуває обов`язку суду перевірити обставини прийняття такого рішення, його мотиви та не допустити використання передбаченого законом механізму відсторонення всупереч принципу незалежності арбітражного керуючого. Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміст апеляційної скарги свідчить про те, що фактично єдиною обставиною, якою ГУ ДПС у Закарпатській області пояснює необхідність зміни ліквідатора, є те, що кандидатура Ракущинця А.А. не пропонувалася комітетом кредиторів, а його призначення ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2025, на переконання апелянта, відбулося з порушенням КУзПБ. Однак зазначений довід не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки правомірність призначення Ракущинця А.А. ліквідатором ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» вже була предметом апеляційного перегляду. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Закарпатській області на ухвалу від 26.11.2025 залишено без задоволення, а зазначену ухвалу в частині призначення Ракущинця А.А. ліквідатором - без змін. Відтак повторне посилання апелянта на незгоду із порядком призначення ліквідатора фактично зводиться до повторної оцінки питання, яке вже було предметом судового контролю в межах цієї справи. Водночас апелянтом не наведено нових обставин, які виникли після призначення Ракущинця А.А. ліквідатором та свідчили б про неналежне здійснення ним повноважень, порушення прав чи законних інтересів кредиторів або про наявність інших обставин, які ставили б під сумнів можливість подальшого виконання ним повноважень. Як встановлено судом першої інстанції, у межах ліквідаційної процедури арбітражним керуючим вчинялися передбачені КУзПБ заходи, а протилежного скаржником належними та допустимими доказами не доведено. Колегія суддів також бере до уваги, що рішення про припинення повноважень Ракущинця А.А. було прийняте 11.12.2025, тобто через нетривалий проміжок часу після його призначення ліквідатором ухвалою від 26.11.2025. Такий короткий часовий проміжок не може свідчити про зловживання кредиторами своїми процесуальними правами, однак у сукупності з відсутністю у клопотанні будь-яких зауважень до фактичного виконання ліквідатором своїх обов`язків підтверджує, що рішення про його заміну не було пов`язане з встановленими недоліками у здійсненні ліквідаційної процедури. Окремо колегія суддів вважає необґрунтованими вимоги апелянта щодо призначення нового ліквідатора шляхом автоматизованого відбору із застосуванням ЄСІТС за принципом випадкового вибору. Відповідно до ст. 28 КУзПБ клопотання про відсторонення арбітражного керуючого має містити кандидатуру арбітражного керуючого для його призначення у справі про банкрутство. Водночас автоматизований відбір за принципом випадкового вибору передбачений ст. 28 КУзПБ для визначення кандидатури розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, тоді як ліквідатор у справі про банкрутство юридичної особи призначається господарським судом за клопотанням комітету кредиторів. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ані рішення зборів кредиторів від 11.12.2025, ані подане на його виконання клопотання ГУ ДПС у Закарпатській області не містили конкретної кандидатури іншого арбітражного керуючого, а передбачали її визначення судом шляхом випадкового автоматизованого відбору. Вказаний спосіб призначення нового ліквідатора скаржник просить застосувати і в апеляційній скарзі. Отже, заявлений апелянтом спосіб реалізації рішення зборів кредиторів не узгоджується зі встановленим ст. 28 КУзПБ порядком призначення ліквідатора після відсторонення попереднього арбітражного керуючого. Таким чином, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції положень статей 28 та 48 КУзПБ не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Право кредиторів ініціювати питання про зміну арбітражного керуючого не є тотожним безумовному обов`язку суду задовольнити відповідне клопотання, а рішення зборів кредиторів підлягає оцінці судом з урахуванням усіх обставин справи, принципу судового нагляду та незалежності арбітражного керуючого. Відтак колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ГУ ДПС у Закарпатській області. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом. Керуючись ст. ст. 129, 269-270, 275-276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі №907/674/24 - без змін. 2. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області. У зв`язку із перебуванням у відпустці колегії суддів, повний текст постанови підписано 24.08.2026. Головуючий суддя О.І. МАТУЩАК Судді О.В. ПРЯДКО О.С. СКРИПЧУК