Текст рішення
УХВАЛА
26 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/674/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Закарпатській області
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області
про відсторонення арбітражного керуючого
у справі № 907/674/24
за заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області
до Приватного акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса"
про визнання банкрутом,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.09.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Машинобудівний завод "Тиса"; визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Закарпатській області у розмірі 11 314 135, 37 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Чорнія Мар`яна Володимировича.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2025 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.
Постановою суду від 03.06.2025 припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса»; припинено повноваження розпорядника майна боржника) арбітражного керуючого Чорній М.В.; визнано ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса»; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чорнія М.В.
Ухвалою суду від 26.11.2025 призначено ліквідатором ПрАТ «Машинобудівний завод «Тиса» арбітражного керуючого Ракущинця А.А.
02.03.2026 до суду надійшли клопотання ГУ ДПС у Закарпатській області про відсторонення арбітражного керуючого Ракущинця А.А. від виконання обов`язків ліквідатора.
Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 08.05.2026 у задоволенні клопотань ГУ ДПС у Закарпатській області про відсторонення арбітражного керуючого Ракущинця А.А. відмовив.
ГУ ДПС у Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про відсторонення арбітражного керуючого.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 у справі №907/674/24 - без змін.
До Верховного Суду від ГУ ДПС у Закарпатській області надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №907/674/24 та задовольнити заяву про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі від 27.02.2026 та відсторонити від виконання повноважень ліквідатора у справі №907/674/24 арбітражного керуючого Ракущинця Андрія Андрашовича та призначити нового ліквідатора у справі визначеного шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
Крім того, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/674/24 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026.
10.08.2026 до Верховного Суду від Закарпатської товарної біржі «Ініціаліс» надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження. Заявник просить відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Закарпатській області на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №907/674/24 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами перегляду ухвал місцевих господарських судів за клопотаннями про відсторонення арбітражних керуючих від виконання повноважень ліквідатора боржника.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №907/674/24, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 про відмову у відстороненні арбітражного керуючого у справі № 907/674/24, можливість оскарження якої у касаційному порядку не передбачено частиною третьою статті 9 КУзПБ.
Такий правовий висновок також викладено, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 30.01.2026 у справі №916/4552/24, від 10.11.2025 у справі 911/408/17, від 05.08.2025 у справі №915/187/22, від 22.05.2025 у справі №903/347/24.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026 у справі №907/674/24, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень Верховним Судом не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №907/674/24 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області, яка подана ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 25.06.2026.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік