Справа № 905/1977/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2026 року м. Харків Справа № 905/1977/21 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М. за участю: секретаря судового засідання Пархоменко О.В.; представника заявника апеляційної скарги - Колодка Б.О. (самопредставництво витяг з ЄДРЮОФОПГФ) поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів на підставі ухвали суду; представника ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" в особі ліквідатора - адвокат Дерека Д.В. (довіреність б/н від 31.01.2026) поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів на підставі ухвали суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вх. №1289 Д/1) на ухвалу постановлену Господарським судом Донецької області у складі судді Величко Н.В. 01.06.2026 за результатом розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з грошовими вимогами до боржника на суму 31780735,30грн (вх.№2015/26 від 08.05.26) у справі №905/1977/21 за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТ-ЮА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" про банкрутство ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду Донецької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №905/1977/21 про банкрутство ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли. 08.05.2026 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до суду із заявою № 1792/5/32-00-13-01-06 від 08.05.2026 з грошовими вимогами до боржника на суму 31780735,30грн (вх.№ 2015/26). Вимоги контролюючого органу обґрунтовані матеріалами документальної позапланової виїзної перевірки боржника з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників декларацій з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "Вест Голд Бізнес" за 2016 рік. За результатами перевірки податковим органом зафіксовано порушення боржником пунктів 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що виявилося у безпідставному формуванні податкового кредиту за непідтвердженими господарськими операціями та призвело до заниження податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2016 року. На підставі вказаного Акта перевірки контролюючим органом 27.03.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення (ППР) форми "Р" №0002044614 на загальну суму 31775410,50грн (з яких основне зобов`язання 21183607,00грн, штрафні/фінансові санкції - 10591803,50 грн). Посилаючись на статті 19, 67 Конституції України, статтю 36, пункти 14.1.39, 14.1.156, 14.1.137 статті 14 ПКУ, Заявник зазначає про невиконання боржником свого податкового обов`язку та наявність у ДПС повноважень щодо адміністрування та стягнення відповідних сум. Кредитор вказує, що станом на момент звернення із заявою зазначене ППР є неузгодженим у зв`язку з його судовим оскарженням в адміністративному порядку у справі №200/8323/19-а, яка наразі перебуває на розгляді в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду. Обґрунтовуючи правомірність заявлення неузгодженого боргу, кредитор посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, згідно з яким неузгодженість грошового зобов`язання не означає, що воно не існує, та не перешкоджає його розгляду в межах справи про банкрутство. Додатково заявник зазначає, що КУзПБ не містить заборони на пред`явлення конкурсних вимог у ліквідаційній процедурі (постанова ВС від 25.07.2023 у справі №922/5231/21), а господарський суд у справі про банкрутство має самостійно дослідити первинні документи для встановлення наявності зобов`язання (постанови ВС у справах №908/710/18 та №908/2189/17). Заявник також зазначив, що не є заінтересованою особою щодо боржника в розумінні статті 1 КУзПБ. На підставі викладеного кредитор просить суд збільшити розмір його вимог та визнати грошові зобов`язання боржника у сумі 31780735,30грн із таким розподілом за чергами задоволення: - 1 черга - 5 324,80грн (витрати на сплату судового збору за подання заяви); - 3 черга - 21 183 607,00грн (основне зобов`язання з ПДВ); - 6 черга - 10 591 803,50грн (штрафні санкції). Ліквідатор Боржника - арбітражний керуючий Курбанов Назім Вахід-Огли, на виконання ухвали Господарського суду Донецької області від 12.05.2026 у справі №905/1977/21, надіслав до суду офіційне повідомлення про повну відмову у визнанні додаткових грошових вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у сумі 31780735,30 грн. Заперечення ліквідатора обґрунтовані наступним: 1.Факт судового скасування ППР та набрання рішенням законної сили. Ліквідатор зазначає, що боржник у судовому порядку оскаржив податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються вимоги кредитора. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №200/8323/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, позовні вимоги ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" задоволено повністю. Спірне ППР форми "Р" №0002044614 від 27.03.2019 визнано протиправним та скасовано. Відповідно до статті 255 КАС України вказане судове рішення набрало законної сили 20.12.2021, що свідчить про юридичну відсутність у боржника податкового боргу за цим актом. 2.Спростування статусу "неузгодженості" вимог та розрізнення судової практики. Ліквідатор зазначає, що твердження ДПС про перебування ППР у статусі "неузгодженого" через касаційне оскарження не відповідає дійсності. Арбітражний керуючий наголошує на безпідставності посилання Кредитора на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №904/1693/19. У зазначеному прецеденті на момент розгляду кредиторських вимог правомірність ППР перебувала на розгляді суду першої інстанції (тобто акт контролюючого органу залишався чинним), тоді як у даній справі №905/1977/21 є судове рішення про скасування ППР, яке вже набрало законної сили. Ліквідатор послався на правову позицію, відображену в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2021 у справі №904/1693/19, де аналогічні вимоги ДПС були відхилені через скасування ППР адміністративними судами. 3.Нормативне відкликання ППР та відсутність інших доказів боргу. Керуючись статтею 1 КУзПБ, підпунктами 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, ліквідатор вказує, що податковий борг має бути обов`язково узгодженим. Натомість, відповідно до прямої норми підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПКУ, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо воно скасоване судовим рішенням, що набрало законної сили. Оскільки ППР №0002044614 від 27.03.2019 є відкликаним у силу закону, грошові зобов`язання боржника за ним повністю відсутні, а жодних інших первинних документів на підтвердження наявності боргу кредитором суду не надано. На підставі викладеного ліквідатор просив суд повністю відмовити у визнанні грошових вимог додаткового органу в сумі 31780735,30 грн. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21 відмовлено повністю у визнанні кредиторських вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079) до ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" на суму 31780735,30грн (вх.№ 2015/26 від 08.05.26). Суд зазначив, що кредиторські вимоги податкового органу, що базуються на неузгодженому податковому зобов`язанні, не можуть бути визнані у справі про банкрутство доки воно залишається неузгодженим, адже саме узгодження є підставою для виникнення обов`язку щодо погашення (сплати) такого зобов`язання. Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0002044614 від 27.03.2019, на якому ґрунтуються вимоги кредитора, оскаржено боржником в судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №200/8323/19-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, вказане ППР визнано протиправним та скасовано. В силу вимог статті 255 КАС України та частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені цим судовим рішенням, мають преюдиційний характер, а саме рішення, яке набрало законної сили 20.12.2021, не може бути поставлене під сумнів (принцип res judicata). Здійснивши перевірку відомостей ЄДРСР, суд встановив, що ухвалою Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №200/8323/19-а відкрито касаційне провадження. Проте, станом на дату розгляду кредиторських вимог (01.06.2026), матеріали справи не містять доказів зупинення виконання або скасування постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021. Судове рішення є чинним, а його правові наслідки - незмінними. Оскільки податкове повідомлення-рішення №0002044614 від 27.03.2019 визнано протиправним та скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року по справі №200/8323/19-а, що набрало законної сили 20 грудня 2021 року, тому у ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" відсутній податковий борг на заявлену суму, а зазначене податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Відповідно, податковий орган втратив право вимагати сплати скасованих податкових зобов`язань. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на суму 31780735,30грн. 10.06.2026 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд з апеляційною скаргою, в якій просить: 1. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ". 2. Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 задовольнити. 3. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21.про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" - скасувати. 4. Ухвалити нову ухвалу, якою визнати грошові вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та задовольнити в наступній черговості: 1 черга 5324,80 грн.; 3 черга - 21 183 607 грн.; 6 черга - 10 591 803, 50 грн. Переважна частина апеляційної скарги є повторенням тексту заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання кредиторських вимог від 08.05.2026. Апелянт повторно наводить обставини документальної позапланової перевірки Боржника за 2016 рік щодо взаємовідносин із ТОВ "Вест Голд Бізнес" та деталізує поперіодне заниження ПДВ. Скаржник здійснює розширене цитування норм матеріального права (пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України) на підтвердження обов`язку платника вести облік на підставі первинних документів та правил формування податкового кредиту. Посилаючись на статті 1, 45, 60 КУзПБ, апелянт обґрунтовує та доводить своє право на звернення до суду в ліквідаційній процедурі із заявою з кредиторськими вимогами. Крім того, скаржник посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19, наполягаючи, що неузгодженість грошового зобов`язання не свідчить про його відсутність та не перешкоджає розгляду вимог у справі про банкрутство. Як зазначає скаржник, норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі (аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі №922/5231/21). Апелянт посилається на те, що відповідно до ст.1 та ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства метою провадження у справі про банкрутство є справедливе врегулювання вимог усіх кредиторів боржника. Позбавлення держави в особі Східного МУ ДПС можливості заявити та підтримати спірні вимоги, щодо яких триває касаційний перегляд є порушенням балансу інтересів учасників процедури банкрутства. Апелянт наголошує, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №200/8323/19-а відкрито касаційне провадження за скаргою ДПС, а отже, податковий спір не є остаточно завершеним та існує ймовірність скасування судових актів про скасування ППР №0002044614 від 27.03.2019. Відмова у визнанні та включенні грошових вимог відповідно до податкового повідомлення рішення (форма "Р2) №0002044614 від 27.03.2019 року на суму 31775410,50грн виключно з підстав наявності судових рішень попередніх інстанцій, які перебувають на касаційному перегляді, створює ризик безповоротної втрати державою можливості реалізувати свої майнові права, як кредитора у справі про банкрутство, оскільки затвердження звіту ліквідатора призведе до припинення юридичної особи Боржника та закриття провадження у справі про банкрутство, що унеможливить захист майнових інтересів держави у майбутньому та порушить баланс інтересів учасників справи. Саме тому до завершення касаційного перегляду та ухвалення остаточного судового рішення Верховним Судом заявлені вимоги підлягають задоволенню як неузгодженні кредиторські вимоги. Зазначає, що законодавцем наділено господарські суди у справі про банкрутство повноваженнями щодо розгляду спору між боржником та суб`єктом владних повноважень за правилами офіційного з`ясування всіх обставин справи, характерними для розгляду адміністративних спорів, що не передбачено загальними нормами ГПК України. Апелянт, з посиланням на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі №904/1693/19 зазначає, що неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство. Вважає, що відповідно до вищезазначеного правового висновку Великої Палати Верховного Суду, орган ДПС має право звернутися з заявою про визнання неузгоджених кредиторських вимог. Також апелянт посилається на пункт 4 частини 3 статті 277 ГПК України, зазначаючи, що оскаржувана ухвала підлягає обов`язковому скасуванню, оскільки суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та обов`язки Східного МУ ДПС, як органу стягнення, не врахувавши належним чином його позицію, спрямовану на погашення податкового боргу. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 справу №905/1977/21 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Плахов О.В., суддя Слободін М.М. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2026 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи, що стосуються розгляду заяви Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1792/5/32-00-13-01-06 від 08.05.2026 з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 2015/26) у справі №905/1977/21 та відкладено вирішення питань щодо руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи. 17.06.2026 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21; установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; установлено строк до 10.07.2026 для подання заяв та клопотань. Призначено справу до розгляду на 28.07.2026 о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. 03.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" арбітражного керуючого Курбанова Назіма Вахід-Огли надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ліквідатор просить суд залишити апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21 залишити без змін. Ліквідатор наголошує, що спірне ППР №0002044614 від 27.03.2019 року не є просто неузгодженим, воно офіційно визнано протиправним та скасовано рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 року у справі №200/8323/19-а, яке набрало законної сили після постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 року. В силу пп. 60.1.4 ПКУ скасоване судом ППР є відкликаним, а податковий борг за ним повністю відсутній. Щодо наведеної апелянтом судової практики у справі №904/1693/19 ліквідатор зазначає, що вона (практика) стосується права заявляти чинні, але неузгоджені зобов`язання (коли спір ще розглядається в першій інстанції). Натомість у даній справі ППР вже остаточно скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили. Ліквідатор посилається на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2021 у тій же справі №904/1693/19, де вимоги ДПС були відхилені судом саме через подальше скасування ППР адміністративними судами. Ліквідатор посилається на те, що відкриття касаційного провадження у справі №200/8323/19-а автоматично не зупиняє дію і не позбавляє законної сили рішення судів попередніх інстанцій. Судові рішення про скасування ППР є чинними. Господарський суд був зобов`язаний виходити з підтвердженої судовим рішенням відсутності боргу, а не будувати рішення на суб`єктивних припущеннях ДПС про теоретично можливу зміну рішень Верховним Судом у майбутньому. За твердженням ліквідатора, КУзПБ дозволяє включати до реєстру вимог кредиторів виключно наявні та документально підтверджені грошові вимоги, а не потенційні чи умовні борги, виникнення яких залежить від майбутніх юридичних подій. Ризик завершення ліквідаційної процедури не має правового значення для встановлення дійсності боргу і не може бути підставою для бездоказового розширення реєстру, що порушило б права інших кредиторів. Арбітражний керуючий також вважає безпідставними доводи скаржника про порушення п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України з посиланням на те, що Східне МУ ДПС було учасником розгляду справи, самостійно ініціювало провадження, подавало докази, викладало правову позицію, а його представник брав участь у судовому засіданні 01.06.2026 року. Жодні права незалучених осіб судом першої інстанції не вирішувалися, тому пункт 4 частини 3 статті 277 ГПК України до спірних правовідносин не застосовується. 20.07.2026 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке обґрунтоване перебуванням станом на дату судового засідання у щорічній відпустці представника апелянта (на якого покладені функції супроводження судових справ відповідної категорії) В судове засідання Східного апеляційного господарського суду, призначене на 28.07.2026, представники сторін не з`явились. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 задоволено клопотання апелянта про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 18.08.2026 о 10:00 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 131. Явку представників сторін до судового засідання визнано не обов`язковою. Попереджено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які суд вважає достатніми для можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав. В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.08.2026 приймали участь в режимі відеоконференції представник апелянта та представниця банкрута. Представник апелянта (Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) надав пояснення по суті спору, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану ухвалу. Просив визнати грошові вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та задовольнити в наступній черговості: 1 черга 5324,80 грн.; 3 черга - 21 183 607 грн.; 6 черга - 10 591 803, 50 грн. Представниця банкрута заперечувала проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, зокрема, викладених ліквідатором у відзиві на апеляційну скаргу, які повністю підтримала. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, надані в судових засіданнях заперечення представниці боржника, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне. Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (частина 1 статті 2 КУзПБ). За визначеннями, наведеними у статті 1 КУзПБ, кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Відповідно до абзацу 5 статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів). Водночас до складу грошових зобов`язань боржника не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно з частиною 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково). Зазначені правила розгляду заяв кредиторів та обов`язок суду перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником застосовуються судом і при розгляді кредиторських вимог у ліквідаційній процедурі. У справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Право кредитора подавати докази на власний розсуд дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами, що свідчать про цивільно-правові чи інші відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ГПК України), положеннями пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом. Податковий Кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України). За правилами абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом про визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, кредиторські вимоги Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у сумі 31 780 735,30грн базуються виключно на податковому повідомленні-рішенні форми "Р" №0002044614 від 27.03.2019, яким боржнику донараховано податок на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції за результатами документальної позапланової перевірки за 2016 рік. Колегія суддів зазначає, що правомірність вказаного ППР форми "Р" № 0002044614 від 27.03.2019 була предметом самостійного судового дослідження в порядку адміністративного судочинства, за результатами якого рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 у справі №200/8323/19-а позовні вимоги ТОВ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" задоволено повністю - податкове повідомлення-рішення №0002044614 від 27.03.2019 визнано протиправним та скасовано. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №200/8323/19-а апеляційну скаргу контролюючого органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 16.06.2021 залишено без змін. Відповідно до частини 2 статті 255 КАС України рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 набрало законної сили 20.12.2021. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №200/8323/19-а відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16.06.2021 та на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021, матеріали справи витребувано з суду першої інстанції. Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що Господарський суд Донецької області, описуючи та враховуючи результат судового оскарження податкових повідомлень-рішень, помилково у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначив дату ухвалення рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/8323/19-а як "27 січня 2021 року" замість правильної та фактичної дати 16 червня 2021 року, що вбачається з наявних у матеріалах справи доказів та підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень. Колегія суддів зазначає, що вказана неточність є технічною опискою, яка не впливає на правильність встановлених судом фактичних обставин справи та законність судового акта по суті, у зв`язку з чим вона усувається апеляційним господарським судом при викладенні тексту цієї постанови. Східний апеляційний господарський суд констатує, що правильним та преюдиційним для спірних правовідносин є рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/8323/19-а саме від 16 червня 2021 року. В силу вимог частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Одним з фундаментальних елементів верховенства права є принцип правової певності (res judicata), який виключає можливість повторного оцінювання законності акта індивідуальної дії судом іншої юрисдикції. Господарський суд не наділений процесуальною компетенцією здійснювати повторну правову оцінку або переглядати висновки адміністративного суду, викладені в судовому рішенні, що набрало законної сили. Визнання грошових вимог на підставі скасованого податкового повідомлення-рішення свідчило б про неправомірне перебирання господарським судом функцій суду адміністративної юрисдикції та грубе порушення принципу остаточності судових рішень. Оскільки спірне ППР скасоване рішенням адміністративного суду, що набрало законної сили, воно є відкликаним у силу закону (пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України). Скасування та відкликання акта індивідуальної дії виключає (анулює) будь-які правові підстави для існування податкового боргу чи грошового зобов`язання Боржника, а контролюючий орган втратив матеріальне право вимоги. Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі №904/1693/19 відхиляються колегією суддів через помилковість поширення скаржником вказаної правової позиції на спірні правовідносини, оскільки правова позиція Великої Палати стосується правового статусу чинного, але неузгодженого зобов`язання, податковий спір щодо якого перебуває на розгляді суду першої інстанції й акт контролюючого органу не скасовано. Натомість у даній справі №905/1977/21 ППР є остаточно скасованим судовим рішенням у справі №200/8323/19-а, яке набрало законної сили. Отже, фактичні обставини у справі №905/1977/21 та № 904/1693/19 є різними. Крім того, при новому розгляді справи №904/1693/19, на яку посилається апелянт, Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 28.09.2021 відхилив вимоги ДПС саме через факт набрання законної сили рішеннями адміністративних судів про скасування ППР, що повністю узгоджується з висновками Господарського суду Донецької області у даній справі. Оцінюючи доводи апелянта про те, що факт відкриття касаційного провадження у справі №200/8323/19-а свідчить про незавершеність податкового спору та створює ризик безповоротної втрати бюджетних коштів у разі ліквідації боржника, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. Відповідно до засад адміністративного та господарського судочинства, сам факт відкриття касаційного провадження не зупиняє дію судових рішень нижчих інстанцій і не позбавляє їх законної сили. Верховний Суд не постановлював ухвали про зупинення виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2021. До моменту ухвалення Верховним Судом протилежного рішення, скасування ППР є чинним правовим фактом, який господарський суд зобов`язаний покласти в основу свого рішення в силу статті 236 ГПК України. Суд не має права будувати судове рішення на гіпотетичних припущеннях про майбутнє. Судове рішення господарського суду в силу статті 236 ГПК України має базуватися виключно на юридичних фактах, що існують на момент розгляду спору, а не на гіпотетичних припущеннях сторін про теоретично можливу зміну обставин у майбутньому. Кодекс України з процедур банкрутства розглядає та дозволяє включати до реєстру вимог кредиторів виключно наявні, дійсні та підтверджені належними доказами вимоги. Потенційні або умовні вимоги, виникнення яких залежить від майбутніх подій/рішень, не можуть бути включені до реєстру. Безпідставним також є довід апелянта про порушення судом пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України. Вказана норма пов`язує скасування рішення із фактом незалучення особи до участі у справі. Матеріали справи свідчать, що Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків є безпосереднім заявником (кредитором) у цих правовідносинах, самостійно ініціювало розгляд заяви, надавало власні докази, а представник управління безпосередньо брав участь у судовому засіданні 01.06.2026 року та надавав усні пояснення. Відтак, права та інтереси контролюючого органу досліджувалися судом безпосередньо за його участю, а засади рівності, змагальності та диспозитивності були повністю дотримані судом першої інстанції. З урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження наявних у справі доказів дійшов правомірного висновку про відсутність матеріально-правових підстав для задоволення заяви Східного міжрегіонального управління ДПС. Оскільки єдина підстава заявленого боргу (ППР) є скасованою судовим рішенням, що набрало законної сили, та вважається відкликаною в силу закону, грошове зобов`язання Боржника перед Державним бюджетом відсутнє. Колегія суддів зазначає, що аргументи Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків були почуті, проте доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням обставин даної справи, встановлених судом, наведеного вище не спростовують та не впливають на правильність вирішення спору. Фактично, доводи апеляційної скарги повторюють позицію управління в суді першої інстанції, яким було надано належну та вичерпну правову оцінку місцевим господарським судом, з якою Східний апеляційний господарський суд повною мірою погоджується. Жодних переконливих правових обґрунтувань, які б спростовували факт відсутності матеріально-правових підстав для існування податкового боргу та законного відкликання спірного податкового повідомлення-рішення в силу закону, апелянтом не надано. Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає. Враховуючи вищенаведене, Східний апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21 підлягає залишенню без змін. З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 01.06.2026 у справі №905/1977/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 27.08.2026. Головуючий суддя І.А. Шутенко Суддя О.В. Плахов Суддя М.М. Слободін