Справа № 922/1676/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/1676/24 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Плахов О.В. , суддя Попков Д.О. за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О. від заявника апеляційної скарги: Козлова П.Г. -представник; від інших учасників справи не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2026 р. у справі № 922/1676/24 за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" ВСТАНОВИВ: В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1676/24 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (далі - Боржник). Постановою суду від 27.03.2025 визнано ТОВ "ТД Агродар" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Беркута М.С. (далі- Ліквідатор), а 31.03.2025 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 75642. До суду першої інстанції 13.03.2026 від Головного управління ДПС у Харківській області надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 6091), в якій заявник просить суд розглянути заяву та визнати його грошові вимоги до боржника в розмірі 420400,00 грн штрафних санкцій та 5324,80 грн витрат зі сплати судового збору. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі №922/1676/24 відмовлено в задоволенні означеної заяви та відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Харківській області за заявою з грошовими вимогами до боржника за мотивами нарахування штрафу після введення мораторію. Головне управління ДПС у Харківській області (далі- Заявник, апелянт) із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі № 922/1676/24 та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ГУ ДПС про кредиторські вимоги до боржника у повному обсязі та визнати поточні кредиторські вимоги ГУ ДПС до боржника у загальній сумі 420 400,00 гривень (штрафна санкція) та 5 324,80 гривень (судовий збір). Зокрема, скаржник вважав, що суд першої інстанції при розгляді даного питання дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні означеної заяви, оскільки в порушення вимог положень підпункту 39.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України Боржник не виконав вимоги контролювального органу щодо надання документації з трансферного ціноутворення за 2020 звітний рік, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, тому вважав висновок суду про їх відхилення через запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів неправомірним. На думку скаржника, суд не дослідив тієї обставини, що з описової частини акту перевірки від 11.11.2025 № 42575/20-40-23-01-05/36036864 вбачається, що Державна податкова служба України ще 14.12.2023 реалізувала своє право, передбачене п. п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, а саме контролюючим органом було вперше направлено до ТОВ «Торговий дім Агродар» запит щодо надання документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції з експорту сільськогосподарської продукції. Відтак, боржник знав про вимогу контролюючого органу, мав законний строк для її виконання, але відповідну документацію не надав. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2026 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 08.09.2026. о 12:15. Відзивів на апеляційну скаргу у визначений судом строк, від інших учасників справи, не надходило. В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.09.2026 року представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, отже судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались правом участі у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України). Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду щодо задоволення заяви про визнання грошових вимог у справі про банкрутство, які ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні, прийнятому контролювальним органом за порушення боржником податкового законодавства. Предметом апеляційного розгляду є питання правомірності відхилення місцевим господарським судом грошових вимог контролювального органу. Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Кредитором є юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац 1 частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства). Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково). Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду в постанові від 20.06.2019 у справ № 915/535/17). Як вбачається з матеріалів справи Головне управління ДПС у Харківській області на підтвердження наявності перед ним у ТОВ "ТД Агродар" грошових зобов`язань, надало податкове повідомлення-рішення №00565142301 від 18.12.2025, прийнятого у зв`язку з невиконанням боржником вимог податкового органу про надання документації з трансферного ціноутворення за 2020 звітний рік. У матеріалах справи наявний акт № 42575/20-40-23-01-05/36036864 від 11.11.2025 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Агродар" (податковий номер 36036864), з питань неподання документації з трансфертного ціноутворення за 2020 звітний рік відповідно до п. п. 39.4.6 пункту 39.4 ст. 39 Кодексу". На підставі вказаного акта перевірки податковий орган сформував податкове повідомлення-рішення №00565142301 від 18.12.2025 на суму 420 400,00 грн штрафних санкцій, застосованих за порушення підпунктів 39.4.4, 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині неподання ТОВ "ТД Агродар" документації з трансфертного ціноутворення за 2020 рік. Разом з тим, як встановлено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" у розмірі 402 311 081,02 грн боргу (з яких: 371006561,02 грн - основного боргу, 31304520,00 грн - забезпечених заставою майна боржника), 30280,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ "ТД Агродар"; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Беркута М.С.; призначено попереднє засідання суду. Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 73346 здійснено 05.06.2024. Ухвалою суду від 05.12.2024 у попередньому засіданні суду визначено визнані судом вимоги, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ТД Агродар"; призначено підсумкове засідання суду. Постановою суду від 27.03.2025 визнано ТОВ "ТД Агродар" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, призначено ліквідатора, а 31.03.2025 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 75642. Згідно ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. У постанові Верховного Суду від 30.10.2024 у справі №908/1035/20 вказано, що протягом дії мораторію (що вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство) у процедурі розпорядження майном нарахування штрафних санкцій на конкурсні вимоги суперечить наведеним вище положенням ч. 3 ст. 41 КУзПБ. У свою чергу, у ліквідаційній процедурі в силу ч. 1 ст. 59 цього Кодексу у боржника не можуть виникати зобов`язання у виді штрафних санкцій за порушення ним вимог податкового законодавства. Отже, визнання судом відповідних вимог податкового органу як конкурсного кредитора може мати місце виключно у разі виникнення обов`язку зі сплати штрафних санкцій до відкриття провадження у справі про банкрутство. Доводи апеляційної скарги щодо виникнення штрафні санкції застосовані за неподання документації з трансферного ціноутворення за 2020 звітний рік, тобто період до порушення справи про банкрутство ТОВ «Торговий дім Агродар», судова колегія відхиляє з огляду на те, що в податковому повідомленні-рішенні від 11.11.2025 міститься посилання на запит від 29.09.2025, невиконання якого стало підставою прийняття вказаного рішення. Проте, з урахуванням вищенаведених норм закону, час вчинення боржником порушення взагалі не має значення в контексті розгляду заяви апелянта, оскільки сам штраф накладений ним протягом дії мораторію. З урахуванням тих обставин, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2024, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ "ТД Агродар, а також беручи до уваги час накладення штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») від 18.12.2025 №00565142301 від 18.12.2025, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що контролюючим органом застосовані до боржника штрафні (фінансові) санкції до ТОВ "ТД Агродар" на суму 420 400,00 грн. під час дії мораторію, що суперечить ч. 3 ст. 41 КУзПБ та є підставою для відхилення грошових вимог кредитора. За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2026р. у справі № 922/1676/24 ґрунтується на дотриманні норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати з розгляду апеляційної скарги відносяться на Заявника. Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2026 р. у справі № 922/1676/24 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2026 у справі № 922/1676/24 залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Головне управління ДПС у Харківській області Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення. Повний текст постанови підписано 10.09.2026. Головуючий суддя О.В. Стойка Суддя О.В. Плахов Суддя Д.О. Попков