Текст рішення
УХВАЛА
02 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 5009/4233/12
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство "Імір" в особі ліквідатора Сміта Володимира Георгійовича
відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ"
відповідач-2 - Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - приватний нотаріус Морозова Світлана Володимирівна
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П.
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 11.12.2017
у складі колегії суддів: Будко Н.В. (головуючий), Сгара Е.В., Геза Т.Д.
та на ухвалу господарського суду Запорізької області
від 18.10.2017
у складі судді Кричмаржевського В.А.
за заявою Приватного підприємства "Імір" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Сміта Володимира Георгійовича
про визнання права власності на нежитлове приміщення та визнання недійсним іпотечного договору №3713И/0415 від 17.04.2015
в межах справи №5009/4233/12
про банкрутство Приватного підприємства "Імір"
ВСТАНОВИВ:
26.01.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Донецького апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою №26/01-18 від 26.01.2018 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі №5009/4233/12 в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017 (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5009/4233/12 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018.
Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України в редакції з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги №26/01-18 від 26.01.2018, скаржником долучено до касаційної скарги копію квитанції №266610003 від 26.12.2017 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 34 261, 20 грн.
Суд зазначає, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Відтак, надана скаржником копія квитанції №266610003 від 26.12.2017 про сплату судового збору в розмірі 34 261, 20 грн. не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі №5009/4233/12.
Отже, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. касаційна скарга №26/01-18 від 26.01.2018 не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми.
Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на таке, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі №5009/4233/12 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 18.10.2017 у справі №5009/4233/12 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П. строк на усунення недоліків касаційної скарги до 23 квітня 2018 року.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Люкстрейдкомпані Київ" в особі ліквідатора Кандаурової А.П., що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук