Справа № 924/452/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 УХВАЛА "15" жовтня 2019 р. Справа №924/452/16 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді Юрчука М.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Тимошенка О.М., судді Коломис В.В., судді Василишина А.Р. за апеляційними скаргами Головного управління ДФС у Хмельницькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.07.19р. у справі №924/245/16 за заявою Компанії "Мрія арго холдинг паблік лімітед" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Поділля" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: На розгляді Північно-західного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги Головного управління ДФС у Хмельницькій області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 16.07.2019. В судовому засіданні 10.10.2019 року представником ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" подано заяву про відвід суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії: головуючого судді Тимошенка О.М., суддів Василишина А.Р. та Коломис В.В. від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у справі № 924/452/16. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019р. заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Тимошенка О.М., судді Коломис В.В., судді Василишина А.Р. від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у справі № 924/452/16 визнано необґрунтованою; зупинено апеляційне провадження у справі №924/452/16 до вирішення питання про відвід колегії суддів у даній справі; передано справу №924/452/16 для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Тимошенка О.М., судді Коломис В.В., судді Василишина А.Р. на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого визначити у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду визначено склад суду: суддя Юрчук М.І. Розглянувши дану заяву, суддя Північно-західного апеляційного господарського суду Юрчук М.І. не знайшов підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить до висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, установленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07. 1997р. №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007р. суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п.1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013р. зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно установлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N255, пп.28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/ 96, п.42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява №73797/01, п.119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. Рішення від 10 червня 1996р. у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п.32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984р. у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасі-лор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п.62, ECHR 2006-XIII). Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду чи судді-члену колегії на підставі особистих переконань і поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи. Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме: - суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; - суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу; - до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя; - незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Статтею 36 ГПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь в урегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі. Натомість, як убачається із поданої заяви про відвід, в якості підстави для твердження про наявність сумніву у неупередженості або об`єктивності колегії суддів у складі головуючого судді Тимошенка О.М., судді Коломис В.В., суддя Василишина А.Р. заявник припускає, що у даному апеляційному господарському суді існує велика завантаженість суддів господарськими справами, які надходять для апеляційного перегляду за апеляційними скаргами. На думку заявника, така поспішність у призначенні до розгляду апеляційної скарги Товариства викликає занепокоєння, адже фактично унеможливлює досконале вивчення справи суддею, оскільки матеріали справи є необ`єктивними, містять багато інформації і їх аналіз та висновки щодо законності рішення суду першої інстанції у такий короткий строк є неможливим. Враховуючи викладені вище приписи чинного законодавства, якими унормовані підстави для відводу судді, необхідно зазначити, що наведені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"" в заяві про відвід суддів обставини та доводи у її обґрунтування, базуються на припущеннях, не підтверджені належними і допустимими доказами та не є підставою для відводу колегії суддів в розумінні ст.ст. 35, 36 ГПК України. Відтак у задоволенні заяви представника ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про відвід суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії: головуючого судді Тимошенка О.М., суддів Василишина А.Р. та Коломис В.В. від розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у справі № 924/452/16 слід відмовити. Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 42, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В., суддя Василишин А.Р. у справі №924/452/16. 2. Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Юрчук М.І.