Текст рішення
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 641/1158/23 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1455/23 ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ Суддя доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~- ОСОБА_2 ,
суддів ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~- ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~- ОСОБА_6 ,
захисника ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~- адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , -
В С Т А Н О В И Л А :
Цією ухвалою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 11.11.2023 року включно.
Також цією ухвалою відмовили в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.
~ ~ ~ ~На зазначену ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу захисник посилався на те, що ризики прокурором не доведені. Вважає, що існують об`єктивні підстави для застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу.
23 жовтня 2023 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшла зава прокурора ОСОБА_8 , в якій вона просила розглянути апеляційну скаргу без її участі.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Заслухавши доповідь~судді,~доводи ОСОБА_6 ~та його~захисника ОСОБА_7 ,~які підтримали~апеляційну скаргу~та просили~її задовольнити,~а також~пояснення прокурора,~який заперечував~щодо задоволення~апеляційної скарги~та вважав~ухвалу слідчого~судді законною~та обґрунтованою,~дослідивши матеріали~провадження та~перевіривши доводи~апеляційної скарги,~колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
~ ~ ~ ~З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № № 22023220000000013 від 04.01.2023, 12023221150000565 від 02.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 114-2, ч.4 ст. 185 КК України.
~ ~ ~ ~18.01.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
~ ~ ~ ~19.01.2023 року стосовно ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.03.2023 року.
~ ~ ~ ~13.09.2023 року прокурор звернувся з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ~ ~ ~ ~В обґрунтування клопотання посилався на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 умисного особо тяжкого злочину,~передбаченого~ч.3 ст.114-2 КК України, та на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вказував. Що обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
~ ~ ~ ~Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя суду першої інстанції зазначив, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України та зібрані під час досудового розслідування докази, надані до суду вказують на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
~ ~ ~ ~Слідчий суддя суду першої інстанції, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 злочину; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_6 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, застосування більш м`яких запобіжних заходів вважав неможливим, а тому застосував стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
~ ~ ~ ~Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
~ ~ ~ ~Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
~ ~ ~ ~Частиною 6 статті 176 КПК України, передбачено, що~під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями~109-114-2,~258-258-5,~260,~261,~437-442~КК України, за наявності ризиків, зазначених у~статті 177~цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою.
~ ~ ~ ~Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та відомості, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор поза розумним сумнівом довів, а колегія суддів встановила наявність вищенаведених ризиків та погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності цих ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження, є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя суду першої інстанції, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. ст.193, 194~КПК України заслухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, і дійшов вмотивованого висновку про необхідність застосування щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового розслідування.
КПК України не містить визначення терміну «обґрунтована підозра» і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «IlgarMammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. theUnitedKingdom".
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
~ ~ ~ ~Враховуючи обсяг відомостей судового провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби судового розгляду виправдовують таке втручання у права обвинуваченого, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази, формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_6 , до вчинення певних дій, згідно обвинувачення.
~ ~ ~ ~Перевіряючи доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинувачення: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;~ вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та відомості про особу обвинуваченого.
Згідно відомостей, що є наявними в матеріалах судового провадження, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від 8 до 12 років, на що обґрунтовано послався суд першої інстанції у своєму рішенні.
~ ~ ~ ~З відомостей про особу підозрюваного вбачається, що він не одружений, не працевлаштований, має місце реєстрації та проживання, раніше неодноразово судимий.
~ ~ ~ ~Враховуючи підвищену суспільну небезпечність інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, яке було вчинено ОСОБА_6 , згідно обвинувачення, та усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на значний термін, є ймовірність того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду;~ вчинити інше кримінальне правопорушення.
~ ~ ~ ~Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
~ ~ ~ ~З~урахуванням фактичних обставин кримінального провадження та тих обставин, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину в умовах воєнного стану спрямованого~на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, на думку колегії суддів, у цьому кримінальному провадженні існує беззаперечно суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
~ ~ ~ ~За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об`єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків.
Зазначене вказує на неможливість в цьому конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого менш суворого запобіжного заходу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що на цьому етапі досудового розслідування підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза розумним сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Доводи апелянта щодо відсутності ризиків, передбачених ст.177~КПК України свідчать про необґрунтованість вимоги апеляційної скарги про обрання іншого запобіжного заходу, оскільки обрання будь-якого запобіжного заходу без встановлення ризиків є процесуально незаконним. За таких обставин, колегія суддів позбавлена процесуальної можливості задовольнити вимоги апеляційної скарги, а доводи захисника ґрунтуються суто на його суб`єктивних оціночних судженнях.
~ ~ ~ ~Отже,~доводи апеляційної~скарги щодо~необґрунтованості ухвали~слідчого судді~є безпідставними,~оскільки судом~було належним~чином перевірено~та досліджено~докази,~надані прокурором~та стороною~захисту,~враховані докази,~які вказують~на обґрунтованість~підозри,~а також~відомості,~які характеризують~особу обвинуваченого,~його вік~та його~сімейний стан.~При цьому,~висновки слідчого~судді належним~чином мотивовані~та наведені~обґрунтовані підстави~для продовження~стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того, відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями~109-114-2,~258-258-5,~260,~261,~437-442~Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у~статті 177~цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений~пунктом 5~частини першої цієї статті тримання під вартою. Отже це є імперативна норма, визначена законодавцем.
Тобто, відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 114-2 КК України, а тому враховуючи вимоги ч.6 ст. 176 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що стосовно ОСОБА_6 законно та обґрунтовано було застосовано та продовжено запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає, що застосування до ОСОБА_6 іншого, менш суворого виду запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 відсутності жодних підстав для зміни чи скасування рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 376, 392, 393, 404, 405, ст.407 ч.3 п.1, ст.ст. 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2023 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
~~~Головуючий -
~~~~~~~Судді :