Справа № 320/12905/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А про відмову в забезпеченні позову 18 червня 2026 року 320/12905/25 Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпорядження, встановив: У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/12905/25 за позовом ОСОБА_1 , яка діє від імені і в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, та залучені ухвалою треті особи про визнання протиправним та скасування розпорядження. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 постановлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпорядження відмовити. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.05.2025. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , яка діє від імені і в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка діє від імені і в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_6 . Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 ухвалено залучити до участі у справі як третіх осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ; частково задовольнити клопотання представника Подільської РДА та Ліцей № 243 Подільського району м. Києва. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 ухвалено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_18 , яка діє від імені і в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_19 та загальноосвітній заклад І-ІІІ ступенів Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови Подільського району м. Києва. Визнано явку третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у судове засідання обов`язковою. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 ухвалено письмову заяву ОСОБА_20 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_20 про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні позивача задовольнити. 17.06.2026 представник ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову Заявником у позовній заяві зазначено, що оскаржується Розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації № 816 «Про навчання учнів 1-11 класів загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Спеціалізована школа № 114 з поглибленим вивченням англійської мови» Подільського району м. Києва» від 16.09.2024, яким передбачено вжиття заходів щодо переведення здобувачів освіти та педагогічного колективу ЗНЗ № 114 до приміщення ЗНЗ № 118. В обґрунтування повторної заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що після постановлення судом ухвали про відмову у забезпеченні позову від 18.03.2025 стали відомі нові обставини, а саме наявність доручення Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.05.2026 № 106/52-1098, відповідно до якого директору ЗНЗ № 114 доручено ознайомити законних представників здобувачів освіти з оскаржуваним розпорядженням та повідомити про заплановане переведення здобувачів освіти з 20.07.2026. Крім того, заявник повторно зазначає про невідповідність приміщень ЗНЗ № 118 вимогам безпеки та належної організації освітнього процесу, зокрема щодо кількості навчальних приміщень, стану укриття, організації харчування, а також наявності, на думку заявника, неузгодженого перепланування окремих приміщень будівлі. Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову від 17.06.2026 та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк. Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. За правилами частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699). Суд зазначає, що заявником як підставу для повторного звернення із заявою про забезпечення позову наведено обставину щодо наявності доручення Управління освіти Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.05.2026 №106/52-1098, відповідно до якого законних представників здобувачів освіти повідомлено про заплановане переведення учнів ЗНЗ №114 з 20.07.2026. Разом з тим сама по собі наявність наміру реалізації оскаржуваного розпорядження не свідчить про існування підстав, визначених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Наведені заявником доводи щодо недостатньої кількості навчальних приміщень, невідповідності укриття вимогам безпеки, організації харчування учнів, наявності перепланування окремих приміщень будівлі та інших недоліків приміщення ЗНЗ №118 фактично стосуються обґрунтування протиправності оскаржуваного розпорядження та потребують дослідження доказів і встановлення відповідних фактичних обставин під час розгляду справи по суті. При цьому надані заявником матеріали не містять належних та беззаперечних доказів, які б свідчили про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного розпорядження або про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Суд звертає увагу, що твердження заявника про можливе порушення вимог безпеки, санітарних норм, недостатню місткість укриття, а також про ризики для життя та здоров`я учасників освітнього процесу ґрунтуються переважно на власній оцінці заявника та потребують перевірки в межах розгляду справи по суті. Натомість на стадії вирішення питання про забезпечення позову суд не вправі надавати оцінку доказам таким чином, щоб фактично вирішити спір до ухвалення рішення у справі. Крім того, заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або істотно ускладнить виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Сам факт можливого переведення учнів до іншого закладу освіти не свідчить про неможливість подальшого відновлення порушених прав у разі ухвалення рішення на користь позивача. При цьому суд враховує, що оскаржуваним розпорядженням вирішено питання організації освітнього процесу, а тому навіть у разі його реалізації заявником не наведено переконливих доводів щодо неможливості відновлення порушених прав у випадку задоволення позову та виконання судового рішення в майбутньому. Фактично доводи заяви спрямовані на попереднє встановлення незаконності оскаржуваного розпорядження та зупинення його дії до вирішення спору по суті, що за наведених обставин призведе до надання судом передчасної оцінки правомірності спірного акта та фактичного вирішення частини позовних вимог до ухвалення судового рішення. Дослідивши повторну заяву про забезпечення позову та наведені в ній доводи, суд дійшов висновку, що застосування заходів забезпечення позову, про які просить заявник, потребуватиме надання оцінки обставинам, які становлять предмет доказування у даній справі та підлягають встановленню під час розгляду справи по суті. Зокрема, доводи заявника щодо невідповідності приміщень закладу освіти вимогам безпеки, недостатньої кількості навчальних приміщень, неналежного стану укриття, організації освітнього процесу, а також щодо наявності неузгоджених перепланувань фактично стосуються обґрунтування протиправності оскаржуваного розпорядження та потребують дослідження й оцінки доказів у сукупності з іншими матеріалами справи. За таких обставин вжиття запропонованого заявником заходу забезпечення позову на даній стадії розгляду справи означало б надання судом передчасної правової оцінки спірним правовідносинам та фактичне вирішення питання щодо правомірності оскаржуваного розпорядження до ухвалення рішення у справі. Суд також враховує, що наведена заявником нова обставина щодо запланованого переведення учнів з 20.07.2026 сама по собі не свідчить про очевидну протиправність оскаржуваного розпорядження та не підтверджує існування обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України. Окрім цього, доцільно вказати, що більшість доводів заявника щодо невідповідності приміщень ЗНЗ №118 вимогам безпеки, недостатньої кількості навчальних приміщень, стану укриття, організації харчування та перепланування приміщень були відомі заявнику на момент попереднього звернення із заявою про забезпечення позову та фактично повторюють обставини, на які він посилався раніше. Вказані доводи не свідчать про виникнення нових обставин, які б самі по собі могли підтверджувати наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, заявником не доведено настання незворотних наслідків у разі реалізації оскаржуваного розпорядження. Сам по собі факт зміни місця організації освітнього процесу не свідчить про неможливість поновлення прав позивача у випадку задоволення позову та скасування спірного розпорядження. При цьому матеріали заяви не містять належних доказів того, що відновлення становища, яке існувало до реалізації оскаржуваного акта, буде неможливим або потребуватиме непропорційних зусиль чи витрат. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також враховує необхідність дотримання балансу інтересів усіх учасників спірних правовідносин. Зупинення дії оскаржуваного розпорядження до вирішення спору по суті може вплинути на організацію освітнього процесу інших учнів, педагогічних працівників та закладів освіти, права та інтереси яких також підлягають врахуванню під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову. Сам факт наявності між сторонами спору щодо правомірності оскаржуваного розпорядження та необхідність дослідження значного обсягу доказів свідчать про відсутність очевидних ознак його протиправності, оскільки встановлення відповідних обставин потребує повного та всебічного судового розгляду справи по суті. Отже, обраний заявником спосіб забезпечення позову не відповідає меті інституту забезпечення позову та за наведених обставин фактично призведе до зупинення дії оскаржуваного акта до вирішення спору по суті, що є тотожним частковому задоволенню заявлених позовних вимог.Початок форми Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18. Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на осіб, на яких вони поширюються. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до ст.150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів позивача до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову. Згідно з ч. 5 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Відповідно до ч. 8 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ухвалив: У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про забезпечення позову в адміністративній справі ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпорядження відмовити. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам). Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Суддя Вісьтак М.Я.