Справа № 292/20/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №292/20/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1 Номер провадження №11-кп/4805/718/26 Категорія ст.331 КПК Доповідач ОСОБА_2 УХВАЛА 11 серпня 2026 року місто Житомир Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 , суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю: секретаря ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Житомирі в межах кримінального провадження №12021060000000393 від 04 вересня 2021 року (судова справа №292/20/22) клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, - в с т а н о в и в : В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №12021060000000393 від 04 вересня 2021 року (судова справа №292/20/22) за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на вирок Пулинського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України. Оскарженим вироком до вступу вироку в законну силу застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід - тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду, термін дії якого визначено до набрання вироком законної сили, але не довше шістдесяти днів з дня його затримання. Захисник ОСОБА_7 подав клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого судом першої інстанції до обвинуваченого ОСОБА_8 , в якому просив скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний обвинуваченому ОСОБА_8 , залишивши без змін запобіжний захід у вигляді застави, застосований ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 06 вересня 2021 року (Справа №296/7764/21 провадження 1-кс/296/2797/21). В обґрунтування клопотання захисник звертав увагу на те, що 06 вересня 2021 року слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира постановив ухвалу (№296/7764/21 провадження 1-кс/296/2797/21), якою клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено частково, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 жовтня 2021 року, з визначенням розміру застави для забезпечення виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 190320 гривень 00 копійок. Застава, визначена слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира була внесена ОСОБА_9 в розмірі 190 320 гривень 07.09.2021 згідно квитанції №0.0.2256254124.1 на рахунок ДКСУ м. Київ за ОСОБА_8 . Таким чином обвинувачений ОСОБА_8 перебував під дією запобіжного заходу у вигляді застави. Звертав увагу, що у вироку суддя, ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зазначає, що особа вже перебувала під дією альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та повторно обирає запобіжний захід, не скасовуючи дію попереднього запобіжного заходу. Тобто, на даний час продовжують діяти два окремих запобіжних заходи у вигляді застави та тримання під вартою. Вважав, що прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції не було доведено наявності процесуальних ризиків при обранні міри запобіжного заходу, як і доцільності та необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Звертав увагу і на положення статей 532 та частини 2 статті 331 КПК України стосовно порядку набрання виром законної сили та порядку розгляду судом питання щодо застосування запобіжного заходу під час судового розгляду справи. Заслухавши доводи захисника та обвинуваченого в підтримку клопотання сторони захисту, позицію прокурора, апеляційний суд, вирішуючи клопотання захисника, дійшов такого висновку. Відповідно до частини другої статті 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється. Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа. Частиною першою статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Аналізуючи зазначені вимоги кримінального процесуального законодавства, апеляційний суд звертає увагу на обов`язкову наявність письмового клопотання сторони обвинувачення про застосування міри запобіжного заходу. Разом з цим, перевіркою матеріалів судової справи №292/20/22, встановлено відсутність такого клопотання про застосування міри запобіжного заходу обвинуваченому, при цьому прокурор в обвинувальній промові просив суд до вступу вироку в законну силу застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під варту, взявши ОСОБА_8 під варту із зали суду, рахуючи взяття під варту початком відбування покарання. При цьому, як видно з матеріалів справи, в попередньому під час досудового розслідування кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира (справа №296/7764/21) було застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05 жовтня 2021 року, з визначенням розміру застави для забезпечення виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 190320 гривень 00 копійок. Ця застава була внесена ОСОБА_9 в розмірі 190 320 гривень 07.09.2021 згідно квитанції №0.0.2256254124.1 на рахунок ДКСУ м. Київ за ОСОБА_8 . Таким чином, протягом досудового розслідування та судового розгляду вище зазначеного провадження, до обвинуваченого ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у виді застави, який він жодного разу не порушував, таким чином, добросовісно дотримувався відповідної процесуальної поведінки. Разом з цим, 18 червня 2026 року в день ухвалення оскаржуваного вироку, судом першої інстанції було застосовано до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В даному випадку, апеляційний суд звертає увагу, що процесуальний порядок та процедура обрання міри запобіжного заходу в суді першої інстанції відбулась в порушення вимог статті 331 КПК України та Глави 18 КПК України за відсутності письмове клопотання сторони обвинувачення. Так, згідно з рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 справа № 1-28/2017, продовження судом застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 КПК, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади. Таким чином, обрання/застосування обвинуваченому ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом першої інстанції не базується на вимогах КПК України, є незаконним, та об`єктивно підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції. Одночасно, проаналізувавши матеріали судової справи №292/20/223, суд апеляційної інстанції не встановив жодних процесуальних ризиків, які б свідчили про намагання ОСОБА_8 ухилятись від слідства, суду або перешкоджати належному розгляду кримінального провадження будь-яким чином. Крім того, зважає апеляційний суд і на те, шо ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації, працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід скасувати. Керуючись статтями 177, 178, 199, 331, частиною другою статті 376 КПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити. Застосований до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, скасувати. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді :