Текст рішення
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 292/20/22
провадження № 51-3355 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року,
встановив:
За вироком Пулинського районного суду Житомирської області від 18 червня 2026 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Не погоджуючись із вказаним вироком суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 11 серпня 2026 року клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнив, запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , скасував.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 порушує питання про перегляд у касаційному порядку ухвали Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Тож, зазначена норма гарантує право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги адвоката ОСОБА_5 та копії судового рішення, ухвала Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року, якою задоволено клопотання захисника, поданого під час апеляційного розгляду, та скасовано застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не підлягає оскарженню у касаційному порядку, оскільки не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Оскільки вказана ухвала апеляційного суду не є предметом розгляду касаційного суду, тому суд касаційної інстанції не наділений правом реалізувати свої повноваження, передбачені ст. 436 КПК України, на такі судові рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Отже, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, з урахуванням того, що касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню в касаційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3