Текст рішення
Cправа № 700/1040/25
Провадження № 1-кп/700/33/26
УХВАЛА
про продовження дії запобіжного заходу
25 серпня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
представника потерпілих ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Лисянського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовженнядії запобіжного заходу у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Лисянського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 спливає 28.08.2026. Судовий розгляд кримінального провадження перебуває на стадії судових дебатів, перед якими обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про заміну захисника, а згодом і обвинувачений ОСОБА_13 змінив захисника, внаслідок чого була оголошена перерва в судовому розгляді справи.
10.08.2026 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Дані клопотання прокурор обґрунтовує тим, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачені можуть переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачені не мають сталого джерела доходів, постійного місця роботи, раніше судимі. Більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. Дані клопотання прокурор підтримав в судовому засіданні та просив задовольнити.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_12 та потерпілі ОСОБА_10 і ОСОБА_14 підтримали клопотання прокурора та вважають його таким, що підлягає задоволенню. Адвокат ОСОБА_12 звернув увагу суду на те, що злочин у клопотанні прокурора наведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які належно обґрунтовані. Просять задовольнити клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не згідні з клопотанням прокурора. Вказують на свою непричетність до злочинів, які їм інкримінуються та просять застосувати запобіжні заходи, що не пов`язані з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Вважає, що обвинувачення сформульоване на припущеннях, ризики наведені прокурором належним чином не обґрунтовані. Наявні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави в мінімальному розмірі, оскільки саме такий запобіжний захід буде найбільш дієвим в даному випадку. Вказує на незадовільний стан здоров`я його підзахисного та можливість забезпечити його належну процесуальну поведінку в умовах цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_9 просив суд відхилити клопотання прокурора та змінити запобіжний захід ОСОБА_6 , причетність якого до інкримінованого злочину не доведена. Вказує, що судом досліджені всі докази, і обвинувачення не знайшло свого підтвердження. Позиція прокурора базується лише на наявності попередніх судимостей у ОСОБА_6 , що не може бути доказом його вини. У обвинуваченого ОСОБА_6 на утриманні перебуває похилого віку матір, яка перебуває в складних життєвих умовах і без підтримки свого сина вона обійтися не може. Просить пом`якшити запобіжний захід, оскільки ризики переховування від суду відсутні.
Захисник ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, вважає, що сплинув значний проміжок часу з моменту обрання запобіжного заходу, а тому ризики, вказані прокурором, зменшилися. Просить змінити запобіжний захід на більш м`який.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження та вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на строк 60 днів, суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно із п.1 ч. 4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Захисники вказували суду на відсутність прямих доказів винуватості їх підзахисних в інкримінованих їм злочинах. Водночас, ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, суд дійшов до висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, дані про осіб обвинувачених, у своїй сукупності свідчать про те, що на даний час наявні такі ризики як: обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть ухилятися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), і на це вказують такі обставини, як характер протиправних дій, в яких вони обвинувачуються; тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у даному кримінальному правопорушенні.
Також, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України бере до уваги дані про особу кожного обвинуваченого, а саме їх вік, стан здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування їх під вартою, відомості про місце їх проживання, міцність соціальних зв`язків обвинувачених у місці їх проживання, у тому числі відсутність родини й утриманців.
Доводи захисника ОСОБА_7 про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_4 та надані ним консультативні висновки лікарів стосуються 21-25 лютого 2025 року, а тому дані, що вказані в цих висновках, не можуть бути актуальною інформацією, оскільки пройшов значний проміжок часу.
Суд дійшов до висновку про доведення прокурором обставин, які виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою, будь-яких переконливих даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст.177 КПК України суду не надано, тому вжиття менш суворих запобіжних заходів буде недоцільним, оскільки, на думку суду, не забезпечить належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних переконливих стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні яких вони обвинувачуються, відомості, які характеризують особу кожного обвинуваченого, свідчить, що на даний час продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 28.08.2026, слід задовольнити та продовжити кожному з обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів без визначення розміру застави.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 369-372, 376, 384, ч. 10 ст. 615 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 жовтня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Продовжити стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 жовтня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Продовжити стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 жовтня 2026 року (включно), без визначення розміру застави і утримувати його у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору, а також надіслати до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» на виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_15