Справа № 904/784/25

УХВАЛА 31 серпня 2026 року м. Київ cправа № 904/784/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Власова Ю.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» (далі - ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ», скаржник) на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» до Комунального підприємства теплових мереж «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» про стягнення заборгованості за договором закупівлі товару № 219-24 від 14.05.2024 у загальному розмірі 1 961 504,88 грн, ВСТАНОВИВ: ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» 18.08.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 904/784/25 про відмову у роз`ясненні постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026, а заяву ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 904/784/25 направити на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 для розгляду справи № 904/784/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л. Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026. Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» у контексті оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частина перша цієї статті). За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. За змістом пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Предметом касаційного оскарження є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 904/784/25, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 904/784/25. З Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" заборгованість за договором закупівлі товару № 219-24 від 14.05.2024 у загальному розмірі 1 961 504,88 грн., що складається з: основного боргу у розмірі 1 731 259,00 грн, 3% річних у розмірі 38 336,13 грн, інфляційних втрат у розмірі 191 909,75 грн, а також просило стягнути всі судові витрати у цій справі, в т.ч. вартість сплаченого позивачем судового збору у розмірі 29 422,57 грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 позовні вимоги ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» задоволено повністю та стягнуто Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" основний борг у розмірі 1 731 259,00 грн, 3% річних у розмірі 38 336,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 191 909,75 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 769,03 грн. На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025, яке набрало законної сили 10.06.2025, видано 16.06.2025 наказ про примусове виконання. Від ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» 03.03.2026 надійшла заява про зобов`язання керівника Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" Мітіна Сергія Миколайовича подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 у справі № 904/784/25. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2026 задоволено заяву ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі № 904/784/25, зобов`язано керівника боржника - Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" Мітіна Сергія Миколайовича подати звіт про виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 у справі № 904/784/25 у строк протягом одного місяця з дня отримання даної ухвали (до 16.04.2026) та роз`яснено керівнику Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", що звіт про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам, визначеним частинами другою та третьою статті 345-3 Господарського процесуального кодексу України. Від Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" 24.03.2026 надійшов звіт керівника про виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 у справі № 904/784/25. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 у справі № 904/784/25 прийнято звіт керівника Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" Мітіна Сергія Миколайовича про виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 у справі № 904/784/25; зобов`язано керівника Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" Мітіна Сергія Миколайовича подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2025 у справі № 904/784/25 у строк до 20.06.2026; роз`яснено керівнику Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" Мітіну Сергію Миколайовичу, що звіт про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам, визначеним ч.ч. 2, 3 ст. 345-3 Господарського процесуального кодексу України; попереджено керівника Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" Мітіна Сергія Миколайовича про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 904/784/25 апеляційну скаргу ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026 у справі № 904/784/25 залишено без змін. Через підсистему "Електронний суд" 08.07.2026 від ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" надійшла заява, у якій останній просить роз`яснити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 904/784/25, надавши відповіді на такі питання: - чи звільняють висновки постанови (про комунальну власність майна, п`яту чергу зведеного виконавчого провадження № 40405192, спеціальний режим рахунків та заяву про банкрутство) керівника боржника від обов`язку діяти самому: звертатися до власника майна, Криворізької міської ради, щодо фінансування; вести претензійно-позовну роботу зі стягнення боргу держави з різниці в тарифах у сумі 1 160 648 187,39 грн; шукати інші законні джерела погашення боргу? Саме ці відомості мають зазначатися у звіті за пунктом 6 частини другої статті 345-3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); - чи поширюються висновки постанови про неможливість примусового стягнення на добровільні дії самого боржника, які не є примусовим виконанням: звернення до власника майна щодо фінансування, стягнення власної дебіторської заборгованості (зокрема боргу держави у сумі 1 160 648 187,39 грн), пошук інших законних джерел погашення боргу; - чи слід розуміти Постанову так, що зазначені в ній обставини дають керівникові Боржника абсолютний імунітет від штрафу (стаття 135, частина четверта статті 345-4 ГПК України), а звіт, у якому описано лише дії державного виконавця та зовнішні обставини, є достатнім доказом вжиття боржником усіх залежних від нього заходів (пункт 6 частини другої статті 345-3 ГПК України); - чи означає постанова, що у наступних звітних періодах керівникові боржника достатньо щоразу подавати такий самий за змістом документ (з посиланням на черговість стягнення, комунальну власність майна та заяву про банкрутство), і суд першої інстанції при цьому буде позбавлений обов`язку застосувати частини другу та третю статті 345-4 ГПК України, що фактично законсервувало б невиконання судового рішення на невизначений строк. Верховний Суд оцінюючи касаційну скаргу крізь призму статей 287, 293, 294 ГПК України ураховує, що відповідно до статті 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду. Єдиним критерієм для роз`яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов`язків учасників справи у спірних правовідносинах. Такі ж правові позиції висловлені Верховним Судом у постановах від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 18.09.2020 у справі № 280/5324/19, від 01.09.2020 у справі №806/984/18 та ряді ін. Верховний Суд також звертає увагу і на висновки, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ у справі "BALAN v. The Republic of Moldova №2" (заява №49016/10), яке, головним чином, стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення. Розглядаючи цю справу, ЄСПЛ зазначив, що національні суди зобов`язані не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цьому рішення вказано, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції. Верховний Суд також виходить з того, що в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №904/2526/18 зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення». В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення». Отже, роз`яснення рішення здійснюється тим судом, який прийняв рішення, розуміння якого викликає труднощі (воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання), не вносячи при цьому змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Таким чином, роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 у справі № 22а-11177/08, від 14.03.2024 у справі № 380/15190/22. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документа. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 814/907/16. Верховний Суд у постанові від 17.02.2025 у справі № 420/32785/23 вказував, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення, а противному випадку судове рішення підлягає роз`ясненню. Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Такі висновки також були неодноразово висловлені у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі № 619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі № 766/9580/17, від 26.05.2022 у справі № 620/1269/20. В свою чергу, Верховним Судом у постанові від 16.11.2018 у справі № 910/10916/16 висловлено правову позицію, що якщо порушені заявником питання, виходять за межі правового регулювання статті 245 ГПК України, то суд відмовляє у роз`ясненні судового рішення, зокрема, якщо: заявлена вимога про роз`яснення судового рішення зводиться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення або заявник просить роз`яснити те, що знаходиться поза судовим рішенням, про роз`яснення якого подано заяву. Тобто до повноважень суду не входить надання консультацій і роз`яснень правових питань щодо порядку виконання судового рішення. Окремо Верховний Суд відзначає, що частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Така правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16, від 10.07.2018 у справі № 461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17, від 18.06.2019 у справі № 903/922/17, від 06.10.2020 у справі №233/3676/19, ухвалі Верховного Суду від 23.12.2020 у справі № 914/2259/17. А у постанові від 20.12.2023 у справі № 400/2839/22 Верховний Суд наголосив на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення: - заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання; - судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; - заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим. Верховний Суд констатує, що наразі існують сталі та послідовні правові позиції щодо застосування статті 245 ГПК України. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі від 29.07.2026 встановив, що в даному випадку постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 є вмотивованою, логічною та чіткою, не допускає неоднозначного його розуміння чи кількох варіантів тлумачення та не містить положень, які можуть викликати суперечки під час її виконання. Верховний Суд відзначає, що зі змісту ухвали убачається, що суд апеляційної інстанції встановив, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026, за наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2026, не містить приписів зобов`язального чи стягувального характеру, а її резолютивна частина («апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу без змін») є вичерпною, чіткою, за формою і змістом відповідає вимогам статті 282 ГПК України та не припускає декількох варіантів тлумачення чи суперечностей щодо розуміння її змісту. Суд апеляційної інстанції здійснюючи аналіз поставлених заявником питань та мотивів поданої заяви дійшов висновків, що вказані питання зводяться до вимоги надати правові консультації щодо порядку застосування норм процесуального права судом першої інстанції у майбутніх звітних періодах, а також щодо надання оцінки правовим мотивам та висновкам, викладеним у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026. Апеляційна інстанція, як свідчить зміст ухвали, застосувала статтю 245 ГПК України з урахуванням усталених правових висновків Верховного Суду (зокрема, викладених в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 904/2526/18, від 06.10.2020 у справі № 233/3676/19, постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 814/907/16, від 16.11.2018 у справі № 910/10916/16), в яких вказано, що процесуальний інститут роз`яснення судового рішення є засобом усунення його неясності та незрозумілості стосовно визначеного ним обсягу прав і обов`язків учасників справи. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті його частини, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому рішення по суті. Водночас положення статті 245 ГПК України не наділяють суд повноваженнями надавати правову оцінку мотивам ухвалення судового рішення, роз`яснювати правові висновки суду, надавати учасникам справи юридичні консультації щодо порядку вчинення процесуальних дій у майбутньому або роз`яснювати порядок застосування процесуальних норм під час наступних етапів розгляду справи. Окрім того, апеляційна інстанція вказала, що постановою від 10.06.2026 надано правову оцінку обставинам та доказам, поданим боржником у конкретно визначеному звіті від 24.03.2026, перевіреному судом першої інстанції в ухвалі від 20.04.2026. Інститут судового контролю за виконанням судового рішення є тривалим і динамічним процесом. Оцінка кожного наступного звіту боржника здійснюється судом першої інстанції самостійно в кожному окремому судовому засіданні за правилами статей 345-3, 345-4 ГПК України, виходячи з обставин, які існуватимуть на момент розгляду такого нового звіту, та доказів вжиття боржником відповідних заходів. За наведеного вище, суд апеляційної інстанції виснував, що оскільки порушені ТОВ "КОРПОРАЦІЯ "ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ" питання виходять за межі правового регулювання статті 245 ГПК України, зводяться до прохання роз`яснити мотиви судового рішення та надати правову консультацію щодо оцінки майбутніх звітів боржника, а сама постанова апеляційного суду від 10.06.2026 є повністю зрозумілою та не містить неясностей, відсутні правові підстави для задоволення заяви ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» про роз`яснення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі № 904/784/25. Вказані висновки апеляційної інстанції відповідають вимогам статті 245 ГПК України та сталим і послідовним правовим позиціям Верховного Суду щодо застосування цієї статті, а відтак, Верховний Суд, ураховуючи приписи статті 245 ГПК України, беручи до уваги правові позиції, що вказані у цій ухвалі, та те, що Верховний Суд є "судом права", а не факту, доводи касаційної скарги, доходить до висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не свідчать про неправильне застосування судом норм права, що не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а застосовані норми права не є обмеженням у доступі до правосуддя. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 904/784/25 про відмову у роз`ясненні постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у цій справі правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Керуючись статтями 234, 235, 287, 293, 304 ГПК України, Верховний Суд, ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ «ЕНЕРГОРЕСУРС-ІНВЕСТ» на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі № 904/784/25. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова Суддя І. Булгакова Суддя Ю. Власов