Справа № 533/891/24

Справа № 533/891/24 Провадження № 1-кп/533/1/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2026 року селище Козельщина Козельщинський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: представників потерпілого (Козельщинської селищної ради) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 , захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 , секретаря судового засідання ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву прокурора ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_10 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, внесеному у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань 20.09.2024 за № 12024170520000588, У С Т А Н О В И В У провадження судді Козельщинського районного суду Полтавської області ОСОБА_10 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. 04.08.2026 прокурором ОСОБА_9 подано до суду заява про відвід судді ОСОБА_10 у вищезазначеному кримінальному провадженні. На обґрунтування заяви прокурором зазначено, що кримінальне провадження перебуває на стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. В судовому засіданні, яке відбулося 09.07.2026 представники потерпілого Козельщинської селищної ради заявили клопотання про долучення до матеріалів справи звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок комунальної власності щодо протиправних дій відносно яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 висунуто обвинувачення виконані ретроспективно 02-06 липня 2026 року станом на 28.09.2023 (момент вчинення інкримінованих злочинів згідно обвинувального акту). В ході розгляду клопотання про долучення вказаних письмових документів головуюча у справі суддя ОСОБА_10 погодилася з думкою прокурора в тім, що потерпілий у кримінальному провадженні має право безпосередньо подавати суду докази, зокрема документи на підтвердження шкоди, йому завданої, а суд зобов`язаний прийняти такі документи та використовувати їх для з`ясування обставин, що входять до предмета доказування. При розгляді питання щодо можливості долучення до матеріалів справи поданих представником потерпілого доказів, головуюча у справі прийшла до висновку, що у даному випадку потерпілим надано документи не на доведення обставин, що входять до предмету доказування, адже такі документи не тільки не підтверджують позицію потерпілого, а навпаки, її спростовують. Крім того, долучення запізнілих, ретроспективних звітів про оцінку поставить сторону захисту у явно несприятливе та нерівне становище порівняно з опонентами, що однозначно може призвести до порушення принципу змагальності сторін. Зважаючи на те, що потерпілий на етапі досудового розслідування повідомляв про одну суму збитків, а наразі намагається змінити розмір збитків, слід зробити очевидний висновок, що потерпілий не в змозі самостійно визначити розмір збитків, не може достовірно такий розмір встановити без спеціальних знань, за допомогою загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. Наведене свідчить про те, що розмір збитків у даній справі підлягав встановленню експертним шляхом. Вирішуючи питання про можливість долучення до матеріалів даного кримінального провадження на даній стадії процесу звітів про оцінку майна за клопотання потерпілої особи через призму дотримання стандарту змагальності сторін, суд висновує, що задоволення клопотання потерпілого призведе до порушення принципу рівності сторін, тому у задоволенні клопотання відмовляє. При цьому суд при ухваленні рішення вважав, що права потерпілого (Козельщинської селищної ради) жодним чином не порушуються внаслідок такої відмови, адже шкода потерпілому відшкодована ще на стадії досудового розслідування, а у разі, якщо потерпілий уважає, що надані ними на стадії досудового розслідування докази щодо розміру майнової шкоди є хибними чи помилковими, а висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи є необґрунтованим або викликає обґрунтовані сумніви в його правильності, то представники потерпілого не позбавлені процесуальної можливості ініціювати клопотання про призначення судової експертизи. Також, прокурор в заяві зазначив, що подання представником потерпілої особи звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок, які були предметом кримінально-протиправного посягання, щодо яких ОСОБА_4 та ОСОБА_11 висунуто обвинувачення, зумовлене незгодою сторони захисту висловленою в судовому засіданні в ході з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами з проведеним під час досудового розслідування розрахунком, та активною позицією потерпілої особи щодо використання прав, наданих КПК України, що притаманне змагальному процесу, а тому позбавлення потерпілого можливості долучити та дослідити у відкритому судовому засіданні доказів не відповідає засадам кримінального провадження та принципу неупередженості та безсторонності суду. Експертна грошова оцінка земельних ділянок, щодо долучення яких клопотав представник потерпілої особи виявилася навіть більшою за нормативну грошову оцінку, яку використовував потерпілий при обрахунку заподіяної шкоди. Натомість, при ухваленні рішення про відмову в долученні письмових доказів головуючою у справі надано оцінку поданих представником потерпілої особи документів у їх взаємозв`язку із іншими доказами, вже наявними у справі та сформульовано позицію щодо неспроможності потерпілої особи здійснити самостійний розрахунок заподіяної шкоди. За наявності у матеріалах справи ухвали, яка містить оцінку процесуальних рішень прийнятих під час досудового розслідування та поданих доказів та за відсутності документів, щодо долучення яких клопотав потерпілий розгляд кримінального провадження буде очевидно неповним та однобічним. Окрім цього, прокурор зазначив, що в ухвалі від 21.07.2026 головуюча суддя фактично висловила свою позицію, щодо наявних у справі доказів, прийнятих процесуальних рішень та інших обставин, які вирішуються в нарадчій кімнаті при постановлені вироку у справі, до виходу в нарадчу кімнату, що є порушенням таємниці наради суддів, яка є гарантією неупередженості та об`єктивності судового рішення. Лише в нарадчій кімнаті вирішуються питання, передбачені ст. 368 КПК України, оцінюються та зіставляються докази, тобто суд вирішує комплекс обставин, які, в тому числі, впливають і на доведеність чи недоведеність винуватості особи. Отже, прокурор вважає, що відмова судді ОСОБА_10 у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок як таку, яка викликає сумнів у її неупередженості, оскільки суддя обмежила права представників потерпілих у долученні доказів на обґрунтування вини обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення. Прокурор у судове засідання не з`явився, але направив заяву відповідно до якої вбачається, що розгляд справи проводити без його участі, заяву про відвід головуючої судді підтримує. Представник потерпілої ОСОБА_3 заяву прокурора про відвід судді підтримав та прохав задовольнити. Представник потерпілого ОСОБА_2 заяву прокурора не підтримав та прохав відмовити, оскільки не вбачає в діях судді порушення норм процесуального права. Суддя ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилася, але направила заяву про розгляд справи без її участі. Окрім цього, суддя повідомила, що підстав для задоволення заяви про відвід не вбачає, оскільки не має жодного упередженого ставлення до жодної зі сторін чи учасника кримінального провадження. При постановленні ухвали, яка стала підставою для заявленого їй відводу, вона не здійснювала оцінку наявних у матеріалах справи доказів або процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, як уважає прокурор, а лише мотивувала причини, з яких вважала за неможливе долучити до матеріалів справи документи, які подані потерпілим, при цьому пояснивши як мав діяти потерпілий відповідно до вимог КПК України. Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 прохали суд, відмовити у задоволенні заяви прокурора. Поданий прокурором відвід є нічим іншим, як інструментом психологічного тиску на суддю ОСОБА_10 . Окрім цього, захисник ОСОБА_6 подав до суду заперечення, згідно яких вбачається, що суд ухвалюючи ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілого щодо залучення звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок комунальної власності діяв виключно в межах своїх прямих обов`язків, визначених КПК України. Прокурор закінчивши досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та скерувавши до суду обвинувальний акт, не спромігся на стадії досудового розслідування належним чином встановити базовий елемент складу злочину розмір шкоди. Прокурор за попередньою змовою з потерпілим намагається подати до суду документи, які спростовують його ж обвинувальний акт, тому суд в ухвалі від 21.07.2026 року абсолютно законно і чітко констатував: такі маніпуляції ставлять захист у завідомо нерівне становище та руйнують принцип змагальності. Твердження прокурора про те, що суддя ОСОБА_10 порушила таємницю нарадчої кімнати, висловивши позицію в ухвалі, не відповідає дійсності, оскільки суд лише вмотивовано відмовив стороні процесу та роз`яснив, чому клопотання потерпілого відхиляється. Суд не вирішував питання винуватості ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні, а лише констатував очевидний факт потерпілій стороні в частині визначення збитків лише експертним шляхом. Відповідно до обвинувального акту розмір збитків були відшкодовані ще на стадії досудового розслідування, а отже суд прямо вказав на очевидне неспроможність потерпілого самостійно порахувати збитки та наявність у матеріалах доказів повного відшкодування шкоди. Крім цього, захисник ОСОБА_6 прохав суд у разі встановлення в діях прокурора ОСОБА_9 ознак дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення правил прокурорської етики, направити відповідну ухвалу суду керівнику Полтавської обласної прокуратури для проведення відповідної перевірки на предмет наявності підстав для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно прокурора. Захисник ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_5 прохали суд відмовити у задоволенні заяви прокурору. Окрім цього, захисник ОСОБА_7 підтримав письмові заперечення захисника ОСОБА_6 . Дослідивши доводи, викладені в заяві про відвід судді та дослідивши частково матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до таких висновків. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судова влада в Україні здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Особиста безсторонність суду презюмується відповідно до статті 129 Конституції України та статей 6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим. Відповідно до статті 321 КПК України - головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Згідно ст.10 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати обов`язки судді безсторонньо і неупереджено. Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі. Європейський суд з прав людини у п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, у сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі». Аналогічна правова позиція закріплена також і у п.49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04). Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п.10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних (зокрема доказів упередженості судді у розгляді справи), які б свідчили про наявність таких підстав для відводу, які передбачені зазначеними нормами КПК України. Окремо суд вважає необхідним зазначити, що доводи учасника справи щодо необхідності відводу судді, у тому числі з підстав незгоди з його правовою позицією (незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання) прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства «Nemo judex in causa sua» (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких даного учасника справи не влаштовує. У даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_10 від розгляду кримінального провадження, прокурор посилався на наявність обставин які викликають сумнів у її неупередженості, так як остання відмовила представникам потерпілої сторони у залученні до матеріалів справи звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок комунальної власності. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні судді ОСОБА_10 перебувають матеріали кримінального провадження № 12024170520000588 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Обвинувачення стосується дій обвинувачених, пов`язаних з реєстрацію речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 53822084900:00:001:0988, 5322084900:00:001:0989 та 5322084900:00:001:1164. На думку сторони обвинувачення, протиправними умисними діями обвинувачених Козельщинській територіальній громаді в особі Козельщинської селищної ради завдано шкоду на загальну суму 9722268,73 грн, що у розумінні примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками. Судовий розгляд кримінального провадження перебуває на завершальній стадії стадії закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами. Ухвалою суду від 20.07.2026 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представників потерпілого Козельщинської селищної ради про долученні доказів до матеріалів судової справи. Ухвала мотивована тим, що представники потерпілого належним чином не обґрунтували необхідність долучення до матеріалів кримінального провадження ретроспективних звітів про експертні грошові оцінки земельних ділянок з кадастровими номерами 5322084900:00:001:0987, 53822084900:00:001:0988, 5322084900:00:001:0989 та не повідомили суду про об`єктивні перешкоди, які заважали замовити такі оцінки на стадії досудового розслідування. Крім цього, представники потерпілого: - не пояснили, як звіти про оцінку, в яких ринкова вартість земельних ділянок для оцінювання збитків (131773,00 грн; 131773,00 грн; 17534037,00 грн) значно відрізняється від тих доказів, що потерпіла сторона надавала на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду, доводить та підкріплює позицію потерпілого у даному кримінальному провадженні; -не пояснили, яке значення такі звіти мають для цього кримінального провадження та як підтверджують розмір збитків (9722268,73 грн), у завданні яких звинувачено обвинувачених; -не пояснили мету подання таких документів, зважаючи на не заявлення потерпілим цивільного позову у даному кримінальному провадженні та фактичне відшкодування збитків ще на стадії досудового розслідування. Окрім цього, у вищезазначеній ухвалі головуючою суддею встановлено , що у даному провадженні прокурор не змінював обвинувачення, не висував додаткове обвинувачення, не відмовлявся від підтримання державного обвинувачення. Тож суд здійснює судовий розгляд справи лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, згідно з яким шкода завдана потерпілому становить у загальному розмірі 9722268,73 грн. Також, судом в ухвалі встановлено, що потерпілий на етапі досудового розслідування повідомляв про одну суму збитків, а наразі намагається змінити розмір збитків, тому слід зробити очевидний висновок, що потерпілий не в змозі самостійно визначити розмір збитків, не може достовірно такий розмір встановити без спеціальних знань, за допомогою загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. Отже, судом вирішуючи питання про можливість долучення до матеріалів даного кримінального провадження на даній стадії процесу звітів про оцінку майна за клопотання потерпілої особи через призму дотримання стандарту змагальності сторін, та зроблено висновок, що задоволення клопотання потерпілого призведе до порушення принципу рівності сторін. При цьому, суд ухвалюючи ухвалу зазначив, що права потерпілого (Козельщинської селищної ради) жодним чином не порушуються внаслідок такої відмови, адже шкода потерпілому відшкодована ще на стадії досудового розслідування, а у разі, якщо потерпілий уважає, що надані ними на стадії досудового розслідування докази щодо розміру майнової шкоди є хибними чи помилковими, а висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи є необґрунтованим або викликає обґрунтовані сумніви в його правильності, то представники потерпілого не позбавлені процесуальної можливості ініціювати клопотання про призначення судової експертизи. Також, судом під час розгляду клопотання про відвід судді не встановлено порушення таємниці нарадчої кімнати. Посилання прокурора на практику ККС ВС від 17 вересня 2025 року, постанова у справі № 161/1961/24 (провадження № 51-2426км25) не є релевантним до даної справи, оскільки під час розгляду касаційної скарги було встановлено, що головуючий у суді першої інстанції під час останнього слова обвинуваченого наперед висловив своє рішення щодо винуватості останнього. Отже, суд вважає, що подана заява прокурора фактично зводиться до його незгоди з процесуальним рішенням, що відповідно до вимог КПК України не є підставами для відводу судді. Те, що прокурор внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про її упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження. Також, суд звертає увагу на те, що сумнів у незаінтересованості та неупередженості судді повинен бути розумним, інакше, будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу. Ухвалюючи процесуальне рішення у цій справі суддя виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду. Оцінюючи зазначені в заяві доводи з точки зору наявності підстав для відводу головуючої судді ОСОБА_10 , суд вважає за необхідне зазначити, що такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішенням, будуються виключно на власних суб`єктивних міркуваннях про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності головуючої судді, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами, а тому у заяві про відвід головуючої судді ОСОБА_10 слід відмовити. Також, суд вважає, що під час розгляду справи не встановлено підстав для ініціювання дисциплінарного провадження стосовно прокурора ОСОБА_9 , оскільки судом не встановлено порушення правил прокурорської етики. Керуючись вимогами статей 35, 75, 80, 81, 372, 376, 392 КПК України, суд, П О С Т А Н О В И В У задоволенні заяви прокурору ОСОБА_9 про відвід судді ОСОБА_10 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її оголошення. Повний текст ухвали буде проголошений 15.09.2026 о 13 год .30 хв. Суддя ОСОБА_1