Текст рішення
УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 905/1977/21
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.06.2026
та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026
у справі № 905/1977/21
за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕТ-ЮА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ"
про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2026 зокрема задоволено клопотання арбітражного керуючого Курбанова Н.В. вих.№ 02-04/130 від 11.05.2026 про затвердження звіту ліквідатора ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» про нарахування та виплату основної грошової винагороди на загальну суму 934.907,68 грн. (дев`ятсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот сім гривень 68), затвердження звіту ліквідатора про здійснення та відшкодування витрат за період процедури ліквідації на загальну суму 1.528.956,70 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 70 копійок). Затверджено Звіт № 02-04/54-2 від 21.04.2026 ліквідатора ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» про нарахування та виплату основної грошової винагороди за період з 08.11.2022 по 15.04.2026 по справі № 905/1977/21 на загальну суму 934.907,68 грн. (дев`ятсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот сім гривень 68). Затверджено Звіт № № 02-04/54-1 від 21.04.2026 про здійснення та відшкодування витрат на проведення ліквідаційної процедури ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» за період з 12.10.2022 по 15.04.2026 по справі № 905/1977/21 на загальну суму 1.528.956,7 грн. (один мільйон п`ятсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 70 копійок). Задоволено клопотання арбітражного керуючого Курбанова Н.В. вих.№ 02-04/129 від 11.05.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» та про ліквідацію ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ». Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ". Ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ", як юридичну особу у зв`язку з банкрутством. Провадження у справі № 905/1977/21 закрито.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.06.2026 залишено без змін.
11.09.2026 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з доданими матеріалами на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.06.2026 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 905/1977/21, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури .
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Крім того, у цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями (дивись пункти 25, 26, 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, або наявність пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Верховний Суд зазначає, що скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (оскільки оскаржується судове рішення, передбачене пунктом 4 частини першої статті 287 ГПК України) та не обґрунтовує застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень до спірних правовідносин, не зазначає, у чому саме полягає порушення або неправильне застосування цих норм судами.
При поданні касаційної скарги на судове рішення, постановлене за результатом розгляду ухвали, скаржнику необхідно посилатися на підставу подання касаційної скарги, визначеною відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, при цьому касаційна скарга має містити належне обґрунтування того, у чому саме полягало невірне застосування норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень та яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Скаржник, не зазначає підстави касаційного оскарження за відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет оскарження та вищенаведених міркувань, а також не зазначає яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень.
Крім того, оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.06.2026 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 905/1977/21 - залишити без руху.
2.Надати Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3. Роз`яснити скаржнику у справі №905/1977/21, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.