Справа № 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА 29 вересня 2026 року м. Львів Справа № 914/2450/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючий суддя Панова І.Ю., Судді Зварич О.В., Галушко Н.А. Секретар судового засідання: Фарина Х.І. за участю представників сторін: від скаржника: Литвиненко С.С.; від боржника: ліквідатор Коваль В.В.; розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБАНСЕРВІС б/н від 22.05.2026 (вх. №01-05/1631/26 від 25.05.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2026 (повний текст рішення складено 11.05.2026) у справі №914/2450/22 (суддя Чорній Л.З.) за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА В С Т А Н О В И В: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.05.2026 у справі №914/2450/22 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Автобансервіс про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-Україна у розмірі 27 680 929,46 грн. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОБАНСЕРВІС оскаржило таке в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2026 року по справі № 914/2450/22 та прийняти нову якою заяву ТОВ АВТОБАНСЕРВІС (код ЄДРПОУ: 31982734) про визнання кредиторських вимог до ТОВ БНК-Україна у розмірі 27 680 929,46 грн. задовольнити та визнати додаткові вимоги ТОВ АВТОБАНСЕРВІС до ТОВ БНК Україна на загальну суму 27 680 929.46 грн, з яких 6 056.00 грн. - вимоги першої черги (судовий збір), 27 674 867.46 грн. вимоги четвертої черги (3% річних, інфляційні втрати, та основна заборгованість). Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.05.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Іванчук С.В. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБАНСЕРВІС б/н від 22.05.2026 (вх. №01-05/1631/26 від 25.05.2026) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2026 у справі №914/2450/22. Ухвалою суду від 01.07.2026 призначено розгляд справи на 11.08.2026. Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Галушко Н.А. Ухвалою суду від 11.08.2026 витребувано в Господарського суду Львівської області частину матеріалів справи №914/2450/22 у яких міститься визнані ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2024 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБАНСЕРВІС та том 18 в та відкладено розгляд справи на 29.09.2026. 11.08.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБАНСЕРВІС надійшли уточнення до апеляційної скарги б/н від 10.08.2026 (вх. № 01-04/6677/26) в яких скаржник просить прийняти до розгляду уточнення ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» до апеляційної скарги б/н від 22.05.2026 року у справі № 914/2450/22, визнати поважними причини неподання до суду першої інстанції листів ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» вих. № 18/01-1.1 від 18.01.2022 року та вих. № 13/05-1 від 13.05.2022 року, та приєднати їх до матеріалів справи № 914/2450/22, скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 07.05.2026 року по справі № 914/2450/22 та прийняти нову, якою заяву ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» (код ЄДРПОУ: 31982734) про визнання кредиторських вимог до ТОВ «БНК-Україна» у розмірі 27 680 929,46 грн. задовольнити та визнати додаткові вимоги ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» до ТОВ «БНК Україна» на загальну суму 27 680 929,46 грн, з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги (судовий збір), 27 674 867,46 грн. вимоги четвертої черги (3% річних, інфляційні втрати, та основна заборгованість). Уточнення обґрунтовані тим, що суд першої інстанції, визначаючи наявність недоплати в сумі 1 606 537,15 грн, не врахував зарахування переплат за Додатковими угодами № 13 та № 16 у рахунок оплати за Додатковою угодою № 15, про що боржника було повідомлено листами від 18.01.2022 та 13.05.2022. На думку скаржника, врахування зазначених операцій спростовує висновок про наявність заборгованості покупця та свідчить про повну попередню оплату товару і наявність у боржника обов`язку з повернення невикористаного авансу. Також, скаржник зазначає, що подав достатній пакет первинних бухгалтерських документів для підтвердження кредиторських вимог, тоді як листи про зарахування переплат перебували у володінні боржника та мали бути враховані під час звірки. Необхідність їх подання безпосередньо до суду виникла лише після ознайомлення з мотивами ухвали від 07.05.2026. Тому скаржник вважає наявними виняткові підстави для прийняття та дослідження цих доказів апеляційним судом відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України. У судовому засіданні 29.09.2026 представник скаржника підтримав подані уточнення з підстав викладених у них. Ліквідатор заперечив щодо доводів уточнення до апеляційної скарги та просив відмовити у визнані поважними причини неподання до суду першої інстанції листів та не приєднувати їх до матеріалів справи № 914/2450/22. Порадившись на місці колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання, з огляду на наступне. Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПК України визначено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до правових позицій ВС КГС, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі 909/722/14 та від 1 липня 2021 року по справі 46/603, положення ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою). Недоведеність таких обставин виключає процесуальні підстави для дослідження апеляційним судом таких додаткових доказів. Положення статті 269 ГПК України є універсальними і застосовуються судом апеляційної інстанції у всіх категоріях спорів. У висновку щодо застосування приписів статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06.02.2019 зі справи 916/3130/17 та від 18.06.2020 зі справи 909/965/16, від 26.02.2019 зі справи 913/632/17 єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи. При цьому за імперативним приписом частини четвертої статті 13 названого Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних, зокрема, з невчиненням нею процесуальних дій. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність. Водночас колегія суддів зазначає, що зазначені листи були складені самим скаржником у 2022 році, а відтак були йому відомі та могли бути подані до суду першої інстанції на підтвердження заявлених кредиторських вимог. Посилання скаржника на те, що необхідність їх подання виникла лише після ознайомлення з мотивами оскаржуваної ухвали, не свідчить про об`єктивну неможливість подання таких доказів у суді першої інстанції. Так само перебування листів у розпорядженні боржника не позбавляло скаржника можливості надати їх суду, оскільки вони були складені та направлені саме ТзОВ «АВТОБАНСЕРВІС». Таким чином, скаржником не доведено наявності обставин, що об`єктивно перешкоджали поданню зазначених доказів до суду першої інстанції, а тому відсутні передбачені ч. 3 ст. 269 ГПК України підстави для їх прийняття та дослідження судом апеляційної інстанції. За таких обставин колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про визнання поважними причин неподання зазначених листів та їх приєднання до матеріалів справи. Надалі в судовому засіданні заслухавши пояснення сторін, з метою повного і всестороннього дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення, судова колегія вирішила розгляд справи відкласти. Керуючись ст. ст. 216, 232, 234, 270 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд У Х В А Л И В : 1. У задоволені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОБАНСЕРВІС про визнання поважними причин неподання до суду першої інстанції листів ТОВ «АВТОБАНСЕРВІС» вих. № 18/01-1.1 від 18.01.2022 року та вих. № 13/05-1 від 13.05.2022 року та приєднання їх до матеріалів справи № 914/2450/22 відмовити. 2. Відкласти розгляд справи на 03.11.2026 о 12 год 45 хв. 3. Учасників справи повідомити про час та дату наступного судового засідання. Неявка уповноважених представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті відповідно до положень ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Панова І.Ю., Судді Зварич О.В., Галушко Н.А.