Справа № 922/318/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" лютого 2019 р. Справа № 922/318/15 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А. , суддя Шевель О.В. за участю секретаря судового засідання Курченко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області (вх. №1339 Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018, постановлену суддею Савченко А.А. у приміщенні Господарського суду Харківської області, повний текст складено 03.09.2018, у справі № 922/318/15 за заявою боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Даніка", м. Харків про банкрутство, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі № 922/318/15 у задоволенні скарги Головного управління ДФС у Харківській області на бездіяльність ліквідатора відмовлено. Головне управління ДФС у Харківській області з вказаною ухвалою суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018, прийняти нову, якою задовольнити скаргу на бездіяльність ліквідатора ТОВ - фірма "Даніка" Бондаренка В.А. Апеляційна скарга ГУ ДФС у Харківській області обґрунтована порушенням судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 30.08.2018 приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Цивільного та Податкового кодексів України в частині проведення перевірок контролюючими органами під час досудової процедури припинення юридичної особи та судової процедури банкрутства. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2018 у даній справі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 22.01.2019, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. 22.01.2019 від арбітражного керуючого Бондаренка В.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні. Ухвалою Східного апеляційної господарського суду від 22.01.2019 у даній справі оголошено перерву до 12.02.2019, витребувано у Господарського суду Харківської області всі матеріали даної справи для повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи що на адресу суду апеляційної інстанції надійшов 17-й том справи. 28.01.2019 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції. Заявлене під час апеляційного провадження клопотання представника кредитора Лапідуса О.В. про постановлення окремої ухвали ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 залишено без розгляду. В судовому засіданні 12.02.2019 присутній представник апелянта підтримала апеляційну скаргу, просила суд її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 та задовольнити скаргу на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бондаренко В.А. Представник кредитора - Лапідуса О.В. навів пояснення та просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник ПАТ «МТБ Банк» заперечувала проти апеляційної скарги, навела відповідні пояснення, просила суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідно до вимог статті 268 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників учасників справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ - фірма «Даніка» за заявою останнього, у відповідності до приписів статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бондаренко В.А. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2015 року введено процедуру санації боржника строком до 30.01.2016, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Бондаренко В.А. Постановою Господарського суду Харківської області від 18.07.2016 припинено процедуру санації ТОВ - фірма "Даніка" та повноваження керуючого санацією. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Даніка" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича, якого зобов'язано в строк до 18.07.2017 р. виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури. 18 травня 2018 до Господарського суду Харківської області надійшла скарга Головного управління ДФС у Харківській області на бездіяльність ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бондаренко В.А., в якій скаржник просить суд: - визнати бездіяльність ліквідатора ТОВ - фірма "Даніка" Бондаренка В.А. неправомірною; - зобов'язати ліквідатора ТОВ - фірма "Даніка" Бондаренка В.А. надати звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також пояснення з питання не забезпечення надання до контролюючого органу первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку для призначення та проведення відповідної перевірки; - зобов'язати ліквідатора ТОВ - фірма "Даніка" Бондаренка В.А. забезпечити можливість проведення Головним управлінням ДФС у Харківській області позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) ТОВ - фірма "Даніка" для чого узгодити з Головним управлінням ДФС у Харківській області термін проведення позапланової виїзної перевірки підприємства; - забезпечити доступ посадових осіб Головного управління ДФС у Харківській області, які уповноважені здійснювати документальну позапланову виїзну перевірку підприємства, до відповідних первинних фінансово-господарських документів; - у разі невиконання вимог суду на підставі ч.12 ст.41 Закону про банкрутство визнати таку бездіяльність Бондаренка В.А. неправомірною, а роботу - незадовільною та припинити його повноваження, призначивши нового ліквідатора; - не допустити ліквідацію боржника - ТОВ - фірма "Даніка" без проведення ГУ ДФС у Харківській області відповідної перевірки достеменності даних (інформацію) про наявність у підприємства активів, дебіторської та/або кредиторської заборгованості, стан розрахунків з бюджетом всіх рівнів, а також дійсний стан платоспроможності. В обґрунтування своїх доводів ГУ ДФС у Харківській області посилається на ненадання ліквідатором ТОВ - фірма "Данника" відповідних документів для проведення перевірки та недопущення до її проведення, посилаючись на ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що провадження у даній справі здійснюється на правилами статті 11 Закону про банкрутство, а не в спрощеному порядку, як про це зазначає скаржник. При цьому, судом зроблено висновок про відсутність жодних передбачених законом заходів з боку контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової перевірки у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ фірма «Даніка» в строки, передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, здійснено не було. Отже, позапланову перевірку боржника у порядку, встановленому чинним законодавством, не проведено контролюючим органом з причин, які не залежали від дій або бездіяльності ліквідатора. Розглянувши вказану ухвалу на предмет правильного застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні скарги на дії ліквідатора та зазначає наступне. За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон) арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Відповідно до статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати. Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом. Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом. У разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством. Положеннями ч.2 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Відповідно до ч.4 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Згідно з ч.11 ст.41 Закону про банкрутство дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю). З тексту скарги на дії ліквідатора та апеляційної скарги вбачається, що ГУ ДФС у Харківській області обґрунтовуючи обставини бездіяльності ліквідатора посилається на положення Цивільного кодексу України щодо припинення юридичної особи в досудовому порядку та положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом» в частині спрощеної процедури банкрутства (ст. 95). Однак, як правильно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, та це вбачається з матеріалів справи, дану справу порушено за приписами статті 11 Закону про банкрутство - за загальною процедурою, яка передбачає такі стадії банкрутства: розпорядження майном, санацію та ліквідацію. Дані стадії врегулювані іншими нормами Закону про банкрутство, які передбачають інші терміни, порядок та заходи, які необхідно вчинити під час судового банкрутства. Однак, мотивуючи апеляційну скаргу, апелянтом не звернуто увагу на наведені вказівки суду першої інстанції, процесуальну помилку не виправлено. А тому, колегія суддів вважає, що з урахуванням правових підстав, викладених в скарзі на бездіяльність ліквідатора та в апеляційній скарзі, ГУ ДФС в Харківській області не довела наявність бездіяльності ліквідатора. Разом з тим, у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. З урахуванням наведеного та виходячи з принципу верховенства права, колегія суддів розглядаючи скаргу на бездіяльність ліквідатора та з огляду на обставини даної справи про банкрутство, зазначає наступне. Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється, у разі, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. Відповідно до п.11.6 Розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну № 1588 від 09.12.2011р. ( у редакції наказу Мінфіну № 462 від 22.04.2014р., яка діяла на момент порушення справи про банкрутство ТОВ - фірма "Даніка") (далі за текстом - Порядку) при проведенні заходів, пов'язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог. У п.11.9 цього Порядку зазначено, що у разі отримання документів згідно з пунктами 11.1 - 11.4 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими пунктами 11.11 та 11.12 цього розділу) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі. Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до контролюючого органу першим, в інших випадках. З матеріалів справи вбачається, що у строки наведені у Порядку органом ДФС перевірку ТОВ - фірма «Даніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства проведено не було. Так, листом від 06.02.2015 розпорядник майна вимагав директора ТОВ фірма «Даніка» Куценко О.В. надати документи про діяльність боржника за три роки, що передували порушенню провадження у даній справі та навів відповідний перелік документів (а.с. 86 т.2). Листом-повідомленням, яке отримано ДПІ у Московському районі м. Харкова 12.02.2015, розпорядником майна арбітражним керуючим Бондаренко В.А. повідомлено останнього про порушення провадження про банкрутство ТОВ - фірма «Даніка» (а.с. 55 т.2). Листом від 16.02.2015 року № 728/Б/20-34-18-04-28, ДПІ у Московському районі повідомлено розпорядника майна про відкриті в банківських установах рахунки та, з посиланням знову на статтю 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зазначено про те, що до завершення позапланової перевірки ДПІ просить не подавати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс та не повідомляти державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Також в цьому листі ДПІ у Московському районі просить забезпечити надання документів фінансово-господарської дільності ТОВ - фірма "Даніка" для проведення позапланової виїзної перевірки. Таким чином, в даному листі ДПІ висловила намір провести перевірку боржника. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у наступному складі: ТОВ «Факторингова компанія «Стандарт кепітал», ПАТ «Марфін Банк». З матеріалів справи вбачається, що скаржник не звертався ні до розпорядника майна, ні до суду з заявою про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Однак, 17.04.2015 ним заявлено до суду клопотання про зупинення провадження у справі до проведення документальної позапланової перевірки боржника. Цим також підтверджується намір органу ДФС провести перевірку боржника ще у 2015 році. До того ж, розпорядником майна до суду наданий Аналіз фінансового стану, господарської, інвестиційної діяльності та положення на товарному ринку ТОВ фірма «Даніка» (а.с. 128-147 т. 4), з якого вбачається про відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ - фірма «Даніка» чи доведення до банкрутства з боку керівництва або іншої сторони. Також з матеріалів справи вбачається, що після визнання ТОВ - фірма «Даніка» банкрутом, ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Бондаренко В.А. листом від 03.08.2016 року №548 звернувся до Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з проханням провести необхідну перевірку. 12.08.2016 листом №10465/10/20-31-08-01-25 Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області повідомила ліквідатора про наявні у банкрута відкриті рахунки в банківських установах. Також необхідно зазначити, що в серпні 2015, тобто після порушення справи про банкрутство, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за період з 01.07.2012р. по 31.03.2015р. здійснювалась позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ - фірма "Даніка" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, збору за першу реєстрацію транспортних засобів, військового збору за період з 01.07.2012р. по 31.03.2015р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.07.2012р. по 31.03.2015р., що підтверджується актом № 168/20-34-17-01-07/06733459 від 10.08.2015р. Проте жодних дій з боку контролюючого органу щодо проведення документальної позапланової перевірки у зв'язку з порушенням провадження у справі про визнання банкрутом платника податків здійснено не було, в строки, передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, контролюючий орган до ТОВ - фірма "Даніка з запитами про надання документів для проведення перевірки не звертався, накази та направлення щодо проведення перевірки своєчасно не видавались, в матеріалах справи такі докази відсутні, скаржником даний факт також не спростований. Пунктом 8 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон № 1797), який набрав чинності з 01 січня 2017 року (за виключенням окремих статей) та яким внесено зміни до Податкового кодексу України, доповнено Кодекс статтею 193 та викладено в новій редакції п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст. 191, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. Таким чином, з 01.01.2017р. ГУ ДФС у Харківській області наділене повноваженням проведення відповідно до законодавства перевірок та звірок платників податків. Однак, як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ - фірма "Даніка" було видано лише 23.04.2018р., запит про надання документів для проведення відповідної перевірки вручено ліквідатору 03.05.2018р., тобто майже через 1,5 роки після наділення Управління повноваженнями щодо проведення таких перевірок. До того ж строк проведення перевірки у наказі від 23.04.2018р. було встановлено з 27.04.2018р. тривалістю 5 робочих днів, тобто до 05.05.2018р. але ліквідатору були вручені направлення на проведення перевірки лише 02.05.2018р. близько 16.00 години, коли строк перевірки вже було розпочато, а 04.05.2018р. та 05.05.2018р.було складено два акти про неможливість її проведення, які є ідентичними за змістом та складені не за місцем реєстрації банкрута, а за адресою контролюючого органу. Крім того, в рамках здійснення ліквідаційної процедури, ліквідатором передані на зберігання до ТОВ НВСЦ «Харківський народний архів» документи довгострокового зберігання з особового складу ТОВ - фірма «Даніка» за період з 2000 року по 2016 рік, що підтверджується договором зберігання №114 від 20.11.2017, довідкою архівної установи №90 від 20.11.2017 про прийняття документів, актом №49 приймання-передачі справ на зберігання від 20.11.2017, тобто до закінчення передбачених податкових законодавством для проведення перевірок. Документи довгострокового зберігання за період 1989 року по 1999 рік передано до ТОВ НСВЦ «Харківський народний архів» 29.04.2004 колишнім керівництвом банкрута, що підтверджується актом №53. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами даної справи (а.с. 207-2016 т.15). Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій. За таких обставин, колегія суддів не вбачає з боку ліквідатора вчинення перешкод у проведенні контролюючим органом перевірку банкрута, та відповідної бездіяльності, про яку зазначає скаржник. Станом на час розгляду апеляційної скарги, провадження у даній справі триває, а тому ГУ ДФС у Харківській області не позбавлений права у встановленому законом порядку провести передбачену приписами Податкового кодексу України перевірку банкрута. Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що протягом 2015-2018 років позапланову перевірку боржника у порядку, встановленому чинним законодавством, не проведено контролюючим органом з причин, які не залежали від дій або бездіяльності ліквідатора. Що ж до вимоги заявника про зобов'язання ліквідатора надати звіт про діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів боржника та інше, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується систематичне звітування ліквідатора перед судом про стан ліквідаційної процедури. Крім того, у грудні 2017 року ліквідатор надав суду для затвердження звіт ліквідатора, в якому міститься вся інформація щодо проведеної ліквідаційної процедури ТОВ - фірма «Даніка». Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Враховуючи, що доводи апеляційної скарги зводяться до обставин не проведення контролюючим органом перевірки банкрута з вини ліквідатора, а також враховуючи встановлену колегією суддів відсутність вини ліквідатора у не проведенні перевірки, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та спростовуються доводами викладеними у мотивувальній частині постанови. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувана ухвала відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування. Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 30.08.2018 у справі № 922/318/15 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 15.02.2019 Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя О.А. Пуль Суддя О.В. Шевель