Справа № 643/18930/21

Справа № 643/18930/21 Провадження № 6/643/321/26 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.04.2026 м. Харків Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - Поліщук Т.В., за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В., представника заявника - Шевченко Д.С., представника стягувача - Філатової Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції заяву адвоката Шевченко Дар`ї Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» як правонаступника публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України,- ВСТАНОВИВ: Шевченко Д.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій прохає скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , встановлене ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 по справі № 643/18930/21, провадження № 6/643/451/21. В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. перебуває виконавче провадження № 63628701 з примусового виконання виконавчого листа № 2-747/11, виданого 31.03.2014 Дзержинським районним судом м. Харкова стосовно боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суми заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12.05.2008 року. У рамках даного виконавчого провадження ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 по справі № 643/18930/21 провадження № 6/643/451/21, якою задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України на строк до виконання зобов`язань за судовим рішенням, що виконується у виконавчому провадженні № 63628701. ОСОБА_1 звернувся до суду про скасування накладеної на нього заборони виїзду, проте хоча його заява і була задоволена остаточне рішення суду апеляційної інстанції залишило заборону чинною. ОСОБА_1 самостійно, за рахунок власних збережень та збережень родини, виконує рішення суду. Єдиним джерелом щомісячного доходу для ОСОБА_1 є заробітна плата. Наразі всі карткові рахунки, включно із зарплатною карткою, арештовані повністю. З 2013 року виконання рішення суду здійснюється саме за рахунок заробітної плати. Професійна діяльність ОСОБА_1 безпосередньо пов`язана з регулярними відрядженнями за кордон для виконання службових завдань: укладення договорів, проведення переговорів, участі у конференціях, навчанні та здобутті знань, зокрема щодо функціонування заводу BMW Group у м. Дінгольфінг. Факт виїзду за кордон не свідчить про намір ухилитися від виконання рішення суду. Навпаки, належне виконання службових обов`язків забезпечує стабільний дохід, за рахунок якого здійснюється погашення заборгованості. У разі втрати роботи ОСОБА_1 втратить єдине джерело доходу, що фактично ускладнить виконання рішення суду. У власності ОСОБА_1 є майно, на яке може бути накладено стягнення: 50 % частка ПП «НВ-Інвест», 100% частка у ПП «ЖЗЛ»; 50% частка у ПФ НПП «ЭНЕРГОТЕХНИКА»; грошові кошти на карткових рахунках; годинник Ulysses Nardin, щодо якого вже скеровано звернення до приватного виконавця Цимбала С.В. про добровільну передачу на виконання рішення суду. ОСОБА_1 завжди повертався після відряджень, навіть після запровадження обмежень, пов`язаних із воєнним станом. Крім професійних обов`язків, виїзд за кордон пов`язаний із необхідністю догляду за матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає у м. Гера (Німеччина) та потребує стороннього догляду після низки операцій (заміна суглобів, видалення грижі). Сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_5 є особою з інвалідністю. Інших родичів, які могли б здійснювати догляд, немає. Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, ОСОБА_1 є єдиною особою, яка може виконувати обов`язок щодо утримання та догляду за матір`ю. ОСОБА_1 постійно добровільно перераховує кошти на виконання рішення суду. Вважає, що тимчасове обмеження у праві виїзду, встановлене ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 у справі № 643/18930/21, станом на теперішній час є невиправданим та має бути скасоване. З моменту постановлення ухвали виникли нові обставини, які спростовують критерій співмірності цілі втручання застосованим заходам та свідчать про порушення справедливого балансу між правами людини та публічним інтересом. 09.04.2026 представник стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» Філатова Н.А. через систему Електронний суд подала заперечення на заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі країни, застосоване ухвалою суду від 05.11.2021 у справі № 643/18930/21. В обґрунтування заперечень представник зазначила, що 05.11.2021 ухвалою Московського районного суду м. Харкова у справі №643/18930/21 тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , на строк до виконання зобов`язань за судовим рішенням, що виконується у виконавчому провадженні №63628701, яка залишена без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 03.05.2023. 25.08.2025 ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова у справі №643/12974/25 заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України було задоволено. 29.01.2026 постановою Харківського апеляційного суду апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано, а заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні заяви, врахувавши недобросовісну поведінку боржника, який тривалий час не спрямовує на виконання рішення суду значну суму заборгованості, доступну для нього. Встановленні обставини постановою Полтавського апеляційного суду від 03.05.2023 у справі № 643/18930/21 та постановою Харківського апеляційного суду від 29.01.2026 у справі № 643/12974/25 (тривале ухилення боржником від виконання зобов`язань, не виконання вимог ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче проведення», наявність реальної можливості ОСОБА_1 повністю чи частково виконати судове рішення, неодноразовий перетин кордону, утримання доходів із заробітної плати у межах виконавчого провадження, які були підставою для застосування заходів обмеження у праві боржника виїзду за межі України), також недобросовісної поведінки боржника, який тривалий час не скеровує на виконання рішення суду значну суму заборгованості, яка є доступною для нього, не потребують повторному/додатковому доказуванню, у відповідності ч. 4 ст. 82 ЦПК України, під час розгляду заяви боржника про скасування тимчасово обмеження у праві виїзду за межі України. Впродовж періоду з дня винесення судом рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника, по даний час, боржником не вчинено жодних дій направлених на виконання рішення суду та усунення обставин, які послугували підставою застосування такого заходу направленого на виконання рішення суду, а навпаки, наявні обставини вчинення дій направлених на перешкоджання (ускладнення) виконання рішення суду. Подана 08.04.2026 з боку представника боржника для долучення постанова від 07.04.2026 про опис та арешт трьох годинників, якою й передано це майно на зберігання саме представникуборжника є намаганням створити відомість нібито добровільного виконання рішення суду, та не є тією суттєвою обставиною, яка могла послугувати підставою для скасування обмеження направленого на виконання зобов`язань боржником, який значний час ухиляється від виконання рішення (з 2014 року), маючи можливість виконати усю чи значну суму заборгованості, також наділити недобросовісного боржника статусом добросовісного. Опис та арешт майна є примусовою виконавчою дією, а не добровільним виконання рішенням суду. Надані боржником копії документів свідчать, що його мати станом на 03.06.2025 проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У період 20222024 років вона тричі перебувала на стаціонарному лікуванні у клініках Берліна (18, 3 та 10 днів), де їй проводили планові операції з лікування суглоба та видалення пахової грижі. Згідно з рекомендаціями 2024 року, їй призначено лікувальну фізкультуру з повним навантаженням та планові огляди двічі на рік до лютого 2025 року. Документація не містить підтвердження, що станом на дату подання заяви (23.03.2026) мати ОСОБА_1 перебуває на лікуванні за межами України чи потребує стороннього догляду. Імовірно, боржник навмисно приховує дійсні обставини легального перебування його матері у Німеччині у період 20222025 років (статус, отримання посвідки на проживання, наявність медичної страховки тощо). У цій країні діє обов`язкове страхування на випадок потреби у догляді та лікуванні «Pflegeversicherung», яке забезпечується державою у повному обсязі. Боржник всіма силами з 2021 року намагається переглянути рішення суду, за фактом нібито підробки додаткових угод до кредитних договорів. Постановою Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 922/1474/21 (під час оскарження незаконного відчуження боржником належного йому рухомого майна (корпоративних прав ТОВ «Елат» та ТОВ «Будівельник»)) встановлені обставини ухилення (з 2014 р.) боржника ( ОСОБА_1 ) від виконання рішення суду від 09.10.2013 у справі № 2-747/11. Продовжуючи діяти недобросовісно боржник у 2023 році вдруге здійснив відчуження вказаного майна, яке оскаржується стягувачем. Наразі, ВП №63628701 триває, за яким сума стягнення складає 777 506,66 дол. США та 1 886 210,43 грн., без урахування виконавчого збору, що підтверджується інформацією з АСВП від 30.03.2026, постановою приватного виконавця від 16.03.2021 та постановою суду апеляційної інстанції від 03.05.2023 у справі №643/18930/21, якою встановлені дані обставини під час перегляду ухвали про встановлення відповідного обмеження стосовно боржника. Вказані вище обставини свідчать тільки про недобросовісність дій боржника, спрямованих виключно на продовження перешкоджання виконання рішення суду, не бажаючи його виконувати, достеменно будучі обізнаним про його ухвалення у 2013 році, яке є чинним та залишається не виконаним понад 12 (дванадцяти років), створивши передумови для перебування стягувача з 2021 р. у правовій невизначеності, а з 2023 року взагалі позбавивши примусового виконання рішення суду стосовно всіх 3-х боржників. В додаткових поясненнях поданих до суду через Електронний суд 21.04.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Шевченко Д.С. зазначено, що ОСОБА_1 ніколи не отримував жодної позики від стягувача, є поручителем, який не поставив жодного підпису під узгодженнями відсотків позики. ОСОБА_1 є потерпілим щонайменше в двох кримінальних провадження стосовно підробки і шахрайства. Проте із трьох боржників саме ОСОБА_1 виконує рішення суду. Стягувачом не зазначено, чому він вважає доцільним обмежувати право ОСОБА_1 на виїзд за межі країни постійно. ОСОБА_1 не має наміру покидати Україну та ухилятися таким чином від виконання рішення суду. Малолітні діти ОСОБА_1 проживають та навчають в Україні, донька ОСОБА_7 очно навчається у 6 класі приватного ліцею «Май Скул Едьюкейшн» в м. Ужгород. Син ОСОБА_8 очно навчається в 2 класі ТОВ ПЗО «Май Скул» в м. Ужгород, отже він має міцні соціальні зв`язки з Україною, не має наміру покидати країну. Рідна його сестра ОСОБА_5 є особою з інвалідністю, проживає в м. Харкові і потребує допомоги та підтримки брата. В м. Харків ОСОБА_1 має постійне працевлаштування з високим рівнем заробітної плати. Згідно відповіді ДПСУ ОСОБА_1 виїжджав і повертався до країни, навіть тоді, коли було зрозуміло, що діє заборона виїзду. Саме ця обставина свідчить про міцний зв`язок з країною. Виїзд за кордони обумовлений виробничим завданням та необхідністю надання догляду, допомоги та підтримки рідній матері, яка проживає наразі в Німеччині, м. Гера. З урахуванням віку матері та стабільно зверненням за медичною допомогою абсолютно обґрунтованою є потреба в догляді. Наразі мати проходить лікування безперервно, стан здоров`я погіршений і наявні підстави для встановлення інвалідності. Крім цього, ОСОБА_1 в силу отриманих раніше травм та успадкованих захворювань так само був змушений звернутися за медичною допомогою в Німеччині. ОСОБА_1 потребує складного оперативного втручання, яке може бути виконано в Німеччині. ОСОБА_1 виконує всі вимоги приватного виконавця Цимбала С.В., не було випадків неявки чи невиконання запитів. Він не є членом родини позичальника ОСОБА_2 , жодних коштів від банку не отримував, а навпаки є потерпілим у кримінальному провадженні. Застосований захід не може бути постійним і має підлягати перегляду. Рішення суду виконується, а наявні обставини свідчать про міцний зв`язок ОСОБА_1 з Україною та відсутність ризику ухилення від виконання рішення. Постійне обмеження права на виїзд є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішеннями ЄСПЛ проти України. Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 24.03.2026 заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків протягом п`яти днів. Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.04.2026 у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» Філатової Н.А. про повернення заяви представника ОСОБА_1 без розгляду відмовлено, заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження. 09.04.2026 ухвалою суду з обов`язати заявника ОСОБА_1 надати для огляду в судовому засіданні оригінал письмового доказу, а саме: оригінал висновку № 365/06, за формою №080-4/о, від 17.06.2025 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, стосовно ОСОБА_4 . У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_9 заяву підтримала у повному обсязі, надала пояснення відповідно до обставин, викладених у заяві, уточненій заяві та додаткових поясненнях у справі, просила заяву задовольнити, посилаючись на те, що вказані обставини у своїй сукупності спростовують критерій співмірності цілі втручання застосованим обмежувальним заходам. ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки в Україні, а виїзд за межі України останньому необхідні у зв`язку із професійною діяльністю, надання допомоги матері та отримання медичної допомоги для себе в Німеччині. Наявні обставини дають підстави для висновку про наявність на теперішній час факторів, що порушують справедливий баланс між правами людини та публічним інтересом. ОСОБА_1 жодного разу не ухилився від явки на вимогу приватного виконавця та не ухиляється від виконання рішення суду. Грошові кошти сімейний бюджет родини. Представник стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» Філатової Н.А. проти задоволення заяви заперечувала, надала пояснення, відповідні обставинам, викладеним у запереченнях на заяву, просила у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що борг за судовим рішенням досі не погашений, а боржник не вчиняє жодних реальних дій для його погашення. Навпаки, ОСОБА_1 уникає належного виконання судового рішення. Твердження про добровільне виконання рішення суду не відповідає фактичним обставинам, оскільки останній декларує значні суми коштів та наявність коштовних годинників, що свідчить про його реальну можливість погасити заборгованість у повному обсязі. На теперішній час не змінилися обставини, які слугували підставою для застосування до ОСОБА_1 обмеження у праві виїзду за кордон. Приватний виконавець Виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. 09.04.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі. Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного. Судом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 у справі № 2-747/11, стягнуто солідарно на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суму заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12.05.2008: - за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 в сумі 659240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182986,42 доларів США; - за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 в сумі 118266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32100,30 доларів США; - за кредитним договором № 010/2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 в сумі 1527311,31 грн, де сума заборгованості за кредитом 986461,30 грн та сума заборгованості за відсотками 540850,01 грн; - за кредитним договором № 010-2/07-0812-08 від 31.10.2008 в сумі 473688,15 грн, де сума заборгованості за кредитом 312243,74 грн, сума заборгованості за відсотками 161444,41 грн, а всього у сумі 8215610,20 грн (т. 3 а.с. 91-99). На підставі зазначеного судового рішення Дзержинським районним судом м. Харкова 31.03.2014 було видано виконавчий лист №2-747/11 (т.3 а.с. 99-100). Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова віл 08.12.2017 замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» (т. 3 а.с. 101-102). 16.11.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. відкрито виконавче провадження№ 63628701 на підставі виконавчого листа № 2-747/11, виданого 31.03.2014 Дзержинським районним судом м. Харкова, за заявою стягувача ТОВ «ФК «Форінт» про примусове виконання рішення суду, боржник ОСОБА_1 (ідентифікатор доступу до АСВП №В12В8386525Г) (т. 3 а.с. 103-105). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. від 16.03.2021 внесено зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження а саме: замість суми коштів до стягнення за виконавчим документом - 8 215 610,2 грн. зазначено суму коштів до стягнення: 777 506,66 доларів США та 1 886 210,43 грн. (т. 3 а.с. 109-110). На теперішній час виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. у межах виконавчого провадження № 63628701, що не заперечується сторонами (т.3 а.с. 111-126). Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 у справі № 643/18930/21 (провадження № 6/643/451/21), задоволене подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України на строк до виконання зобов`язань за судовим рішенням, що виконується у виконавчому провадженні № 63628701 (т. 1 а.с. 74-75), яка постановою Полтавського апеляційного суду від 03.05.2023 залишена без змін (т. 3 а.с. 133-137). Підставою для постановлення ухвали про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України Московським районним судом м. Харкова зазначено те, що оскільки боржник обізнаний про існування виконавчого провадження, однак ухиляється від виконання своїх зобов`язань. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2025 (справа № 2-747/11 провадження 4-с/638/18/25) задоволено скаргу представника ТОВ «ФК «Форінт», на виконання якої 08.05.2025, виконавче провадження № 63628701 стосовно боржника ОСОБА_1 відновлено (т. 3 а.с. 165-174, 188-189). Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. у ВП № 63628701 від 19.06.2025 винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій (т. 3 а.с. 190). Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 25.08.2025 у справі № 643/12974/25 заяву ОСОБА_1 , інші особи: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В., стягувач: ТОВ «ФК «ФОРІНТ», боржники: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в межах виконавчого провадження № 63628701 задоволено, скасоване тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , установлене ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 у справі №643/18930/21, провадження №6/643/451/21 (т. 3 а.с. 136-144). 29.01.2026 постановою Харківського апеляційного суду у справі № 643/12974/25 апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено, скасовано ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 25.08.2025, заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в межах виконавчого провадження № 63628701 залишено без задоволення (т. 3 а.с. 245-253). Представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д.С. в даній заяві зазначила про нові обставини, які спонукали боржника подати заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзді за кордон повторно, а саме необхідністю його медичного лікування, хірургічного втручання та відвідування, догляду за похилою матір`ю, наявність міцних соціальних зв`язків. З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 працює в ТОВ «БАВАРИЯ МОТОРС» з 06.05.2025 та займає посаду заступника директора з технічних питань, отримує заробітну плату, що підтверджується наказом (розпорядженням) № 292-К/тр від 05.05.2025, довідкою про заробітну плату від 13.03.2026 у відповідності до якої з вересня 2025 року по лютий 2026 заробітна плата склала 270270 грн. Відповідно до п.п. 13,14 посадової інструкції заступника директора з технічних питань, затвердженої директором ТОВ «БАВАРІЯ МОРОС» О. Гризуновим, до завдань та обов`язків заступника директора з технічних питань відноситься відбувати у відрядження з метою виконання службових завдань, проведення переговорів, участь у конференціях, навчання та здобуття знань, у тому числі закордон за дорученням керівництва, але не виключно. Виконувати завдання, визначені у наказі про відрядження, зокрема щодо термінів, порядку та правил, встановлених для службових відряджень, а також подання звіту про результати відрядження та використанні кошти. З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 має 50% частки статутного (складеного) капіталу(пайового фонду) ПП НПП "ЭНЕРГОТЕХНИКА" ідентифікаційний код: 32338025. Також, ОСОБА_1 є керівником та має частку в розмірі 100 % в приватному підприємстві «ЖЗЛ», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 28.03.2026. Відповідно до відповіді приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. від 21.01.2026 № 146 наданої на запит адвоката Шевченко Д.С. на виконанні перебуває виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 про стягнення на підставі виконавчого листа № 2-747/11, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 31.03.2014, на користь ТОВ «ФК «Форінт» заборгованості за Генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12.05.2008 року: - за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12.05.2008 року в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості за відсотками 182 986,42 доларів США; - за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12.05.2008 року в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 доларів США, сума заборгованості за відсотками 32 100,30 доларів США; - за кредитним договором № 010/2/07-01-0811-08 від 31.10.2008 року в сумі 1 527 311,31 гривень, де сума заборгованості за кредитом 986 461,30 гривень та сума заборгованості за відсотками 540 850,01 гривень; - за кредитним договором № 010-2/07-0812-08 від 31.10.2008 року в сумі 473 688,15 гривень, де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 гривень ,сума заборгованості за відсотками 161 444,41 гривень, а всього у сумі 8 215 610,20 гривень. Постановою від 08.05.2025 виконавче провадження було відновлено на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.04.2025 у справі № 2-747/11, якою була скасована постанова приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала С.В. від 28.11.2023 про закінчення виконавчого провадження № 63628701 (т. 2 а.с. 105). 04.07.2025 ОСОБА_1 надіслано на адресу ТОВ «ФК «Форінт» М.В. пропозицію щодо мирного врегулювання спору та виконання рішення суду шляхом сплати 50000 доларів США, ТОВ «ФК «Форінт» ( т. 2 а.с.117-119). 23.03.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д.С. звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал С.В. із заявою повідомленням про намір добровільно передати на виконання рішення суду по справі № 2-747/11 годинник ОСОБА_10 , що свого часу було подаровано боржнику ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 175). Постановою про опис та арешт майна боржника приватного виконавця Цимбала С.В. від 07.04.2026 описано та накладено арешт на майно, а саме: годинник Ulysse Nardin, з номером 0122, годинник марки HUBLOT, з номером НОМЕР_1 , годинник марки IWS Schaffhausen, з номером НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 (т. 3 а.с.41-42). Станом на момент розгляду цієї заяви рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.10.2013 набрало законної сили, виконавчі дії тривають, заборгованість боржниками у повному обсязі не погашена. З відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.05.2025 № 19/39180-25 встановлено, що у період з 04.10.2020 до 31.01.2025 ОСОБА_1 дванадцять разів виїжджав за межі України та повертався назад (т. 2 а.с. 111-112). З відповідей на запити № 267737343 від 09.05.2025, № 312153511 від 01.02.2026 до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником ОСОБА_11 державного кордону вбачається, що останній у період з 16.11.2020 по 01.02.2026 періодично перетинав кордон, останній раз 21.03.2026, що також підтверджується інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (т. 2 а.с.57-65, 185-186). Донька ОСОБА_1 - ОСОБА_7 очно навчається у 6 класі приватного ліцею «Май Скул Едьюкейшн» в м. Ужгород. Син ОСОБА_8 очно навчається в 2 класі ТОВ ПЗО «Май Скул» в м. Ужгород, що підтверджується довідками про навчання від 10.04.2026 (т. 4 а.с. 149А-149Б). Рідна сестра ОСОБА_1 - ОСОБА_5 є особою з інвалідністю ІІ групи, основний діагноз церебральний атеросклероз, потребує стороннього догляду, що підтверджується витягом з журналу реєстрації висновків лікарсько-консультативної комісії № 253 від 22.04.2025, висновком № 253/03 про наявність порушення функції організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 22.04.2025, витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 169/25/1994/В від 07.04.2025 (т. 2 а.с. 139-144, 189-190). Батько ОСОБА_1 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (т. 2 а.с.188). Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.09.2023 проходила обстеження в клінікі в м. Берліні проходила обстеження, останній встановлено діагноз симптоматична пахова грижа праворуч, серед попередніх захворювань зазначено стан після операції на стегні, зліва 2022 рік. Відповідно до Медіан від 06.09.2022 університетської клініки Лейпцига АоР, 10.08.2022 ОСОБА_4 з 19.08. по 06.09.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні у відділені ортопедії. Діагноз: функціональний дефіцит лівого тазостегнового суглоба після імплантації двоглавого протеза лівого тазостегнового суглоба 10.08.2022 через латеральний перелом шийки стегна. Наявність протеза лівого тазостегнового суглоба. Ожиріння. 09.02.2024 ОСОБА_4 проходила обстеження в клініці в м. Берліні проходила обстеження, де їй було встановлено діагноз: нестабільний вальгусний гонартроз правої ноги Відповідно до висновку № 365/06 від 17.06.2025, ОСОБА_4 потребує денного догляду, догляду вдома, паліотивного догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, що також підтверджується витягом з журналу реєстрації висновків лікарсько консультативної комісії № 365 від 17.06.2025р., згідно якого ОСОБА_4 потребує стороннього догляд, нотаріально засвідчені копії яких були предметом безпосереднього дослідження в судовому засіданні 24.04.2026 (т. 4 а.с.128-147). Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання від 03.06.2025, в перекладі, підпис перекладача засвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Тернопільської області Козар В.І., ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має єдине місце проживання: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.130). Відповідно до виписки з історії хвороби від 15.03.2026 амбулаторної клініки Деблінг, за перекладом перекладацького агентства «Гольфстрім», ОСОБА_1 у м. Відні пройшов медичне обстеження, де йому призначено лікування та повторне обстеження, стан після фіксації стегнової кістки, підозра на некроз головки стягнової кістки праворуч (т. 2 а.с.198-202). Звертаючись із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, представник ОСОБА_1 адвокат Шевченко Д.С. покликалася на відсутність свідомого ухилення від виконання судових рішень про стягнення боргу та часткове їх виконання боржником, а також на необхідність медичного обстеження та його лікування в Німеччині, а також відвідуванні та допомозі матері, яка проживає в м. Гері Німеччина. Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Таким чином обмежити боржника у праві на виїзд за кордом можливо лише у разі, якщо, особа, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (частина 3 статті 441 ЦПК України). Відповідно до частин 5-7 статті 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v.Bulgaria), рішення від 26.11.2009 (заява № 34383/03), Європейський суд визначив загальні стандарти щодо права на свободу пересування. Тимчасове обмеження в праві виїзду за ухилення від виконання зобов`язань має відповідати трьом критеріям: - ґрунтуватися на національному законі; - переслідувати одну або декілька легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції; - відповідати справедливому балансу між правами людини та публічним інтересом, тобто бути пропорційним меті його застосування. У цій справі Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином: У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13.11.2003 за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78 - 82). Під поняттям «ухилення від виконання зобов`язань», покладених на боржника рішенням, розуміються будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо), що роз`яснив Верховний Суд України 01.02.2013 при розгляді питань, які виникають в судовій практиці про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Таким чином, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Рішенням Європейського суду по правам людини, прийнятим 11 травня 2021 року по справі «Стецов проти України» (заява № 5170/15, щодо заборони виїзду за межі України, накладеного на заявника в зв`язку з несплатою боргу, встановленого судовим рішенням), ЄСПЛ встановив в діях держави порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та постановив, що Україна повинна сплатити Стецову компенсацію моральної шкоди та судові витрати. Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження. Закон України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру». У пункті 5 статті 6 вищевказаного Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. При вирішенні даної заяви слід врахувати, що передбачені законом обмеження є заходами, спрямованими на спонукання боржника до виконання своїх обов`язків. Вони застосовуються у випадках ухилення від виконання рішення суду та мають на меті примусити боржника до активних дій для задоволення інтересів кредитора та усунення обмежень. Тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є винятковим заходом, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань та має намір залишити країну з метою уникнення їх виконання. У цьому провадженні суд має оцінити обґрунтованість мотивів заяви боржника щодо наявності підстав для скасування встановлених обмежень. Представник заявник зазначає, що заявник ОСОБА_1 працевлаштований, отримує стабільний дохід, з його заробітної плати здійснюються відрахування на погашення заборгованості, на все йому належне майно накладено арешти. Водночас наголошує, що через обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 не може виконувати свої посадові обов`язки, оскільки вони безпосередньо пов`язані з відрядженнями до інших країн. ОСОБА_1 має стійки соціальні зв`язки, двоє його дітей навчаються у школі в м. Ужгороді. ОСОБА_1 та його мати ОСОБА_4 мають серйозні захворювання. Мати перебуває на лікуванні та під постійним наглядом лікарів у Німеччині, а сам ОСОБА_1 проходив обстеження у місті Відні та має намір продовжити лікування там. З огляду на незадовільний стан здоров`я, перенесені хірургічні втручання та похилий вік, ОСОБА_4 потребує сторонньої допомоги, яку він як син та єдиний з родичів хто може надати допомогу, наразі не може забезпечити через дію тимчасової заборони на виїзд за кордон. ОСОБА_1 неодноразово виїжджав за межі країни та повертався, а тому наміру ухилитись від виконання зобов`язань немає, тобто відпали обставини ухилення від виконання зобов`язань. Для з`ясування питання, чи є обмеження на виїзд боржника з України втручанням в його право покидати країну, гарантоване пунктом 2 статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з врахуванням практики Європейського суду з прав людини суд має встановити: чи було втручання передбачено законом; чи переслідувало воно одну чи декілька законних цілей; - чи було воно необхідним в демократичному суспільстві. У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише настільки, наскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга № 66485/01, §§ 78 - 82). Окрім того, навіть якщо обмеження свободи пересування особи спочатку є обґрунтованим, воно може стати неспівмірним і порушити права людини, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу. На це вказує практика Європейського суду з прав людини, зокрема: рішення у справі «Луордо проти Італії» (Luordo v. Italy, скарга №32190/96, §96, ECHR 2003-IX), рішення у справі «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary, скарга №41463/02, §35, ECHR 2006), а також рішення у справі «Рінер проти Болгарії» (§121). У пункті 50 вказаного рішення Європейський суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин. Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. рішення Європейського суду у справі «Рінер проти Болгарії», § 124 і рішення «Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини», § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості та законності процедури (див. рішення Європейського суду від 25 січня 2007 року у справі «Сіссаніс проти Румунії», скарга № 23468/02, § 70). Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, які стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами рішення Європейського суду від 23 червня 1981 року у справі «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, № 43, § 60). ОСОБА_1 скористався правом, звернувшись до суду із відповідною заявою. У рішенні в справі «Бабич проти України» (заява № 2393/17) від 12.02.2026 ЄСПЛ наголосив, що обмеження залишати країну має відповідати критерію пропорційності та обґрунтованості, визнавши порушення статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При оцінюванні правомірності втручання у право ОСОБА_1 на вільне пересування необхідно врахувати, що заборона на виїзд за межі України діє вже понад п`ять років. Заявник доводить, що він здійснює дії, спрямовані на виконання рішення суду: отримує офіційний дохід, з якого проводяться відрахування на користь стягувача, передав на виконання рішення дорогий годинник, під арештом перебуває належне йому майно. Це свідчить про реальне виконання зобов`язань, хоча й у тривалому часовому вимірі. Водночас слід врахувати, що розмір заборгованості є значним, а її погашення здійснюється переважно за рахунок заробітної плати боржника. За таких умов відсутні реальні прогнози щодо строків повного виконання рішення суду процес може тривати роками. Тому застосоване обмеження у праві виїзду за межі України не може розглядатися як ефективний засіб примусу до швидкого погашення боргу. Таким чином, продовження дії заборони у виїзді за межі України в даному випадку не досягає своєї мети воно не прискорює виконання рішення суду, але водночас суттєво обмежує особисті права боржника, що може бути розцінено як непропорційне втручання у його свободу пересування. Суд доходить висновку, що обмеження у праві виїзду за межі України не сприятиме стягненню заборгованості, оскільки внаслідок його застосування ОСОБА_1 може втратити роботу та залишитися без доходів, з яких здійснюється погашення боргу. Заявник має захворювання, проходить лікування у м. Відні, його мати, яка проживає в м. Гера Німеччина є жінкою похилого віку, перенесла хірургічне втручання по заміні суглоба, має супутні захворювання, потребує стороннього догляду. З огляду на наведене, суд вважає такі обмеження непропорційними та такими, що становлять втручання у право особи на вільне пересування. Доводи заперечень представника ТОВ «Фінансова компанія «ФОРІНТ» Філатової Н.А. щодо того, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічною заявою на тих самих підставах, також були враховані та оцінені судом. З матеріалів справи вбачається, після того, як на ОСОБА_1 були накладені обмеження у праві виїзду із країни, він звернувся до суду із заявою про скасування зазначених обмежень. У заяві, яка розглядається в цій справі, заявник навів додаткові мотиви щодо стійких соціальних зв`язків, докази, що він намагається виконувати рішення суду, передав коштовні годинники приватному виконавцю на виконання рішення суду, необхідність виїзду за кордон пов`язана з отримання медичної допомоги, допомозі літній хворій матері, яка проживає за кордоном та потребує відповідно до висновків сторонньої допомоги. Про що були надані відповідні докази. Разом з тим, суд враховує, що ОСОБА_1 періодично протягом 2021 року, з якого встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду, та 2026 року неодноразово виїжджав за межі країни та повертався, востаннє перетинав кордон 21.03.2026, отже мав можливість уникнути від зобов`язань щодо виконання рішення суду. Наведені обставини, на думку суду, не можуть бути ототожнені з тими, що були зазначені у першій заяві ОСОБА_1 . Вони мають інший зміст та характер, а відтак не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні повторної заяви. Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу особистої автономії та права на охорону здоров`я, кожна особа має право самостійно визначати місце та спосіб отримання медичної допомоги, у тому числі обирати країну, де вона бажає проходити лікування. Це право є складовою права на вільне пересування та реалізацію особистих свобод, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами, учасницею яких є Україна. З матеріалів справи вбачається, що судами неодноразово розглядалися спори між боржниками, приватними виконавцями та стягувачами щодо заборгованості, чинності договорів поруки та оскарження дій виконавців, визнання недійсними угод, укладених ОСОБА_1 щодо відчуження майна за заявою стягувача. Суд не погоджується з позицією представника ТОВ «Фінансова компанія «ФОРІНТ» Філатової Н.А. щодо намагання ОСОБА_1 використати своє право на звернення до суду та правоохоронних органів задля перегляду рішень судів, щоб уникнути виконання існуючих зобов`язань. Суд бере до уваги, що відповідно до Конституції України кожна особа має гарантоване право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб, право на доступ до правосуддя та право звертатися до правоохоронних органів для захисту своїх інтересів. Ці права є складовою принципу верховенства права та забезпечують реальну можливість особи відновити порушені права. Тому доводи стягувача не можуть обмежувати конституційні гарантії боржника, а суд зобов`язаний забезпечити баланс між інтересами сторін та дотримання основоположних прав людини. Боржник ОСОБА_1 від виконання рішення суду не відмовляється, систематично сплачує заборгованість по виконавчому листу, а тому зважаючи на те, що у суду відсутні дані про ухилення від виконання зобов`язань та даних, які свідчать про наявність обґрунтованих підстав для подальшого застосування до заявника обмеження у праві виїзду з України, відповідні обмеження підлягають скасуванню. Судом встановлено наявність обставин для скасування обмежувальних заходів, оскільки ОСОБА_1 надано докази, які спростовують ухилення від виконання рішення суду щодо погашення заборгованості. З огляду на викладене, суд приходить висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки за встановлених судом обставин обмеження права залишати країну не може уважатися виправданим. Керуючись ст. 441 Цивільного процесуального кодексу, Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», суд, - ПОСТАНОВИВ: Заяву адвоката Шевченко Дар`ї Станіславівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергій Володимирович, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» як правонаступника публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - задовольнити. Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , встановлене ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 у справі № 643/18930/21, провадження № 6/643/451/21. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15-ти днів з моменту її оголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст ухвали складено 29.04.2026. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 . Заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області: Цимбал Сергій Володимировича, місцезнаходження: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, 14/1. Стягувач: ТОВ «Фінансова компанія «ФОРІНТ», код ЄДРПОУ 40658146, місцезнаходження: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2. Суддя Т.В. Поліщук