Справа № 464/432/23

Справа № 464/432/23 Провадження № 2/450/176/26 УХВАЛА підготовчого судового засідання 02 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі: головуючого судді Добош Н.Б. при секретарі Солодовник Д.Ю. за участі позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 представника позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 відповідача за первісним та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 третіх осіб ОСОБА_4 , ОСОБА_5 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном,- встановив: У провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Садівниче товариство «Будівельник», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном. В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві від 25.01.2023 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 0,0482 га, що знаходиться на території Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області у Садівничому товаристві «Будівельник». Власником сусідньої земельної ділянки є відповідач, який упродовж 2021 року засипав та залив бетоном дощоприймач (рів) загального користування на території кооперативу «Будівельник». Це було зроблено без погодження з іншими членами кооперативу на загальних зборах. Даний дощоприймач існує з моменту створення кооперативу та відзначений на топографічному знімку території СТ «Будівельник» (за даними Держгеокадастру) та не належить жодному з членів кооперативу. а призначений для спільного користування. Факту засипання (залиття бетоном) дощоприймача підтверджується актом про незаконне закриття рову підписаного сусідами. Оскільки внаслідок залиття бетоном дощоприймача тала і дощова вода не стікає, а залишається на дорозі, розмиває її, створює заболоченість та перешкоджає нормальному руху як транспорту, так і пішоходів, особливо літнього віку. Також така вода потрапляє на земельну ділянку позивача, чим шкодить його майну, зокрема негативно впливає на цінність самої земельної ділянки, а також будинку, господарським спорудам, насадженням тощо. Просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні майном , а саме земельною ділянкою, розташованою на території Садового товариства «Будівельник» Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області та примикаючої до неї дороги загального користування шляхом демонтажу залізобетонної конструкції, спорудженої на місці дощоприймача. 21.07.2025 року позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 подано заяву про уточнення позовних вимог та залучення співвідповідача. У даній заяві позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки площею 0,0482 га, що знаходиться на території Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області у Садівничому товаристві «Будівельник». На території Садівничого товариства «Будівельник» існувала система поверхневого водовідведення, складовою якої був дощоприймач, розташований вздовж стовпів лінії електропередач низької напруги в межах земель загального користування СТ «Будівельник», який проходив від земельної ділянки з кадастровим номером 462681800:08:000:0394 і до ділянки з кадастровим номером 46236818:08:000:0174 включно та історично забезпечував відведення поверхневих, дощових та талих вод із території товариства. Однак внаслідок дій відповідача ОСОБА_3 дощоприймач було перекрито, засипано та фактично заблоковано шляхом влаштування залізобетонної конструкції, що унеможливлює його функціонування за призначенням. А саме, впродовж 2021 року відповідач засипав та залив бетоном дощоприймач (рів) вздовж стовпів ЛЕП низької напруги під охоронною зоною ЛЕП загального користування на території кооперативу «Будівельник». Прохальну частину заяви про уточнення позовних вимога викладено у наступній редакції: Зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні майном, а саме земельною ділянкою, розташованою на території Садівничого товариства «Будівельник» Солонківської територіальної громади Львівського району Львівської області та примикаючої до неї дороги загального користування шляхом: демонтажу залізобетонної конструкції, спорудженої на місці дощоприймача вздовж стовпів ЛЕП низької напруги від ділянки з кадастровим номером 462681800:08:000:0394 (від головних воріт СТ «Будівельник») і до ділянки з кадастровим номером 46236818:08:000:0174 включно; Очищення дощоприймача від будівельного сміття, грунту, насаджень ( в тому числі туй) та інших сторонніх предметів; Усунення перешкод у функціонуванні системи поверхневого водовідведення; Приведення дощоприймача у стан придатний для відведення дощових та талих вод; Відновлення стану дощоприймача та системи водовідведення, який існував до його перекриття та засипання. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану заяву, вказав, що в процесі розгляду справи йому стало відомо, що вирішення даного спору впливає на права та інтереси ОСОБА_5 . Зокрема, він зазначив, що залізобетонна конструкція в одних місцях знаходиться в рівень з поверхнею землі, в іншому місці виступає над поверхнею, а ще в іншому є парканом. Також він вказав, що залізобетонна конструкція, про яку він зазначає у прохальній частині позовної заяви проходить вздовж ділянок з кадастровими номерами 462681800:08:000:0394, 46236818:08:000:0174, а також вздовж інших, які не зазначені у прохальній частині позовної заяви. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - Цап О.Д. підтримала подану заяву, вказала, що термін «залізобетонна конструкція» було визначено експертом. У судовому засіданні ОСОБА_3 щодо прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 заперечив, підтримав подані письмові заперечення у яких вказав, що зазначена заява не підлягає прийняттю, оскільки за своїм змістом не є уточненням позовних вимог у розумінні ст.49 ЦПК України. Фактично подана заява змінює склад учасників, поширює позовні вимоги на особу, яка раніше не була відповідачем, містить нові фактичні обставини та докази; істотно розширює предмет доказування; повторно порушує процесуальні питання, які вже були предметом судового розгляду. Позивач фактично просить суд розглядати новий за своїм складом і змістом спір у межах уже відкритого провадження. Позивачу було відомо про ОСОБА_5 ще у 2021 році та про інший судовий спір. Подана позивачем заява свідчить про істотну зміну предмету спору, оскільки її задоволення передбачатиме виконання будівельних робіт та втручання у систему поверхневого водовідведення, що безпосередньо зачіпає права інших власників земельних ділянок. Позивач не виконав покладений процесуальний обов`язок щодо доказування обставин, на яких грунтуються позовні вимоги, не довів наявності права, яке підлягає судовому захисту. Позивач не підтвердив членство у СТ «Будівельник». Аналіз первісної позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог, письмових пояснень та інших процесуальних документів позивача свідчить, що він поступово змінює предмет доказування та намагається зосередити увагу суду на обставинах, які не мають вирішального значення для правильного вирішення спору. Натомість предметом розгляду у даній справі є: законність виконання позивачем робіт на дорозі загального користування; зміна висотних розміток дорожнього полотна, зміна природного рельєфу місцевості; втручання у систему поверхневого водовідведення; зміна напрямку руху поверхневого стоку; спрямування поверхневих вод на суміжні земельні ділянки, наявність правових підстав для виконання таких робіт. Твердження про існування «історичного дощоприймача» не підтверджені доказами. Просив відмовити у прийнятті заяви. Третя особа ОСОБА_4 у підготовчому засіданні щодо прийняття заяви заперечила, зокрема вказала, що позивачем змінюється предмет спору. Третя особа ОСОБА_5 щодо прийняття уточненої позовної заяви ОСОБА_1 заперечила, підтримала подані письмові заперечення у яких вказала, що за змістом подана позивачем заява фактично: змінює склад учасників справи; поширює позовні вимоги на особу, яка раніше не була відповідачем; вводить нові обставини та докази; розширює предмет доказування. Відповідно до частини третьої статті 51 ЦПК України залучення співвідповідача після спливу встановлених законом строків можливе лише у випадку, якщо позивач доведе, що він не знав і об`єктивно не міг знати про підстави такого залучення до моменту звернення до суду. Обов`язок доведення таких обставин покладається саме на позивача. Протягом тривалого часу розгляду справи позивач мав можливість визначити належний склад учасників процесу та заявити відповідні вимоги у передбаченому законом порядку, однак цього не зробив. Процесуальна поведінка позивача свідчить про несвоєчасне здійснення процесуальних прав. У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі №405/3360/17 зазначено, що суд повинен оцінювати зміст процесуального документа, а не його назву. Отже, документ, названий «уточненням позовних вимог», має оцінюватися з урахуванням його фактичного змісту та правових наслідків. У даному випадку заява позивача фактично спрямована не на уточнення вимог, а на зміну складу учасників справи та залучення нової особи як відповідача. Подана позивачем заява, незважаючи на її назву, за своїм змістом не є уточненням позовних вимог у розумінні статті 49 ЦПК України, оскільки фактично спрямована на зміну складу учасників справи та залучення мене як співвідповідача після тривалого розгляду справи. Просила відмовити у прийнятті заяви. Розглянувши подану заяву, заслухавши позицію учасників справи, суд приходить до наступного висновку. Згідно ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/380/21 також вказано, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення. Отже, законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов`язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити зміст своїх позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд зауважує, що прохальна частина позовної заяви має чітко ідентифікувати предмет спору. В даному випадку позивачем уточнюється місцезнаходження «залізобетонної конструкції, спорудженої на місці дощоприймача». Однак дане формулювання містить покликання на «споруджена на місці дощоприймача вздовж стовпів ЛЕП низької напруги від ділянки з кадастровим номером 462681800:08:000:0394 (від головних воріт СТ «Будівельник») і до ділянки з кадастровим номером 46236818:08:000:0174 включно». Однак при розгляді даної заяви позивач за первісним позовом вказав, що така пролягає вздовж інших земельних ділянок, які розташовані між зазначеними земельними ділянками, однак такі у прохальній частині позовної заяви не зазначені. Окрім того у судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що дана залізобетонна конструкція має різні габаритні розміри та в певному місці являється парканом. Окрім того, згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві повинен бути викладений зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. У змісті позовних вимог не відображено зміст позовних вимог щодо кожного відповідача, оскільки містить загальне формулювання: зобов`язати ОСОБА_3 та ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуванні майном. Однак в судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що лише певна частина «залізобетонної конструкції» зазначеної у позові стосується вимог щодо ОСОБА_5 . У прохальній частині позовної заяви позивачем за первісним позовом зазначено вимоги: очищення дощоприймача від будівельного сміття, грунту, насаджень ( в тому числі туй) та інших сторонніх предметів; усунення перешкод у функціонуванні системи поверхневого водовідведення; приведення дощоприймача у стан придатний для відведення дощових та талих вод; відновлення стану дощоприймача та системи водовідведення, який існував до його перекриття та засипання. Однак зі змісту таких вимог не вбачається місце розташування таких об`єктів, як: дощоприймач, система водовідведення. Зазначене вище свідчить, що такі вимоги є неконкретними та неповними, а отже, не відповідають вимогам статті 175 ЦПК України щодо змісту позовних вимог. Таким чином, з огляду на вищевказане, суд вказує на необхідності уточнення позивачем вимог поданої ним уточненої позовної заяви, з урахуванням імперативних положень ст.175 та статті 264 ЦПК України. Подібний підхід висловлений Верховним Судом в ухвалі від 01 червня 2022 року у справі № 990/81/22, де суд підкреслив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту. За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) ОП КЦС ВС, забезпечуючи єдність судової практики зазначила, що згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносять вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Ключовим при визначенні кількості вимог немайнового характеру є питання про те, що слід розуміти під термінопоняттям «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі. Таким чином, під час тлумачення термінопоняття «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо. Уточнена позовна заява подана позивачем до двох відповідачів до кожного з яких заявлено позовні вимоги немайнового характеру, проте судовий збір був попередньо сплачений за квитанцією від 13.01.2023 у розмірі 1073,60грн.. З урахуванням наведеного суд вважає, що в цій справі позивачем мав би сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру які він заявив до кожного з відповідачів за первісним позовом. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 3 328,00 грн. Відтак, судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1331 грн. 20 коп. (3 328,00 ? 0,4 = 1331,20 ) Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру, розмір судового збору, який він повинен сплати становить 1331,20грн. до другого відповідача. Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З врахуванням викладеного, уточнену позовну заяву слід залишити без руху та зобов`язати позивача усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом: визначення місце розташування «залізобетонної конструкції», зокрема із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок вздовж яких такий розташований, визначення місце розташування дощоприймача, системи водовідведення; визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. за подання позову немайнового характеру та представлення суду доказів на підтвердження сплати судового збору . У випадку не усунення недоліків заява вважатиметься неподаною і буде повернута. Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,- п о с т а н о в и в: заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 21.07.2025 року - залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі. У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - вважати неподаною та повернути йому з усіма доданими до неї документами. Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає Суддя Н. Б. Добош