Справа № 991/3470/23

Справа № 991/3470/23 Провадження №21-з/991/27/26 У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 вересня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_5 , прокурор, засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_8 , його захисник та представник третьої особи ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 , захисники ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , захисник засудженого ОСОБА_5 - ОСОБА_13 , представник третьої особи ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_15 , треті особи: ОСОБА_14 та ОСОБА_9 не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заяву засудженого ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2026 року у справі №991/3470/23, в с т а н о в и л а: 21 серпня 2026 року за допомогою системи «Електронний суд» до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява засудженого ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2026 року у справі №991/3470/23, у якій він просить роз`яснити: 1) Чи означає положення резолютивної частини ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2026 року, яким вирок від 28 травня 2025 року змінено та ОСОБА_5 за ч.2 ст.369-2 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 93 500 грн, що положення пункту 3.1 резолютивної частини вироку від 28 травня 2025 року про конфіскацію вилучених під час обшуків 12 750 доларів США не підлягає виконанню в частині конфіскації майна? 2) Чи передбачає вирок Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2025 року у редакції ухвали Апеляційної палати від 13 серпня 2026 року конфіскацію або звернення у дохід держави грошових коштів у сумі 12 750 доларів США, вилучених 17 листопада 2022 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ) Чи охоплює формулювання резолютивної частини ухвали від 13 серпня 2026 року «В іншій частині апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок - без змін» пункт 5 резолютивної частини вироку від 28 травня 2025 року у частині залишення в силі арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року у справі №991/6530/22 на 12 750 доларів США саме з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна, чи зазначене положення не підлягає подальшому виконанню після призначення ОСОБА_5 покарання, яке конфіскації майна не передбачає? Вироком Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2025 року у справі №991/3470/23 його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.15 ч.3 ст.369 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією вилучених під час обшуків грошових коштів у сумах 117 700 доларів США, 6750 євро, 12 750 доларів США з позбавленням права займатись адвокатською діяльністю строком на 3 роки. Крім того, п.5 резолютивної частини цього ж вироку арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2022 року у справі №991/6530/22 на грошові кошти у сумі 12 750 доларів США, залишено в силі з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна. Під час апеляційного перегляду Апеляційна палата в ухвалі від 13 серпня 2026 року також відтворила зміст вироку першої інстанції в цій частині та зазначила, що ОСОБА_5 було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців із конфіскацією вилучених під час обшуків грошових коштів: 117 700 доларів США, 6 750 Євро та 12 750 доларів США. З а результатами апеляційного перегляду Апеляційна палата дійшла висновку про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність щодо нього, змінила правову кваліфікацію його дій та постановила: «Вирок Вищого антикорупційного суду від 28 травня 2025 року змінити: - визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 93 500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.» При цьому Апеляційною палатою виключено п.7.4.4, у якому суд першої інстанції обґрунтовував необхідність застосування до нього додаткового покарання у виді конфіскації майна та визначав, що конфіскації підлягають 12 750 доларів США, 117 700 доларів США та 6 750 Євро. Окремо в мотивувальній частині ухвали від 13 серпня 2026 року Апеляційна палата послалася на ч.4 ст.174 КПК України та зазначила, що санкція ч.2 ст.369-2 КК України не передбачає застосування судом покарання у виді конфіскації майна. З огляду на це скасувала арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 14 грудня 2022 року у справі №991/6314/22, на майно, до складу якого входили 117 700 доларів США та 6 750 Євро. Водночас у резолютивній частині ухвали Апеляційної палати окремо не зазначено про грошові кошти у сумі 12 750 доларів США та не викладено окремого положення щодо п.3.1 резолютивної частини вироку в тій його частині, якою ці кошти були визначені як такі, що підлягають конфіскації. Так само окремо не вирішено питання про подальше виконання п.5 вироку в частині арешту, накладеного у справі №991/6530/22 саме для забезпечення конфіскації зазначених 12 750 доларів США. Після переліку внесених до вироку змін та скасування арешту у справі №991/6314/22 Апеляційна палата зазначила: «В іншій частині апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок - без змін.» У зв`язку з цим для виконання остаточного судового рішення виникає необхідність однозначно зрозуміти співвідношення наведених положень ухвали Апеляційної палати. Йому відома правова позиція Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі №127/8685/19, відповідно до якої в порядку ст.379 КПК України неприпустимо змінювати суть судового рішення. Саме тому він просить виключно усунути пропуск у резолютивній частині ухвали та привести її у відповідність до вже сформульованої Апеляційною палатою правової позиції і до фактичного результату апеляційного перегляду вироку щодо нього. Інше розуміння призводить до внутрішнього протиріччя остаточного судового рішення: покарання у виді конфіскації 12 750 доларів США виключено, однак арешт, який суд першої інстанції залишив у силі виключно для забезпечення виконання саме цього покарання, формально продовжує існувати. У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 свою заяву підтримав та просив задовольнити. Інші учасники у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.2 ст.380 КПК України. Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали провадження, колегія суддів доходить таких висновків. Відповідно до ч.2 ст.418 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються, роз`яснюються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, передбаченому ст.368-380 КПК України. Згідно з ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у роз`ясненні рішення. Механізм, визначений у ст.380 КПК України, не може використовуватися, якщо учасник процесу порушує питання про внесення змін або нових даних у судове рішення, у тому числі щодо порядку виконання рішення. На думку колегії суддів, ухвала суду апеляційної інстанції від 13 серпня 2026 року викладена зрозумілими реченнями і не містить у собі труднощів для розуміння її точного змісту. Що ж до заяви в частині роз`яснення порядку виконання ухвали, то колегія суддів вважає, що вона також не підлягає задоволенню, оскільки виходить за межі повноважень суду, передбачених ст.380 КПК України. Вирішення ж питань, пов`язаних з виконанням вироку врегульовано ст.539 КПК України, а не ст.380 КПК України. У зв`язку з чим підстави для задоволення заяви відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст.369, 372, 380, 418, 532 КПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Заяву засудженого ОСОБА_5 про роз`яснення ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 серпня 2026 року у справі №991/3470/23 та порядку її виконання залишити без задоволення. Ухвала є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя: ОСОБА_1 судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3