Справа № 5023/277/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "17" липня 2019 р. Справа № 5023/277/11 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Шевель О.В.; за участі секретаря судового засідання Крупи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 (вх.№919Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №5023/277/11 (повний текст ухвали підписано 05.03.2019 у приміщенні господарського суду Харківської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Міньковський С.В., суддя Усатий В.О., суддя Яризько В.О.) за результатами розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Кредитної спілки "Слобода-Кредит", м.Харків, про банкрутство, - ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №5023/277/11 відмовлено кредитору ОСОБА_1 у забезпеченні позову. Повернуто заявнику заяву про скасування заходів забезпечення позову разом з додатками. Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд мотивував її тим, що у своїй заяві ОСОБА_1 не довів суду та взагалі не зазначив, яким чином невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Крім того, господарський суд вважає, що зазначені заходи забезпечення не є ефективним способом захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся. Оскільки виконання умов спірного договору направлене на наповнення ліквідаційної маси банкрута, з метою задоволення вимог усіх його кредиторів (більше 700 осіб). Натомість заявник звертається до суду з заявою про забезпечення свого позову, поданого одноособово. Вжиття зазначених заходів забезпечення може мати наслідком порушення балансу інтересів боржника та його кредиторів. Ураховуючи, що статтею 12 Закону про банкрутство (який є спеціальним до відношенню до загальних норм ГПК) передбачено можливість вживати заходів щодо забезпечення саме вимог кредиторів (усіх), господарський суд дійшов висновку, що заявником не доведено доцільність вжиття зазначених у заяві заходів забезпечення. Не погодившись з ухвалою суду, кредитор звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування усіх фактичних обставин справи, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №5023/277/11 скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник з вважає, що оскаржувана ухвала суду прийнята при неповному з`ясуванні усіх фактичних обставин справи, судом не досліджені наявні у матеріалах справи докази. Апелянт зазначає, що основою метою ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів. Посилаючись на пункт 4.1. спірного договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, скаржник зазначає, що умови договору передбачають розпорядження коштами - активами боржника, адже вони мають надходити на рахунок, відкритий на ім`я клієнта - КС «Слобода-Кредит». Застосування такого заходу забезпечення позову як заборона здійснення ліквідатором платежів за спірним договором є по суті забороною щодо розпорядження майном боржника та прямо кореспондується з вимогою про встановлення зборони іншій сторони спірного договору - адвокату Новакову А.І. вчиняти дії, передбачені умовами оскаржуваного договору. Також апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неефективності заходів забезпечення як способу захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, оскільки вимоги поданої заяви про забезпечення позову відображають рішення комітету кредиторів, з огляду на норми Закону про банкрутство відповідають інтересам усіх кредиторів. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №5023/277/11 залишено без руху. Встановлено апелянту 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено апелянту, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 поновлено ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.№919Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №5023/277/11. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 16.05.2019 о 10:00 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 03.05.2019 для подання заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 10.06.2019 о 14:15 год., що засідання відбудеться у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, кімн.№104. Відмовлено у задоволенні заяви Новакова А.І. про припинення провадження у справі №5023/277/11. Відмовлено у задоволенні заяви Новакова А.І. про закриття апеляційного провадження у справі №5023/277/11. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 зупинено провадження у справі №5023/277/11 до розгляду Верховним Судом постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 та надіслання матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду. Витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №5023/277/11 щодо розгляду заяви кредитора ОСОБА_1 про забезпечення позову, зокрема, томи справи, в яких міститься позов про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди до договору №1 від 12.11.2.013, додаткової угоди №2 від 27.08.2018, а також щодо розгляду скарги ФОП Новакова А.І. від 11.12.2017 (вх.№41325) на дії ліквідатора, з урахуванням уточнень від 29.03.2018 (вх.№8409). Дана ухвала отримана, зокрема, Адвокатським бюро «Антона Новакова» (особисто Новаковим А.І. ) (а.с.216), Новаковим А.І. (особисто) (а.с.217) та Шершень Ю.С. (особисто) (а.с.212, том 1 матеріалів оскарження), Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019 поновлено провадження у справі №5023/277/11. Розгляд справи призначено на 17.07.2019 о 10:00 год. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. 10.07.2018 голова комітету кредиторів КС «Слобода-Кредит» листом (вх.№6446) подав до суду копії документів. Доповнення до апеляційної скарги (за вх.№3205 від 29.03.2019) не беруться до уваги колегією суддів, оскільки не стосуються перегляду за апеляційною скаргою, що розглядається. У судовому засіданні 17.07.2019 кредитори підтримали вимоги апеляційної скарги, просили суд її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції вважають незаконною, просять скасувати її та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Ліквідатор боржника, а також інші учасники справи - Новаков А.І. , ОСОБА_7 (сторони спірного договору), залучені до участі у даній справі ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019, у судове засідання 17.07.2019, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2019, також повідомлення про поновлення провадження у даній справі розміщено на офіційному сайті суду. З огляду на те, що апеляційне провадження у даній справі відкрито 17.04.2019, у відповідності до ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (з урахуванням зупинення провадження) сплив. У рішеннях Європейського суду наголошується, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, у ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 3 статті 273 цього Кодексу. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України). Ураховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням вимог пункту 3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників інших учасників справи за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення кредиторів, з`ясувавши обставини справи та, перевіривши їх доказами у межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила таке. Як убачається з наявних матеріалів справи, постановою господарського суду Харківської області від 28.09.2011 у справі №5023/277/11 Кредитну спілку "Слобода - Кредит" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.02.2012 ліквідатором Кредитної спілки "Слобода - Кредит" призначено арбітражного керуючого Максічко Д.О., якого зобов`язано виконати ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Шершня Ю.С., зобов`язано завершити ліквідаційну процедуру. Кредитор КС "Слобода Кредит" Кононенко Ю.В. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання договору недійсним, в якій просив суд: 1) прийняти дану заяву до розгляду; 2) визнати недійсним договір про надання правової та юридичної допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткову угоду до договору № 1 від 12.11.2013, додаткову угоду №2 від 27.08.2018 з моменту їх вчинення. Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.02.2019 заява кредитора ОСОБА_1 від 17.01.2019 залишена без руху та надано строк для усунення недоліків. Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019 призначено заяву ОСОБА_1 про визнання договору недійсним на 26.03.2019 о 09:30 год. Залучено до розгляду даної заяви Новакова Антона Івановича ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 ). Зобов`язано залучених осіб надати суду відзив на заяву ОСОБА_1 у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали суду. Зобов`язано ліквідатора Кредитної спілки "Слобода-кредит" Шершеня Ю.С. надати суду відзив на заяву ОСОБА_1 у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали суду. Явку в судове засідання ОСОБА_1 , залучених осіб та ліквідатора визнано обов`язковою. У березні 2019 кредитор Кредитної спілки "Слобода-кредит" ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд: 1) прийняти заяву про забезпечення позову до розгляду; 2) забезпечити позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди до договору №1 від 12.11.2013, додаткової угоди №2 від 27.08.2018 з моменту їх вчинення шляхом заборони здійснення діючим ліквідатором Шершень Ю .С. платежів за оскаржуваним договором; 3) забезпечити позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди до договору №1 від 12.11.2013, додаткової угоди №2 від 27.08.2018 з моменту їх вчинення шляхом заборони адвокату Новакову А.І. вчиняти дії, передбачені умовами оскаржуваного договору. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявник не довів суду та не зазначив, яким чином не вжиття заходів забезпечення може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Зазначені у заяві заходи забезпечення суд визнав неефективним способом захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав. За змістом частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частиною 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Частинами 1-4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, яка застосовується у даній справі) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарськими судами у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому Закон про банкрутство, яким встановлюються умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, об`єднує в собі норми матеріального та норми процесуального права, які визначають особливості провадження у процедурах неплатоспроможності. Пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником. За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Положеннями частини 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини. Відповідно до частин 1, 2 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. З аналізу зазначених положень закону убачається, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Проте особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову є обов`язковим. У ході вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника про необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). За приписами ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визначені у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції). Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. У ході вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. При цьому у силу положень частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається. Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник вказував, що умови договору від 25.07.2012 про надання правової допомоги та юридичних послуг, який є предметом позову про визнання вказаного договору недійсним, передбачають розпорядження коштами - активами боржника, адже вони мають надходити на рахунок, відкритий на ім`я клієнта - КС «Слобода-Кредит», і повинні бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів. Спірний договір про надання правової допомоги та юридичних послуг укладений 25.07.2012 між Кредитною спілкою «Слобода-Кредит» в особі ліквідатора Максічка Д.О. (клієнт) та фізичною особою-підприємцем Новаковим Антоном Івановичем (фахівець), пунктом 4.1 спірного договору передбачено, що розмір винагороди фахівця за надання правової допомоги та юридичних послуг, передбаченої пунктами 2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 цього договору, встановлюються у розмірі 30 (тридцяти) % від отриманих клієнтом від боржника або від третіх осіб за боржника (правонаступника боржника, поручителя та ін.-далі «треті особи») коштів на рахунок клієнта у рахунок погашення боргу або від вартості майна боржника, одержаного клієнтом у рахунок задоволення його вимог. Окрім цього, задля забезпечення поточного надання правової допомоги та юридичних послуг, передбаченої пунктами 2.1.4, 2.1.7, 2.1.8 цього договору, безпосередньо непов`язаної з процесом примусового стягнення коштів з боржників, клієнт щомісячно, до десятого числа поточного місяця, сплачує фахівцеві винагороду у розмірі 8000,00 (вісім тисяч) грн. Згідно з пунктом 4.2 договору сума винагороди зазначається фахівцем у акті про надання послуг та правової допомоги, який оформлюється, як правило, щомісяця. Матеріали справи містять, зокрема, акт №18 від 10.09.2015, акт №19 від 15.11.2017, акт №20 від 15.11.2017 наданих послуг за договором на надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 (а.с.19, 22, 23, том 130). Як свідчать матеріали справи, до господарського суду Харківської області звертався ФОП Новаков А. І. зі скаргою на дії ліквідатора щодо невиконання боржником умов спірного договору. Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2018 скаргу ФОП Новакова А .І. з урахуванням поданих письмових уточнень задоволено, зобов`язано ліквідатора КС «Слобода-Кредит» здійснити виплату ФОП Новакову А.І. у сумі 1246776,01 грн згідно з черговістю, встановленою ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, чинній до 19.01.2013. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 ухвалу господарського суду Харківської області від 09.07.2018 у справі №5023/277/11 скасовано у частині задоволення скарги ФОП Новакова А.І., з урахуванням уточнень, та зобов`язання ліквідатора Кредитної спілки «Слобода-Кредит» здійснити виплату ФОП Новакову А.І. у сумі 1246776,01 грн згідно з черговістю, встановленою ст.31 Закону про банкрутство. Прийнято у цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні скарги ФОП Новакова А.І. від 11.12.2017 (вх.№41325) на дії ліквідатора, з урахуванням уточнень від 29.03.2018 (вх.№8409). Вказана постанова суду апеляційної інстанції залишена постановою Верховного Суду від 16.01.2019 без змін. У постанові судом апеляційної інстанції надано правову оцінку витратам, пов`язаним з виконанням ліквідатором умов договору, укладеного у відповідності до положень частини 4 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо оплати ФОП Новакову А.І. винагороди, зокрема, суд зазначив, що ці витрати є витратами, пов`язаними зі здійсненням ліквідаційної процедури. Зазначене передбачає певну процесуальну форму звернення ліквідатора до суду з таким питанням у формі звіту про затвердження та виплату витрат ліквідатора, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Комітетом кредиторів не створено фонд для відшкодування витрат ліквідатору, а у матеріалах справи відсутні докази погодження комітетом кредиторів виплат ФОП Новакову А.І. винагороди за договором від 25.07.2012. Суд встановив відсутність обставин, які б свідчили про погодження комітетом кредиторів усіх подальших виплат за спірним договором, які фактично мають бути сплачені ліквідатором у рамках виконання умов цього договору. Відповідних рішень про погодження комітетом кредиторів роботи ФОП Новакова А.І. , проведеної у рамках умов договору від 25.07.2012, та затвердження комітетом кредиторів заявленої ФОП Новакову А.І. суми винагороди у розмірі 1246876,01 грн у матеріалах справи немає. Зазначені обставини унеможливлюють прийняття рішення про виплату ФОП Новакову А.І. винагороди за договором від 25.07.2012 у розмірі 1246876,01 грн без попереднього затвердження цих витрат на засіданні комітету кредиторів. У матеріалах справи містяться письмові вимоги кредиторів (фізичних осіб-вкладників) щодо визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, зокрема, і з цих підстав. Проте, вказані вимоги не розглянуті судом першої інстанції, їм не надана відповідна правова оцінка. З огляду на зазначені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що висновки суду першої інстанції про зобов`язання ліквідатора виплатити ФОП Новакову А.І. 1246776,01 грн є передчасними, та такими, що зроблені без дотримання норм Закону про банкрутство. До того ж, зобов`язуючи ліквідатора здійснити виплату ФОП Новакову А.І. зазначених коштів, відповідно до черговості, встановленої нормами Закону про банкрутство, судом першої інстанції не визначено правову природу цих коштів, з урахуванням особливостей процедури банкрутства та підстав їх виникнення. Судова колегія зазначає, що зазначені у заяві про забезпечення позову договір про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012 був предметом дослідження при розгляді скарги на дії ліквідатора та судом встановлено, що дії ліквідатора боржника є неправомірними, зобов`язання ліквідатора виплатити ФОП Новакову А.І. кошти за спірним договором - передчасним. З урахуванням зазначених обставин, з метою захисту прав та інтересів кредиторів КС «Слобода-Кредит», кредитор ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, посилаючись на ті ж самі обставини, що встановлював суд у постанові від 24.09.2018. Позовна заява прийнята судом першої інстанції та призначена до розгляду ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019. На час розгляду апеляційної скарги позовна про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, судом першої інстанції не розглянута. Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист порушених прав кредиторів боржника, за захистом яких він звернувся до суду. Зокрема, на переконання голови комітету кредиторів боржника ОСОБА_14 кошти за спірним договором ФОП Новакову А.І. були сплачені ліквідатором боржника, не дочекавшись вирішення спору по суті, а тому забезпечення позову шляхом накладення заборони здійснення ліквідатором платежів за оскаржуваним договором зробить можливим настання тих правових наслідків, яких очікує кредитор, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012. Зазначені кредитом ОСОБА_1 доводи в обґрунтування заяви про забезпечення позову колегія суддів вважає розумними, обґрунтованими та пов`язаними з предметом позову, оскільки є очевидним існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам кредиторів КС «Слобода-Кредит», а тому з метою забезпечення збалансованості інтересів учасників справи колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст.136, 137 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції наведеним вище вимогам не відповідає, а тому підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.136, 137, 269, 270, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі №5023/277/11 скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі. 1.Забезпечити позов кредитора ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди до договору №1 від 12.11.2013, додаткової угоди №2 від 27.08.2018 з моменту їх вчинення шляхом заборони здійснення ліквідатором платежів за оскаржуваним договором. 2 Забезпечити позов кредитора ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про надання правової допомоги та юридичних послуг від 25.07.2012, додаткової угоди до договору №1 від 12.11.2013, додаткової угоди №2 від 27.08.2018 з моменту їх вчинення шляхом заборони ФОП Новакову Антону Івановичу вчиняти дії, передбачені умовами оскаржуваного договору. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 22.07.2019. Головуючий суддя О.А. Пуль Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.В. Шевель