Справа № 910/24368/14

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2019 року м. Київ Справа № 910/24368/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г. за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В. за участю представників: ТОВ "Теремплюс": Добринін В. В., Стеценко О. С. ТОВ "Полірем": Тучін М. М.,ОСОБА_6 арбітражний керуючий: Беніцька В. І. (особисто), учасник у справі (представник уповноваженої особи ОСОБА_2): ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги арбітражного керуючого Беніцької Валентини Іванівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у складі колегії суддів: Сотнікова С. В. - головуючого, Дикунської С. Я., Майданевича А. Г. у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" про банкрутство ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого та наведених у них підстав 1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/24368/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система-Київ" (далі - ТОВ "Єдина торгова система-Київ"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (далі - ТОВ "Полірем Київ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" (далі - ТОВ "Полірем", боржник) про банкрутство. 2. 25.04.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга б/н від 25.04.2016 уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) ліквідатора Беніцької В. І. та усунення її від повноважень ліквідатора у справі. 3. В обґрунтування доводів скарги уповноважена особа засновників (учасників) ТОВ "Полірем" посилається, зокрема, на незаконну експлуатацію майнового комплексу та виробничих потужностей ТОВ "Полірем" сторонніми особами, розкрадання товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Полірем" сторонніми особами, які за погодженням з ліквідатором Беніцькою В. І. перебувають на території ТОВ "Полірем" без законних підстав; невідповідність в змісті оголошень про проведення аукціону з продажу майна фактичним обставинам; розкраданням товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Полірем" на суму більш ніж 5 000 000,00 грн; неналежне виконання обов`язків ліквідатора Беніцькою В. І. щодо визнання недійсними договорів відчуження торгівельного знаку на товари та послуги "ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме не залучення відповідачем у справі особи у власності якої перебувають знаки "ІНФОРМАЦІЯ_1" - ОСОБА_4; відчуження майна та виробничих потужностей ТОВ "Полірем" ліквідатором Беніцькою В. І. за зниженою цінною, шляхом продажу на аукціоні 25.04.2016 всупереч вимогам чинного законодавства України. 4. 21.12.2016 уповноважена особа засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва зі скаргою б/н від 20.12.2016 на арбітражного керуючого Беніцьку В. І., в якій просив зобов`язати її передати директору товариства - боржника печатки, документацію фінансово-господарської діяльності товариства та інших документів, а також майна ТОВ "Полірем", які могли бути виготовлені, набуті та отримані за час виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна та ліквідатора боржника. 5. В обґрунтування доводів скарги уповноважена особа засновників (учасників) ТОВ "Полірем" посилається на відсутність реагування арбітражного керуючого Беніцької В. І. на неодноразові вимоги боржника щодо передачі йому документації фінансово-господарської діяльності товариства, скликання зборів комітету кредиторів на виконання ухвали, яка оскаржена в апеляційному порядку; ігноруванням пропозиції директора товариства про введення процедури санації та розробку плану санації; відсутністю розгляду заяви керівника ТОВ "Полірем" про введення процедури санації у справі питання щодо якої не було поставлено на розгляд комітету кредиторів, що відбувся 07.12.2016. 6. 03.03.2017 боржник та уповноважена особа учасників ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 подали до Господарського суду міста Києва спільну скаргу б/н від 03.07.2019 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І., в якій просили усунути арбітражного керуючого від виконання нею своїх обов`язків у справі. 7. В обґрунтування доводів скарги боржник та уповноважена особа учасників ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 посилаються на недійсність оцінки майна боржника від 31.10.2015, що була виконана на замовлення арбітражного керуючого експертом ТОВ "Українська експертна група", свідоцтво якого анульовано від 29.10.2015; незаконну експлуатацію майнового комплексу та виробничих потужностей, належних ТОВ "Полірем", на підставі договору безоплатного зберігання від 25.05.2015, укладений ліквідатором боржника арбітражним керуючим Беніцькою В. І. та ТОВ "Полірем Київ"; незабезпечення ліквідатором збереження майна (виробничих потужностей) боржника, які перебували на його балансі та передані арбітражним керуючим Беніцькою В. І. на зберігання на підставі договору безоплатного зберігання від 25.05.2015. 8. 31.07.2018 представник боржника та уповноваженої особи учасників ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 подав до Господарського суду міста Києва спільну скаргу вих. № 01-31/07/18 від 31.07.2018 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І., в якій просив розглянути скаргу сумісно із попередніми скаргами, задовольнити їх та усунути арбітражного керуючого від виконання нею своїх обов`язків у справі. 9. В обґрунтування доводів скарги боржник та уповноважена особа учасників ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 посилаються на недійсність оцінки майна боржника від 31.10.2015, що була виконана на замовлення арбітражного керуючого експертом ТОВ "Українська експертна група", свідоцтво якого анульовано від 29.10.2015; неналежність дій ліквідатора з інвентаризації майна боржника під час підготовки його до продажу в ліквідаційній процедурі, що призвело до проведення аукціону з порушенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та відчуження заставного майна за заниженою вартістю; незаконну експлуатацію майнового комплексу та виробничих потужностей, належних ТОВ "Полірем", на підставі договору безоплатного зберігання від 25.05.2015, укладеного ліквідатором боржника арбітражним керуючим Беніцькою В. І. та ТОВ "Полірем Київ"; незабезпечення ліквідатором збереження майна (виробничих потужностей) боржника, які перебували на його балансі, та передані арбітражним керуючим Беніцькою В. І. на зберігання на підставі договору безоплатного зберігання від 25.05.2015; надання неправдивої інформації про фактичне місцезнаходження заставного майна боржника, яке було предметом продажу на аукціоні в ліквідаційній процедурі; не вжиття арбітражним керуючим під час здійснення процедури розпорядження майном боржника заходів щодо відсторонення колишнього директора ТОВ "Полірем" ОСОБА_5 внаслідок невиконання ухвал суду щодо надання документів та створення ліквідаційної комісії; складанням звітів арбітражного керуючого за 2017 рік формально, без з`ясування фактичних даних, без витребування документів, проведення аудиту тощо. Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 10. У грудні 2014 року ТОВ "Єдина торгова система-Київ", правонаступником якого є ТОВ "Полірем Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полірем". 11. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 порушено провадження у справі № 910/24368/14 про банкрутство ТОВ "Полірем"; визнано безспірними грошові вимоги ТОВ "Єдина Торгова Система-Київ" до боржника у сумі 644 979,61 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Беніцьку В. І., вирішено інші процедурні питання. 12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2015 у справі № 910/24368/14 за результатами попереднього засідання визнано конкурсними кредиторами боржника - ТОВ "Єдина Торгова Система-Київ" на суму 651 069,61 грн (6 090,00 грн - перша черга, 644 979,61 грн - четверта черга); ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 5 433 075,50 грн (1 218,00 грн - перша черга, 5 431 857,70 грн - четверта черга); визнано забезпеченим кредитором боржника - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 8 795 221,08 грн; затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Полірем". 13. Постановою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 у цій справі, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016, припинено процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ТОВ "Полірем" арбітражного керуючого Беніцької В. І.; ТОВ "Полірем" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Беніцьку В. І. 14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 910/24368/14 залучено ОСОБА_2 до участі у справі - учасником провадження як уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності-боржника ТОВ "Полірем". 15. Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2016 постанову Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 у справі № 910/24368/14 скасовано; справу № 910/24368/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. 16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2016 призначено розгляд справи на 22.12.2016; зобов`язано розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Беніцьку В. І. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника, звіт за наслідками проведеної процедури розпорядження майном у справі № 910/24368/14 з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 08.11.2016. 17. 07.12.2016 відбулись збори кредиторів боржника, на яких був розглянутий звіт розпорядника майна та відомості про фінансове становище боржника, прийнято рішення про перехід до наступної судової процедури - ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Беніцьку В. І. 18. Згодом, 25.04.2016, 20.12.2016, 03.03.2017 та 31.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшли скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 910/24368/14, окрім іншого, відмовлено у задоволенні скарг від 20.12.2016, 03.03.2017 та 31.07.2018 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. 20. Ухвала місцевого господарського суду мотивована відсутністю в діях арбітражного керуючого Беніцької В. І. порушення законодавства при виконанні повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Полірем". При цьому судом враховано, що згідно з актом про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 14.06.17 № 65/05-44, складеним Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Беніцької В. І., під час виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Полірем" за фактами, викладеними у скарзі представника за довіреністю Тугая С. В. від 03.03.17 №01-03/03/17, порушень Закону про банкрутство не виявлено. Також судом взято до уваги довідку про результат позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 12.06.17 №54/05-47, складену Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України за наслідком позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого Беніцької В. І., згідно якої під час виконання повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Полірем" за фактами, викладеними у скарзі представника за довіреністю Тугая С.В. від 03.03.17 №01-03/03/17, порушення відсутні. 21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 у справі № 910/24368/14 в частині відмови уповноваженій особи учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" ОСОБА_2 в задоволенні скарг від 20.12.2016, 03.03.2017, 31.07.2018 на дії розпорядника майна боржника скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення про усунення арбітражного керуючого Беніцьку Валентину Іванівну від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Полірем" у справі № 910/24368/14. У решті ухвалу місцевого господарського суду від 13.11.2018 залишено без змін. 22. Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду мотивована неналежним виконанням арбітражним керуючим Беніцькою В. І. своїх обов`язків щодо вжиття достатніх та дієвих заходів з інвентаризації майна боржника з метою встановлення активу боржника, здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на основі первинної документації. Крім того, апеляційним судом вказано про безпідставне ігнорування арбітражним керуючим пропозиції боржника щодо переходу до процедури санації з метою відновлення платоспроможності. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не вчинення арбітражним керуючим дій щодо інвентаризації майна боржника; не здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника, його становища на ринках протягом процедур банкрутства; не надання відомостей про фінансове становище боржника на основі первинної документації, пропозицій щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, підтверджує неналежне виконання арбітражним керуючим Беніцькою В. І. своїх обов`язків, що покладені на неї Законом про банкрутство. Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог 23. Не погоджуючись з наведеним судовим рішенням апеляційного господарського суду в цій частині арбітражний керуючий Беніцька Валентина Іванівна звернулася до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою його скасувати та залишити в силі у відповідній частині ухвалу місцевого господарського суду. РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 24. 08.11.2019 арбітражний керуючий Беніцька Валентина Іванівна звернулася безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/24368/14. 25. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2019 відкрито касаційне провадження у справі 910/24368/14 за касаційною скаргою б/н від 08.11.2019 арбітражного керуючого Беніцької Валентини Іванівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/24368/14 та призначено розгляд касаційної скарги на 05.12.2019. 26. Крім того, 08.11.2019 ТОВ "Теремплюс" поштовим відправленням через апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою б/н від 07.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/24368/14 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 щодо відмови уповноваженій особи учасників (засновників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 в задоволенні скарг від 20.12.2016, 03.03.2017, 31.07.2018 на дії розпорядника майна боржника Беніцької В. І. та прийняття в цій частині нового рішення про усунення арбітражного керуючого Беніцької В. І. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Полірем" у справі № 910/24368/14. 27. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.20149 відкрито касаційне провадження у справі № 910/24368/14 за касаційною скаргою ТОВ "Теремплюс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019, об`єднано касаційні скарги арбітражного керуючого Беніцької В. І. б/н від 08.11.2019 та ТОВ "Теремплюс" б/н від 07.11.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 у справі № 910/24368/14 в одне касаційне провадження та призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "Теремплюс" на 05.12.2019. 28. 05.12.2019 та згодом 06.12.2019 на адресу Верховного Суду від ТОВ "Полірем" надійшов відзив на касаційні скарги вих. № 01-05/12/19 від 05.12.2019, в якому боржник не погоджується із доводами касаційних скарг та просить суд залишити постанову апеляційного господарського суду в оскаржуваній частині без змін. 29. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 розгляд касаційних скарг арбітражного керуючого Беніцької В. І. та ТОВ "Теремплюс" відкладено до 10.12.2019. 30. У судове засідання 10.12.2019 з`явилися представники ТОВ "Теремплюс", ТОВ "Полірем", арбітражний керуючий Беніцька В. І. та представник уповноваженої особи ОСОБА_2 , які надали пояснення у справі. 31. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників решти учасників справи. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги Доводи арбітражного керуючого Беніцької В. І. 32. Арбітражний керуючий Беніцька В. І. в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке: - арбітражним керуючим свої зобов`язання визначені Законом про банкрутство виконані в повному обсязі та належним чином з урахуванням фактичних обставин справи; - відсутність у боржника документів та/або їх умисне ненадання арбітражному керуючому, у тому рахунку й на виконання боржником обов`язкового судового рішення та не прийняття керівником боржника рішення про створення інвентаризаційної комісії не може бути підставою для висновку про неналежне виконання обов`язків арбітражним керуючим, що спричинило порушення ним балансу інтересів боржника та кредиторів; - усунення арбітражного керуючого є правом суду, яким він може скористатись у разі доведення порушення ним балансу інтересів боржника та кредиторів внаслідок не виконання або неналежного виконання обов`язків передбачених Законом про банкрутство. Доводи ТОВ "Теремплюс" 33. ТОВ "Теремплюс" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зазначаючи, зокрема, таке: - місцевий господарський суд повністю дослідив докази наявні в матеріалах справи та зробив обґрунтований висновок щодо відсутності підстав для задоволення скарг на дії арбітражного керуючого Беніцької В. І.; - всі обставини викладені в апеляційних скаргах щодо дії (бездіяльності) арбітражного керуючого за своїм змістом є аналогічними обставинам викладеним у скарзі від 03.03.2017 № 01-03/03/17, яка була предметом розгляду Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві за результатом розгляду якої не виявлено порушень Закону про банкрутство зі сторони арбітражного керуючого; - постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі № 826/820/17 скасовано постанову Окружного адміністративного суду від 14.12.2017 та постановлено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи (ТОВ "Полірем") 34. У відзивах на касаційні скарги ТОВ "Полірем" заперечує щодо доводів скаржників зазначаючи таке: - арбітражним керуючим Беніцькою В. І. порушено норми Закону про банкрутство на стадії розпорядження майном ТОВ "Полірем", зокрема, не проведено інвентаризацію майна боржника, не вжито заходів для захисту майна боржника, не здійснювалася переоцінка вартості активів боржника; - арбітражним керуючим в порушення статей 22, 98 Закону про банкрутство не взято до уваги висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у цій справі щодо проведення інвентаризації у відповідності до вимог закону; - ліквідатор Беніцька В. І. не прийняла до свого відання майно ТОВ "Полірем" та не забезпечила його збереження; - ліквідатором Беніцькою В. І. залучено до участі в інвентаризації майна звільненого директора ТОВ "Полірем" ОСОБА_5; не передано на зберігання документи, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; - у матеріалах справи міститься скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора Беніцької В. І. від 25.04.2016, яка не розглянута судом, не зважаючи на клопотання ТОВ "Полірем" від 18.10.2018 вих. № 01-018/10/18 про необхідність розгляду усіх скарг, у т.ч. від 25.04.2016; - арбітражним керуючим залучено до участі в аукціоні організатора аукціону, який є заінтересованою особою; - за наявності в матеріалах справи доказів незаконного та безоплатного використання ТОВ "Полірем Київ" заставного майна боржника не вживали заходи та не вимагалось відшкодування збитків. Доводи інших учасників справи 35. Від інших учасників відзивів на касаційну скаргу не надійшло. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції 36. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 38. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції 40. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 41. За приписами частини першої статті 2 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент розгляду скарг) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. 42. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 43. Відповідно до статті 9 Закону про банкрутство справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. 44. Статтею 1 Закону про банкрутство (в редакції чинній на момент розгляду скарг) визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. 45. Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном (частина перша статті 22 Закону про банкрутство). 46. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов`язаний розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість; брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів; виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом. 47. Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня закриття провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом (частина четверта статті 22 Закону про банкрутство). 48. За змістом частини першої статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. 49. Згідно з частиною другою статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. 50. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (частина одинадцята статті 41 Закону про банкрутство). 51. Відповідно до частини другої статті 98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) у порядку, встановленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; 71) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам внутрішніх справ чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство. 52. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство (частина третя статті 98 Закону про банкрутство). 53. Згідно з частиною третьою статті 114 Закону про банкрутство усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 %) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. 54. Усунення арбітражного керуючого (керуючого санацією, розпорядника майна, ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Закону про банкрутство (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 911/5186/14, від 18.06.2019 у справі № 904/3388/15, від 20.11.2019 у справі № 924/159/14). 55. Отже, за змістом вказаних норм Закону про банкрутство припинення повноважень арбітражного керуючого як розпорядника майна, керуючого санацією або ліквідатора може мати місце лише у випадку встановлення судом фактів невиконання або неналежного виконання ним своїх обов`язків відповідно до вимог Закону про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 909/1056/15). 56. Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/18129/17). 57. Тому під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у справі господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги. 58. Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. 59. Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. 60. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 61. Відмовляючи у задоволенні скарг від 20.12.2016, 03.03.2017, 31.07.2018 суд першої інстанції зазначив про відсутність в діях арбітражного керуючого Беніцької В. І. порушення законодавства при виконанні повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ "Полірем", тоді як апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення цих скарг, посилаючись на неналежне виконання арбітражним керуючим Беніцькою В. І. своїх обов`язків щодо вжиття достатніх та дієвих заходів з інвентаризації майна боржника, та здійснення ним аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на основі первинної документації. 62. Однак такі висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та зробленими без належної оцінки усієї сукупності наявних в матеріалах справи доказів. 63. Розглядаючи скарги боржника та уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та не надали правової оцінки скарзі уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 . б/н від 25.04.2016 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. (а.с. 11-22, том 6), яка вказана у пунктах 2, 3 цієї постанови. 64. Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.05.2016 у справі № 910/24368/14 скаргу уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 б/н від 25.04.2016 призначено до розгляду на 26.06.2016 та жодних процесуальних рішень із вказаної дати щодо скарги судами не приймалось (а.с. 102-105, том 6). 65. У свою чергу у матеріалах справи міститься клопотання ТОВ "Полірем" вих. № 03/18/10/18 від 18.10.2018 щодо термінового розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І., в тому рахунку скарги від 25.04.2016 (а.с. 15, том 16). До того ж на необхідності розгляду усіє сукупності скарг вказувалось у спільній скарзі боржника та уповноваженої особи учасників ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. вих. № 01-31/07/18 від 31.07.2018 (а.с. 95-108, том 15). 66. Втім наведеного судами не враховано та оцінку доводам викладеним у скарзі уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 . б/н від 25.04.2016 не надано. 67. Також варто звернути увагу на те, що висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення скарг від 21.12.2016, від 03.03.2017, від 31.07.2017 обґрунтовані неналежним виконанням арбітражним керуючим Беніцькою В. І. своїх обов`язків щодо вжиття достатніх та дієвих заходів з інвентаризації майна боржника, та здійснення нею аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на основі первинної документації, тоді як решта доводів скарг боржника та уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 (пункти 4-9 цієї постанови) апеляційним господарським судом у відповідності до наданих йому статтею 269 ГПК України повноважень не розглянуті. 68. Разом з тим оцінка доводів скарг боржника та уповноваженої особи засновників (учасників) ТОВ "Полірем" ОСОБА_2 на дії арбітражного керуючого місцевим господарським судом здійснена лише із наскрізним буквальним відтворенням аргументів щодо цих скарг арбітражного керуючого Беніцької В. І., які викладено у відзиві від 29.06.2017 та поясненні від 09.08.2017 (а.с. 6-7, том 13, а.с. 171-181, том 15), тобто із урахуванням позиції цього учасника справи. 69. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 70. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів"). 71. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України"). 72. Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі"). 73. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії"). 74. Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії"). 75. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії"). 76. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 77. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи. 78. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у даній справі. Щодо суті касаційної скарги 79. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про часткове задоволення касаційних скарг арбітражного керуючого Беніцької Валентини Іванівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс". Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 80. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду. 81. Згідно із пунктами 1, 2 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. 82. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України). 83. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 84. Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку доводам усіх скарг на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. з урахуванням сукупності доказів наявних в матеріалах справи про банкрутство боржника. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Беніцької В. І. від 25.04.2016, від 20.12.2016, від 03.03.2017 та від 31.07.2017 з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні. Судові витрати 85. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. 86. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється. На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ПОСТАНОВИВ: 1. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Беніцької Валентини Іванівни задовольнити частково. 2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теремплюс" задовольнити частково. 3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 в частині скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 910/24368/14 щодо відмови уповноваженій особі учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" ОСОБА_2 в задоволенні скарг від 20.12.2016, 03.03.2017, 31.07.2018 на дії розпорядника майна боржника та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 910/24368/14 скасувати. 4. Справу № 910/24368/14 у відповідній частині направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий О. О. Банасько Судді Л. Й. Катеринчук В. Г. Пєсков