Справа № 359/1316/22

03 серпня 2026 року м. Київ справа № 359/1316/22 провадження № 61-9365ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання недійсними штатного розпису, наказу про прийняття на роботу, зобов`язання внести зміни до наказу про прийняття на роботу та штатного розпису, перерахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати, нарахування вихідної допомоги, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування збитків, встановлення факту та визнання заяви нечинною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс» (далі - ТОВ «Автосервіс»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , про визнання недійсними штатного розпису, наказу про прийняття на роботу, зобов`язання внести зміни до наказу про прийняття на роботу та штатного розпису, перерахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати, нарахування вихідної допомоги, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування збитків, встановлення факту та визнання заяви нечинною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 року, з урахуванням ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2023 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Автосервіс» на підставі частини третьої статті 38 та частини першої статті 44 КЗпП України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 18 360, 00 грн. Зобов`язано ТОВ «Автосервіс» на підставі статей 116, 17 КЗпП України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 30 вересня 2021 року до 18 липня 2022 року включно в розмірі 59 721,32 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року суддею Яковлєвою Л. В. прийнято до свого провадження цивільну справу № 359/1316/22. Постановлено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та призначено судове засідання. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог у цій цивільній справі. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог у цій цивільній справі відмовлено. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкликання попередніх уточнюючих заяв, зміну статусу вимог та уточнення розрахунків у цій цивільній справі відмовлено. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про доповнення до заяви про уточнення позовних вимог від 10 квітня 2026 року у цій цивільній справі залишено без розгляду. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог у цій цивільній справі. У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду через систему «Електронний суд» з апеляційною скаргою, названу ним як «апеляційна скарга на протокольні ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2026 року та 14 квітня 2026 року, постановлені внаслідок ігнорування вказівок Верховного Суду та Рішень Конституційного Суду України». У прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвали суду від 24 вересня 2025 року, від 24 лютого 2026 року, від 14 квітня 2026 року, від 02 травня 2026 року, як незаконні та невмотивовані; зобов`язати суд прийняти уточнений розрахунок та докази поліції, змінивши статус вимог № 6, 7, 9 на «залишення без розгляду»; направити справу на розгляд іншому судді. Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, від 24 лютого 2026 року, від 14 квітня 2026 року, від 02 травня 2026 року визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки апеляційну скаргу подано на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. 11 липня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2026 року, направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Касаційну скаргу мотивовано тим, що Київський апеляційний суд порушив норми процесуального права та не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що апеляційна скарга подана на ухвали суду першої інстанції, які відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України не підлягають оскарженню окремо від рішення суду. Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Частина перша статті 353 ЦПК України встановлює вичерпний перелік ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Встановивши, що ухвали суду першої інстанції про відмову від частини позовних вимог, відкликання попередніх уточнюючих заяв, зміну статусу вимог, уточнення розрахунків та про доповнення до заяви про уточнення позовних вимог не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Підстави вважати, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, відсутні, тому право заявника на доступ до правосуддя судом апеляційної інстанції порушено не було, воно реалізується при розгляді справи. Повернення апеляційної скарги, поданої на ухвали суду першої інстанції, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, не позбавляє заявника права на апеляційний перегляд і не порушує його права на судовий захист, оскільки він має можливість включити заперечення на такі ухвали до апеляційної скарги на рішення суду по суті спору. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) зроблено висновок про те, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження № 61-19138сво18) зазначив, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення. Заперечення учасників процесу щодо наявності підстав для залишення заяви без розгляду мають розглядатися судом при оскарженні рішення, ухваленого по суті спору. У зв`язку із цим право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, в аспекті апеляційного оскарження ухвали про відмову у залишенні заяви без розгляду, підлягає обмеженню, яке застосовується з легітимною метою та зберігає пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись частинами першою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про визнання недійсними штатного розпису, наказу про прийняття на роботу, зобов`язання внести зміни до наказу про прийняття на роботу та штатного розпису, перерахунок нарахованої та виплаченої заробітної плати, нарахування вихідної допомоги, нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування збитків, встановлення факту та визнання заяви нечинною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник