Текст рішення
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
17 серпня 2026 року м. Львів Справа № 909/679/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Судді Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ТзОВ Карпатнафтохім б/н від 07.07.2026 (вх. №01-05/2238/26 від 08.07.2026)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 (повний текст ухвали складено 19.06.2026)
у справі №909/679/24 (суддя Максимів Т.В.)
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче торгівельне об`єднання "Український національний продукт"
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза"
про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі №909/679/24 постановлено наступне:
1. Задовольнити клопотання кредитора KARPATY CHEMIСAL B.V. (Карпати Кемікал Бі.Ві.) про відсторонення арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича від виконання повноважень розпорядника майна від 25.05.2026 вх.№4854/26.
Призначити для виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Костанза" арбітражного керуючого Савченка В`ячеслава Анатолійовича (Свідоцтво про право на заняття діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1862 від 05.02.2018, адреса місцезнаходження: 53201, м. Нікополь, пр-т. Трубників 56/436-1, приміщення ПП "Басва", офіс 71.
2. Відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Костанза" на дії арбітражного керуючого розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" Глеваського Віталія Васильовича від 01.06.2026 вх.№5119/26.
3. Частково задовольнити клопотання арбітражного керуючого Ткаченка Д. В. про встановлення та затвердження розміру основної грошової винагороди (вх.№ 13077/25 від 07.08.2025).
Визначити основну грошову винагороду арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі 6 (шести) розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
4. Відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Костанза" про зняття арешту (вх.№15237/24 від 01.10.2024); клопотання арбітражного керуючого розпорядника майна Глеваського Віталія Васильовича про зняття арешту (вх. №17720/24 від 13.11.2024); клопотання арбітражного керуючого розпорядника майна Ткаченка Дениса Володимировича про зняття арешту (вх.№ 6146/25 від 11.04.2025).
5. Задовольнити заяву ТОВ "Костанза" про закриття провадження у справі про банкрутство від 27.05.2026 вх.№10068/26.
Закрити провадження у справі № 909/679/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Костанза" (вул. Велика Васильківська буд.114, оф.1, м. Київ, 03150, код юридичної особи 39822094).
6. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного згідно з ухвалою суду від 13.08.2024.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ Карпатнафтохім оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 08.07.2026. В апеляційній скарзі скаржник просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі №909/679/24 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Костанза від 27.05.2026 вх.№10068/26 про закриття провадження у справі № 909/679/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костанза та прийняти в цій частині нове судове рішення у справі № 909/679/24, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Костанза від 27.05.2026 вх.№10068/26 про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Костанза відмовити.
Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.07.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2026 залишено без руху апеляційну скаргу ТзОВ Карпатнафтохім б/н від 07.07.2026 (вх. №01-05/2238/26 від 08.07.2026) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 у справі №909/679/24 та надано скаржнику строк для усунення недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та надати (надіслати) суду докази сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги із додатками до неї ТзОВ Учбово-науково-виробничий комплекс-ЕТУ, ДП Український державний центр радіочастот в особі Карпатської філії ДП Український державний центр радіочастот, Мазяр В.І., Karpaty Chemical B.V., ТзОВ Софтекс-ІФ та належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 у справі №909/679/24.
14.07.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16 червня 2026 року у справі №909/679/24 до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги із додатками до неї ТзОВ Учбово-науково-виробничий комплекс-ЕТУ, ДП Український державний центр радіочастот в особі Карпатської філії ДП Український державний центр радіочастот, ОСОБА_1 , Karpaty Chemical B.V., ТзОВ Софтекс-ІФ та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 06.05.2026 у справі №909/679/24.
У клопотанні скаржник посилається на дію в Україні воєнного стану (продовженого Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026 р.), а також на Наказ Голови Верховного Суду від 04.03.2022 р. та рекомендації Ради суддів України. Цими документами судам орієнтовано визнавати запровадження воєнного стану поважною причиною для поновлення процесуальних строків і уникати надмірного формалізму.
Також, посилаючись на норми статей 118, 119 ГПК України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ (зокрема, у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції», «Делькур проти Бельгії»), апелянт наголошує, що доступ до суду має бути реальним, а не формальним. Скаржник зазначає, що звернувся з апеляційною скаргою у найкоротші можливі строки, усунув усі визначені судом недоліки та просить поновити строк задля забезпечення принципу рівності сторін у судовому процесі.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження суд зазначає наступне:
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.
Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Сам по собі факт запровадження та дії воєнного стану в Україні, а також посилання на рекомендації Ради суддів України і наказ Голови Верховного Суду щодо необхідності виваженого підходу до питань поновлення процесуальних строків не є безумовною підставою для їх поновлення. Вирішення питання про поновлення строку здійснюється судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявності об`єктивних та непереборних обставин, які фактично унеможливили своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Посилання скаржника на положення статей 118, 119 ГПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на доступ до суду не спростовують обов`язку учасника справи дотримуватися встановлених процесуальним законом строків та не звільняють його від необхідності довести існування поважних причин їх пропуску.
При цьому твердження скаржника про подання апеляційної скарги у найкоротші можливі строки та усунення недоліків, визначених судом, характеризують лише його подальшу процесуальну поведінку після спливу встановленого законом строку та не підтверджують існування об`єктивних перешкод, які унеможливлювали своєчасне звернення з апеляційною скаргою.
Колегія суддів відхиляє також доводи скаржника про те, що відкриття щодо нього провадження у справі про банкрутство та значне навантаження на керівництво у зв`язку з опрацюванням великої кількості судових і процесуальних документів є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені обставини пов`язані з господарською діяльністю та внутрішньою організацією роботи юридичної особи, а тому не є об`єктивними та непереборними перешкодами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою. Перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не звільняє її від обов`язку дотримуватися встановлених процесуальним законом строків і не може сам по собі свідчити про неможливість реалізації права на апеляційне оскарження. Крім того, наведені скаржником обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, які б свідчили про існування реальних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому підстав для його поновлення не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд робить висновок, що скаржник в поданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне провадження, не навів суду обґрунтованих, поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі №909/679/24, відтак зазначені ним підстави пропуску строку, визнаються судом неповажними.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що скаржник при усуненні недоліків апеляційної скарги не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі №909/679/24, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 81, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання ТзОВ Карпатнафтохім про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі №909/679/24 відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТзОВ Карпатнафтохім б/н від 07.07.2026 (вх. №01-05/2238/26 від 08.07.2026) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2026 у справі №909/679/24.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у порядку, визначеному ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Панова І.Ю.,
Суддя Зварич О.В.,
Кравчук Н.М.